- •1. Механізм координації господарського життя сус-ва, їх суть і типи
- •3. Механізм регулювання системних трансформацій економіки і суспільства перехідного типу
- •4. Дерегуляція економічних систем: сутність, форми, прояви
- •5. Моделювання економ систем
- •7. Методологічні засади аналізу економічних систем
- •8 Історичні та соц-економічні передумови порівняльного аналізу ек. С-м в хх ст..
- •10. Становлення методологічних засад аналізу економічних систем
- •11. Системний аналіз у дослідженні розвитку складних господарських утворень
- •12. Структурно-функціональний аналіз економічних систем
- •13. Порівняльний аналіз економічних систем: історія, теорія, методологія
- •15. Синергетичний підхід в дослідженнях економічних систем.
- •16. Принципи структурності і системності в дослідженнях економічного розвитку
- •17. „Чотири поля економіки” як модель взаємодії різних механізмів координації господарських зв’язків
- •18. Поняття та хар-ні ознаки функціонування, розвитку, еволюції, трансформації ек сис-м.
- •19. Основні проблеми економічної організації суспільства
- •20. Сутність та ідеальні типи ек.Систем.
- •21. Цілі економічних систем
- •22. Типологізація та порівняння економічних систем
- •23.Історичний розвиток господарської організації суспільства: критерії періодизації
- •24.Теорія ідеальних типів господарств Ойкена
- •25. Марксистський формаційний підхід до вивчення розвитку і порівняння ек сис
- •26.Інституціональна інтерпретація еволюції ек систем.
- •27. Ордоліберальна концепція функціонування економічних систем
- •28. Загальноцивілізаційний підхід до класифікації економічних і суспільних систем
- •29. Сутність та складові ек структури сучасного суспільства.
- •30. Сутність ек сис-м та форми їх прояву в історичному розвитку сус-ва.
- •31. Економічний устрій суспільства та його складові
- •32. Економічна конституція суспільства та її значення в господарському розвитку
- •33. Структурні форми устрою та їх прояви в господарській практиці
- •34. Економічна система як спосіб виробництва економічних благ
- •35. Сутність виробничих відносин та форми їх прояву в реальних господарських процесах
- •36. Конституючі елементи економічних систем та їх історичні форми
- •37. Відносини і форми власності як елементи ек організації суспільства
- •3 8.Виробничі можливості ек систем як ек потенціал сусп-ва.
- •39. Фактори виробництва та умови соціально-економічного середовища.
- •40. Економічне зростання як мета в різн господ сист: сутність, показники і виміри
- •41. Повна зайнятість як одна з визначальних характеристик економічної системи
- •42. Макроек стабільність госп сис-м, її критеріїї і чинники.
- •43. Зовнішньоек рівновага та шляхи її досягнення в різних господарських системах
- •44.Економ свобода, її конкретні прояви і виміри
- •45. Економічна безпека і захищеність: сутність, чинники, виміри
- •46. Економічна справедливість та її інтерпретація в різних економічних сисетмах
- •47. Ефективність економічних систем: сутність, чинники, вимір
- •48. Основні типи і характеристики економічних систем
- •49. Традиційна економіка і форми її прояву в сучасних суспільствах
- •50.Мобілізаційні механізми командної економіки радянського типу.
- •52. Порівняння ринкових форм економічної організації суспільства
- •53. Характерні ознаки та історичні прояви економіки змішаного типу
- •54. Зміст, різновиди та специфіка ек перехідного типу.
- •55. Сутн інституцій та їх роль у структуруванні господарського життя суспільства
- •56.Трансакційні витрати та ефективність ек системт
- •57. Механізм інституційних змін економічних систем
- •58. Економічні трансформації як об'єкт регулювання та управління
- •59. Основні тенденції і фази трансформації сучасних економічних систем
- •60. Транзитологія як наука про перехідні стани і форми розвитку економічних та суспільних систем
59. Основні тенденції і фази трансформації сучасних економічних систем
У процесі трансформації економічних систем постсоціалістичних країн об'єктивно існують три послідовні фундаментальні тенденції ринкових перетворень: 1)поступовий занепад та відмирання ек радянського типу; 2)ґенеза відносин сучасної посткласичної ринкової економіки, заснованої на засадах приватно-корпоратиної власності; 3)соціалізація, зростання ролі суспільних цінностей та інституцій у визначенні економічної поведінки, гуманізація суспільно-економічного життя. трансформація й нагромадження елементів нового соціально-економічного стану. формування ринкового господарств.1. Лібералізація - обмеження державної регламентації господарського життя, усунення законодавчих або бюрократичних перешкод економічній діяльності, демонтаж механізмів, пов'язаних з жорстким регулюванням цін, розподілом ресурсів, адміністративним обмеженням зовнішньої торгівлі і використанням твердої валюти. Лібералізація може тривати до 10 років, 2. Макроекономічна (фінансова) стабілізація покликана знизити відкриту інфляцію.Стабілізаційні процеси паралельно із лібералізацією 3. Структурна перебудова як процес пристосування структури національної економіки до змінюваних потреб внутрішнього і зовнішнього ринків необхідна для переорієнтації всього народногосподарського комплексу на виробництво споживчих товарів і надання послуг відповідно до структури попиту. Структурні перетворення розпочинаються з досягненням макроекономічної стабілізації і проводяться (залежно від масштабів економіки) впродовж 3-5 років. 4. Інституційні перетворення спрямовані на формування засад ринкового господарства, приведення в дію його рушійних сил, насамперед підприємництва і конкуренції. Це передбачає зміни у відносинах власності, приватизацію і земельну реформу, формування ринків праці і капіталів і т. ін. Інституційна трансформація ек. і сусп. розпочинається одночасно з їх лібералізацією і загалом може тривати 50-60 років, охопивши життя одного покоління.
60. Транзитологія як наука про перехідні стани і форми розвитку економічних та суспільних систем
Перехідні процеси в економіці бувають різноманітними, але вони так чи інакше пов'язані з глобальними якісними зрушеннями, що відбуваються під впливом різних чинників. Перехідні процеси наповнені об'єктивним змістом як за мотивами й обставинами, так і за реалізацією та наслідками, але суб'єктивний фактор при будь-якому переході існує як необхідна ініціаційна і рушійна сила. З'ясування суті, спрямованості і кінцевої мети перехідних процесів забезпечує транзитологія – спеціальна галузь суспільствознавства, яка вивчає перехідні форми і стани суспільства, що перебуває у процесі динамічних змін, перетворень еволюційного або революційного характеру. Транзитологія фактично розробляє загальну теорію перехідних (трансформаційних процесів) для таких складноструктурованих соціальних утворень, якими є економічні системи та підсистеми, способи господарювання й управління економічним розвитком. Методологічне підґрунтя транзитології утворюють: 1)діалектика; 2)формаційний підхід; 3)загальноцивілізаційний підхід; 4)концепція загальнолюдського прогресу; 5)теорія циклічного розвитку людства. Транзитологія як загальна теорія перехідних процесів зосереджує сьогодні увагу на розкритті самого перебігу перехідного розвитку, його закономірностей і механізмів, на пошуку алгоритмів переходів, характерних для них явищ і станів, етапів розгортання, точок напруження і зон пустоти, на розумінні зіткнень різних якостей і тенденцій, суб'єктивних інтересів і сил, на визначенні деструктивних і конструктивних дій, структурних руйнувань і утворень, на осмисленні дії стихійних сил і можливостей цілеспрямованого управління глобальними якісними перетвореннями.
