49. Традиційна економіка і форми її прояву в сучасних суспільствах

Традиційна ек сис-ма властива слабороз­винутим країнам. Вона характеризується багатоукладні­стю ек, збереженням натурально-общинних форм господарювання, відсталою технікою,широким застосув ручної праці,нерозвиненою інфрастр-рою,найпростішими формами орг-ї праці і вир-ва, бідністю населення.На соц-ек процеси значний вплив справляють освяченні століттями традиції і звичаї,релігійні і культові цінності,кастовий і соціальний поділ населення.У сучасних умовах країни з традиційною ек потерпають від засилля іноземного капіталу і надмірно активного перерозподілу нац доходу державою.показники: 1)вир-во, розподіл, обмін базується на звичаях та традиціях. Релігійні та кастові цінності первинні щодо інших форм ек. діяльності; 2)відсутній поділ праці (спирається на власні ресурси і виробництво для себе, переважає універсальна праця, поділ в середині осередку, замкнута виробнича система); 3)ек. суверенітет виробника, необмежений зовнішніми умовами, ринк, чи ін механізмами); 4)продукти праці не набирають форми товару. Виробництво для власного споживання; 5)ТЕС механічна цілісність між виробничими, не має ек. взаємозв’язку; 6)Заснована на общинній власності, яка переходить у приватну (поєднання засобів виробництва, безпосередньо або опосередковано); 7)Використовується примітивна техніка, невисока продуктивність праці, незначний додатковий продукт.

50.Мобілізаційні механізми командної економіки радянського типу.

панування держ власності, одержавленні та монополізації народного госп-ва, централізованому директивному плану­ванні в-ва, розподілі ресурсів, не визнає реальних товарно-грошових відносин, конкуренції і вільного ціноутворення. висока затратність вир-ва, несприйнятливість до НТП, зрівняльний розподіл резуль­татів вир-ва, відсутність матеріальних стимулів до ефективної праці, хронічний дефіцит. Усе це ознаки недостатньої жит­тєздатності командної системи, які закономірно призвели її до кризи, а потім і розпаду.централізоване план-ня. Соц-ек передумовою тотального одержавлення ек-ки був «воєнний комунізм». Він спирався виключно на примусові методи і не допус­кав незалежної ек д-ті людини.Історичною альтернативою командній ек-ці стала нова ек політика (неп), яка являла собою контрольоване та обмежене викор-ня рин­кових відносин для пожвавлення ек-ки країни. Вона була згорнута на­ прикінці 20-х р, коли рівень вир-ва 1913р. був поновлений.Одержавлення, як основоположна риса соціалістично­го устрою, обумовило й інші його сторони, зокрема: ств-ня адміністративно-командної сис-ми упр-ня; заміну вн джерел і стимулів розвитку (саморух сис-ми) зовн спонукальними мотивами, заснованими на силі влади та боротьбі за неї на різних рівнях; виключення з відносин вл-ті широких прошарків трудящих та заміну їх прошарком розпорядників (номенкла­турою).

Планова ек-ка — це ек сис-ма, за якої головні процеси ви­значає плануючий ек орган — Держплан, що домагається реалізації ос­новних ек цілей. Більша частина вироб д-ті тут визна­чається обов'язковими планами розподілу ресурсів та обсягів вир-ва, які розробляються ієрархічною адміністративною стр-рою.Командно-адміністративна система заснована на пануванні державної власності, одержавленні народного господарства, відсутності конкуренції, директивному плануванні, неринкових господарських зв'язках, зрівняльному характері розподілу, ігноруванні законів товарно-грошового обігу, жорсткому ієрархічному підпорядкуванні суб'єктів господарювання, нерозвиненості або й відсутності ринкового менталітету тощо.

51. Центрально-керовані господарства в історіїї економіки.

Кожна економічна форма функціонує, виходячи з принципів організації «ідеального типу».  Ойкен розрізняв два «ідеальних типи» господарства: центрально-кероване господарство та вільне ринкове господарство. розрізняв: тоталітарне центрально-кероване господарство; центрально-кероване господарство з вільним обміном споживчих товарів; центральне кероване господарство з вільним вибором споживача; центрально-кероване господарство з вільним вибором професії та робочого місця. економічну політику соціалізму в СРСР та фашистській Німеччині. Командна економіка економіка являє собою управління економічною системою, господарством, що базується на високому рівні централізації функцій керівництва економікою, застосуванні директивних, вольових методів управління, зосередженні основних видів ресурсів виробництва в державній власності. було характерне і попереднім соц-ек формаціям, рабство та феодалізм.

Держпланом разом з іншими державними органами розподілялись ресурси на виробництво, інвестиції та асигнування. Ціни в цьому розподілі відігравали незначну роль. Існувала державна монополія на зовнішню торгівлю. Експорт розглядався як засіб отримання валюти для купівлі певних імпортних товарів з метою вдосконалення завдань державного плану. Внутрішні ціни були ізольовані від світових цін за допомогою системи податків та субсидій. Валютні курси використовувались тільки як засіб обліку. Отже, можна зробити висновок, що центрально-керовані господарства не обмежуються лише СРСР та Німеччиною, а є такою системою організації ек зв’язків, яка була характерна багатьом етапам розвитку та еволюції економічних систем.