37. Відносини і форми власності як елементи ек організації суспільства

В - вира­жає всю сукупність сус-х відносин — ек, соц, політ, націон, морально-етичних, релігійних тощо. Вона займає центральне місце в ек сис-мі,оскільки зумовлює спосіб поєднання ро­бітника із засобами вир-ва, мету функціонування і розвитку ек сис-ми, визначає соц структу­ру сус-ва, хар-р стимулів трудової діял-ті і спосіб розподілу результатів праці. Найскладнішою проблемою ек науки є пробле­ма форм В. Існують два підходи до класифікації форм В: вертикально-історичний і горизонталь­но-структурний. Вертик-істор – визначає істор форми В, які зароджуються у процесі тривалої еволюції сус-ва, зміни однієї форми В іншою: первіснообщинна – рабовласницька – феодальна – капіталістична. Гориз-структурний підхід визначає класифі­кацію ек форм В, а також її види і типи. Умовами і критеріями означеної класифікації є рівень розвитку продукт сил, хар-р поєднання праців­ника із засобами вир-ва, ступінь правочинностей суб'єкта на ресурси, результати й управління вир-м, механізм розподілу доходу. Існує два основних типи В: приватна і суспільна. В Укр в результаті реформування відносин В па основі роздержавлення й приватизації склались і зако­нодавче закріплені такі форми власності: — приватна; — колективна; — державна. Допускається також існування змішаних форм В, В інших держав. В як ек категорія розкриває ха-р нідносин, в які вступають люди у процесі вир-ва, обміну, розподілу і споживання. Йдеть­ся про наявність експлуатації однієї людини (або соц групи) іншою,шляхи привласнення результатів праці; від типу ек В (на засоби вир-ва і результати праці, в тому числі й управління В) залежать соц-ек прогрес у сус-ві, розвиток продук-х сил; всебічний розвиток людини означає прогрес не лише людини-працівника,а й людини-власника, прогрес соц сутності людини.

3 8.Виробничі можливості ек систем як ек потенціал сусп-ва.

Оскільки економічні ресурси рідкісні, обмежені, а наші потреби практично безмежні, ми не в змозі задовольнити всі матеріальні потреби суспільства. Щоб досягти у виробництві максимальної кількості повного обсягу корисних товарів та послуг, суспільству необхідно ефективно використати свої рідкісні ресурси, тобто забезпечити їх повну зайнятість.Під повною зайнятістю розуміють використання всіх придатних для виробництва ресурсів. Це означає, що кожен, хто хоче і здатний працювати, повинен бути забезпечений роботою.Таким чином, ефективність означає відсутність втрат, тобто економічні ресурси використовуються настільки ефективно, наскільки це можливо, щоб задовольнити потреби і бажання людей за даних факторів виробництва. Ефективна економіка перебуває на межі виробничих можливостей. Виробничі можливості - це ...Крива вир-них можливостей свідчить, що економіка завжди альтернативна, тобто вона має вибирати між в-вом різних товарів шляхом перерозподілу ресурсів. Будь-яка точка не на КВМ, а всередині графіка (точка С) свідчить, що ресурси використовуються не повністю і у суспільства є можливість нарощувати водночас в-во декількох товарів. Наше суспільство має невикористані ресурси у вигляді незайнятих робітників, невикористаних земель і завмерлих фабрик. Однак ця крива може пересуватися як ліворуч, так і праворуч.Зміщення КВК праворуч означає, що в суспільстві досягнуто економічне зростання за рахунок збільшення та підвищення якості ресурсів, створення нових технологій, участі у міжнародній спеціалізації та розвитку зовнішньої торгівлі.Зміщення КВМ ліворуч означає, що технологічна база в суспільства застаріла; внаслідок політичних та економічних причин використання наявних ресурсів неповне, має місце економічна деградація, скорочення кількості працездатних громадян.

Еггертссон та Норт, використовує поняття „технічної” та „структурної” межі виробничих можливостей. Якщо технічна межа в-ва залежить від рівня знань у суспільстві та забезпеченості ресурсами, то структурна межа визначається наявними організаційними формами, які, в свою чергу, залежать від існуючої системи прав власності та політичної організації суспільства. технічна межа виробничих можливостей мала б знизитися, але не настільки, щоб можна було задовільно пояснити раптовий і глибокий спад виробництва.