34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.

Українське суспільство з 1991 року знаходиться в умовах перехідного стану.

Специфіка еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства полягає

в тому, що тих індивідів і соціальних груп, які знаходяться на стику різних соціальних

класів, з’являється дедалі більше. Сама соціальна структура стає більш аморфною,

продовжується процес люмпенізації населення. Сучасне українське суспільство

вирізняється ще й тим, що у формуванні його соціальної структури значну роль

відіграють політико-ідеологічні фактори.

Відтак, соціальна структура сучасного українського суспільства залежить від

спрямування сутності соціальних трансформацій, що відбуваються зараз і сутність

яких полягає у наступному:

1) зміні суспільної форми всіх основних соціальних інститутів: економічних,

політичних, культурних, освітніх.

2) трансформації соціальної структури: класів, груп і спільнот; відновлення їх як

суб’єктів власності і влади;

3) активізації процесів соціальної мобільності і маргіналізаці;.

4) зміні порівняльної ролі компонентів соціального статусу (радянський критерій -

місце у системі влади та управління; сучасний - власність і доходи);

5) пониженні соціального престижу освіти, кваліфікації і культури у формуванні

високих статусних груп;

6) поглибленні соціальної поляризації суспільства; майновий чинник став стрижнем

трансформації.

Перелічені вище зміни безпосередньо впливають на сучасний стан соціальної

структури українського суспільства і змінюють її також. Від того вона зараз

складається з трьох основних суспільних класів: верхнього, середнього, який щойно

формується та нижнього. Кожний з них складається, як мінімум, з двох

горизонтальних статусних шарів: верхнього та нижнього, а також двох вертикальних

складових частин, які формуються з представників маргінального та кримінального

походження. Останні нибі пронизують в суспільній піраміді всі шість страт

соціальної структури суспільства.

I - Вищий клас…………………….. ≈ 3 - 5%

II - Середній клас, що формується ≈ 20 - 30%

III - Нижчий клас…………………. ≈ 77 -65%

1.1. Вища вища страта – правляча державна еліта, вище керівництво служби

безпеки, армії, міліції, загальнодержавного та відповідних приватних банків і бізнес-

структур, переважна більшість депутатів Верховної Ради.

1.2. Вища нижча страта – правляча регіональна еліта, представники крупної

промислової буржуазії, аграрії-латифундисти (наприклад, український чиновник

Лозинський Віктор – колишній нардеп – став приватним власником 26 тис. гектарів

землі), чиновники регіональних органів влади, банкіри, старший офіцерський корпус,

вищий прошарок інтелігенції: видатні і загальновизнані вчені, академіки, артисти,

художники, спортсмени.

2.3. Середня вища страта – середня буржуазія, успішні бізнесмени,

найомні менеджери, відомі юристи, лікарі, вчені, спортсмени, представники творчої

інтелігенції, старший офіцерський корпус.

2.4. Середня нижча страта – дрібна буржуазія, найомні висококваліфіковані

спеціалісти-інженери, середні та дрібні чиновники, викладачі, вчителі, лікарі,

науковці, керівники підрозділів в установах і підприємствах, промислові робітники та

робітники аграрії.

3.5. Нижча вища страта – середні та дрібнокваліфіковані найомні робітники в

містах, аналогічні прошарки багаточисленного селянства, дрібні службовці, технічні

працівники.

4.6. Нижча нижча страта - безробітні, бездомні, нужденні, безпритульні

діти, підлітки і дорослі, інваліди тощо.

0.7. Маргінальні (перехідні) частини населення – це особи, в соціальному

статусі яких відбуваються суттєві зміни. Сюди ж відносяться біженці, вимушені

переселенці, мігруючі з різних причин.

0.8. Представники кримінальних прошарків – є на сучасному етапі складовою

частиною практично кожної з шести страт суспільства, куди вони проникають і діють

під виглядом чиновників державних, політичних та силових структур, членів

депутатського корпусу. Це законспіровані представники кримінальних структур та

тіньової економіки, різноманітних мафіозних утворень. До цього прошарку належать і

рекетири, злочинці в законі, сутенери та валютні повії.

Позитивним процесом у сучасній соціальній структурі є те, що йде процес

формування середнього бізнес-класу, чисельність якого є важливим показником

соціального та економічного розвитку країни. Але більшість населення України поки

що, на жаль, зосереджена у нижчому класі. А клас підприємців, що виникає, за своїм

менталітетом і культурою поки має мало спільного з класом підприємців країн

сучасного Заходу.

Отже, соціальна структура сучасного українського суспільства, зазнавши

значних змін порівняно з радянським періодом продовжує процес структуризації у

більшості шляхом потайних (латентних) процесів, подвійності і лицемірства самої

системи, подальшої маргіналізації населення, формування подвійної моралі і

стандартів, і, на жаль, ще далекий від завершення. Саме тому необхідно вивчати і

досліджувати цю проблему, адже люди і створені ними соціальні спільноти – це

двигуни суспільного розвитку. І саме специфіка соціальної структури визначає

сутність та напрям соціального прогресу держави.