45. Економічна безпека і захищеність: сутність, чинники, виміри

Ек безпека держави – це стан захищеності найважливіших ек. інтересів особи, суспільства та держави, розвиток достатнього ек. потенціалу, що сприятиме стійкому й ефективному функціонуванню економіки в режимі розширеного відтворення. Ек. безпека передбачає створення передумов для підтримки і покращення рівня життя громадян, задоволення корінних націон інтересів у виробничо-економічній, фінансовій, зовнішньоекономічній, технологічній, енергетичній, продовольчій та інших суб ек. сфера. Складові ек. безпеки держави: 1)Економічна незалежність, 2)Стійкість і стабільність національної ек. 3)Здатність до саморозвитку і прогресу. До критеріальної безпеки належать оцінки: 1)ресурсного потенціалу і можливостей розвитку; 2)рівня ефективності використання ресурсів, капіталу і праці та його відповідності рівню найбільш розвинених і передових країн, 3)конкурентноздатності економіки; 4)цілісності території та економічного простору; 5)суверенітету, незалежності та можливостей протистояння зовнішнім загрозам; 6)соціальної стабільності, а також умов запобігання і розв'язання соціальних конфліктівОсновні принципи: 1)пріоритетність прав людини; 2)верховенство права в ек. відносинах; 3)протидія відмиванню грошей, здобутих незаконним шляхом; 4)адекватність заходів, спрямованих на захист національних інтересів в ек. сфері, реальним і потенційним загрозам; 5)надання переваги договірним відносинам у розв'язанні внутрішніх і зовнішніх конфліктів ек. характеру; 6)забезпечення національної ек. безпеки з урахуванням стану міжнародної безпеки в ек. сфері. Основні методи забезпечення ек. безпеки держави: 1)постійний моніторинг умов, чинників, загроз та індикаторів ек. безпеки; 2)аналітична обробка інформації про світовий досвід забезпечення ек. безпеки; 3)стратегічне планування забезпечення економічної безпеки; 4)прогнозування умов, дії чинників та значень індикаторів ек. стану країни на перспективу. Основні функції держави щодо забезпечення ек. безпеки держави: 1)створення відповідної системи забезпечення ек. безпеки та постійна підтримка її на належному рівні; 2)сприяння щодо перспективної діяльності системи забезпечення ек. безпеки.

46. Економічна справедливість та її інтерпретація в різних економічних сисетмах

Економісти і соціологи не мають єдиної думки про те, що розуміти під соціальною справедливістю, як кваліфікуваті її. Найчастіше соціальна справедливість розуміється як прояв справедливості в сфері розподілу багатств, длаг і доходів між члетами суспільства. Як правило, виділяються чотири основні підходи до проблеми соціальної справедливості з точки зору розподілу благ Розрізняють підходи: -- "елітарний" –усі члени суспільства отримують однакові блага, тобто має місце рівний розподіл благ між індивідами;"утилітарний" – товари і послуги розподіляються таким чином, що максимізувати загальну користь усіх членів суспільства, тобто дається більше благ тому, хто зуміє зазнати більшої насолоди від них; звичайно, якщо усі члени суспільства були б одинакові, то утилітарна і егалітарна позиції співпадали б;"Роулсіанський" (на основі концепції Роулса) – максимізується користність найбільш забезпечених осіб, що досягається за рахунок підвищення продуктивності та ефективності праці високооплачуваних робітників; у результаті створюються умови для більшого перерозподілу коштів на користь найбідніших членів суспільства;"ринковий" – справедливість встановлюється ринком: результати конкуренних ринкових процесів справедливі тому, що вони винагороджують тих, хто більш здібний і працьовитий; справедливою є така величина доходу, яка відповідає ефекту від вкладення праці і капіталу у виробництво, що визначено на основі основі ринкових критеріїв.Ек. справедливість встановлюється ринком відповідно до продуктивності факторів виробництва та дії попиту і пропозиції на них.