30. Сутність марксистсько-ленінської теорії класів і

КЛАСОВОЇ СТРУКТУРИ СУСПІЛЬСТВА

Соціальні класи є одним із головних об’єктів уваги в соціології. У межах

марксистсько-ленінської теорії класів були розроблені основні методологічні засади

щодо розуміння природи, сутності класів та класової структури суспільства взагалі.

Основна заслуга в цьому належить К. Марксу (1818-1883), Ф. Енгельсу (1820-1895)

та В. Леніну (1870–1924).

Розвиток суспільства спричиняє постійне протиріччя між рівнем продуктивних

сил і, відповідно, виробничими відносинами, яке проявляється у боротьбі

антагоністичних класів і вирішується, як правило, соціальною революцією.

Пролетаріат, як вважали теоретики К. Маркс, саме той клас, який здобуде перемогу в

соціалістичній революції, приведе до звільнення суспільства від усіх форм

експлуатації, до безкласової комуністичної формації. К. Маркс розглядав класову

структуру як основу суспільного розвитку і його змін, а виникнення класів пояснював

економічними чинниками – суспільним поділом праці, формуванням відносин

приватної власності.

Виникнення класів – процес тривалий та складний. Ф. Енгельс виділяв два

основні способи походження класів, які розкрив у своїй роботі «Походження сім'ї,

приватної власності та держави». Першим способом є внутрішня еволюція родового

ладу, коли внаслідок розвитку продуктивних сил відбувається зростання суспільного

багатства, частину якого привласнюють органи, які до цього захищали інтереси всіх

членів роду або общини. Поступово ці виробничі сили ростуть. Збільшення кількості

населення в одних випадках створює спільноту, в інших – викликає зіткнення

інтересів між окремими общинами. Об'єднання общин супроводжується новим

розподілом праці та створенням нових органів. Ці органи вже займають іншу, більш

високу позицію по відношенню до решти членів спільноти. Між ними

встановлюються антагоністичні відносини. Другий шлях формування класів

пов'язаний з війнами. Військовополонених використовували як рабів. Так один клас

(меншість) починає експлуатувати інший ( більшість), що означає привласнення

результатів чужої праці.

Щодо визначення поняття «клас», то першим його сформулював В. Ленін.

Соціальними класами він називав великі групи людей, які різняться за їх місцем в

історично визначеній системі суспільного виробництва, за їх відношенням

(здебільшого закріпленим і оформленим у законах) до засобів виробництва, за їх

роллю в суспільній організації праці, а, значить, за способами одержання і розміром

тієї частки суспільного багатства, яка є в їх розпорядженні. Це визначення було

сформульовано у статті «Великий почин» (уперше опублікована в 1919 році). У цій

роботі Ленін довів, що соціальні класи становлять такі групи людей, з яких одна може

привласнювати собі труд іншої, завдяки різниці їх місця в певному устрої суспільства.

Виходячи з цього визначення класів, Ленін виокремлює чотири класоутворюючі

ознаки, а саме: 1) місце класу в історично визначеній системі суспільного

виробництва; 2) відношення до засобів суспільного виробництва; 3) роль класу в

суспільній організації праці; 4) спосіб отримання частки суспільного багатства.

Головним класоутворюючим чинником виступає, на думку В.Леніна, ставлення до

засобів виробництва.

Поняття соціальний клас розуміють у двох значеннях – широкому й вузькому. У

першому значенні під класом розуміють велику соціальну групу людей і далі – за

визначенням В. Леніна. У вузькому значенні клас – будь-яка соціальна страта у

сучасному суспільстві, що відрізняється від інших доходом, рівнем освіти, владою і

престижем.