7. Методологічні засади аналізу економічних систем

Методи дослідження ек. систем: 1)емпірично-історичний 2)теоретично-логічний; 3)діалектичний(дедукції, індукції, системний). Методи дослідження ек. систем сус.: синтез, композиція, еволюційний метод, синергетичний, еволюційний. Синергетика: 1)акцентує увагу на процесах нестійкої рівноваги та нестабільності ек. систем, зумовлених впливом спонтанних змін ендогенних чинників саморозвитку; 2)визнає складність та надійність соц.-ек. революції – характер ек. систем змінений; 3)можливість впливу спонтанних змін в ек. системі на перероджену рівноважну силу та виникнення кризових ситуацій; 4)аналіз, множинність, різноспрямованість, різна якість внутрішніх та зовнішніх факторів; 5)один і той же ефект в ек. системі може бути досягнутий під впливом різних імпульсів. Системний – множина елементів з відносними зв’язками між ними, що творять певну цілісність. Властивості системи: цілісність, упорядкованість, стійкість, саморух, загальна мета. Ключові ознаки ек системи: 1) ієрархічний характер; 2)людина є універсальним компонентом ек. системи, включаючи підсистему сім’ї; 4)самокерованість. Ек. система суспільства є відкритою системою. Відокремлена система виконує дві основні функції: 1)збереження системи, забезпечення її стійкого стану; 2)удосконалення системи її оптимізації. Теорія ієрархічних багаторівневі – системи прийняття рішень, тобто систем з структурою. Методологічні засади: 1)для успішного функціонування системи важливо щоб цілі її підсистем були узгоджені між собою; 2)у дворівневій системі є цілі трьох типів: цілі вищого, нижчого рівня та цілі системи в цілому. Концепція трансформації суспільства ґрунтується на визначенні сус. як системи трансформаційного сус. – передбачає зміни й перетворення сус. структур в межах яких можуть паралельно протягом якогось часу співіснувати нові і старі елементи.

8 Історичні та соц-економічні передумови порівняльного аналізу ек. С-м в хх ст..

Історичні передумови: в ХХ ст. ринкова система показує себе як недосконала, тому потрібно шукати інші шляхи; поряд з ринковою з’являється адмін-командна система - заснована на протилежних принципах.Соц-ек передумови: глобалізація,що здійснюється орієнтовано на ринкову систему поляризує сівт - зростає диференціація доходів (у розвинених країн - багацтво, у бідних - злидні), загострює питання економ. і соц.спріведливості. Тому напрямок має змінитися з ринкової на соц-ринкову економ. систему як в загальносвітовому, так і в національному масштабах. Це зумовлює необхідність порівняльного аналізу ек.систем.Розвиток тлумачень ек. Систем -надбудова;2)виробничі відносини зростають;3)продуктивні сили зростають.4)ідеологічна основа суспільства; 2)індустріальна основа; 3)матеріальна основа суспільства). Всі підходи теорії піднімають питання взаємодії ек систем. В основі ідеальних типів ек систем лежить ступінь розвиненості, механізм координації: 1)традиційна; 2)командна; 3)перехідна; 4)змішана; 5)ринкова. Ринкова: рішення мають переважно децентралізований характер; джерела заощадження для інвестування особиста та корпоративна власність – приватна; стимули мотивації – успіх та добробут. Змішана-поєднує індивідуальне прийняття рішень, ек контроль з боку сусп. та громадськості, індивідів. Розширена сфера держ. контролю. Прийняття рішень децентралізоване у поєднанні з центральним контролем.Заощадження особисті, корпоративні, держ.Переважає ринок з держ. регулюванням. Перехідна:нерівноважний стан перетворень всієї системи соц.-ек. відносин, прийняття рішень децентралізоване, джерела заощаджень для інвестування: іноземний капітал, зовнішні позики; послаблене державне управління та неефект ринки; власність – державна, легалізована приватна, напівприватна та нелегалізована. Мотивація і стимули – гроші. Традиційна ек. – виробництво має замкнений та локальний характер.