43. Зовнішньоек рівновага та шляхи її досягнення в різних господарських системах

Стандартна модель міжнародної торгівлі є моделлю зовнішньоек. рівноваги і пов’язує попит і пропозицію на товари в середині країни із попитом і пропозицією на них за кордоном. Вона заснована на понятті взаємного попиту, який показує, яка кількість імпортного товару потрібна країні, щоб спровокувати її продавати різні кількості іншого товару на експорт. Модель дозволяє вивчити всі головні параметри міжнародної торгівлі і пов’язані з нею параметри нац. ек. Вона показує умови виробництва і побажання споживачів, а також розміри виробництва і споживання і відносні товарні цціни в умовах відсутності торгівлі, як і відсутності переваги кожної з країн. В умовах торгівлі, модель показує рівень спеціалізації країни на виробництві кожного товару, фізичний об’єм торгівлі, умови торгівлі, виграш від торгівлі і його розподіл між країнами. Загальна зовнішньоек. рівновага досягається тоді, коли одночасно урівноважуються попит і пропозиція на товар внутрішньої та зовнішньої торгівлі (на внутрішньому і світовому ринку).

44.Економ свобода, її конкретні прояви і виміри

У демократичному суспільстві людям повинна бути до певної міри надана економічна свобода. Це означає, що держава не забороняє приватну власність і приватне підприємництво і що громадяни можуть вибирати собі роботу і вступати в профспілки. Роль держави в економічному житті суспільства відкрито обговорюється. Однак загальноприйнято, що найкращою формою економіки демократичної держави є вільний ринок і що держава не повинна здійснювати тотальний контроль за економічною діяльністю. Політична свобода, тобто можливість вибору керівників підлеглими найкраще з-поміж різних можливих способів служить гідності людини в її стосунках із державою. Демократія також забезпечує в сучасних обставинах найвищу міру суспільної легітимізації держави. Свобода слова необхідна для розвитку різних форм людської творчості, для пошуку істини і для порозуміння поміж людьми. Ек свобода, яка знаходить свій вияв у вільноринковому капіталізмі, служить, як було згадано, виникненню та зміцненню політичної свободи. А поза тим, економічна свобода є фундаментальною умовою розвитку економіки, тобто постійного поліпшення економічних умов життя людей. Адже ця свобода забезпечує можливість постійного пошуку і випробування нових методів виробництва та організації господарської діяльності й створення нових благ, тобто в підсумку сприяє інноваціям. “формальними” чи “буржуазними” свободами: владою закону, приватною власністю, свободою вибору тощо. Розумування було просте, хоча виразно помилкове: позаяк бідність існує в умовах цих свобод, то вочевидь вона існує внаслідок цих свобод, якими, зрештою, так чи так користуються лише обрані – багаті капіталісти. Отож, не треба вагатися перед ліквідацією уславлених свобод. Велика мета у формі ліквідації злиднів є достатнім виправданням. Такими логічними рейками входили в публічний обіг ворожі свободі ідеї соціалізму, ще не так давно поширювані багатьма інтелектуалами Заходу.