2. Рани. Колоті рани. Різані рани. Захист

рани від забруднення. Перша допомога

при колотих і різаних ранах.

	План відповіді
1.	Види ран.
2.	Колоті рани.
3.	Різані рани.
4.	Захист ран від забруд-
	нення.
5.	Перша допомога при
	колотих і різаних ранах.

Рана — це будь-яке ушкодження тканин, по-

в'язане з порушенням цілісності шкірних по-

кривів, слизових оболонок, тканин, розташо-

ваних під шкірою, поверхні внутрішніх органів

у результаті механічного або іншого впливу.

Ознаками будь-якої рани є розходження (зяяння) її країв, біль, кровотечі.

У залежності від знарядь, якими були нанесені рани, вони поділяють-

ся на колоті, різані, рубані, вогнепальні, укуси.

Колоті — рані, нанесені гострим вузьким предметом (шилом, багнетом).

Білет 21

1. Велосипед. Елементи конструкції

велосипеда, що впливають на безпеку

велосипедиста. Особливості руху

велосипедом. Правила перевезення

вантажу і пасажирів на велосипеді.

Додержання правил безпеки дорожнього

руху для велосипедиста. Послідовність дій

при дорожньо-транспортній пригоді.

План відповіді

1. Велосипед як транс-

портний засіб.

2. Елементи конструкції

велосипеда, що впли-

вають на безпеку вело-

сипедиста.

3. Особливості руху на

велосипеді, додержання

правил дорожнього руху

для велосипедистів.

4. Правила перевезення

пасажирів і вантажів на

велосипеді.

5. Послідовність дій у ви-

падку дорожньо-транс-

портних пригод.

Велосипед — двоколісний транспортний засіб,

що приводиться в рух мускульною силою люди-

ни, що знаходиться на ньому.

Безпека велосипеда обумовлюється його кон-

структивними особливостями: стійкістю, керо-

ваністю; маневреністю; швидкістю; оглядові-

стю; гальмовими показниками; зручністю місця

водія, міцністю сидінь і надійністю їхнього

кріплення; травмобезпечністю рульового керування; наявністю захис-

них щитків на ланцюговій передачі.

Під час їзди на велосипеді не варто дуже сильно триматися за

кермо, дивитися потрібно не на колесо, а метрів на 5—6 уперед.

Педалі слід обертати рівномірно, без поштовхів. При нахилі велоси-

педа кермо потрібно повернути в ту ж сторону, і тоді велосипед випря-

миться.

Під час їзди на велосипеді корпус повинний бути злегка нахилений

уперед, руки зігнуті в ліктях. У такому положенні вага тіла рівномірно

розподіляється на обидва колеса. На педаль потрібно натискати перед-

ньою частиною ступні.

Рухатися по дорозі на велосипеді дозволяється особам, що досягли

14-літнього віку. При русі по дорозі велосипедист повинен мати картку

з інформацією про себе.

Велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом і світловідби-

вачами: спереду — білого кольору, по боках — жовтогарячого, поза-

ду — червоного.

Для руху затемна й в умовах недостатньої видимості на велосипеді

необхідно включити ліхтар (фару).

Водії велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним,

щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

Колона велосипедистів, що рухається по проїжджій частині, повинна

бути розділена на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією руху

між групами 80—100 м.

Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, водії

мопедів і велосипедів зобов'язані звільнити дорогу іншим транспортним

засобам, що рухаються по дорозі.

Велосипедистам забороняється:

а) керувати велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом,

а затемна й в умовах недостатньої видимості — з невключеною фарою

і без світловідбивачів;

б) рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по

проїжджій частині, якщо поруч є велосипедна доріжка;

в) рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років

на дитячих велосипедах під доглядом дорослих);

г) під час руху триматися за інший транспортний засіб;

д) їздити не тримаючись за кермо і знімати ноги з педалей;

є) буксирувати велосипеди.

Велосипедисти можуть перевозити тільки такі вантажі, що не заважа-

ють керувати транспортним засобам і не створюють перешкод іншим

учасникам дорожнього руху.

Велосипедистам забороняється перевозити пасажирів на велосипеді,

за винятком дітей до 7 років на додатковому сидінні, обладнаному на-

дійно закріпленими підніжками.

Якщо велосипедист потрапив у дорожньо-транспортну пригоду чи став

її свідком, потрібно:

— не панікувати;

— з'ясувати ступінь ушкодження;

— надати само- чи взаємодопомогу постраждалому (припинити крово-

течу, накласти на рани стерильні пов'язки, при необхідності зробити

штучне дихання і непрямий масаж серця, іммобілізацію кінцівок);

/ — викликати «швидку допомогу», постаратися повідомити про ДТП

У ДАІ;

— транспортувати постраждалого в медичну установу.

Висновок. Велосипед на дорозі є рівноправним транспортним засо-

бом, але при цьому слід пам'ятати, що під час дорожньо-транспортних

пригод більше всього страждають велосипедисти, тому велосипед на

дорозі потрібно зробити якомога помітним: велосипедисту — надяга-

ти яскравий одяг, мати світловідбивачі в чистоті, у темний час доби

та в умовах недостатньої видимості включати фари.

Різані — рани, нанесені гострим тонким широким предметом (ножем}

бритвою, склом). ч

При пораненнях значною небезпекою є забруднення рани (інфікував*

ня). Мікроби попадають у рану не тільки з предмета, яким вона нанесе-

на, але також зі шкіри й одягу постраждалого. Тому при наданні першої

допомоги необхідно виконати дві необхідні вимоги: припинити кровоте-

чу й убезпечити рану від забруднення.

Для захисту рани від забруднення необхідно негайно прийняти захо-

ди для її дезінфекції: обробити краї рани йодом, брильянтовою зеленню,

перекисом водню, міцним розчином марганцівки, іншими препаратами

і накласти на рану стерильну пов'язку.

Не можна промивати рану водою, торкатися її руками, на яких завжг

ди є мікроби.

Перша допомога при глибоких колотих і великих різаних ранах поля-

гає ось в чому:

— заспокойте постраждалого, тому що страх і занепокоєння можуть

викликати підвищення кров'яного тиску, що підсилить кровотечу;

— поясніть постраждалому реальний стан речей, давши зрозуміти,

що допомога надана кваліфіковано і кровотеча швидко припиниться (на-

приклад, відносно невеликі поранення голови викликають рясні капі-

лярні кровотечі у зв'язку з тим, що до голови постачається велика кіль-

кість крові);

— по можливості вимийте руки з милом перед наданням допомоги,

щоб не занести в рану інфекцію;

— одночасно приступайте до припинення кровотечі;

— якщо краї рани розходяться, спробуйте стягти їх, прикривши пе-

ред цим стерильним бинтом, серветками чи чистим шматком тканини;

— якщо накладена на рану серветка просмокталася кров'ю, не знімайте

її, тому що це може порушити процес згортання крові. При цьому краще

накласти зверху додаткові тампони і туго забинтувати.

Висновок. При пораненнях необхідно якнайшвидше надати постраж-

далому допомогу для запобігання великої втрати крові та інфікування

раневої поверхні.

Білет 22

1. Травмуючі фактори салону легкового

автомобіля. Захисна поза пасажира

переднього, заднього сидіння при зіткненні

автомобілів або наїзді на перешкоду

(пояснити і продемонструвати).

План відповіді

1. Травмуючі фактори

салону легкового авто-

мобіля.

2. Захисна поза пасажира

переднього і заднього

сидіння при зіткненні

автомобіля і наїзді на

перешкоду.

Безпека людей усередині автомобіля — це

внутрішня пасивна безпека. Вона забезпечуєть-

ся міцністю сидінь і їхніх кріплень, травмо-

безпечністю всіх деталей усередині салону, за-

хисними властивостями кузова, ременями безпеки, надувними подуш-

ками, підголівниками для сидінь, спеціальними дитячими сидіннями

з ременями безпеки.

До травмуючих факторів усередині автомобіля належать також пред-

мети, що знаходяться усередині салону і не закріплені в ньому. При

ударі вага предметів збільшується у 50 разів за рахунок прискорення,

що виникає при зіткненні. Так, сумка, що важить 10 кг і не закріплена,

а просто стоїть на задньому сидінні, при зіткненні може вдарити із си-

лою 500 кг. Особливо травмонебезпечні скляні пляшки і банки, що під

час дорожньо-транспортної пригоди можуть розбитися.

Необхідно пам'ятати, що найбільш небезпечним є переднє сидіння по-

руч з водієм, тому перевезення дітей до 12 років на цьому сидінні суворо

заборонене. Найбільш безпечні задні сидіння, особливо сидіння за водієм,

тому там необхідно розташовувати спеціальні сидіння для дітей.

При зіткненні автомобілів або наїзді на перешкоду тим, хто сидить

у салоні легкового автомобіля, необхідно прийняти положення, що пере-

шкоджає переміщенню вперед, і захистити голову. Для цього водій по-

винен упертися ногами в підлогу, нахилити голову вперед і, напружую-

чи всі м'язи тіла, упертися руками в рульове колесо. Пасажир, що

знаходиться на передньому сидінні, повинен прийняти таку ж позу, упер-

шись руками в передню панель автомобіля.

Пасажир, що знаходиться на задньому сидінні, повинен закрити голо-

ву руками і завалитися набік.

Якщо в салоні автомобіля знаходиться дитина, її потрібно міцно при-

горнути, накрити собою і також упасти набік.

Необхідно пам'ятати, що під час їзди в легковому автомобілі ремені

безпеки завжди повинні бути пристебнуті, тому що під час аварії саме

вони перешкоджають переміщенню водія і пасажира вперед.

При лобовому зіткненні підголівники і ремені безпеки зменшують

імовірність загибелі в 5 разів, поясні ремені, застосовувані на задніх

сидіннях,— на 18 % , плечові — на 29 % , надувні подушки для передніх

сидінь — на 17 %. Надувні подушки у поєднанні з ременями — на 46 % .

Одним з найбільш ефективних засобів безпеки є надувний ремінь.

Надуваючись, він коротшає і надійніше притискає пасажира до сидіння

в початковий момент зіткнення.

При лобовому ударі голова людини не доходить до грудей, а упираєть-

ся в надутий ремінь, що значно знижує ризик травмування шийного

відділу хребта. Сила тиску ременя на тіло розподіляється по більшій

і пружнішій площі, у результаті чого вдається уникнути травм грудного

відділу хребта і ребер. Ремінь частково гасить кінетичну енергію люди-

ни в остаточній фазі зіткнення — стиснене повітря, що поступово вихо-

дить з отворів у ремені, служить амортизатором.

Висновок. Під час руху в автомобілі необхідно пристібати ремінь

безпеки, не класти в салон колючі, ріжучі, а також важкі предмети,

під час зіткнення чи наїзду на перешкоду не панікувати, згрупувати-

ся, перешкоджати своєму просуванню вперед.

2. Харчові отруєння. Отруєння грибами.

Типові причини харчових отруєнь. Перша

допомога при харчових отруєннях.

План відповіді

1. Харчові отруєння, їхні

типові причини.

2. Отруєння грибами, їхні

типові причини.

3. Перша допомога при

отруєннях харчовими

продуктами і грибами.

Харчові отруєння виникають у результаті

вживання в їжу неякісних продуктів, отруй-

них грибів і рослин.

Отруєння харчовими продуктами виникають

після вживання продуктів, що зберігалися поза

холодильником (молоко, вершки, креми, сири, яйця, ковбаси, м'ясні

продукти); продуктів невідомого походження (при покупці продуктів на

несанкціонованих ринках); продуктів, що пройшли неякісну обробку;

прострочених м'ясних, рибних і овочевих консервів заводського і до-

машнього приготування.

Отруєння грибами заподіюють велику шкоду здоров'ю людей і часто

призводять до їх загибелі. Часті отруєння після вживання в їжу невідо-

мих грибів, особливо з бульбоподібними стовщеннями в основі ніжки,

що ростуть в екологічно небезпечних місцях уздовж доріг, залізничних

колій, у лісопосадках промислових районів тощо. Останнім часом відомі

випадки отруєння їстівними грибами. Вони стають смертельно небезпеч-

ними, тому що усмоктують з ґрунту різні хімічні сполуки. Гриби мають

властивість накопичувати багато шкідливих речовин, у тому числі і ра-

діонукліди.

Існує три групи отруйних грибів: уражаючі шлунково-кишковий тракт

(опеньок помилковий, печериця отруйна), нервову систему (мухомор),

а також печінку і нирки (бліда поганка).

При отруєнні харчовими продуктами і грибами (за винятком блідої

поганки) через 2—6 годин після вживання з'являються нудота, блюво-

та, біль у животі, а потім додається діарея.

При отруєнні блідою поганкою симптоми отруєння можуть проявити-

ся через три доби, коли нездужання звичайно не пов'язують з грибами.

Крім того, хворий на якийсь час може відчути себе краще, але в організмі

вже розвивається печінкова недостатність, і людину не завжди вдається

врятувати.

У випадку отруєння необхідно негайно викликати «швидку допомо-

гу», а до її приїзду промити шлунок. Можна випити кип'ячену підсоле-

ну воду або слабкий розчин марганцівки, потім прийняти активоване

вугілля (1 таблетка на 10 кг ваги). До прибуття «швидкої допомоги»

постраждалого необхідно укласти в постіль, до ніг і живота прикласти

теплі грілки, давати пити невеликими порціями підсолену воду. Можна

пити міцний чай, молоко з медом.

Висновок. При перших ознаках отруєння харчовими продуктами і гри-

бами потрібно негайно викликати «швидку допомогу», до її приїзду очи-

стити шлунок, прийняти адсорбент (активоване вугілля).

БІЛЕТ 23

1. Перехід дороги в умовах обмеженої

оглядовості автомобілем, що стоїть або

рухається. Оцінка дорожньої ситуації за

таких умов. Обмежена оглядовість ліворуч,

праворуч. Вибір моменту переходу.

План відповіді

1. Перехід дороги в умовах

обмеженої оглядовості

автомобілем, що стоїть

або рухається.

2. Оцінка дорожньої

ситуації за таких умов.

3. Обмежена оглядовість

, ліворуч і праворуч.

4. Вибір моменту переходу.

При переході проїжджої частини дороги пі-

шоходи повинні користуватися пішохідними

переходами. Якщо на ділянках доріг відсутні

пішохідні переходи, дозволяється переходити

дорогу на перехресті по лінії тротуарів і узбіч.

Якщо пішохідні переходи і перехрестя в ме-

жах видимості відсутні, а дорога має не більше трьох смуг руху для

обох її напрямків, дозволяється переходити дорогу під.прямим кутом до

краю проїжджої частини в місцях, де вона добре проглядається в обох

напрямках, і тільки після того, як пішохід оцінить відстань до транс-

портного засобу (ТЗ), що наближається, його швидкість і переконається

у відсутності небезпеки.

Якщо на проїжджій частині зупинився ТЗ або з'явилася інша пере-

шкода, що обмежує оглядовість, необхідно переконатися у відсутності

ТЗ. При цьому ТЗ, які стоять, необхідно обходити з боку, що ближчий

до ТЗ, що наближається (ТЗ, що стоять на узбіччі, треба обходити ззаду,

ТЗ біля розділової смуги, що розділяє зустрічні смуги руху,— спереду).

Якщо ТЗ, що рухається, обмежує оглядовість, необхідно пропустити

його на безпечній від себе відстані, потім переходити проїжджу частину,

переконавшись у відсутності ТЗ на інших смугах руху.

При оцінці дорожньої ситуації в умовах обмеженої оглядовості необ-

хідно пам'ятати, що при русі по сухій дорозі з асфальтобетонним по-

криттям зі швидкістю 60 км/год від моменту, коли водій побачив небез-

пеку і прийняв рішення про гальмування, ТЗ пройде шлях до повної

зупинки, що дорівнює 38—42 метрам. Під час дощу, туману, інших ат-

мосферних' явищ цей шлях збільшується від 1,5 (ледве вологий асфальт)

до 10 разів (покрита крижаною кіркою дорога).

В умовах обмеженої оглядовості ліворуч проїжджу частину дороги

необхідно переходити на відстані не менше 50 м від ТЗ, що стоїть (за

умов сухого асфальтобетонного покриття) спереду або обійти його ззаду.

В умовах обмеженої оглядовості праворуч дорогу необхідно переходи-

ти на. відстані не менше 50 м від ТЗ, що стоїть (за умов сухого асфаль-

тобетонного покриття), спереду або ззаду.

Момент переходу проїжджої частини дороги вибирається при дотри-

манні перелічених вище умов, коли, подивившись спочатку ліворуч,

а потім праворуч, пішохід у межах зазначеної в попередньому пункті

відстані не побачить транспортних засобів, що рухаються.

Висновок. При переході дороги в умовах недостатньої видимості не-

обхідно оцінити дорожню ситуацію ліворуч і праворуч і тільки переко-

навшись у безпеці, починати переходити дорогу.

2. Допомога при укусах бджіл (ос,

джмелів), змій.

План відповіді

1. Допомога при укусах

бджіл, ос, джмелів.

2. Допомога при укусах

змій.

3. Запобіжні заходи для

уникнення укусів змій.

При укусах бджіл (ос, джмелів) може ви-

никнути місцева або загальна реакція.

Місцева реакція виявляється у вигляді силь-

ного болю, сверблячки, жару, почервоніння

і припухлості в місці укусу. Особливо велика

припухлість спостерігається на повіках, губах, статевих органах. Три-

валість місцевої реакції — 1—8 діб.

Загальна реакція може бути токсичною та алергійною.

Токсична реакція виникає у випадку, якщо людину ужалять одразу

кілька десятків або сотень комах. Важкість загальної токсичної реакції

залежить від кількості отрути, що потрапила у організм. Доза отрути від

укусу п'ятисот і більше комах смертельна для людини. Ознаки загальної

токсичної реакції: кропивниця (сверблячі висипання у вигляді пухирів

по всьому тілу), висока температура, різкий головний біль, блювота,

марення, судороги.

Алергійна реакція виникає приблизно в 1—2 % людей, і для її роз-

витку кількість отрути значення не має. Достатньо, щоб людину вжали-

ла одна комаха. Алергійна реакція не виникає після першого укусу, але

з кожним наступним вона стає все більш важкою. Ознаки алергійної

реакції: кропивниця, набряк обличчя, вушних раковин, язика і гортані.

Набряк язика і гортані надзвичайно небезпечний, тому що може спричи-

нити ядуху. Крім цього, в окремих випадках зустрічаються ускладнен-

ня дихання, прискорене серцебиття, біль у животі, нудота, блювота,

можлива нетривала втрата свідомості. Може розвитися анафілактичний

шок з погрозою для життя: непритомність, іноді на кілька годин пору-

шення діяльності різних органів і систем (у першу чергу, серцево-судин-

ної і нервової).

Перша допомога полягає у припиненні надходження отрути у тка-

нини та її поширення. Для цього необхідно обережно видалити жало

(його залишають тільки бджоли) разом з отруйним мішечком, підчепив-

ши нігтем знизу вгору. Для послаблення токсичної реакції потрібно при-

класти до місця укусу шматочок цукру, що всмоктає в себе отруту з ра-

ни і запобігатиме появі набряку. Якщо місце укусу болюче і сильно

припуХло, слід потерти його шматочком валідолу, якщо набряк розви-

вається — необхідно звернутися до лікаря.

При загальній токсичній реакції необхідно звернутися до лікаря, а до

його приходу з метою запобігання усмоктуванню отрути на місця укусу

необхідно покласти грілку з льодом. Постраждалому рекомендується часто

пити. При кропивниці необхідно дати постраждалому 20—25 крапель

кордіаміну.

При загальній алергійній реакції необхідно вжити будь-який анти-

гістамінний препарат (супрастін, тавегіл, димедрол), подальша перша

допомога аналогічна допомозі при загальній алергійній реакції.

У випадку розвитку анафілактичного шоку постраждалого слід ук-

рити, обкласти теплими грілками, дати 1—2 таблетки антигістамін-

цого препарату, 20—25 крапель кордіаміну, викликати «швидку до-

помогу».

При укусах неотруйних змій на місці укусу залишаються сліди

від укусу у вигляді двох серпоподібних смужок, що утворюють піво-

вал із дрібних точок. При укусі отруйних змій у передній частині

між серпоподібними смужками залишаються дві ранки (сліди від

двох отруйних зубів), з яких у більшості випадків витікає кров.

Отрута змії дуже складна за своїм хімічним складом та являє собою

комплекс речовин білкового походження. Вона руйнує еритроцити

Крові, порушує згортання крові (знижує або підвищує, збільшує про-

никність' клітинних мембран, уражає нервову і серцево-судинну си-

стеми). При укусі змії можливі алергійні реакції аж до анафілак-

тичного шоку (див. вище).

Перша допомога полягає у висмоктуванні з рани крові разом з отру-

тою. Робити це можна тільки за відсутності ран і саден у слизовій

оболонці рота і при здорових яснах. Рану необхідно обробити 5 % -им роз-

чином йоду, спиртом, одеколоном. Висмоктавши отруту, необхідно об-

межити рухи постраждалого, надавши укушеній кінцівці піднятого по-

ложення. При укусі в руку необхідно зафіксувати її у зігнутому стані.

Для найшвидшого виведення отрути постраждалого слід часто поїти (чай,

содова мінеральна вода), при сильних болях — дати 1—2-таблетки зне-

болюючого. Потім необхідно постраждалого якнайшвидше доставити

в лікувальну установу. Під час лікування укусів змій найбільш ефек-

тивною є полівалентна протизміїна сироватка, але вводити її слід не

більше ніж через ЗО хвилин після укусу.

При укусах змій категорично забороняється:

— накладати джгут вище місця укусу, тому що при цьому поширення

отрути не припиняється, але порушується кровопостачання, що спричи-

няє розвиток некрозу (омертвіння) тканин, нагромадження продуктів

розпаду в кінцівці і різке погіршення стану постраждалого після зняття

джгута;

— припікати місце укусу вогнем, хімічними препаратами;

— розрізати рану на місці укусу.

Подорожуючи в горах, у лісі, необхідно вжити запобіжних заходів:

узути надійне взуття, одягти широкі штани і заправити їх у взуття

так, щоб утворився напуск, (змія прокусить тільки тканину, але не

взуття). Варто також пам'ятати, що змія кусає тільки захищаючись,

тому, перш ніж ступити на землю, необхідно переконатися у відсут-

ності змій (розсунути зарості трави або кущів, обстежити ущелини

тощо).

Висновок. При укусах комах і змій необхідно пам'ятати, що голов-

не — видалити отруту з рани. Також потрібно пам'ятати про за-

побіжні заходи, бути обачним під час подорожі.

БІЛЕТ 24

1. Аварії на системах життєзабезпечення

(водонасосна станція, лінії

електропередач, котельня тощо).

Правила поведінки людей під час

зазначених аварій і ліквідації їх наслідків

(на прикладі за вибором учня).

План відповіді

1. Відключення водопоста-л

чання, правила поведін- >

ки при його відключенні.

2. Відключення електрое-

нергії, правила поведін-

ки в умовах відключен-

ня електроенергії.' -

3. Відключення теплопос-

тачання, правила пове-,

дінки при відключенні

теплопостачання.

При відключенні холодного водопостачан-

ня можливе користування водою з артезіан-

ських свердловин, а також з відкритих во-

доймищ. Воду з артезіанських свердловин

глибиною більш ніж 400 м можна вживати

сирою, без кип'ятіння, воду з відкритих дже-

рел, особливо в екологічно несприятливих районах, а також з коло-

дязів і неглибоких артезіанських свердловин необхідно відстоювати

протягом 2—3 днів, а потім кип'ятити, обережно зливаючи її з оса-

ду. При цьому необхідно стежити за повідомленнями у ЗМІ щодо

причин відключення водопостачання. Якщо відключення пов'язане

з аварією на каналізаційних та очисних спорудженнях, не можна

вживати воду з відкритих водоймищ і неглибоких артезіанських свер-

дловин з тим, щоб уникнути отруєння і зараження мікроорганізма-

ми і гельмінтами.

При тривалому відключенні водопостачання найкраще виїхати за

місто (на дачу, до родичів). Якщо це неможливо, у будинку необхідно

мати достатній запас води для побутових і сантехнічних потреб. У. ви-

падку відсутності такої можливості сантехнічні зручності найкраще

перенести на двір, обладнавши тимчасовий туалет. Туалет у багатопо-

верхових будинках краще робити колективним, об'єднавши зусилля

багатьох людей.

У випадку відключення гарячого водопостачання воду гріють на

газових плитах, в електричних водонагрівачах, у казані над багаттям

на дворі.

Останнім часом дуже часто трапляються відключення електро-

енергії. У момент подальшого включення, коли створюються великі

напруги і пускові струми через одночасне включення великої кіль-

кості електроприладів, стара проводка не витримує, і тому відбу-

вається її самозаймання. Відбувається також і самозаймання побу-

тових приладів, не обладнаних засобами захисту (запобіжниками або

захисними реле).

Для запобігання подібним випадкам необхідно у разі відключення

електроенергії відключати електропобутові прилади від мережі або вста-

новити прилад «Бар'єр», що захищає побутові електричні прилади і ме-

режі від перепадів струму і напруги.

У випадку відключення електроенергії для освітлення приміщення

необхідно застосовувати акумуляторні і гасові лампи, свічки. При необ-

хідності найпростіший світильник можна зробити самому: дрібну посу-

дину'заповнити жиром, на поверхню жиру опустити 2—3 ґНоти і підпа-

ї лити. Якщо ґноти не горять, опустити їх на край посудини. При цьому

необхідно пам'ятати про правила пожежної безпеки: не розташовувати

свічки, саморобні світильники, гасові лампи поруч з легкозаймистими

предметами і матеріалами, встановлювати їх на підставки з пальних

матеріалів.

Особливо незручним при відключенні електроенергії є збереження

харчових продуктів. Необхідно пам'ятати, що наявні в холодильнику

швидкопсувні продукти в теплу пору року потрібно вжити в їжу як-

найшвидше, не варто готувати їжу взапас, рекомендується скориста-

тися доброякісними м'ясними або рибними консервами промислового

виробництва.

У випадку відключення теплопостачання слід ретельно утеплити

вхідні і балконні двері, віконні прорізи, забивши щілини матеріалом,

що ізолює, додатково оббити двері повстю (зовні), зсередини дверний

проріз від стелі до підлоги варто завісити цупкою ковдрою. Штори на

вікнах повинні бути максимально цупкими, довгими — від стелі до

підлоги, бажано світлих тонів. Вікна повинні бути зашторені постійно.

Якщо зазначені заходи не дали належного результату, всій родині слід

зібратися в одній кімнаті (внутрішній) з мінімальною площею вікон

і дверей, у якій і, намагатися створити тепловий комфорт. Спати по-

трібно не поодинці, а разом під загальною ковдрою, яку зшили з окре-

мих ковдр. Якщо і це не дасть результату, у кімнаті необхідно спору-

дити намет з килимів і ковдр (створити своєрідний тепловий термос)

і усім переселитися туди.

Час від часу необхідно робити вправи для зігрівання: активно рухати-

ся, розмахувати руками, плескаючи себе по спині. Зігрівають також біг

на місці, стрибки у висоту тощо.

Якщо ж відключили центральне опалення, але збережене електропос-

тачання, користайтеся промисловими обігрівачами, розганяйте тепло по

кімнаті за допомогою побутового вентилятора. Найпростіший обігрівач

можна виготовити самому, спорудивши своєрідний рефлектор навколо

лампочки розжарювання (зробити з фольги півсферу, помістивши в центрі

лампочку).

Якщо електроенергія відключена, можна використовувати газ для

обігріву квартири, але при цьому не з ранку до вечора, з тим щоб уник-

нути отруєння чадним газом і продуктами його неповного згоряння,

а шляхом нагрівання теплоємних матеріалів, що поступово будуть відда-

вати тепло.

Висновок. При відключенні систем життєзабезпечення потрібно не

панікувати, діяти відповідно до обстановки, налагоджувати контак-

ти із сусідами. При нормальному функціонуванні систем життєзабез-

печення в будинку завжди повинний бути аварійний запас води, ліхтар,

гасова лампа чи свічки, у холодну пору року всі щілини в квартирі по-

винні бути законопачені, двері утеплені.

2. Травма хребта там ознаки. Перша

допомога постраждалому.

План відповіді

1. Травми хребта та їхні

ознаки.

2. Перша допомога пост-

раждалому.

Ушкодження хребта становлять велику не-

безпеку у зв'язку з тим, що може відбутися

розрив спинного мозку. При огляді спини ви-

являється деформація в області хребта (запа-

діння хребців, горби), спостерігається локальна хворобливість. Перелом

кісток хребта часто супроводжується розладом сечовипускання і пору-

шенням руху кінцівок.

Переломи хребта є також дуже небезпечними у зв'язку з тим, ще1

при транспортуванні постраждалого в області перелому може відбути^

ся зсув хребців, що призведе до ушкодження спинного мозку і до

паралічу кінцівок (коли постраждалий не може рухати кінцівками).

Щоб запобігти цьому, при підозрі на перелом хребта необхідно уника-

ти зайвих рухів і перекладань постраждалого. Найбільш досконалою

є іммобілізація за допомогою дощок, фанери, інших рівних твердих

матеріалів.

При переломі шийного відділу хребта постраждалого необхідно по-

класти спиною на твердий щит, шию можна укутати щільним ватяним

коміром. При переломах хребта в грудному або поперековому відділі

постраждалого укладають на живіт на твердий плоский щит. На щит

постраждалого потрібно укладати втрьох, підтримуючи його під груди,

таз і ноги.

Висновок. При переломах хребта, щоб уникнути ушкодження спин-

ного мозку, допомогу постраждалому потрібно надавати з особливою

обережністю, при транспортуванні забезпечити його максимальну не-

рухомість.

БІЛЕТ 25

1. Людина і натовп. Психологія натовпу.

Моделі поведінки при виникненні натовпу.

Під час проведення масових заходів — кон-

цертів відомих рок-груп, футбольних матчів —

можуть виникнути великі скупчення людей

(або натовп).

План відповіді

1. Людина і натовп.

2. Психологія натовпу.

3. Моделі поведінки при

виникненні юрби.

Розрізняють такі види натовпу:

— випадковий — скупчення людей, чию увагу привернула певна подія;

— експресивний — люди, об'єднані бажанням висловити загальні

думки і бажання (весілля, похорон, мітинги, демонстрації);

— чконвенційний — учасники масових розваг;

— діючий: агресивний, панічний, революційний.

Загальні риси натовпу:

— завжди досить велика група людей;

— існує протягом незначного відрізка часу і тому не встигає розподі-

литися за симпатіями, інтересами тощо;

— люди у натовпі розміщуються досить щільно на невеликій площі,

тобто перебувають у безпосередній близькості, що дає "їм можливість

підтримувати між собою зоровий і слуховий контакти.

Ці загальні риси обумовлюють появу «колективної душі», що власти-

ва натовпу. Єдиний настрій натовпу, почуття сили дозволяє діяти в од-

ному напрямку, швидко змінювати характер і спрямованість дій. Людська

особистість у натовпі нівелюється, розчиняється. Те, що є властивим

особистості, індивідуальності, відходить на задній план. Це відбувається

на підсвідомому рівні. Людина у натовпі почуває себе психологічно за-

хищеною, сильною, у повній безпеці, що часто межує з почуттям безкар-

ності і вседозволеності.

У натовпі певного спрощення зазнає інтелект, емоції ж, почуття і пере-

живання, навпаки, значно підсилюються. Це часто приводить до паніки.

Щоб не постраждати у натовпі, необхідно:

— уникати великого скупчення людей (того, хто впав, можуть затоп-

тати на смерть);

— при русі у щільному натовпі з тим, щоб уникнути пробок, не напи-

рати на тих, хто йде попереду;

— намагатися уникати заторів, гострих кутів, поручнів, скляних вітрин

або столиків, щоб не бути притиснутими і травмованими;

— уникати мітингів і демонстрацій, де прості громадяни ризикують

більше лідерів;

— якщо у натовпі ви побачили п'яних або сильно збуджених лю-

дей, потрібно постаратися піти до закінчення видовища або значно

пізніше.

Висновок. Для запобігання небезпечних для життя і здоров'я ситу-

ацій намагайтеся уникати скупчення великої кількості людей (мітингів,

демонстрацій та ін.). Побачивши в юрбі збуджену чи п'яну компанію,

тримайтеся від неї подалі, постарайтеся піти раніш, ніж закінчиться

захід,чи набагато пізніше його закінчення, при виникненні паніки по-

ступово пробирайтеся до краю юрби по ходу її руху.

2. Безпечне купання. Особливості купання

у гірських та рівнинних річках, на морі. Засоби

допомоги утопаючому. Штучне дихання.

План відповіді

1. Безпечне купання.

2. Особливості купання

у гірських річках.

3. Особливості купання

у рівнинних річках.

4. Особливості купання на

морі.

5. Способи надання

допомоги утопаючому.

6. Штучне дихання.

Правила безпечного купання

1. Купатися можна тільки в спеціально від-

ведених для цього місцях.

2. Поки не навчитеся добре плавати, заходь-

те у воду не глибше ніж по пояс.

3. Навчаючись плаванню, намагайтеся ру-

хатися у воді до берега, мілкого місця.

4. Жартувати, бавитися і сперечатися у воді вкрай небезпечно, особ-

ливо з тими, хто ще не навчився добре плавати.

5. Не пірнайте головою вниз у тих місцях, що спеціально не присто-

совані для стрибків у воду. Не стрибайте у воду з човнів, плотів, об-

ривів, пнів.

6. Не запливайте за знаки огородження місць купання (за буї).

7. Уникайте тривалого купання — це може призвести до переохо-

лодження і викликати судороги.

Під чає купання не втрачайте один одного з виду.

При купанні у гірських річках необхідно перевірити температуру води,

тому що вода в неї може надходити з льодовиків і виявитися дуже хо-

лодною. Дуже небезпечним є кам'янисте дно: підводні камені стають

слизькими, що може спричинити падіння і травмування того, хто ку-

пається.

При купанні у рівнинних річках небезпечні коловерті та вири, вони

затягують на таку глибину і з такою силою, що навіть досвідчений

плавець не завжди може звідти вибратися. Якщо ви потрапили у вир,

наберіть у легені побільше повітря, пірніть і зробіть сильний ривок

у бік течії.

При купанні у морі необхідно дотримуватися таких правил:

— не заходити у воду відразу ж по приходу на пляж — необхідно

трохи охолонути;

— чергувати перебування на сонці й у воді;

— після купання не слід стояти на вітру, потрібно витертися насухо

рушником і перемінити купальний костюм на сухий;

— не підпливати близько до суден, розважальних снарядів;

— не заходити у воду і не купатися при хвилюванні моря більше

ніж 3 бали;

— перебуваючи на відпочинку в оздоровчому таборі, заходити у во-

ду і виходити з води треба за командою керівника групами (не більше

10 чоловік).

Під час купання необхідно бути уважним до оточуючих і пам'ятати

про засоби порятунку потопаючих.

1. Рятувальні круги бувають пінопластові і коркові.

Для того щоб круг був помітним здалеку, його фарбують у яскраво-

жовтогарячий колір. Кидати потопаючому круг треба у такий спосіб:

— однією рукою взятися за круг, іншою — за леєр;

— зробити 2—3 кругові рухи для розмаху на рівні плеча і кинути

його плиском, намагаючись, щоб круг упав на відстані 0,5—1 м від по-

топаючого;

— якщо ви знаходитеся на катері, круг треба кидати з боку борту;

— якщо ви кидаєте круг з човна, треба стати так, щоб середня бан-

ка (сидіння) була між ногами. Кидати круг слід за напрямком корми

або носа;

— кидок розраховувати так, щоб не вдарити постраждалого кругом по

голові;

— до рятувального круга потрібно прикріпити мотузку, за допомогою

якої потопаючого можна підтягти до берега, катера або човна.

2. Рятувальні кулі — це з'єднані між собою тросиком коркові або

пінопластові кулі, обтягнуті цупкою тканиною. Користуватися ними треба

у такий спосіб:

— взявшись однією рукою за одну з куль, а іншою — за трос, зробити

два-три кругові рухи;

— кинути кулі потопаючому так, щоб вони впали праворуч або ліво-

руч від нього;

— до рятувальних куль, як і до рятувального круга, прикріплюють

мотузку для підтягування потопаючого до берега, катера або човна.

3. «Кінець Олександрова» — конопляний або капроновий трос дов-

жиною до ЗО метрів і товщиною до 25 мм із двома петлями на кінцях.

Для користування ним:

— необхідно спочатку надягти малу петлю на ліву руку і взяти в неї

більшу частину троса;

— у праву руку взяти велику петлю і 4—6 шлагів кінця;

— зробити 2—3 кругові розмахи витягнутою правою рукою і кинути

кінець у напрямку до потопаючого;

— потопаючий повинен одягти петлю через голову на руки і тримати-

ся за поплавки;

— рятувальник обережно, без ривків підтягує постраждалого до бере-

га, катера або човна.

4. Рятувальний нагрудник — це пояс з кишенями, заповненими кор-

ковим матеріалом або пінопластовими пластинами. Існуючі на рятуваль-

них станціях і постах,рятувальні нагрудники застосовуються як у літню

пору року для надання допомоги потопаючим, так і у зимову — для

надання допомоги тим, хто провалився під лід. Правильне використан-

ня рятувального нагрудника:

— петлю нагрудника одягти через голову;

— щільно обернути тулуб під пахвами;

— лямки перехрестити ззаду і зав'язати на грудях;

— якщо нагрудник одягнений правильно, голова людини, що навіть

знепритомніла, знаходиться над водою.

5. Рятувальний жилет (бушлат). Застосовується як засіб про-

філактики нещасних випадків при катанні на гребних човнах і суд-

нах маломірного флоту, водних лижах, при наданні допомоги постраж-

далим на воді, у деяких видах водного спорту, при будівельних

роботах тощо.

У випадку відсутності усіх перелічених засобів потопаючий пови-

нен пам'ятати, що у такій ситуації може допомогти будь-який пред-

мет досить великих розмірів, що плаває на поверхні,— колода, порож-

ня бочка, човен, що перевернувся, дошка — за який треба схопитися

і плисти до берега, закликаючи на допомогу людей. Ці ж предмети

може використовувати і рятувальник, підштовхнувши їх до потопаю-

чого. Підручними засобами порятунку на воді можуть бути весло, жер-

дина, мотузка, які можна подати потопаючому, якщо він знаходиться

недалеко. Головне правило для потопаючого і рятувальника — не па-

нікувати, використовувати всі засоби для порятунку до того, як прий-

де допомога.

Штучне дихання методом « з рота у рот»: на відкритий рот постраждало-

го покласти чисту носову хустку в один шар, затиснути постраждалому

ніс, зробити глибокий вдих, щільно пригорнути свої губи до губ по-

страждалого, створивши герметичність, із силою вдути повітря йому

в рот. Удмухують таку порцію повітря, щоб вона щораз викликала яко-

мога більш повне розправлення легень, що визначається за рухом груд-

ної клітини. Повітря вдмухують ритмічно 16—18 разів на хвилину до

відновлення природного дихання.

Висновок. Не купайтеся в незнайомих водоймах і в місцях, спеціаль-

но для цього не призначених. При купанні в гірських річках уникайте

підводних каменів, у рівнинних — вирів, під час купання в морі не за-

ходьте у воду при хвилюванні вище 3-х балів.

Білет 26

2. Шум. Шумове перевантаження.

Уражаючі фактори шуму. Можливі наслідки

шкідливого впливу шуму на здоров'я

людини. Засоби забезпечення сприятливого

шумового клімату у середовищах життя

і діяльності людини.

План відповіді

1. Шум. Шумове переван-

таження.

2. Уражаючі фактори шуму.

3. Можливі наслідки шкід-

ливого впливу шуму на

здоров'я людини.

4. Засоби забезпечення

сприятливого шумового

клімату в сфері життя

і діяльності людини.

Шум як гігієнічний фактор є сукупністю зву-

ків, що несприятливо впливають на свідомість

людини, заважають її роботі і відпочинку.

Шум сприймається як органами слуху {чут-

на частина звукових коливань), так і безпосе-

редньо кістками черепа (так звана кісткова провідність інфразвуку —

звукові коливання низької частоти, що не сприймаються вухом). Сприй-

мається організмом також і ультразвук — звукові коливання високої

частоти, що не сприймаються вухом. Причому інфразвук і ультразвук

набагато шкідливіші для організму, ніж та його частина, що сприй-

мається вухом.

Рівень шуму від 0 до 80 децибелів вважається безпечним для життє-

діяльності людини. При постійному впливі шуму на організм, підви-

щенні його рівня до 80 децибелів і вище ми маємо говорити про шумове

перевантаження, що може призвести до розвитку такого захворювання,

як «шумова хвороба».

Вплив шуму може викликати такі реакції організму:

порушення слуху;

функціональні розлади центральної нервової системи, що діагносту-

ються раніше, ніж порушення слуху;

розлад емоційної рівноваги;

порушення пам'яті;

розлад сну;

уповільнення швидкості психічних реакцій;

захворювання шлунково-кишкового тракту;

порушення обмінних процесів;

порушення функціонального стану серцево-судинної системи.

Для захисту від шуму в квартирі варто вжити таких заходів:

відрегулювати в найбільш сприятливому звуковому режимі гучність

дзвоника вхідних дверей;

щоб двері не скрипіли, змазати петлі машинним маслом, щоб не гримі-

ли — прибити до косяка тонку смужку гуми;

замінити двері у ванну і туалет на дерев'яні або пластикові, що щільно

закриваються;

якщо на кухні відкритий кран і шумить вода, не вмикати там телевізор;

відрегулювати холодильник так, щоб під час роботи він створював

якнайменше шуму, не ставити на нього предмети, посуд з тим, щоб уник-

нути деренчання;

привчати членів родини не вмикати телевізор і магнітофон на повну

гучність, закривати двері в кімнату з включеним телевізором і магніто-

фоном;

для звукоізоляції стін використовувати гіпсокартонні плити (їх закріп-

люють під шпалерами) або спеціальні прокладки з натурального корка;

по можливості купувати житло не в багатоквартирних будинках,

а в приватному секторі.

Ефективним методом боротьби із шумом є висаджування дерев.

Висновок. Вплив шуму на організм ще повністю не досліджений, але

вже доведено, що, знаходячись постійно під впливом шуму, людина ста-

вить під загрозу своє здоров'я. Тому намагайтеся відгородити себе від

шуму, не включайте на повну гучність аудіо- і відеоапаратуру, не слу-

хайте постійно плеєр.

2. Аптечка. Основне призначення

медичних препаратів і засобів, що

містяться в аптечці. Правила зберігання

ліків. Отруєння ліками. Перша допомога

при отруєннях ліками.

План відповіді

1. Аптечка, основне при-

значення препаратів,

що є в аптечці.

2. Правила зберігання

лікарських препаратів.

3. Отруєння ліками.

4. Перша допомога при

отруєнні ліками.

Відправляючись у похід, подорож, на відпо-

чинок, обов'язково потрібно взяти з собою ме-

дикаменти для надання допомоги при захво-

рюваннях і травмах.

Крім того, засоби для надання першої допомоги, а також необхідні

ліки завжди повинні бути у кожному будинку, у кожній установі й органі-

зації, на всіх видах транспорту. Існують два види аптечок: суспільна

й індивідуальна.

Як індивідуальна аптечка може бути використана «Автомобільна ап-

течка невідкладної допомоги типу АА-1».

Автомобільна аптечка невідкладної допомоги АА-1

№ з/п	Наявні у аптечці засоби	Кількість (шт.)
1	Засоби для зупинення кровотечі, накладання пов'язок при травмах
	Джгут для зупинення кровотечі	1
	Бинт стерильний 5 см х 10 см	1
	Серветки з хлоргексидіном	2
	Серветки для зупинення кровотечі з фурагіном	2
	Пакет перев'язувальний стерильний	1
	Лейкопластир у рулоні 5 см х 5 м	1
	Лейкопластир бактерицидний	4
	Косинка медична перев'язувальна 50 см х 50 см	1
	Медичний маячок	1
2	Антисептичні засоби
	Розчин йоду 5 %, 10 мл	1
3	Знеболюючі і серцеві засоби
	Буторфанола тартрат 0,2 %, 1 мл, у шприц-тюбику	2
	Нітрогліцерин 1 % у капсулах (0,0005)	20
4	Додаткові засоби
	Ножиці з тупими кінцями	1
	Рукавички медичні № 8	1 пари
	Плівка (клапан) для проведення штучної вентиляції легенів і
	Сульфацил-натрій, 20 %, 1 мл, у шприц-тюбику	2
	Шпильки англійські	6
	Інструкція щодо застосування засобів автомобільної аптечки	1

Крім цього, в індивідуальній аптечці необхідно мати ті засоби, якими

ви користуєтеся, якщо у вас певне захворювання.

При збереженні лікарських препаратів, а також стерильних засобів

(бинтів, серветок, шприців) необхідно точно дотримуватися умов збере-

ження, зазначених у анотації або на упаковці (наприклад, зберігати при

визначеній температурі, у захищеному від світла місці тощо). Після за-

кінчення терміну збереження лікарських препаратів їх необхідно вики-

нути і замінити новими, тому що прострочені ліки можуть,, по-перше,

викликати зворотний вплив, а по-друге, ними можна отруїтися.

Ознаки отруєння лікарськими засобами:

— порожня упаковка від ліків біля постраждалого;

— сонливість, млявість при отруєнні снотворними препаратами і тран-

квілізаторами;

— блідість шкірних покривів і слизових оболонок, занепокоєння, трем-

тіння, серцебиття, нерівномірний пульс при отруєнні адреналіном;

— сухість і печіння в роті, захриплість, спрага, утруднене ковтання,

частий пульс, суха шкіра, збудження, марення, галюцинації, зіниці роз-.

ширені, при отруєнні атропіном на світло не реагують.

При отруєнні лікарськими препаратами необхідно негайно викликати

«швидку допомогу». До приїзду «швидкої допомоги» потрібно виклика-

ти блювоту, для чого натиснути великим і середнім пальцями на корінь

язика, потім промити шлунок 1 %-им розчином перманганату калію (ро-

жевий розчин марганцівки) або підсоленою водою (1 чайна ложка солі

на склянку води). Обкласти постраждалого теплими грілками, укрити

ковдрою, безупинно стежити за його станом. Ні в якому разі не відмов-

лятися від госпіталізації, тому що ліки, що надійшли у кров, можуть

почати діяти через кілька годин.

Висновок. Для надання першої допомоги як удома, так і в туристсь-

кому поході чи на екскурсії необхідно мати аптечку, що містить про-

тишокові, знеболюючі, жарознижуючі та інші препарати, а також ліки,

якими ви користуєтеся, якщо у вас є які-небудь захворювання.

Білет 27

1. Небезпечні вантажі. Особливості

перевезення небезпечних вантажів.

Діїнаселення під час аваріїтранспорту

з небезпечним вантажем (на прикладі

за вибором учня).

План відповіді

1. Небезпечні вантажі.

2. Особливості переве-

зення небезпечних

вантажів.

3. Дії населення під час

аварії транспорту з не-

безпечними вантажами.

Нині будь-який вид транспорту становить

потенційну небезпеку. Особливо небезпечне пе-

ревезення небезпечних вантажів і незнешко-

дженої тари з-під них. До небезпечних вантажів належать гази, легко-

займисті, вибухонебезпечні, отруйні і радіоактивні речовини. Перевезення

таких вантажів здійснюється в основному автомобільним і залізничним

транспортом. Для перевезення небезпечних вантажів існують спеціальні

правила, що забезпечують безпеку як власне вантажу, так і навколиш-

нього середовища: обмеження швидкості, встановлення розпізнавальних

знаків «Небезпечний вантаж», дотримання спеціальної дистанції й інтер-

валу, супровід вантажу.

При аварії на транспорті з подальшим розливом або викидом до ат-

мосфери небезпечного вантажу мешканцям прилеглих населених пунктів

необхідно дотримуватися правил поведінки як у будь-яких інших над-,

звичайних ситуаціях з викидом хімічних і радіоактивних речовин (див.

білети 6, 7).

Висновок. При аварії на транспорті з викидом у атмосферу або розли-

вом небезпечного вантажу необхідно вживати заходів безпеки з тим,;

щоб уникнути ураження отруйними речовинами, намагатися якнай-

швидше евакуюватися з небезпечної зони. У випадку, коли евакуація не-

можлива, ущільнити віконні і дверні прорізи, завісити їх додатковими

шторами, ковдрами тощо, ввімкнути місцеве радіо або телебачення, ви-

конувати розпорядження штабу цивільної оборони.

2. Алкоголь. Фізична і психічна залежність

від алкоголю. Алкоголізм. Соціальна

небезпека алкоголізму. Ознаки

алкогольного отруєння. Перша допомога

при алкогольному отруєнні.

План відповіді

1. Алкоголь.

2. Фізична і психічна за-

лежність від алкоголю.

3. Алкоголізм.

4. Соціальна небезпека

алкоголізму. -

5. Ознаки алкогольного

отруєння.

6. Перша допомога при

алкогольному отруєнні.

Алкоголь утворюється в результаті бродіння

глюкози, що є в різних продуктах, які містять

вуглевод (виноград, рис, ячмінь, кукурудза, кар-

топля, пшениця тощо) під дією різних ферментів.

Такі напої, як пиво або вино одержують шляхом

ферментизації ячменю і винограду відповідно.

їхня міцність складає приблизно 15 %. Для одержання міцних вин (порт-

вейн, мадера) у них додають етиловий спирт. Для одержання міцних на-

поїв з більш високим вмістом алкоголю (горілки, джину, віскі, лікерів)

використовують дистиляцію — перегонку спирту.

При вживанні будь-якого алкогольного напою шлунок адсорбує 20 % ,

інші 80 % засвоюються у кишечнику. Потім кров розносить алкоголь по

всьому організму. Згодом приблизно 90 % алкоголю переробляється в пе-

чінці, інші 10 % виводяться у незмінному вигляді легенями, нирками,

потовими залозами.

При вживанні алкоголю в людини змінюється психологічне сприй-

няття, притупляються реакції організму (горе, біль), хвилювання і зане-

покоєння змінюються почуттям ейфорії, чим і обумовлюється звикання

організму до алкоголю, поява фізичної і психічної залежності.

При регулярному вживанні алкоголю протягом тривалого часу розви-

вається алкоголізм — хронічне захворювання, обумовлене систематич-

ним вживанням спиртних напоїв. Ранньою стадією алкоголізму можна

вважати епізодичне зловживання алкогольними напоями, при якому

людина знаходиться в стані алкогольного сп'яніння більш ніж 12 разів

на рік. Першим симптомом алкоголізму є безупинна тяга до спиртного.

У людини все сильнішою стає тяга до спиртного, вона починає втрачати

контроль над собою, її мета — якнайшвидше досягти стану сп'яніння.

При подальшому розвитку хвороби в мозку починають відбуватися сер-

йозні зміни, виникають проблеми з цам'яттю навіть при вживанні неве-

ликих доз алкоголю. Ще однією ознакою алкоголізму є абстинентний

(похмільний) синдром, що зникає при вживанні чергової дози алкоголю.

Вживання алкоголю позначається на поведінці людини в суспільстві.

Розвиток алкоголізму негативно впливає на характер людини, стан аг-

ресії змінюється станом повної апатії, депресії, відбувається повна дег-

радація особистості. Людина стає безвольною, байдужою до того, що відбу-

вається навколо, до духовного і соціального розвитку. Під впливом

алкоголю відбуваються глибокі зміни в психіці, що виражаються в амо-

ральній поведінці. Людина стає некерованою, нетерпимою, її поведін-

ка — асоціальною, агресивною і зухвалою. Поряд з цим знижуються

розумові здібності алкоголіка, змінюється ставлення до праці, метою

трудової діяльності стає добування грошей на придбання спиртного.

Отруєння алкоголем може виникнути при вживанні великих доз ал-

коголю, а також при вживанні неякісних алкогольних напоїв (деревно-

го, метилового, денатурованого й ін. спиртів).

Симптоми отруєння: запах спирту з рота; часто — блювота, руховий

розлад з маренням і буйством, у більш важких випадках коматозний

стан: людина лежить нерухомо, з закритими очима, обличчя бліде, з си-

нюшним відтінком, пульс слабий, серцеві скорочення вкрай слабі, реф-

лекси відсутні.

Перша допомога полягає у викликанні блювоти, промиванні шлунка,

потім необхідно дати постраждалому сольове проносне з суспензією ак-

тивованого вугілля. Постраждалого з важким ступенем отруєння необ-

хідно зігріти (теплі ванни, грілки).

При наданні допомоги важливо не оминути травматичні ушкодження.

Висновок. Алкоголь пагубно впливає практично на всі органи і системи

людини, крім того, виникає алкогольна залежність, коли людина не може

жити без спиртного. її поведінка стає асоціальною, всі зусилля алкоголіка

спрямовані на єдине — добування спиртного. Для звільнення від алкоголь-

ної залежності необхідно звернутися до наркологічної служби.

Білет 28

1. Мотоцикл. Елементи конструкції

мотоцикла, що впливають на безпеку

мотоцикліста. Особливості руху

мотоциклом. Правила перевезення

вантажу і пасажирів на мотоциклі.

Додержання правил безпеки дорожнього

руху для мотоцикліста.

План відповіді

1. Мотоцикл як транспорт-

ний засіб.

2. Елементи конструкції

мотоцикла, що вплива-

ють на безпеку мото-

цикліста.

3. Правила перевезення

вантажів і пасажирів

мотоциклами.

4. Додержання мотоциклі-

стами правил безпеки

дорожнього руху.

Мотоцикл — це двоколісний транспортний

засіб з бічним причепом або без нього, що має

диигун обсягом 50 см8 і більше. До мотоциклів

дорівнюють моторолери, мотоколяски і механічні

транспортні засоби вагою до 400 кілограмів.

Безпека мотоцикла поділяється на активну, пасивну (внутрішню і зов^

нішню), післяаварійну й екологічну.

До елементів активної безпеки мотоцикла належать: стійкість, ке-

рованість, маневреність, швидкість, оглядовість, гальмові показнш

ки, зручність місця водія, зручність місця пасажира, колір мото-

цикла.

Внутрішня пасивна безпека характеризується: міцністю сидінь і надій-^

ністю їхнього кріплення, травмобезпечністю стернового керування, на-

явністю захисних щитків для рук і ніг, наявністю спеціальних підніжок

і дуг безпеки для ніг, наявністю спеціальних дитячих сидінь, захисними

властивостями коляски.

Зовнішня пасивна безпека забезпечується травмобезпечністю зовнішніх

виступів мотоцикла.

До елементів посляавариійної безпеки відносять захисні властивості

колясок, а також шоломи безпеки, що є обов'язковими для водіїв

мотоциклів та їхніх пасажирів. Мотошолом безпеки знижує важкість

наслідків дорожньо-транспортних пригод, а також захищає під час

руху голову й очі водія мотоцикла від попадання пилу, бруду, сто-

ронніх предметів.

Екологічна безпека обумовлюється конструкцією двигуна і вихлоп-

ної труби, рельєфом протекторів коліс, твердістю кріплення деталей

мотоцикла.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух», до управління

мотоциклом допускаються особи, що досягли 16-річного віку і мають

посвідчення на право управління мотоциклом. Особі, що навчається

управлінню мотоциклом, повинно виповнитися не менше 14 років. Водії

мотоциклів повинні виконувати правила дорожнього руху для механіч-

них транспортних засобів.

Перевозити пасажирів на мотоциклі дозволяється тільки в колясці

і на задньому сидінні мотоцикла. Не дозволяється перевозити на задньому

сидінні дітей, чий зріст нижчий 145 см і які не досягли віку 12 років

(діти до 12 років і зростом нижче 145 см перевозяться тільки в колясці).

Перевезення пасажирів у кузові вантажного мотоцикла заборонено.

При русі на мотоциклі пасажири повинні дотримуватися таких правил:

— перед посадкою на мотоцикл або у мотоколяску прослухати інструк-

цію водія про правила для пасажирів мотоцикла і точно її дотримуватися;

— посадку і висадку необхідно робити з боку тротуару (обочини); якщо

це неможливо, то з крайньої смуги проїжджої частини (але не з боку

суміжної смуги руху);

— під час руху пасажири повинні сидіти в мотоколясці або на задньо-

му сидінні мотоцикла у застебнутому мотошоломі, тримаючись за попе-

речну рукоятку для пасажира.

Під час руху на мотоциклі пасажирам забороняється:

— відволікати увагу водія від управління транспортним засобом і за-

важати йому у цьому. Навіть невелике відволікання уваги водія від до-

роги може бути загрозою для його життя та життя пасажирів;

— сидіти на вантажі у мотоколясці, що знаходиться на одному рівні

з бортами або виступає вище їх;

— перевозити людей у кузові вантажного мотоцикла;

— виставляти руки, відкривати тент, вставати в колясці або на під-

ніжках для стіп, знаходячись на задньому сидінні мотоцикла.

На мотоциклі дозволяється перевозити тільки такі вантажі (на багаж-

нику або в колясці), що не заважають управляти мотоциклом і не ство-

рюють перешкод для інших учасників дорожнього руху. Возіть сумки

або пакети тільки на багажнику або в колясці.

Правила для мотоциклістів,

Перед виїздом обов'язково перевірте гальма, звукову і світлову сигна-

лізації. Забороняється виїжджати на проїжджу частину з несправним

гальмом і звуковим сигналом.

Одяг водія і пасажира мотоцикла повинен бути зручним і не заважати

управлінню мотоциклом.

Щоб уникнути ковзання, не гальмуйте різко, необхідно заздалегідь

оповіщати про зміну напряму руху.

Оповіщайте про зміну напряму руху, як того вимагають Правила до-

рожнього руху.

Не влаштовуйте гонки на швидкість або для з'ясування того, хто кра-

ще водить,— чим вища швидкість, тим менше часу на виправлення по-

милки. Пам'ятайте про те, що у випадку аварії найбільш ймовірними

жертвами стають мотоциклісти.

Будьте уважними до пішоходів, що можуть зненацька почати перехо-

дити вулицю.

Будьте уважними до автолюбителів, які під час обгону створюють

повітряну хвилю, що може викликати втрату рівноваги. Пам'ятайте:

якщо шини «верещать» — за кермом небезпечний водій.

Рухаючись Проїжджою частиною в колоні, мотоциклісти повинні їха-

ти один за одним.

При русі на мотоциклі затемна й в умовах недостатньої видимості

необхідно включати фари, уночі використовувати яскраво пофарбо-

ваний одяг і стежити за тим, щоб світловідбиваючі деталі були чис-

тими.

Знижуйте швидкість на дорозі, вкритій піском, льодом або снігом на

спуску, якщо незрозуміла поведінка іншого водія.

Не буксируйте інших та не їздіть самі на буксирі.

Назавжди забудьте слово «проскочити»!

Висновок. Мотоцикл як транспортний засіб часто використовуєть-

ся молодими людьми, що «лихачать» на дорозі, зневажаючи правила

безпеки. При виїзді на дорогу необхідно суворо виконувати правила до-

рожнього руху, дотримувати дистанцію та інтервал між транспорт-

ними засобами. Треба також зробити мотоцикл помітним на дорозі —

надіти яскравий одяг, шолом, у темний час доби та в умовах недо-

статньої видимості включати освітлювальні прилади.

2. Евакуація. Евакуація у загальноосвіт-

ньому навчальному закладі під час надзви-

чайної ситуації (пожежі, радіаційній авари,

аварії на виробництві, що знаходиться по-

руч із закладом — за вибором учня).

План відповіді

1. Евакуація.

2. Евакуація у загально-

освітніх навчальних

закладах під час над-

звичайних ситуацій.

Евакуація — це процес самостійного руху

людей, що знаходяться під загрозою небезпечних для людини факторів

(пожежі, високої температури, диму, чадного газу), з приміщення у без-

печну зону через заздалегідь передбачені ходи і виходи. Показником

ефективності процесу евакуації є час, протягом якого люди можуть за

необхідності залишити приміщення.

Правила евакуації з приміщення школи

на випадок надзвичайних ситуацій

У випадку виникнення пожежі негайно закрити двері приміщення,

у якому виникла пожежа, для запобігання поширенню вогню і доступу

повітря в приміщення, а також задимленості шляхів евакуації.

Не допускати паніки! За сигналом тривоги учні встають біля своїх

парт і за вказівкою вчителя розміреним кроком залишають приміщення

по одному з евакуаційних шляхів. Замикає рух учитель із класним жур-

налом. У випадку пожежі необхідно закрити двері класу і всі двері, що

зустрічаються на шляху,— під час пожежі, вони перешкоджатимуть по-

ширенню вогню.

Діти з одного класу спускаються сходами по одному, залишаючи місце

для дітей з іншого класу. Не можна обганяти один одного. У першу

чергу необхідно евакуювати учнів початкової школи.

Усі, хто не був присутній у класі під час тривоги (знаходився в туа-

леті, чергував в учительській тощо), повинні йти до місця збору і при-

єднатися до свого класу або групи.

Весь адміністративний і технічний персонал школи повинен за сигна-

лом тривоги негайно направитися до місця збору (у випадку пожежі —

на шкільний двір, у випадку погрози радіаційного, хімічного або бакте-

ріального зараження місцевості — у сховище).

У разі потреби організуються пошуки людей, яких не було на місці

збору.

На місці збору кожний клас або група займають точно визначене, заз-

далегідь відведене йому місце.

На місці вчителі роблять перекличку за класними журналами для

з'ясування, чи всі діти евакуйовані зі школи. Результати переклички

доповідаютья директору школи.

ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

повертатися в будинок доти, доки не буде дозволу пожежної охорони;

голосно розмовляти, сміятися або кричати під час евакуації, тому що

можна не почути команди;

обганяти один одного на шляхах евакуації, особливо на сходах;

бігти до місця збору, відлучатися з місця збору будь-куди, у тому

числі і додому, без дозволу вчителя.

Висновок,. У випадку виникнення надзвичайних ситуацій під час на-

вчально-виховного процесу учнів необхідно негайно евакуювати з при-

міщення, строго дотримуючись при цьому всхі правил евакуації по ева-

куаційних шляхах. При цьому не панікувати, не шуміти, не обганяти

один одного, рухатися швидко, але не бігти. Прибувши на місце збору,

зберігати порядок, не відлучатися з місця збору без дозволу вчителя.

Білет 29

1. Купання у незнайомих та забруднених

водоймищах. Фактори небезпеки для

здоров'я і життя. Шляхи уникнення

нещасного випадку.

План відповіді

1. Купання у незнайомих

та забруднених

водоймищах.

2. Фактори небезпеки для

життя і здоров'я.

4. Шляхи уникнення

нещасних випадків при

купанні у забруднених

водоймищах.

Запобіжні заходи при купанні у незнайомих

відкритих водоймах: . .

— уникайте ставків із зарослими берегами,

у місцях скупчення залишків добрив і органіч-

них забруднювачів;

— перед тим, як увійти у воду, уважно озирніться: якщо вода «цвіте» -

це точна ознака наявності у ній органічних забруднювачів і мінеральних

добрив (нітратів і фосфатів), якщо вода має неприємний запах сірковод-

ню — вона перенасичена органічними покидами і біогенними речовинами;

— огляньте околиці водоймища: якщо поблизу тваринницька ферма

або відстійники міської очисної системи — вода перенасичена біогенни-

ми речовинами і може бути заражена яйцями гельмінтів;

— не купайтесь у водоймах поблизу зливу міських стічних вод і стоків

промислових підприємств.

Не можна купатися і ловити рибу у відкритих водоймищах із заросли-

ми берегами і «квітучою водою», у зрошувальних каналах, струмках, ріках

і озерах, розташованих поблизу промислових підприємств, тваринниць-

ких ферм, сільськогосподарських угідь, міських смітників, автомобіль-

них доріг, місць зливу промислових і побутових каналізаційних вод.

Купання у водоймищах, забруднених стічними водами промислових

підприємств, побутовими і сільськогосподарськими стічними водами,

може призвести до інфекційних захворювань, тому що їхні збудники

проникають в організм людини випадково через травну систему або не-

миті руки. Можливе також зараження яйцями гельмінтів.

Купання у зрошувальних каналах, дренажних системах, у відкритих

иодоймищах, забруднених залишками мінеральних добрив і пестицида-

ми, а також продуктами їхнього розпаду, може призвести до алергійних

реакцій, шкірних захворювань, захворювань внутрішніх органів (див.

пише) у результаті проникнення отруйних речовин в організм людини

через шкірні покриви.

Купання у водоймах зі стоячою водою (ставки, озера), де живуть водо-

плавні птахи, небезпечне через можливість зараження церкаріозом —

хворобою, що спричинює важкі дерматити. Личинки паразитів, що жи-

вуть у кровоносній системі водоплавних птахів, попадають на людську

шкіру, викликаючи почервоніння, висипання, а через якийсь час —тем-

пературу і.сухий кашель.

Якщо ви все-таки вирішили викупатися у незнайомому або забрудне-

ному водоймищі:

— ні в якому разі не розтирайтеся твердим рушником. Необхідно яко-

мога швидше вимити шкіру чистою водою з милом;

— не вживайте їжу на пляжах після купання у відкритих водоймах;

— купайтеся тільки у відведених для цього місцях, дозволених сані-

тарними службами.

Висновок. При купанні в незнайомих водоймах переконайтеся в тому,

що вони не забруднені побутовими, сільськогосподарськими, промисло-

вими та іншими відходами (поруч немає смітників, тваринницьких

ферм, стоків промислових підприємств, водойми не «цвітуть», не за-

росли очеретами, водоростями).

2. Крадіжка, пограбування, шантаж.

Способи їх попередження. Моделі

поведінки під час їх виникнення.

План відповіді

1. Крадіжки, пограбування.

2. Способи попередження

крадіжок і пограбувань.

3. Моделі поведінки при

крадіжках і пограбу-

ваннях.

Кримінальний кодекс України передбачає

такі замахи на право особистої власності:

— крадіжки — таємне викрадення майна;

— грабіж — відкрите викрадення майна з на-

сильством і без нього, небезпечне для життя і здоров'я постраждалого.

Крадіжки поділяються на кишенькові, квартирні, крадіжки транс-

портних засобів, крадіжки на робочому місці тощо. Злочинці крадуть

гроші, коштовності, коштовні речі, що має при собі або у власності лю-

дина чи організація.

Особливою рисою кишенькових крадіжок є те, що вони відбуваються

в місцях масового скупчення людей: у транспорті, на ринку. Злочинці

можуть діяти організовано, групами, створюючи натовп, відволікаючи

потенційну жертву розмовами.

У квартирах злочинці крадуть дорогий одяг, гроші, коштовності, аудіо-

і відеоапаратуру, оргтехніку, продукти харчування. Квартирні злодії діють,

як правило, групами по 2—3 особи, здійснюють крадіжки переважно вдень,

коли хазяїв немає вдома. У квартири проникають через балкони, вікна,

виламують двері, підбирають ключі. Квартирні злодії за допомогою зло-

дійського інструмента проникають у квартири під виглядом сантехників,

електриків-, посадових осіб. Перед цим проводиться злодійська розвідка,

ціль якої — виявлення об'єкта для крадіжки і з'ясування розпорядку

дня хазяїв квартири. Ряд крадіжок відбувається за наведенням.

Дрібні крадіжки на робочих місцях відбуваються, як правило, у робо-

чий час, великі — у нічний час та у вихідні дні.

Крадіжки транспортних засобів відбуваються на стоянках, що не охо-

роняються, у місцях відпочинку, побутового обслуговування з метою

присвоєння і продажу.

Пограбування відбуваються у так званих криміногенних зонах (на рин-

ках, вокзалах, місцях масового скупчення людей, дискотеках, нічних

клубах, ресторанах, готелях, поїздах (особливо у поїздах далекого пря-

мування), парках і пустирях, у міському транспорті, під'їздах великих

будинків, у ліфтах).

Щоб уникнути вуличної крадіжки або пограбування:

— будьте обережні у криміногенних зонах;

— не ходіть по вулиці з навушниками: можна не почути негідника,

що підкрадається ззаду, або чийогось останнього попередження;

— якщо ви носите сумку через плече, тримайте її не ззаду, а збоку або

навіть спереду, перекидайте лямку через голову;

— гроші і документи тримайте у внутрішніх кишенях, але якомога

глибше. Найбільш уразлива кишеня — задня на штанях;

— на всіх зовнішніх і внутрішніх кишенях необхідно мати ґудзики,

«блискавки» або кнопки;

— зберігайте гроші у кількох місцях. Основну суму тримайте не в га-

манці. Майте секретну ємність для грошей: шкіряний мішечок на шнур-

ку, поясний або нашийний;

— не носіть дорогі речі у відкритій сумці зверху — їх можуть витягти;

— цікавтеся тим, що відбувається позаду. На автобусній зупинці стійте

так, щоб за вашою спиною нікого не було, а краще — і не могло бути взагалі;

— обходіть стороною компанії, інших перехожих. Не вдивляйтеся

в них: пильний погляд дратує не тільки орангутангів;

— не йдіть по краю тротуару, особливо затемна й у безлюдному місці —

проїжджаючий автомобіль може бути автомобілем зі злочинцями.

У випадку виникнення криміногенної ситуації:

не губіться, не дайте себе залякати;

на першу вимогу віддайте гроші з гаманця;

не тягніть до себе сумку, якщо її виривають, киньте її і тікайте;

не сперечайтесь, не відповідайте на зухвалу поведінку.

Якщо вам просто збираються влаштувати помірну «розборку» за не-

обережно сказане слово, розіграйте серцевий приступ.

Якщо супротивник несильний, злякайте його сторонньою небезпекою:

«Тут часто ходить патруль», «Зараз підійдуть мої друзі».

Не принижуйте нападників, не загрожуйте своєю перевагою.

Не чекайте, поки вас почнуть бити. Якщо ви вирішили вступити у бій-

ку, бийте першим. Елемент несподіванки зіграє свою роль, і ви зможете

вибратися з небезпечної ситуації.

Головна умова перемоги у бійці — зберігати спокій.

Перед вирішальною атакою треба відволікти увагу противника: упустіть

щось, розсипте.

Удайте радість з приводу допомоги, що з'явилася, або, навпаки, най-

сильніший переляк.

Якщо на вас замахнувся один злочинець і вам вдалося його звалити,

все одно негайно тікайте, поки він не оправився від удару і не усвідомив

реального співвідношення сил.

Золоте правило виживання — прогнозування у ситуації підвищеного

ризику хоча б на дві-три хвилини вперед: оцінити передбачувані наміри

нападаючих, їхню кількість, ступінь агресії, можливість втечі.

Щоб уникнути квартирних крадіжок, необхідно дотримуватися таких

запобіжних заходів:

Укладіть договір з місцевим відділом міліції про технічну охорону

квартири, оснастіть своє житло системою сигналізації (комплексом при-

ладів, а не одним пристроєм на двері).

Зробіть двері з міцного матеріалу, товщиною не менше 7 см. Зміцніть

їх металевим листом, замаскувавши фарбою, синтетикою, рейками, шкіро-

замінювачем, щоб не привертати зайвої уваги. Ще краще ставити подвійні

двері — першу з деревини, другу — металеву. Щоб уникнути вибиван-

ня дверей разом із дверною коробкою, зміцніть цю коробку металевими

штирями, забетонованими у стінах, стелі і підлозі, підсильте створи две-

рей і дверної коробки косинцями зі сталі, щоб злочинець не міг вставити

у щілину ломик або сокиру. Двері повинні відкриватися назовні.

Ставте на двері не менше двох надійних замків різної конструкції з ме-

ханізмами високої таємності і міцності. Вони повинні бути розташовані на

відстані один від одного менш ніж 35—40 см. Якщо є можливість, замок

краще робити з пристроєм для захисту замкової шпари від проникнення

сторонніх предметів. Якщо зникли ключі, краще поміняти всі замки.

Встановіть на двері вічок або ланцюжок (краще два однакової довжи-

ни) таким чином, щоб щілина при відкриванні дверей забезпечувала ог-

ляд і водночас була мінімальною, не дозволяла злочинцю просунути руку.

Можна також використовувати стопор, що закріплюється на підлозі і зні-

мається при виході з квартири.

Стежте за тим, щоб сходова площадка була освітлена. Запитуйте по-

свідчення особи через закриті на ланцюжок двері або через вічко, у ви-

падку небезпеки дзвоніть у міліцію.

На вікна у житлових приміщеннях ставте тільки подвійні рами підви-

щеної міцності. Якщо вікна відкриваються, подбайте про те, щоб у них

були міцні і надійні шпінгалети.

Вікна перших, других і останніх поверхів, засклені двері балконів

і лоджій, вікна, розташовані поруч з пожежними сходами, деревами,

трубами, дахом будинків необхідно прикривати ґратами.

Використовуйте захисні плівки, що наклеюються на скло (типу Брюк-

сафоль, АРМ 360, Солар тощо). Такі плівки утримують розбите або тріснуте

скло в рамі, не даючи йому розлетітися на осколки. Завдяки цьому воно

продовжує виконувати свої захисні функції, перешкоджаючи проникнен-

ню ззовні. Кожне вікно, що оглядається ззовні (з вулиці, а вікон будинків,

розташованих навпроти), закривайте зсередини цупкими шторами.

Не відповідайте незнайомим людям на запитання по телефону. Якщо

ви чуєте у трубці мовчання, мова може йти про зловмисника. Придбайте

телефон з визначником номера. У випадку підозрілих дзвінків повідом-

те про них у міліцію.

Будьте уважні до підозрілих осіб і незвичайних ситуацій навколо бу-

динку.

Познайомтеся і подружіться з сусідами, що, цілком знаючи ваші

звички, можуть запідозрити негарне і втрутитися у випадку дивного

руху або шуму.

Добре дресирований собака може бути кращим засобом охорони як

у квартирі, так і на вулиці.

Будьте уважні при вході в житло. Злочинець може чекати вас у ліфті

або поблизу, щоб змусити під час відсутності свідків за допомогою по-

гроз увести його в будинок. Реакція жертви у цьому випадку залежить

від її підготовки, наявності засобів самооборони та хоробрості.

Модель поведінки у випадку нападу на квартиру

з метою пограбування

Перш ніж відкрити двері, переконайтеся, що навколо немає незнайо-

мих людей. Якщо роздався дзвінок і ви нікого не побачили на площадці

при огляді через вічко або відкриті на довжину ланцюжка двері, не відкри-

вайте — злочинець може ховатися за поворотом на сходи.

Якщо злодій рветься в напіввідчинені двері, може допомогти швабра

або будь-який ціпок. Предмет треба уперти широким кінцем під ручку

дверей, а інший кінець тримати ногою, натискаючи на нього зверху.

Одночасно можете провести психологічну контратаку, кличучи на допо-

могу батьків, брата, навіть якщо нікого вдома немає.

Якщо грабіжники, скориставшись щілиною в дверях, просовують го-

строзубці, щоб перекусити ланцюжок, необхідно спробувати закрити

двері, виштовхнувши назовні інструмент. Якщо це зробити не вдається,

максимально ускладнюйте задачу для грабіжників, ударяючи по інстру-

менту молотком, шваброю.

Якщо злочинці починають ламати двері, негайно викликайте міліцію,

кричіть у вікно, щоб міліцію викликали перехожі, сусіди. Намагайтеся

не стояти напроти дверей, щоб злочинці не ранили вас пострілом.

Якщо злочинці проникли у квартиру, не загрожуйте їм, не робіть

різких рухів, намагайтеся стати якомога менш помітним, відповідайте

на запитання спокійно, віддайте все, що злочинці хочуть забрати.

Значна частина подій і злочинів відбувається саме тому, що необхідні

правила безпеки вважаються занадто банальними, щоб їх виконувати.

Необхідно пам'ятати, що найперше правило — передбачливість, засно-

вана на елементарних нормах. Нічого з того, що в наших силах, не по-

трібно зневажати. Злочинці дуже уважні до дріб'язків, якими можна

скористатися.

Висновок. Щоб уникнути крадіжок і пограбувань, не виставляйте

напоказ коштовні речі, дотримуйтесь правил безпечної поведінки на

вулиці та в квартирі, пам'ятайте, що злодієм людину роблять обста-

вини, тому не давайте їй такої можливості.

Білет ЗО

1. Екологія атмосфери. Шляхи забруднен-

ня атмосфери. Вплив забруднення атмосфе-

ри на здоров'я і життя людини (на прикладах

за вибором учня).

План відповіді

1. Екологія атмосфери,

шляхи її забруднення.

2. Вплив забруднення

атмосфери на здоров'я

людини.

Людство розвивається, і кількість токсич-

них і шкідливих випарів і газів, що попадають

у повітряне середовище, незмінно зростає. Велика частина цих шкідли-

вих речовин виділяється промисловими підприємствами й опалюваль-

ними система'ми (переважно міськими).

Шляхи забруднення атмосфери:

— викиди диму, сірчистого і вуглекислого газу від працюючих тепло-

електростанцій ;

— викиди металургійних і хімічних підприємств (оксиди азоту, сірко-

водень, хлор, фтор, аміак, сполуки фосфору, частинки і сполуки ртуті та

миш'яку);

— попадання токсичних газів у повітря в результаті спалювання різного

роду твердого і рідкого палива, роботи транспорту;

— спалювання і переробка побутових і промислових відходів;

— радіаційне забруднення внаслідок аварій на атомних електростан-

ціях, а також викидів радіоактивних речовин.

Особливо сильно повітря забруднюється над містами, де розташовані

різного роду промислові підприємства, причому у найгірших умовах

опиняються міста, розташовані в низині або горах. Забруднені промис-

ловими підприємствами шари повітря опускаються вниз і стеляться по

землі. У результаті таке місто вкривається ніби гігантською туманною

хмарою, що складається з повітря, насиченого газами і пилом. Такий

«промисловий туман» називають смогом. Смог — найвищий ступінь за-

бруднення повітря. Подібне скупчення брудного повітря стає можливим

завдяки тому, що перемішування верхніх, більш чистих, і нижніх, за-

бруднених шарів атмосфери відбувається повільно, а горизонтальному

переміщенню повітряних мас перешкоджають будинки і споруди.

Забруднене повітря вкрай небезпечне для дихальної і кровоносної си-

стем, особливо для людей з ослабленим здоров'ям. Наслідки постійного'

забруднення повітря загрожують здоров'ю людей. Коли людина вдихає

забруднене повітря, вона завдає шкоди своєму організму, своєму здоро-

в'ю. Дим, кіптява й інші механічні частинки, чадний газ, викиди авто-

транспорту попадають у легені, що може призвести до загострення леге-

невих захворювань (бронхіти, астма), виникнення онкологічних та інших

захворювань. Внаслідок цього скорочується тривалість життя людини.

Висновок. Забрудненню атмосфери наносять величезної шкоди здоро-

в'ю людини, тому населення Землі і, у першу чергу, керівники промисло-

вих і сільськогосподарських підприємств, організацій, незалежно від їхньої

форми власності, повинні приймати всі заходи для запобігання забруд-

ненню, зменшенню викидів шкідливих речовин в атмосферу.

2. Охорона праці в загальноосвітніх

навчальних закладах. Правила безпеки на

уроках (праці, фізики, хімії, фізичної

культури — за вибором учня)

та при проведенні масових заходів

(за вибором учня).

План відповіді

1. Охорона праці у школі.

2. Правила безпеки на

Уроках.

З. Небезпека масових

заході.

Під час навчально-виховного процесу дирек-

тор школи, його заступник з навчально-виховної роботи, лаиідувач лабо-

раторією, вчитель-предметник, керівник гуртка зобов'язані забезпечити

безпечні умови праці для проведення занять і несуть особисту відпо-

відальність за порушення норм охорони праці і санітарно гігієнічних

правил незалежно від того, призвели ці порушення до нещасливого ви-

падку чи ні.

Щорічно спеціальною комісією здійснюється приймання кабінетів (ла-

бораторій) до нового навчального року, а також перевірка стану зазем-

лення електроустаткування й опору ізоляції електромереж.

Завідувачі кабінетами (вчителі) уживають необхідних заходів для

створення здорових і безпечних умов проведення занять, забезпечують

виконання інструкцій з охорони праці і санітарно-гігієнічпих заходів;

проводять заняття і роботи при наявності відповідного устаткування

й інших умов, передбачених правилами і нормами охорони праці; піклу-

ються про безпечний стан робочих місць, устаткування, приладів, інстру-

ментів; проводять інструктажі учнів з охорони праці з подальшим офор-

мленням у журналі; негайно сповіщають керівників установи про

кожний нещасний випадок.

Завідувач кабінетом, вчитель і керівники гуртків один раз у три

роки проходять перепідготовку за навчальним планом курсу «Безпе-

ка життєдіяльності», затвердженим наказом Міністерства освіти і на-

уки України.

Забороняється розміщати електророзетку в безпосередній близь-

кості від стояків водопровідних і опалювальних систем, радіаторів

і раковин.

Для забезпечення пожежної безпеки всі приміщення школи комплек-

туються протипожежним інвентарем і вогнегасником.

Вимоги безпеки під час виконання робіт на уроці фізики

1. Виконання і контроль за підготовкою, проведенням занять, дослідів

та інших видів робіт здійснюються вчителем фізики.

2. Перебування тих, хто навчається, у приміщенні кабінету (лабора-

торії) фізики й у лаборантській допускається тільки в присутності заві-

дувача кабінетом або вчителя.

3. Учні зобов'язані:

— не починати виконання робіт без дозволу вчителя;

— не залишати робоче місце без дозволу вчителя;

— користуватися інструментом тільки з ізольованими ручками;

— розміщати прилади, матеріали, устаткування на своєму робочому

місці так, щоб їхнє падіння було неможливим;

— не включати джерела електроживлення без дозволу вчителя.

4. Переключення в електричних схемах устаткування кабінету здій-

снюється тільки вчителем.

5. Вмикання електроустаткування здійснюється послідовно від за-

гального вимикача до вимикачів ланцюгів, що відходять. Відключен-

ня здійснюється в зворотному порядку. Перед вмиканням загального

вимикача необхідно переконатися у відключеному стані таких вими-

качів.

6. При збиранні експериментальних установок варто використовува-

ти провід з наконечниками і запобіжними чохлами, з міцною ізоляцією

без видимих ушкоджень.

7. Джерело струму до електроланцюга підключати в останню чергу.

Зібраний ланцюг включати тільки після Перевірки і з дозволу вчителя.

Наявність напруги в ланцюзі перевіряти тільки приладами або покаж-

чиками напруги.

8. Для приєднання споживачів до мережі користуватися штепсель-

ними з'єднаннями.

9. При проведенні дослідів не допускати граничних навантажень вимі-

рювальних приладів вище зазначених на шкалі приладів значень.

10. При роботі з електричними машинами дотримуватися заходів без-

пеки, що попереджають травмування учнів частинами машини, що обер-

таються, перевіряти цілісність і кріплення захисних пристосувань і ого-

роджень. Не нахилятися до частин машини, що обертаються.

11. Під час проведення робіт користуватися тільки справними прила-

дами й устаткуванням.

12. Не доторкатися до неізольованих елементів, що знаходяться під

напругою, ланцюга. Не виконувати приєднання в ланцюгах машин до

повної зупинки якоря або ротора електродвигуна і заміну запобіжників

до відключення джерела електроживлення.

13. Не доторкатися до корпусів стаціонарного електроустаткування,

до затисків відключених конденсаторів.

І4. Якщо визначена несправність у електроустановках, що знаходять-

ся під напругою, негайно відключити джерело електроживлення і по-

відомити вчителю.

15. У необхідних випадках огороджувати безпосередньо робоче місця

від невідключених частин електроустановок переносними ширмами,

щитками тощо, вивішувати плакати із дозволом «Працювати тут».

Вимоги безпеки по закінченні роботи

1. Відключити джерело електроживлення, після чого виконувати роз-

бирання електроланцюгів.

2. Ретельно прибрати робоче місце.

3. Виходити з кабінету тільки з дозволу вчителя.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

1. При виникненні аварій (неспрацьовування захисту, перевантажен-

ня, коротке замикання електропроводки, електричних машин і транс-

форматорів, загоряння ізоляції, попадання під напругу тощо) необхідно

негайно натиснути кнопку аварійного відключення живлення. Потім слід

почати дії залежно від характеру аварії:

— надання першої допомоги постраждалим;

— ліквідація місця пожежі;

— місцеве відключення ушкодженого устаткування і вивіз його

в ремонт.

2. Роботу в аварійних випадках, а також короткочасні, що не терп-

лять зволікання, роботи з усунення несправностей устаткування, що

можуть призвести до аварії, дозволяється виконувати без попереднього

запису в оперативному журналі не менш ніж двом особам з кваліфіка-

ційною групою не нижче третьої.

3. Роботи в аварійних випадках повинні виконуватися з дотриман-

ням усіх технічних заходів, що забезпечують безпеку їх здійснення, з по-

дальшим оформленням запису в оперативному журналі.

Правила безпеки на уроках хімії

1. Вхід стороннім особам у кабінет хімії під час проведення практич-

них занять забороняється.

2. Перебування учнів у приміщенні кабінету (лабораторії) хімії до-

пускається тільки в присутності вчителя. .

3. У кабінеті дозволяється проводити тільки експерименти, передба-

чені навчальними програмами.

4. Хімічні досліди варто виконувати з такими кількостями і концен-

траціями речовин, у приладах, у тих умовах і порядку, що зазначені в

посібнику з проведення експерименту.

5. Усі досліди, призначені до проведення учнями, повинні бути

попередньо виконані вчителем. При цьому всі реактиви повинні ви-

користовуватися з того лабораторного посуду, з якого вони будуть

видаватися учням, і в тих кількостях, у яких будуть застосовувати-

ся ними.

6. Видача учням хімічних реактивів, необхідних для дослідів, здій-

снюється вчителем у кількостях, необхідних для проведення цього екс-

перименту.

7. Досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих парів і газів,

виконуються тільки у витяжній шафі при справно діючій вентиляції.

8. Витяжна шафа повинна бути забезпечена захисним екраном з оргскла.

Досліди, що є підвищено небезпечними, виконуються тільки вчителем.

9. Реактиви необхідно брати тільки порцеляновими ложками, шпа-

телями або совочками.

10. Залишки кислот, лугів, сірчистих сполук, вогненебезпечних рідин,

и також розчини варто зливати в призначені для цього склянки.

11. Насипати або наливати реактиви слід тільки на столі. Розсипаний

або пролитий реактив зсипати або зливати назад у тару до основної

кількості реактивів не дозволяється.

12. При визначенні речовини за, запахом не можна нахилятися над

горлом судини і сильно вдихати пари і газ, що виділяються. Для цього

потрібно легким рухом долоні над горлом посудини направляти пари або

газ до носа і вдихати обережно.

13. Знімаючи з плити посуд з гарячою рідиною, необхідно захищати

руку тканиною.

14. Треба обережно закріплювати посудину у тримачі штатива, доки

не відчуватимеш утруднення в обертанні.

15. Під час нагрівання рідини не можна заглядати в посудину зверху

з тим, щоб запобігти викиданню нагрітої речовини.

16. Не тримати вогне- і вибухонебезпечні речовини поблизу відкрито-

го вогню і сильно нагрітих предметів.

17. Не залишати без догляду палаючі газові пальники, спиртівки

і включені електронагрівальні прилади.

18. Усі учні при проведенні практичних занять повинні користувати-

ся спецодягом і засобами індивідуального захисту.

19. Для учнів:

Під час роботи будьте обережними, дотримуйтесь порядку і чистоти

на робочому місці.

20. Приступати до виконання завдання тільки з дозволу вчителя.

21. Виконувати тільки ту роботу, що передбачена завданням або дору-

чена вчителем.

22. Не відволікатися самому і не відволікати інших від роботи сторон-

німи розмовами.

23. При виконанні завдання користуватися посудом, приладами і реак-

тивами, даними вчителем. Не брати посуд, реактиви тощо з інших столів.

24. Хімічні речовини для досліду брати точно в кількостях, передба-

чених методикою проведення досліду або за вказівкою вчителя.

25. Перед тим як взяти реактив для досліду, прочитати етикетку на

тарі, щоб уникнути помилки.

26. Особливо обережними бути при роботі з кислотами і лугами, не-

ухильно виконувати всі вимоги безпеки, запропоновані правилами робо-

ти з цими речовинами.

27. Не виливати в раковини залишки кислот, лугів та інших реак-

тивів, а також розчинів, отриманих в результаті досліду.

28. Роботу з органічними розчинниками виконувати у витяжних ша-

фах, дотримуючись вимог безпеки, запропонованих правилами роботи

з розчинниками.

29. Правильно користуйтеся витяжною шафою:

— стулки витяжної шафи під час роботи тримати максимально закри-

тими, з невеликим зазором для тяги;

— відкривати стулки тільки на час обслуговування встановлених

у шафі приладів або у разі потреби;

— підняті стулки під час роботи у витяжній шафі закріплювати за

допомогою пристосувань.

ЗО. Правильно ведіть нагрівання в пробірці розчинів кислот, лугів та

інших хімічних речовин над полум'ям пальника. Нагрівання проводити

обережно. Спочатку злегка нагрівати пробірку над полум'ям, подальше

нагрівання вести над верхньою частиною полум'я, не торкаючись дном

пробірки ґнота спиртівки або кінця газового пальника, щоб уникнути

тріщин пробірки.

31. Дотримуйте правила особистої гігієни. Тримайте руки в чистоті.

При роботі в кабінеті не пийте воду і не приймайте їжу.

32. При виявленні певних несправностей у стані використовуваних

приладів, установок, недоброякісності посуду негайно припинити робо-

ту і довести до відома вчителя.

Вимоги безпеки по закінченні роботи

1. По закінченні роботи необхідно:

— негайно виключити електроприлади, закрити газові і "водопровідні

крани;

— прибрати робоче місце;

— ретельно вимити руки з милом.

2. Виходити з кабінету тільки з дозволу вчителя.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

1. У випадках аварії (розбився прилад, склянка з агресивною ріди-

ною), коли виділяється значна кількість отрутних парів і газів, не-

гайно вивести всіх учнів з приміщення і після цього приступити до

ліквідації аварійного стану, застосовуючи при цьому протигаз та інші

захисні засоби.

2. Якщо пролиті органічні розчинники, необхідно:

— негайно вивести учнів з приміщення;

— погасити в приміщенні всі пальники, виключити електричні

прилади;

— закрити двері, відкрити вікна або фрамугу;

— зібрати пролиту рідину ганчіркою, вичавити її над широкою посуди-

ною і потім перелити рідину у посудину для збору відпрацьованих рідин;

— припинити провітрювання приміщення тільки після повного зник-

нення запаху пролитого розчинника;

— при збиранні використовувати спеціальні окуляри і гумові рука-

нички.

3. При загорянні металевого калію або натрію варто гасити вогнище

загоряння порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією

або за допомогою азбестової ковдри.

При гасінні лужних металів забороняється застосовувати воду, пінний

іюгнегасник і двоокис вуглецю.

4. При нещасному випадку: отруєнні, опіку, пораненні — негайно

і гадати першу медичну допомогу постраждалому відповідно до медичних

рекомендацій. Після надання першої медичної допомоги викликати лікаря

або «швидку допомогу».

Правила безпеки при проведенні ігор на уроках фізкультури

1. Заняття проводяться тільки з вчителем або інструктором, що має

дозвіл адміністрації на проведення занять.

2. На заняттях учні повинні бути у відповідній спортивній формі.

Кількість учнів не повинна перевищувати встановлену санітарно-гігіє-

нічними нормами.

3. Спортивний зал і його устаткування повинні відповідати вимогам

безпеки і санітарії щодо місць проведення навчального процесу.

4. Займатися на гімнастичних снарядах можна тільки з викладачем

або його помічником, що одержав відповідний інструктаж.

5. При виконанні вправ потоком необхідно витримувати достатній

інтервал.

6, Не можна виконувати складні елементи без страховки, що здійснює

вчитель.

7. Займатися потрібно лише на справному устаткуванні, при вияв-

ленні поломок негайно повідомити вчителя або інструктора.

8. Спортивні снаряди повинні відповідати віковим та антропологіч-

ним даним учнів.

9. Забороняється переносити і перевозити важкі гімнастичні снаря-

ди без використання спеціальних транспортних засобів і пристосувань,

а також без залучення необхідної кількості учнів.

10. Встановлювати гімнастичні снаряди, змінювати їхню висоту необ-

хідно тільки відповідно до правил безпеки.

11. Не можна стояти близько до снаряда при виконанні вправ іншими

учнями.

12. На уроках фізичної культури забороняється виконувати вправи,

що відсутні в програмі з фізичної культури.

13. Забороняється зісковзувати вниз при виконанні лазіння по канату

та жердині.

14. Усі вправи виконуються після дозволу вчителя або інструктора.

15. Необхідно точно дотримуватися правил гри, не допускати грубих

прийомів.

Після проведення занять необхідно:

— скласти спортивний інвентар;

— прибрати місце занять;

— зробити вологе прибирання і провітрити спортивний зал.

Дії при аварійній ситуації

При сильно забитому місці накласти на нього змочену водою тканину.

а потім — стискуючу пов'язку.

Садно або рану очистити перекисом водню і змазати край рани йодом

зупинити кровотечу стерильною стискуючою пов'язкою, при переломам

або підозрах на них забезпечити нерухомість і накласти пов'язку.

Кровотечу з носа зупинити холодною примочкою і введенням тампо-

на, змоченого перекисом водню.

При сонячному або тепловому ударі перенести постраждалого у про-

холодне місце, покласти йому на голову холодну примочку, дати поню-

хати нашатирного спирту, попити чогось прохолодного.

При непритомності потрібно допомогти постраждалому прийняти го-

ризонтальне положення, розстебнути одяг, збризнути обличчя холодною

водою, дати понюхати нашатирний спирт і забезпечити доступ свіжого

повітря.

При травмах потрібно звертатися до лікаря. Необхідно вжити заходів

щодо усунення аварійної ситуації.

Правила безпеки під чаї- проведення масових заходів

Усі запасні виходи повинні бути підісрпті і цільні для переміщення.

На вході повинні постійно ЗНАХОДИТИСЯ чергові.

Приміщення, в яких знаходлті.ги телефони, ПОВИННІ бути відкриті

і забезпечені надписами з вказівкою номерів ВИКЛИКУ пожежної коман-

ди, добровільної пожежної дружніш і «ШВИДКОЇ допомоги».

При проведенні заходу, особлино у вечірній чає, обслуговуючий пер-

сонал повинен бути забезпеченні) ЙЛвКТ] ними ліхтарями на випадок

відключення аварійного освітленні!.

Керівництво евакуацією учасників і ГЛЯДВЧІВ покладається на адміні-

страцію й організаторів заходу.

При спробах проникнення осіб у петиерелому етані, розпитті спирт-

них напоїв і порушенні СУСПІЛЬНОГО ПОРЯДКУ необхідно вживати рішу-

чих заходів.

Вживати заходів для розоеєреджепнн РЛЯДОЧІВ, що зібралися в прохо-

дах, на-сходах, входах і виходах.

Інформувати за допомогою гучномОВНОГО зв'язку учасників і глядачів

про правила протипожежної безпеки і порядок поведінки.

Контролювати пропускний режим.

По закінченні заходу необхідно:

— разом з нарядом міліції регулішиїті ЧЖИ людей аж до місць по-

садки у суспільний транспорт;

— при проведенні демонталсу уетіїткуннпин ;шбе;шечувати дотриман-

ня обслуговуючим персоналом, оргаиІВВТорвМИ іі учасниками заходу не-

обхідних правил охорони праці і ПОЖЄН ИОІ пошіски;

— ретельно перевірити всі приміщення і служби, задіяні при прове-

денні заходу, на предмет пожежної безпеки;

— відключити все електроуетитиуїм н під джерел живлення.

Висновок. У ході навчально-виХОвНОК) прпцесу повинні бути витри-

мані безпечні умови праці вчителя і НйбЧипіШ учнів, що регламентується

«Правилами безпеки», затвердженими директором, навчального закла-

ду. Відповідальність за житнім і івар09'м дітей під час уроку покла-

дається на вчителя.*