25. Марксистський формаційний підхід до вивчення розвитку і порівняння ек сис

Розроблений Марксом і його послідовниками. Суть - продуктивні сили сус-ва у сукупності з виробн відносинами становлять певний спосіб вир-ва, а спосіб вир-ва у поєднанні з політ надбудовою сус-ва — соц-ек формацію. Основоположним ек ядром кожного способу вир-ва, а відповідно і фор­мації, є панівна форма власності, оскільки саме вона визна­чає спосіб поєднання працівника із засобами вир-ва.Передбачає, що розвиток людського сус-ва відбувається як послідовна зміна одного спосо­бу вир-ва іншим: первіснообщинний – рабоаласницький – феодальний – капіталістичний. Первіснообщинний лад. Рабовласницька ек сис-ма. Феодальна ек Капіталістична система

Формац підхід виходить із того, що вирішальна роль у сус-му розвитку належить процесу вир-ва, а його головною рушійною силою є протиріччя між про­дукт-ми силами й виробн відносинами і загост­рення класової боротьби в сус-ві. Однак у сучасних умовах піддається критичному аналізу.По-перше, періодизація розвитку сус-ва не має всеохоплюючого значення. Вона більш-менш прийнятна в основному для країн Західної Європи, але не відображає повною мірою своєрідності розвитку азійського способу вир-ва, еволюції цивілізацій Китаю, Індії, а також не висвітлює особливостей істор розвитку Росії, України.По-друге, не розкриває багатоваріантності життя, збіднює історію людського сус-ва, зводя­чи її в основному до одного фактора — розвитку матеріаль­ного вир-ва, практично не враховує ролі соціокультурного та інших неек факторів у розвитку су­с-ва (нац, релігійних, етнічних, ментальних).По-третє, уявляючи історію розвитку людства як про­цес "революційного" руйнування старого способу вир-ва і заміни його новим, формаційний підхід, таким чином, припускає певну перервність (дискретність) істор-го процесу.По-четверте, надмірно абсолютизує класову конфронтаційність між власниками і не власниками, між роботодавцями і найманими працівниками.

26.Інституціональна інтерпретація еволюції ек систем.

1)надбудова; 2)виробничі відносини зростають; 3)продуктивні сили зростають.)—ек. система—1)ідеологічна основа суспільства; 2)індустріальна основа; 3)матеріальна основа суспільства). Це подібні тлумачення, однак інституційне тлумачення відрізняється тим, що ек. система з усіма своїми складовими утворює інституційну основу суспільства (тобто ек. система пов’язана з інституціями різного характеру). Ек. система – відтворення субординованої взаємодії інституцій. Інституційні перетворення спрямовані на формування засад ринкового господарства, приведення в дію його рушійних сил, насамперед підприємництва і конкуренції. Це передбачає зміни у відносинах власності, приватизацію і земельну реформу, формування ринків праці і капіталів, проведення антимонопольної політики, підтримку з боку держави малого і середнього підприємництва, розвиток фінансової інфраструктури, забезпечення стабільної законодавчої бази ринкової економіки, створення нової податкової служби, судової та правової систем і т. інше. Йдеться про здійснення послідовної політики глибокої демократизації ек. процесів, утворення повноцінних інститутів ринкового господарства та громадського суспільства і забезпечення на цій основі сталого соц.-ек. розвитку. Інституційна трансформація ек. і суспільства розпочинається одночасно з їх лібералізацією і загалом може тривати 50-60 років, охопивши життя одного покоління.

Інститут – це спосіб суспільних дій.(Коммонс).