39. Фактори виробництва та умови соціально-економічного середовища.

Для здійснення процесу виробництва необхідні певні умови — фактори виробництва.

Фактори виробництва — це всі необхідні елемен­ти, які використовуються для виробництва матері­альних і духовних благ.Першим, хто запропонував 3 факторну модель факторів виробництва був Жан Батіст Сей, виділивши землю, працю та капітал. Сучасна вітчизняна і світова економічна наука до скла­ду факторів виробництва відносить: працю, капітал, землю, підприємницькі здібності, науку, інформацію, екологіюСучасна економічна теорія і світова практика господа­рювання оцінюють результати функціонування економіки країн двома способами: економічним зростанням і ефек­тивністю суспільного виробництва.Економічне зростання — це розвиток нац ек протягом певного періоду часу, що вимірюється абсолютним приростом обсягів валового внутрішнього про­дукту (ВВП), валового національного продукту (ВНП) та національного доходу (НД).Ефективність виробництва — категорія, яка ха­рактеризує віддачу, результативність виробництва. В економічній теорії та практиці розрізняють економіч­ну і соціальну ефективність виробництва:Економічна ефективність — це досягнення виробниц­твом найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці або зниження сукупних витрат на одиницю продукціїСоціальна ефективність— це ступінь відповідності результатів виробництва со­ціальним потребам суспіль­ства, інтересам окремої лю­дини; пока­зує, наскільки його розвиток відповідає вирішенню своєї кінце­вої мети — служити споживачу, задовольняти особисті по­треби людей.Серед показників соціальної ефективності виділяють: розмір ВНП на душу населення; частка фонду споживання в НД; рівень життя населення; якість життя населення або”ІРЛ”.Між економічною та соціальною ефективністю вироб­ництва існує тісний взаємозв'язок. Економічна ефективність є матеріальною основою вирішення соціальних проблем. У свою чергу, соціальний розвиток суспільства (зростання добробуту народу, його освітнього й культурного рівня, свідо­мого ставлення робітників до праці та ін.) суттєво впливає на підвищення ефективності суспільного виробництва.

40. Економічне зростання як мета в різн господ сист: сутність, показники і виміри

Під ек.зростанням розуміють розвиток національної ек-ки протягом певного періоду,котрий вимірюється абсолютним приростом чи темпами приросту ВВП,ВНП,НД вцілому або темпами приросту цих показників у розрахунку на душу населення.Показники абсолютного приросту використ для оцінювання темпів зростання ек.потенціалу країни;приріст на душу населення-для аналізу динаміки добробуту населення країни та порівняння рівнів життя в різних країнах.Ек. зростання у країнах з перехідною ек. може бути досягнуте через інституційні зміни країни, що досягли успіхів в ек. трансформації. Ек. зростання – збільшення кількості товарів та послуг, які продукує нац. економіки різних ек систем. Зростання обсягу продукції в розрахунку на душу населення>зростання рівня життя в країні. Ек. зростання – важлива ек мета кожної країни. Зростаюча ек. повніше задовольняє потреби людей, ефективніше розв’язує соц.-ек. проблеми; полегшує розв’язання проблем обмеження ресурсів; змога нації зберегти держ. незалежність. Групи факторів, що визнач ек зростання: 1)Пропозиції; 2)Попиту. Темпи ек. зростання розраховуються в темпах приросту реального ВНП або ВВП у відсотковому виразі (розрах. за рік) у=((Ут–Ут-1)/Ут-1)*100%, де Ут-обсяги реал ВВП в поточному періоді; 3)Ефективності; 4)Соц.-культурні; 5)Інституціональні; 6)Інші. Показники ек зростання: 1)продуктивність сус. праці; 2)трудомісткість праці; 3)інтенсивність праці; 4)показник фондовіддачі; 5)капіталомісткість продукції; 6)матеріаломісткість; 7)гранична продуктивність факторів виробництва. Частки у нац. доході цих факторів ЗП=75-80%; прибуток і процент – 15-18%; прир. рес 5-7%.