54. Зміст, різновиди та специфіка ек перехідного типу.

Перехідна ек-ка - поняття, яке фіксує, окреслює, позначає хар-ні риси, чинники і параметри переходу від однієї сис-ми координації госп життя сус­-ва до іншої, принципово відмінної від неї. Зміст ПЕ полягає у перетво­ренні сис-ми соц-ек відносин. Якісним змінам підлягають всі складові ек-ки: спосіб алокації ресурсів і права вл-ті, тип відтворювання і моделі мотивації ек поведінки, цілі і чинники ек розвитку, інституції і право. ПЕ можна класифікувати за аспекта­ми цивілізаційного і формаційного процесів. Аспект цивілізаційного процесу: -від неоліту до бронзового віку; -від бронзового до залізного віку; -від залізного до передінд віку; -від передінд до інд віку; -від інд до постінд (інформа­ційного) віку.Аспект формаційного процесу: -від первісного до рабовласницького ладу; -від рабовласництва до феодалізму; -від феодалізму до капіталізму; -від капіталізму до соціалізму; -від соціалізму до капіталізму (для постсоціалістичних країн).Риси ПЕ:* змінюється механізм роз­витку. *Невизначеність *Багатоваріантність самоорг-ції сис-ми.Перехід до нової ек сис-ми — це співісну­вання і боротьба старого й нового. Становлення нової сис-ми породжує відповідні нові ек форми.

*Суперечності ПЕ є суперечностя­ми розвитку *Історичність

В ек транзитології розрізняють традиційну ПЕ та ПЕ нового типу. Традиційна ПЕ охоплює ек сис-­ми, ідо перебувають у стані переходу від натурального до ринкового гос-ва. Країни з традиційною ПЕ поділяються за умовами і рівнем ек розвитку на 2 групи.Перша з них охоплює нафтови­добувні країни, що розвиваються. Завдяки встановленим і підтри­муваним ОПЕК монопольно високим цінам на нафтопродукти їм вдалося створити протягом останніх трьох десятиліть потуж­ну матер інфрастр-ру, що включає розвинену транс­порт і комунікаційну сис-му, енергозабезпечення, освіту і охо­рону здоров'я, а також високий рівень доходів на душу населен­ня. ПЕ нового типу охоплює ек сис-ми з досить розвиненим рівнем обміну тов та послугами завдяки високому ступеню спеціалізації вир-ва і хар-ється заміною центрально-керованого механізму координації госп життя сус-ва на ринкову саморегуляцію.

55. Сутн інституцій та їх роль у структуруванні господарського життя суспільства

Інституції – це правила гри в суспільстві або, точніше, придумані людьми обмеження, які спрямовують людську взаємодію у певне русло. І як наслідок, вони структурують стимули в процесі людського обміну – політичного, соціального чи економічного. 1)впливають на функціонування економіки. Відмінність у функціонуванні економік протягом тривалого часу передусім викликана тим, як еволюціонують інституції. 2)бувають: офіційні, неофіційні. В одних економіках створені інституції сприяють економічному зростанню та розвитку, в інших – призводять до застою. Знання і професійна майстерність, виплекані економічною структурою, можуть формувати напрям зміни і поступово можуть змодифікувати інституційну основу. Інституційна зміна – це складний процес. Важливим джерелом інституційних змін є фундаментальні зміни у співвідношенні цін. Інституційні перетворення в перехідній економіці спрямовані на формування засад ринкового господарства, приведення в дію його рушійних сил, насамперед підприємництва і конкуренції. Це передбачає зміни у відносинах власності, приватизацію і земельну реформу, формування ринків праці і капіталів, проведення антимонопольної політики, підтримку з боку держави малого і середнього підприємництва, розвиток фінансової інфраструктури, забезпечення стабільної законодавчої бази ринкової економіки, створення нової податкової служби, судової та правової систем і т. ін. Йдеться про здійснення послідовної політики глибокої демократизації економічних процесів, утвердження повноцінних інститутів ринкового господарства та громадянського суспільства і забезпечення на цій основі сталого соціально-економічного розвитку.