
- •1. Історичні передумови виникнення соціології як окремої науки
- •2. Уявлення про об΄єкт і предмет сучасної соціології
- •3. Структура соціології. Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання
- •4 . Характеристика основних законів і категорій соціології
- •5. Функції соціології: їх зміст та практичне значення
- •6. Основні завдання сучасної соціології та їх зміст
- •7. Місце соціології у системі соціогуманітарних наук
- •8. Вклад Огюста Конта (1798-1857) у створення сучасної соціологічної науки
- •9. Сутність теорії «соціального дарвінізму» г. Спенсера (1820-1903)
- •10. Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології
- •11. Соціологічні ідеї Карла Маркса
- •12. Еміль Дюркгейм – фундатор соціології як науки, професії і навчального предмету
- •13. Значення ідей визначного соціолога п.А. Сорокіна (1889-1968) про соціальні
- •14. Основні соціальнозначущі ідеї українських соціологів: м.М.Ковалевського та м.І.Туган-Барановського.
- •15. Місце м.Грушевського у соціології.
- •16. І.Франко і соціологія.
- •17. Етапи та особливості розвитку вітчизняної соціології
- •18.Суспільство як соціокультурна система, причини виникнення, створення і його
- •19.Сутність типологізації суспільств.
- •20.Поняття про соціальну структуру суспільства.
- •21. Соціальна стратифікація.
- •22. Різноманітність моделей стратифікації.
- •23.Громадянське суспільство і шляхи його формування.
- •24. Соціологія права
- •25. Концепція «Відкритого суспільства», його співіснування та взаємодія з державою
- •26. Характерні риси та особливості доіндустріального та індустріального суспільств
- •27. Характерні особливості постіндустріального (інформаційного) суспільства
- •28.Теорія модернізації суспільства, їх види та стрижневі ідеї
- •29. Сутність теорії соціальної мобільності і маргіналізму
- •30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
- •31. Середній клас, його роль і місце у соціальній структурі
- •32. Клас найманих працівників (трудящих) та його роль у
- •33. Основні історичні типи соціального управління; їх
- •34. Особливості еволюції соціальної структури сучасного українського суспільства.
- •35. Соціальна взаємодія, соціальний зв’язок та поведінка людини як складові елементи суспільних відносин.
- •36. Поняття «соціальна група» та характеристика її основних видів: малої та великої
- •37. Поняття соціальної організації та її роль у суспільстві .
- •38. Соціальні інститути суспільства, їх види та функції
- •39. Основний зміст понять «політика» і «влада»
- •50. Соціологічний зміст понять «політика» і «влада»
- •40. Соціальний конфлікт як соціологічна категорія. Його причини і стадії
- •41. Функції соціальних конфліктів: сигнальна; консолідуюча; комунікативна;
- •42. Основні типи соціальних конфліктів та їх характеристика
- •43. Характеристика соціальних конфліктів за видами: функціональні та
- •44. Перебіг соціальних конфліктів у сучасній Україні
- •45. Методи профілактики та розв’язання конфліктних ситуацій
- •46. Спільні та відмінні особливості понять «людина», індивід», «особистість»
- •47. Соціальні типи особистості: ідеальний, нормативний, модальний,
- •48. Набуття соціальних статусів та виконання соціальних ролей особистістю.
- •49. Соціологічна структура особистості.
- •50.Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
- •51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
- •67. Основні суспільні на індивідуальні функції сучасної сім’ї
- •68. Соціальні особливості типів і видів сім’ї: за формами шлюбу; за структурою і
- •1. За формами шлюбу:
- •2. За типом верховенства:
- •3. За структурою і розподілом влади:
- •4. За складом:
- •5. За загальною чисельністю:
- •7. За віком подружжя:
- •69. Тенденції розвитку сучасної сім’ї, її життєвий цикл.
- •70. Посилення соціальних аспектів сімейно-шлюбних відносин за новим
- •71. Культура як соціальний інститут; співвідношення понять «культура», «цивілізація» і
- •72. Характеристика основних соціальних функцій культури
- •73. Освіта як соціальний інститут: поняття, структура, функції
- •74. Засоби масової інформації (змі) та їх функції у суспільстві.
- •75. Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •76. Структура програми конкретного соціологічного дослідження
- •77.Предмет і обєкт соціологічного дослідження
- •78. Стратегічний план дослідження
- •79. Робочий план дослідження
- •80. Вибірка у соціологічному дослідженні
- •81. Метод аналізу документів
- •82. Метод соціологічного опитування та його основні види
- •83. Соціологічна анкета, її структура і основні принципи складання
- •84. Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення
- •85. Метод соціологічного спостереження, його основні види і практичне значення
- •86. Соціометричний метод опитування та його практичне значення
- •87.Соціальний моніторинг.
- •88. Метод експертних оцінок.
- •89. Цінність соціологічного знання для вдосконалення людської особистості
- •90. Роль набутих у курсі «соціологія» знань у формуванні особистості
30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і
КЛАСОВОЇ СТРУКТУРИ СУСПІЛЬСТВА
Соціальні класи є одним із головних об’єктів уваги в соціології. У межах
марксистсько-ленінської теорії класів були розроблені основні методологічні засади
щодо розуміння природи, сутності класів та класової структури суспільства взагалі.
Основна заслуга в цьому належить К. Марксу (1818-1883), Ф. Енгельсу (1820-1895)
та В. Леніну (1870–1924).
Розвиток суспільства спричиняє постійне протиріччя між рівнем продуктивних
сил і, відповідно, виробничими відносинами, яке проявляється у боротьбі
антагоністичних класів і вирішується, як правило, соціальною революцією.
Пролетаріат, як вважали теоретики К. Маркс, саме той клас, який здобуде перемогу в
соціалістичній революції, приведе до звільнення суспільства від усіх форм
експлуатації, до безкласової комуністичної формації. К. Маркс розглядав класову
структуру як основу суспільного розвитку і його змін, а виникнення класів пояснював
економічними чинниками – суспільним поділом праці, формуванням відносин
приватної власності.
Виникнення класів – процес тривалий та складний. Ф. Енгельс виділяв два
основні способи походження класів, які розкрив у своїй роботі «Походження сім'ї,
приватної власності та держави». Першим способом є внутрішня еволюція родового
ладу, коли внаслідок розвитку продуктивних сил відбувається зростання суспільного
багатства, частину якого привласнюють органи, які до цього захищали інтереси всіх
членів роду або общини. Поступово ці виробничі сили ростуть. Збільшення кількості
населення в одних випадках створює спільноту, в інших – викликає зіткнення
інтересів між окремими общинами. Об'єднання общин супроводжується новим
розподілом праці та створенням нових органів. Ці органи вже займають іншу, більш
високу позицію по відношенню до решти членів спільноти. Між ними
встановлюються антагоністичні відносини. Другий шлях формування класів
пов'язаний з війнами. Військовополонених використовували як рабів. Так один клас
(меншість) починає експлуатувати інший ( більшість), що означає привласнення
результатів чужої праці.
Щодо визначення поняття «клас», то першим його сформулював В. Ленін.
Соціальними класами він називав великі групи людей, які різняться за їх місцем в
історично визначеній системі суспільного виробництва, за їх відношенням
(здебільшого закріпленим і оформленим у законах) до засобів виробництва, за їх
роллю в суспільній організації праці, а, значить, за способами одержання і розміром
тієї частки суспільного багатства, яка є в їх розпорядженні. Це визначення було
сформульовано у статті «Великий почин» (уперше опублікована в 1919 році). У цій
роботі Ленін довів, що соціальні класи становлять такі групи людей, з яких одна може
привласнювати собі труд іншої, завдяки різниці їх місця в певному устрої суспільства.
Виходячи з цього визначення класів, Ленін виокремлює чотири класоутворюючі
ознаки, а саме: 1) місце класу в історично визначеній системі суспільного
виробництва; 2) відношення до засобів суспільного виробництва; 3) роль класу в
суспільній організації праці; 4) спосіб отримання частки суспільного багатства.
Головним класоутворюючим чинником виступає, на думку В.Леніна, ставлення до
засобів виробництва.
Поняття соціальний клас розуміють у двох значеннях – широкому й вузькому. У
першому значенні під класом розуміють велику соціальну групу людей і далі – за
визначенням В. Леніна. У вузькому значенні клас – будь-яка соціальна страта у
сучасному суспільстві, що відрізняється від інших доходом, рівнем освіти, владою і
престижем.