1992 – 1997 Рр. – земельні ділянки безоплатно передавалися у колективну власність недержавним колективним підприємствам

Розпаювання земель колективної власності між їх членами на основі указів ПУ всупереч ЗК

Витребування земельних часток (паїв) у натурі для ОСГ, ФГ, товарного с/г виробництва.

Реформування майнових відносин у с/г:

Приватизація майна радгоспів та інших державних с/г підприємств (ЗУ «Про особливості приватизації майна в АПК»)

Розпаювання майна в КСП (ст.9 ЗУ «Про КСП», укази ПУ щодо гарантування майнових прав селян)

Реформування заходів стимулювання і державної підтримки в с/г (підтримка у форму надання коштів, після цього відмовилися від підтримки, застосовані економічні механізми державної підтримки за допомогою інтервенційних механізмів)

Реформування функцій та методів державного та самоврядного впливу в с/г (відмова від командно-адміністративного впливу, перехід до ринкових методів)

Реформування відносин у сфері соціального розвитку.

Тема: Інституційно-функціональне регулювання аграрних відносин в Україні

1. Юридична природа.

2. Система ОДВ.

3. Правові засади, форми, межі та методи участі ОДВ та ОМС.

4. Загальна характеристика функцій ОДВ та ОМС.

5. Функції і повноваження ВРУ.

6. Функції і повноваження ОВВ.

7. Юрисдикція органів судової влади.

8. Юрисдикція ОМС.

9. Правові форми державної підтримки суб’єктів господарювання у сфері виробництва і реалізації с/г продукції.

10. Юридична відповідальність ОДВ, МС, їх посадових осіб у сфері регулювання аграрних відносин в Україні.

Інституційне забезпечення – система інституцій (органів). Функціональне – особливості здійснення окремих функцій.

Інституційно-функціональне забезпечення здійснюється шляхом регулювання інституційних засад (системи органів та структури) та функціональних засад (компетенцію вказаних органів, їх взаємодію з іншими органами та між собою у сфері державного та самоврядного регулювання аграрних відносин).

Управління – безпосереднє втручання в діяльність суб’єктів аграрного господарювання, було більш характерним для командно-адміністративної економіки, зберігається при здійсненні контрольної діяльності.

Регулювання – більш широка категорія, діяльність ОДВ та ОМС щодо забезпечення належного функціонування АПК і в основному базується на непрямих (ринкових) засобах впливу на суб’єктів аграрних відносин.

Державне регулювання –регулюючий вплив ОДВ, самоврядне – ОМС.

Об’єктом державного та самоврядного регулювання є АПК як організаційна і виробнича господарська система, що включає с/г, пов’язані з ним галузі переробки, реалізації, транспортування продукції, матеріально-технічне забезпечення, соціальну сферу села.

Основні напрямки:

Економічний

Технічний

Нормотворчий.

ЗУ «Про основні напрямки державної аграрної політики на період до 2015 р.» - стратегічні цілі:

Гарантування продовольчої безпеки держави

Перетворення аграрного сектора економіки на високоефективний, конкурентноспроможний як на внутрішньому, так і зовнішньому, ринках сектор економіки держави

Збереження селянства як носія української ідентичності, культури і духовності нації

Комплексний розвиток сільських територій та розв’язання соціальних проблем на селі.

Залежно від специфіки правового становища:

ДО, які здійснюють законодавче та програмне забезпечення с/г виробництва та пов’язаних з ним видів діяльності (ВРУ, ВР АРК, ПУ, КМУ)

ОВВ, які здійснюють розробку та реалізацію державної аграрної політики (КМУ, МДА, Міністерство аграрної політики та продовольства з його органами на місцях, державні агентства лісових, земельних ресурсів, рибного господарства, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба)

Інспекційні органі (державна с/г інспекція і органи на місцях)

Державні органи і установи з особливим статусом (аграрний фонд, аграрна біржа, НАК «Украгролізинг», ДАК «Хліб України»

ДО, які здійснюють захист СГ в АПК (суди).

Залежно від конституційного принципу розподілу влад.

Залежно від специфіки компетенції:

Органи загальної компетенції (ВРУ, ПУ, КМУ, МДА)

Галузевої компетенції (МінАПК)

Спеціальної компетенції (державні агентства та служби).

Принципи державного та самоврядного регулювання – відображені в НПА головні вихідні положення щодо форм, меж, методів, способів участі ОДВ та ОМС у регулюванні аграрних відносин.

Принципи:

Участь ОДВ та ОМС у регулюванні аграрних відносин у випадках та у спосіб, які визначені конституційним та аграрним законодавством (абсолютної зв’язаності права)

Гарантування державою права на підприємницьку діяльність у сфері с/г виробництва

Державного гарантування пріоритетності розвитку АПК

Принцип державної підтримки с/г виробництва

Державного забезпечення соціальної спрямованості в АПК

Юридичної відповідальності ОДВ, ОМС, їх посадових осіб.

Форми регулювання:

Правотворча – здійснюють органи законодавчої та виконавчої влади шляхом прийняття законів та підзаконних актів, спрямованих на регулювання аграрних відносин

Правозастосовча – видання правових актів індивідуального характеру, які містять певні владні розпорядження щодо суб’єктів

Правоохоронна – перевірка дотримання суб’єктами аграрного виробництва вимог чинного законодавства, притягнення винних осіб до юридичної відповідальності у випадку виявлення порушень

Рекомендаційна – узагальнення практики.

Методи – загальні та спеціальні. Загальні – економічні та адміністративні. Спеціальні:

Метод переконання

Метод дозволів

Метод стимулювання

Метод рекомендацій

Метод заборон.

Функції:

Прогнозування та планування с/г виробництва – розроблення і затвердження прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку (ЗУ «Про пріоритетність соціального розвитку села», «Про основні напрями державної аграрної політики»)

Державна реєстрація (суб’єктів та об’єктів) – суб’єкти підприємництва, виробники насіння і садибного матеріалу, нові сорти рослин, племінні тварини, ветеринарні препарати та ін.

Ліцензування ГД

Стандартизація та сертифікація продукції та послуг (ЗУ «Про стандартизацію», Декрет КМУ «Про стандартизацію та сертифікацію», ГК): трактори, с/г техніка, харчова продукція та продовольча сировина, племінні генетичні ресурси, насіння та садибний матеріал. У сфері технічного та технологічного обслуговування – ЗУ «Про систему інженерно-технічного забезпечення АПК».

Атестація – працівники с/г підприємств, діяльність яких підлягає ліцензуванню

Проведення різного роду державних випробувань та експертиз

Державний контроль та нагляд у сфері с/г виробництва (ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері с/г діяльності»)

Вирішення спорів у галузі с/г виробництва.

Функції ОВВ:

ПУ

КМУ

МДА

МінАПК (Положення, затверджене Указом ПУ від 23.04.11)

Державне агентство земельних ресурсів

Державне агентство рибного господарства

Державне агентство лісових ресурсів

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба

Державна інспекція с/г

Аграрний фонд (ПКМ)

Аграрна біржа.

Тема: Юридична відповідальність за аграрні правопорушення

1. Особливості юридичної відповідальності в АПУ.

2. Підстави, умови і форми цивільно-правової відповідальності за аграрні правопорушення.

3. Підстави, умови і форми матеріальної відповідальності за аграрні правопорушення.

4. Підстави, умови і форми дисциплінарної відповідальності за аграрні правопорушення.

5. Особливості застосування адміністративно-правової відповідальності за аграрні правопорушення.

6. Особливості застосування кримінально-правової відповідальності за аграрні правопорушення.

7. Особливості застосування господарсько-правової відповідальності за аграрні правопорушення.

У широкому розумінні юридична відповідальність розглядається як негативні наслідки, які покладаються на правопорушника.

У вузькому розумінні юридична відповідальність розглядається як правовідносини із покладенням на правопорушника додаткового обов’язку або позбавлення його певного існуючого права.

У теорії АП юридичну відповідальність розглядають як встановлення для порушників певних наслідків особистого та/або майнового характеру з метою відновлення порушених прав інших суб’єктів та запобігання вчиненню правопорушень у майбутньому.

Аграрно-правова відповідальність та відповідальність в АП. Відповідальність в АП являє собою комплексний міжгалузевий інститут і полягає в застосуванні норм про кримінальну, адміністративну, майнову, цивільну, дисциплінарну, господарську діяльність за порушення у сфері с/г виробництва.

Підстави юридичної відповідальності:

Юридичні – наявність певної норми

Фактичні – аграрне правопорушення.

Аграрне правопорушення – протиправне, як правило, винне суспільно шкідливе чи небезпечне діяння, що порушує юридичні приписи, які регулюють внутрішні та зовнішні відносини у сферах с/г виробництва та пов’язаних із нею сферах діяльності.

Суб’єкти – юридичні особи – с/г підприємства, які притягуються за порушення, вчинені в аграрному секторі (цивільна, господарсько-правова), ФО (матеріальна, дисциплінарна – члени, працівники с/г підприємств, адміністративна, кримінальна – посадові особи, члени, господарсько-правова – якщо мають статус суб’єктів господарювання).

Суб’єктивна сторона – як правило, наявність вини у вигляді умислу або необережності.

Об’єктивна сторона – дії та бездіяльність.

Об’єкти – майнові, земельні, трудові, організаційно-управлінські та інші відносини у сфері с/г виробництва.

Шкода – пряма дійсна шкода і упущена вигода.

Для цивільно-правової відповідальності:

Шкода

Протиправна поведінка

Причинний зв'язок

Наявність вини.

Види:

Відшкодування позадоговірної майнової шкоди, що заподіяна суб’єктам аграрних відносин (завдана ОДВ, ОМС, їх посадовими особами внаслідок вчинення незаконних дій або видання незаконних актів, що заподіюють шкоду с/г підприємствам, іншими ЮО та ФО). Відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Регулюється ЦК, гл.25 ГК, ЗУ «Про захист прав споживачів», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», «Про захист прав покупців с/г машин»

Відшкодування договірної шкоди за невиконання або неналежне виконання аграрних договорів.

Відрізняти:

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушеннями природоохоронного законодавства

Заподіяної земельним ресурсам у процесі с/г виробництва.

ЗУ «Про охорону НПС» (ст.68), спеціальні методики обрахування шкоди.

Способи обчислення шкоди:

Витратний

Розрахунковий.

Вимоги – ст.ст.156, 157 ЗК, Порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Не є юридичною відповідальністю такі види компенсації:

Компенсація збитків с/г виробникам, які є власниками земельних ділянок або землекористувачами (ст.ст.156, 157 ЗК)

Відшкодування втрат с/г виробництва (ПКМ від 17.11.97).

До матеріальної відповідальності притягуються наймані працівники та члени с/г підприємств, яка заподіяна при виконанні трудових (членських) обов’язків. Полягає в обов’язку відшкодувати підприємству шкоду, заподіяну невиконанням або неналежним виконанням у повному обсязі. Регулюється щодо найманих працівників КЗпП, щодо членів – локальними актами (у разі відсутності – субсидіарно КЗпП).

Підстави:

Діяння

Протиправність

Винність

Матеріальна шкода

Причинний зв'язок.

Специфіка:

Спрощений позасудовий порядок застосування

Обмежений порівняно з майновою відповідальністю розмір (за пряму дійсну шкоду)

Обмежується заробітком члена чи працівника

Компенсаційна функція

Заборона притягнення за шкоду, яка визнається нормальним виробничо-господарським ризиком.

Види:

Обмежена – обмежується середнім розміром заробітної плати

Повна – у розмірі прямих дійсних збитків незалежно від середньомісячного заробітку (ст.134 КЗпП)

Підвищена – перевищує розмір прямих дійсних збитків (Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення, псування матеріальних цінностей – ПКМ 22.01.96).

ППВСУ від 29.12.92 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної ПУО їх працівниками».

Дисциплінарна – притягнення члена або посадової особи с/г підприємства, працівників даних підприємств, які винні у вчиненні дисциплінарного проступку, до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування особистого морального впливу.

Підстава – вчинення суб’єктом діяння, що є протиправним. Визначаються специфікою виробництва та обов’язками працівників. Регулюється КЗпП. У випадку вчинення членами с/г підприємств застосовуються локальні нормативно-правові акти. Може бути:

Недодержання статуту

Правил внутрішнього розпорядку

Невиконання рішень загальних зборів

Самостійне розпорядження майном та ін.

Види стягнень:

Догана

Попередження про виключення з членів

Виключення з членів.

При цьому необхідно враховувати:

Факт наявності порушення обов’язків

Дотримання процедури накладення стягнення на членів підприємства (щодо вищих осіб – загальними зборами). Можливе застосування КЗпП за аналогією.

П.35 ППВСУ «Про практику застосування судами трудових спорів».

Особливості адмінвідповідальності:

Підставою є адмінправопорушення, яке визначено в КУпАП, а розкривається в аграрних законах

Обмежених суб’єктний склад

Застосовується спеціальними органами

Особлива процедура

Каральний та превентивний вплив

Може застосовуватись у сукупності з матеріальною та майновою відповідальністю.

Гл.5 ст.42-1, 42-2, 42-3, гл.7 ст.52, 53, 53-1, 53-3,53-4, 54, 55, 56, 57, 59, 60, 61, 63, 65, 67, 69, 70, 77-1, 78, 82, 83, 83-1, 86-1, 89, гл.9

Особливості кримінальної відповідальності:

Відповідальність за найбільш суспільно небезпечні діяння

Вичерпний перелік

Виключно каральний та превентивний характер

Не виключає притягнення особи до інших видів відповідальності

Суб’єкти – виключно ФО (загальні та спеціальні суб’єкти).

За об’єктом посягання:

Посягають на законодавчо встановлений порядок ефективного використання природних ресурсів у сфері с/г виробництва (ст.ст. 197-1, 246, 245, 249, 254)

Порушують режим охорони природних ресурсів (ст.ст. 247, 299, знищення природних об’єктів)

Порушують встановлені норми екологічної безпеки у процесі с/г виробництва (забруднення природних ресурсів, виготовлення, заготівля, переробка, збут радіоактивно забруднених продуктів харчування).

Господарсько-правова відповідальність – гл.24 ГК, закони, які регулюють здійснення окремих видів с/г виробництва (конкретні санкції).

Ознаки:

Суб’єкти – СГ у сфері АПК

Потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від застереження в договорі

Виробник недоброякісної с/г продукції відповідає за нанесені збитки незалежно від застереження про це в договорі

Сплата санкцій та відшкодування заподіяної шкоди не звільняє с/г підприємство чи іншого суб’єкта від виконання зобов’язань в натурі без згоди іншої сторони

Має переважно компенсаційно-каральний характер.

Полягає у застосуванні 2-х видів санкцій:

Господарських

Адміністративно-господарських.

Господарські – заходи впливу на порушника у сфері с/г виробництва, у результаті застосування яких для нього настають несприятливі наслідки економічного або правового характеру у формі відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій. Застосовуються за ініціативою учасника господарських відносин у сфері АПК у порядку та способах, передбачених ГК та законами.

Адміністративно-господарські – заходи організаційно-правового або майнового характеру, що спрямовані на відвернення порушень у сфері с/г виробництва та ліквідацію наслідків, які застосовуються уповноваженими ОДВ або ОМС за порушення встановленого аграрним законодавством порядку с/г виробництва і можуть мати форму вилучення прибутку СГ в АПК, адміністративно-господарського штрафу, стягнення зборів, застосування антидемпінгових заходів, припинення експортно-імпортних операцій, застосування індивідуального режиму ліцензування, зупинення або анулювання дії ліцензії, обмеження або зупинення діяльності суб’єкта с/г виробництва, скасування державної реєстрації та ліквідація СГ у сфері АПК.

Загальні засади, порядок застосування, розміри штрафів визначені в ГК і конкретизуються в статтях окремих законів (ст.15 ЗУ «Про виноград та виноградне вино», ст.9 ЗУ «Про державне регулювання виробництва та реалізації цукру» - РКСУ від 15.04.04, ЗУ «Про зерно та ринок зерна в Україні», «Про насіння та садибний матеріал»).

Тема: Правове становище СГ у сфері виробництва с/г продукції

1. Поняття та види СГ у сфері виробництва с/г продукції.

2. Правове становище ФГ.

3. Правове становище СК.

4. Правове становище КСП.

5. Особливості правового становища ПСП (приватних с/г підприємств).

6. Особливості правового становища АГТ (аграрних господарських товариств).

7. Особливості правового становища державних та комунальних с/г підприємств.

8. Особливості правового становища об’єднань у с/г.

9. Правове становище підсобних сільських господарств промислових підприємств.

10. Особливості правового регулювання банкрутства СГ у с/г.

Поняття СГ можна сформулювати шляхом виявлення ознак: загальні (характерні для СГ в цілому), особливі (для СГ у сфері виробництва с/г продукції).

Загальні:

Здійснення підприємницької діяльності ФО самостійно або шляхом заснування ЮО індивідуально або колективно

Необхідність державної реєстрації як СПД (загальні засади – ЗУ «Про державну реєстрацію ЮО чи ФОП», передумови – ЗУ «Про ФГ», «Про КСП», «Про с/г кооперацію»)

Здійснення СГ діяльності ініціативно, безпосередньо, систематично, самостійно та на власний ризик

Метою такої діяльності є отримання прибутку або досягнення економічних і соціальних результатів

Здійснення окремих видів ГД в АПК зумовлює необхідність набуття спеціального статусу (ліцензування, атестація, реєстрація та ін.).

Особливі ознаки:

Сфера діяльності – с/г виробництво (тема про правовідносини)

Основним засобами виробництва таких СГ є природні ресурси та живі організми, що зумовлює необхідність дотримання спеціальних вимог що до їх використання і охорони, забезпечення безпеки людей при роботі з ними і т.д.

Діяльність спрямована на виробництво особливого виду продукції, а також надання послуг виробникам такої продукції

Особлива державна підтримка СГ в АПК (кредитні субсидії, страхові субсидії, надання поворотних та безповоротних коштів ФГ, особливі механізми лізингу і т.д.)

Специфічна процедура банкрутства.

Суб’єкти аграрного господарювання – ФО чи ЮО, зареєстровані як СПД у встановленому законодавством порядку, що здійснюють безпосередню, ініціативну, самостійну, систематичну на власний ризик діяльність з виробництва, переробки, реалізації товарної с/г продукції, продукції рибного та лісового господарства, виконання робіт та надання послуг шляхом використання природних ресурсів та живих організмів з метою досягнення соціальних та економічних результатів.

Види:

Суб’єктний склад

Галузь АПК

Форма власності

ОПФ СГ.

За суб’єктним складом:

ФОП

ЮО.

За галуззю АПК:

с/г підприємства

Підприємства, які переробляють с/г сировину, виконують роботи, надають послуги с/г виробникам (харчові, борошняно- та крупномельні, сервісні та ін. – ст.2 ЗУ «Про особливості приватизації майна в АПК)

Підприємства рибної галузі (рибокомбінати, рибозаводи, рибоводно-меліоративні станції, станції по вирощуванню рибо посадкового матеріалу – ст.ст.12 – 14)

Переробні підприємства лісового господарства.

За формою власності:

Колективна (КСП, с/г кооперативи, ГТ)

Приватні (ФГ, ПП, приватно-орендні)

Державні (радгоспи, держплемзаводи, плодорозсадники)

Комунальні (комунальні с/г підприємства).

За ОПФ:

Не передбачається об’єднання майна, землі, праці при створенні (державні, комунальні, приватні)

Створюються шляхом об’єднання майна, землі, праці (СГ кооперативного та корпоративного типу).

Підприємства кооперативного типу

Підприємства корпоративного типу

КСП, с/г кооперативи, ФГ (створені кількома особами) Обмежується коло засновників та членів наявністю спеціальних вимог (КСП – виключно ФО, ФГ – виключно громадяни України зі спеціальним досвідом) Створюються шляхом об’єднання праці осіб з метою виробництва с/г продукції Характерний інститут членства Добровільне членство поєднується з трудовою участю або участю в ГД (для СОК) Принцип рівних прав членів в управлінні (один член – один голос)

Усі види ГТ Коло обмежено лише тими суб’єктами, яким заборонено набувати право участі у ГТ Створюються шляхом об’єднання капіталу Характерний інститут участі Трудова участь не потрібна (якщо працюють – подвійний статус) Право на управління залежить від частки в майні (одна частка – один голос)

ЗУ «Про ФГ» (19.06.03), ст.114 ГК, ЦК (щодо правового регулювання майна та створення ЮО), ЗУ «Про ДР ЮО і ФОП», ЗК, ст.93 ЗУ про банкрутство, статут, інші локальні акти

До 2002 р. – СФГ.

Поняття – ст.1 ЗУ «Про ФГ» - форма підприємницької діяльності громадян із створенням ЮО, які виявили бажання виробляти товарну с/г продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення ФГ.

Для ФГ встановлене найбільш звужене коло засновників – лише громадяни України від 17 років, повністю дієздатні, знання або досвід роботи у с/г.

Повинна бути земельна ділянка у власності чи користуванні засновника при створенні ФГ.

ФГ може бути створене однією або декількома особами.

Членство у ФГ базується на родинних засадах.

З 2003 р. коло членів ФГ не обмежується громадянами України.

ФГ в законодавстві одночасно визначається як суб’єкт і як об’єкт відносин. Як суб’єкт – ЮО, яка набуває прав, укладає договори. Як об’єкт – ЦМК.

Орган управління – голова ФГ. При деяких питаннях необхідна згода всіх членів ФГ.

ФГ є підприємством кооперативного типу.

Передбачена особлива державна підтримка ФГ.

Український державний фонд підтримки ФГ – надання поворотної і безповоротної фінансової підтримки. Новостворене (перші 3 роки з моменту реєстрації) та ФГ з відокремленими фермерськими садибами – особлива підтримка.

Існує специфіка припинення ФГ.

Етапи створення ФГ:

Обов’язковим є набуття прав на земельну ділянку засновником ФГ (не виключається можливість ведення на ділянках для товарного с/г виробництва). Права на земельну ділянку можуть набуватись у власність або у користування (до 2002 р. – у постійне користування). У власність земельні ділянки для ведення ФГ можуть набуватися безоплатно шляхом приватизації (прив’язується до середнього показника розміру земельної частки (паю) члена підприємства на території ради) та виділення земельної частки (паю) в натурі. ФО не може мати понад 100 га с/г угідь (крім спадкування). При створенні ФГ земельна ділянка оформлюється на ФО – засновника (спори ще не підлягають розгляду господарськими судами). У випадку відмови у наданні ділянки і оскарження відмови до суду позитивне рішення суду є підставою для оформлення землевпорядної документації, реєстрації земельної ділянки у кадастрі та прав на неї у державному реєстрі

ДР ФГ здійснюється в порядку ст.8 ЗУ «Про ФГ» та «Про ДР ЮО та ФОП».

Права та обов’язки ФГ:

Земельні (ЗК)

Майнові (ФГ є власником майна, яке передане членами – складений капітал; має право укладати цивільно-правові угоди уповноваженою особою; на відшкодування шкоди)

Трудові (права роботодавця)

У сфері забезпечення екологічної безпеки і охорони НПС

У сфері фінансової діяльності (кредит, страхування, оподаткування, державна підтримка).

Припинення ФГ – р. Х ЗУ «Про ФГ». Некоректна назва – «припинення діяльності», - а йдеться про припинення суб’єкта (а не ГД). Підстави:

Реорганізація

Ліквідація

Визнання неплатоспроможним (банкрутом)

Якщо не залишається жодного члена ФГ або спадкоємця, який бажає продовжити його діяльність.

Питання про реорганізацію і ліквідацію у добровільному порядку повинно вирішуватися за згодою всіх членів.

Не обмежуються ОПФ реорганізації, але ФГ не може бути створено шляхом реорганізації.

Ліквідація ФГ – за згодою всіх членів.

У випадку реорганізації чи ліквідації у добровільному порядку, якщо це веде до припинення ФГ, суб’єкт зобов’язаний повернути всі несплачені податки та збори, якщо триває термін надання йому податкових пільг.

Визнання банкрутом – ст.93 ЗУ про банкрутство.

Втрата прав на земельну ділянку для ведення ФГ також може бути підставою для припинення, але немає процедури і не встановлено обов’язку.

ЗУ «Про с/г кооперацію», «Про кооперацію», ЦК, ГК, ЗК, ЗУ про ДР, ст.86 ЗУ про банкрутство (поширюється на СВК), статут, правила внутрішньогосподарської діяльності кооперативу (для СОК), інші локальні акти

Ст.1 ЗУ «Про с/г кооперацію» - СК – ЮО, утворена ФО та/або ЮО (лише СОК – обома), які є виробниками с/г продукції, що добровільно об’єдналися на основі членства для провадження спільної господарської та іншої діяльності, пов’язаної з виробництвом, зберіганням, збутом, продажем продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва чи рибництва, надання послуг з метою задоволення соціальних, економічних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відносяться до підприємств кооперативного типу.

Особливості правосуб’єктності СК залежать від їх виду (СОК та СВК).

СВК	СОК
Засновується виключно ФО (несуть обов’язок трудової участі) Основна мета діяльності – виробництво і реалізація с/г продукції Обов’язкова трудова участь членів (крім асоційованих) Є суб’єктами підприємництва і ставлять на меті отримання прибутку	Засновується ФО та ЮО Основна мета – надання послуг членам Обов’язкова участь у ГД кооперативу Не є суб’єктами підприємництва, діяльність спрямована не на отримання прибутку, а на задоволення потреб членів підприємства

У СК допускається асоційоване членство.

Обов’язковою є наявність майнових фондів (пайового, неподільного, страхового і т.д.). Пайові фонди виникають внаслідок внесення внесків членами підприємства, майно не паюється.

За ЗК 1992 р. члени СК отримали земельні частки (паї), але майно не паювали.

Характерна розгалужена система органів внутрішнього управління – вищі (статутні), виконавчі, контрольні.

Особлива державна підтримка СОК – існує державна програма до 2015 р., затверджена ПКМ у 2009 р.

Створення:

У порядку заснування як ЮО за вимогами ЗУ «Про с/г кооперацію». Для засновників вимагається наявність статусу с/г товаровиробника

Реорганізація КСП. У якості внесків були внесені майнові та земельні паї членів КСП.

Права та обов’язки СК – аналогічно ФГ.

Припинення СК:

Реорганізація

Ліквідація.

Може бути добровільно чи примусово. До СВК застосовується спеціальна процедура банкрутства. Обмеження реорганізації СОК – ст.11 ЗУ «Про с/г кооперацію» - лише в інший СОК.

ЗУ «Про КСП», ЦК, ГК, ЗК, ЗУ про банкрутство, статут

Підприємства кооперативного типу. Можна створити і сьогодні. Продовжують поширюватись закони «Про підприємство», «Про підприємництво» і «Про власність», норми указів ПУ про гарантування майнових прав селян та розпаювання майна в КСП, локальні акти.

КСП – добровільне об’єднання громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва с/г продукції та товарів.

Специфіка:

Особливості створення – 3 шляхи: перереєстрація статутів колгоспів (стали правонаступниками відповідно до ПВР від 14.02.92. «Про порядок введення в дію ЗУ «Про КСП»), у процесі приватизації державних с/г підприємств (одна із ОПФ приватизації радгоспів) у порядку, визначеному ЗУ «Про приватизацію майна в АПК» та положеннями ФДМ, у порядку визначеному ЗУ «Про ДР ЮО та ФОП»

Обмежено коло засновників КСП виключно громадянами

Підприємство кооперативного типу

Передбачений інститут членства (але не передбачено асоційованого членства)

Базується на праві колективного самоврядування, вищим статутним органом є загальні збори

Безоплатно набували право колективної власності на землю згідно із ЗК 1992 р., що розпайовувалися потім між членами КСП згідно з Указами ПУ та виділялися в натурі за процедурою, передбаченою спеціальним законом

Майнові відносини в КСП зазнали трансформації шляхом утворення пайового майнового фонду в КСП згідно зі ст.9 ЗУ «Про КСП» та розпаювання майна між членами підприємства. Розпаювання майна та землі здійснюється за різними процедурами згідно з різними НПА

Не передбачено неподільного фонду

Підлягали реструктуризації шляхом їх реорганізації або ліквідації відповідно до Указу ПУ «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 р.

КСП стали основою, на якій було створено більшість існуючих зараз с/г підприємств

Особливості ліквідації передбачені спеціальним законом.

Права та обов’язки – аналогічно попереднім суб’єктам.

Припинення здійснюється шляхом реорганізації чи ліквідації. При реорганізації враховуються особливості виплати майнових паїв колишнім членам КСП.

Особливості банкрутства – ст.86. ЗУ про банкрутство.

ПСП – ст.113 ГК, ЦК, ЗК, статут, Указ ПУ «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 р.

Засновник – ФО або ЮО. Базується на приватній власності (праці) ФО, не позбавляється права вільного найму працівників. Коло засновників не обмежується порівняно з ФГ. При реєстрації немає необхідності попереднього набуття прав на земельну ділянку. Особливості державного стимулювання на ПСП не поширюються. Якщо виробляє більше 50 % с/г продукції, може претендувати на державну підтримку с/г підприємств, але не таку, як для ФГ. Може претендувати на підтримку для малих підприємств.

Приватно-орендне підприємство – створювалися на базі КСП, базуються на основі майна, яке належало їх засновникам як колишнім членам КСП. Запроваджено укладення договорів оренди майнових паїв та земельних часток (паїв) колишніх членів КСП, що є правовою підставою для створення ЦМК нового ПОП. За своєю суттю залишається ПСП.

Для ПСП передбачена участь у приватизації переробних підприємств у сфері АПК. Приватизуються шляхом їх перетворення в АТ.

Набуття прав на земельні ділянки земель с/г призначення – приватизувати не мають права, придбати не можуть, внести до статутного фонду не можуть, можуть лише орендувати земельні ділянки для ведення товарного с/г виробництва.

Банкрутство – якщо понад 50 % доходу від реалізації с/г продукції – ст.86 ЗУ про банкрутство.

Права та обов’язки аналогічні попереднім.

ГТ – ЦК, ГК, ЗУ «Про ГТ», ЗУ «Про АТ», ЗК, укази ПУ з питань розпаювання земель, локальні акти.

Підприємства корпоративного типу.

У с/г найбільш поширені АТ і ТОВ.

ГТ у сфері АПК створюються трьома шляхами:

У порядку заснування – згідно з вимогами законодавства про ГТ. Законодавство не обмежує коло засновників таких суб’єктів. Не вимагається набуття прав на земельні ділянки. Не передбачається особливостей створення у процесі заснування

Створені у процесі реорганізації КСП – Указ ПУ 1995 р. щодо реструктуризації КСП, ст.38 ЗУ «Про КСП» - щодо правонаступництва в обов’язках КСП (виплата майнових паїв колишнім членам КСП, навіть якщо вони не стали їх учасниками)

АТ створюються у процесі приватизації майна державних с/г підприємств та підприємств переробної сфери АПК (ЗУ «Про особливості приватизації майна в АПК»).

АТ земля передавалася в колективну власність, розпайовувалася між акціонерами і виділялася в натурі.

Паювання майна ГТ не проводиться. Правовий режим майна та фондів регулюється законодавством про ГТ.

ФО, які працюють у ГТ, мають подвійний статус – учасників та працівників.

Особливості банкрутства передбачені ЗУ про банкрутство.

Поєднують специфіку с/г підприємств та ГТ із тими особливостями, які прописані в законодавстві про ГТ.

Права та обов’язки – загальне законодавство.

Державні та комунальні с/г підприємства – ЦК, ст.ст. 73, 78 ГК, ЗУ «Про особливості приватизації майна в АПК та підзаконними НПА», локальні акти таких підприємств.

Державне с/г підприємство – заснований на державній власності самостійний статутний СГ, що має статус ЮО, здійснює діяльність у сфері с/г виробництва, переробки с/г продукції, надання послуг, як правило, з метою отримання прибутку. Можуть діяти у формі комерційних і казенних підприємств.

Правовий режим майна – господарське відання, оперативне управління.

Земельні ділянки – постійне користування, оренда.

Засновники – уповноважені державні органи (МінАПК та інші).

Підлягають приватизації у спеціальному порядку, передбаченому ЗУ «Про особливості приватизації майна в АПК.

При приватизації майно розподіляється між працівниками у порядку, передбаченому ст.125 ЗКУ.

У с/г існують ДП, які не підлягають приватизації (насінницькі, племінні, плодорозсадники). Підлягають перетворенню на казенні с/г підприємства. Відсутні відносини членства та участі. Відносини регулюються виключно трудовим законодавством.

ДП очолює директор, який призначається державним органом.

Особливості ГД – ст.75 ГК.

Комунальні – ст.78 ГК.

Об’єднання в с/г. Можуть створюватись і функціонувати 2 види обєднань:

Об’єднання с/г підприємств, правовий статус яких регулюється ст.ст. 118, 124 ГК. Залежно від видів підприємств, які можуть брати участь – недержавні та державні (комунальні) (створюються на підставі рішень ОДВ чи ОМС. За ОПФ – асоціації (найпоширеніші), корпорації, консорціуми, концерни. Можуть створюватися за галузевою чи територіальною ознакою (ст.ст. 118 – 124 ГК)

Об’єднання с/г кооперативів – ст.ст. 30 – 33 ЗУ «Про кооперацію», ст.ст.10, 11 ЗУ «Про с/г кооперацію». Об’єднання СОК, як і самі СОК, є неприбутковими організаціями. Законодавство обмежує реорганізацію об’єднань СОК – можуть бути реорганізовані лише в інше кооперативне об’єднання.

Підсобні сільські господарства промислових підприємств. У промислових підприємствах іноді є потреба в певній с/г продукції для потреб працівників, при певних установах, зі специфічними вимогами щодо якості. Виникли з інституту шефства. Правовий статус залежить від ОПФ:

Структурний підрозділ промислового підприємства – не мають прав ЮО, функціонують на основі положення, затвердженого промисловим підприємством

Самостійна ЮО, створена промисловим підприємством (ПСП, ГТ)

Самостійна ЮО, яка перебуває з промисловим підприємством у договірних відносинах.

Банкрутство – ст.86, 93 ЗУ про банкрутство.

Тема: Аграрні правовідносини членства та участі

1. Загальна характеристика внутрішніх аграрних відносин членства та участі.

2. Правовий статус засновників, учасників та членів с/г підприємств.

3. Правовий статус засновників і членів ФГ.

4. Особливості правового статусу засновників та членів КСП.

5. Правовий статус засновників та членів с/г кооперативу.

6. Особливості правового статусу засновників та учасників господарських товариств у сфері АПК.

Внутрішні аграрні правовідносини членства та участі врегульовані нормами АП, а також субсидіарно господарського та цивільного права, які виникають між с/г підприємством та його засновниками, учасниками та членами з приводу порядку та умов набуття членства в с/г підприємстві, обсягу та особливостей здійснення членських прав чи прав учасників та виконання відповідних обов’язків, формування майна такого суб’єкта шляхом внесення певних внесків, порядку, умов і підстав припинення членства у с/г підприємства.

Особливості:

Внутрішні аграрні

Серед актів правового регулювання важлива роль відводиться локальним актам

Основа виникнення права членства чи участі, набуття інших прав членів чи учасників

Підстава виникнення таких правовідносин – як правило, юридичний склад, що включає в себе прийняття рішення уповноваженим органом щодо прийняття особи до складу членів чи учасників та участь у формуванні майна такого підприємства

Юридичний факт членства чи участі у с/г підприємстві посвідчуються різними документами, які, як правило, мають локальний характер (КСП – трудові книжки, кооперативи – посвідчення, ФГ – у статуті)

Припинення членства та участі здійснюється на підставі юридичних фактів чи їх складів: припинення ЮО чи смерть ФО, добровільний вихід, виключення як вид дисциплінарного стягнення

Право членства є особистим правом, у спадщину не переходить, спадкоємці можуть успадковувати лише право на частку в майні.

Правовий статус ФО та ЮО як засновників, учасників, членів с/г підприємств – сукупність певного кола прав, законних інтересів та обов’язків, які набуваються, реалізуються і виконуються у процесі створення та діяльності суб’єктів аграрного підприємництва.

Види:

Загальний спеціальний

Особливий.

Загальний – характерні для всіх ЮО та ФО, закріплюються в міжнародних актах про ПЛ, Конституції України, ЦК та ГК.

Спеціальний – набуваються та виконуються у певній сфері людської діяльності та є характерними для певних видів правовідносин.

Особливий – наявність у особи виключних прав та обов’язків, які не є характерними для загального та спеціального статусу, пов’язуються з певною ознакою особи.

Групи особливого правового статусу:

Засновників

Членів

Учасників.

Засновником ФГ може бути особа, яка:

Виключно ФО

Громадянство України

Вік 18 років

Має право на земельну ділянку для ведення ФГ або товарного с/г виробництва

Спеціальна освіта або досвід роботи в с/г.

Права засновника:

Приватизація земельної ділянки для ведення ФГ в розмірі земельної частки (паю) (може й іншу, обмеження – лише для членів, коли вже ФГ створене). Земельна ділянка при створенні оформлюється на одну особу – засновника. Спори не підсудні господарським судам

Оскаржити в суді відмову в наданні земельної ділянки. Позитивне рішення суду є підставою для підготовки землевпорядної документації та видачі правовстановлюючих документів.

Членами ФГ можуть бути:

Виключно ФО

Вік – 14 років

Родинні зв’язки із засновником (хто вважається родичами – ч.3 ст.3)

Право членства може набуватися при створенні ФГ та коли ФГ зареєстроване та діє. Порядок набуття членства регулюється статутом ФГ

Громадянство України – закон прямого обмеження не містить. Членство у ФГ може набуватись і громадянами України, і іноземцями, і ОБГ (обмеження – щодо земельних ділянок).

Усі члени ФГ прописуються у статуті.

Членство у ФГ базується на добровільності. Ч.2 ст.3 – при створенні ФГ одним з членів сім’ї усі інші члени сім’ї самостійно вирішують питання щодо членства.

Не можна поєднувати статус члена і найманого працівника.

Права та обов’язки членів ФГ – ст.ст.13 – 16.

Фермерська садиба – земельна ділянка разом з розташованим на ній будинком, господарськими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, яка розташована за межами населеного пункту. Дозволяється споруджувати будівлі на земельних ділянках с/г призначення для ведення ФГ. Для спорудження фермерської садиби надається допомога з Державного бюджету. У трудонедостатніх населених пунктах переселенцям, які створюють ФГ, надається одноразова грошова допомога.

Право на приватизацію частини земель ФГ – у розмірі, який надається при створенні ФГ. Це право не поширюється на осіб, які раніше набули право на земельну частку (пай).

Обов’язки – ст.15.

Припинення членства у ФГ – підстави:

Смерть ФО (успадковується частка члена ФГ у його майні, якщо велося однією особою – успадковується як ЦМК)

Добровільний вихід чи виключення з членів ФГ (закон не деталізує взагалі, регулює статут). При припиненні членства має право на частину майна ФГ.

ЗУ «Про КСП», статут КСП – засновниками КСП можуть бути:

Виключно ФО

Немає вимог щодо громадянства

Мінімальна кількість – не менше, ніж 2 особи.

Членами КСП можуть бути виключно ФО, мінімальний вік – 16 років, мінімальна кількість – 2 особи. Обов’язку внесення майнових внесків не передбачено.

Право членства в КСП може набуватись:

Шляхом засновництва – після реєстрації КСП

Коли особа була членом колгоспу, який був перетворений у КСП згідно з ПВР

Якщо особа була найманим працівником радгоспу або прирівняною до нею особою, що взяла участь у приватизації радгоспу шляхом його перетворення в КСП (ЗУ «Про особливості приватизації майна в АПК»)

Шляхом прийняття до членів КСП в порядку та на підставах, передбачених законом та статутом.

Заява подається на ім’я голови КСП до правління. З моменту рішення загальних зборів відраховується момент виникнення членства в КСП.

Права та обов’язки членів КСП:

Організаційні – дотримання прав та обов’язків щодо оформлення і припинення права членства

Трудові – здійснювати трудову участь у с/г підприємстві

Управлінські

Майнові – право на майновий пай, на нарахування частини доходу на пай, витребувати майновий пай в натурі, грошах, цінних паперах при припиненні членства, передати в оренду

Земельні – право на земельну частку (пай), витребувати в натурі, укласти договір оренди.

Припинення членства:

Добровільний вихід

Виключення

Смерть члена КСП.

СК – ЗУ «Про с/г кооперацію», ЦК, ГК, статут, інші локальні акти СК.

Коло засновників залежить від виду СК. Засновниками СВК можуть бути виключно ФО. Такі ФО повинні бути виробниками с/г продукції. Критерії – ст.1 ЗУ «Про с/г перепис» - особа, яка займається с/г діяльністю, що передбачена КВЕД, та має у володінні, користуванні чи розпорядженні землі с/г призначення чи с/г тварин.

Кількість засновників – не менше, ніж 3 особи.

Засновниками СОК можуть бути ФО або ЮО, які мають статус с/г виробника, у кількості не менше 3-х осіб.

Права та обов’язки – ст.7 ЗУ «Про с/г кооперацію».

З моменту реєстрації засновники с/г кооперативу набувають статусу його членів.

Коло членів СК залежить також від виду СК. У СВК – ФО незалежно від громадянства, наявності статусу с/г виробника за умови:

Вік не менше 16 років

Обов’язкова трудова участь (для дійсних)

Внесення вступного та пайового внесків для дійсних та пайового для асоційованих членів.

СОК – ФО та ЮО незалежно від громадянства та статусу товаровиробника за умов:

Для ФО вік не менше 16 років

Внесення внесків, передбачених законом та статутом

Участь у господарській діяльності СОК – збут через такий кооператив сировини, продукції переробки сировини, закупівля засобів виробництва, користування послугами кооперативу.

Законодавство не обмежує можливість членства у декількох кооперативах, але якщо в кількох СОК, то вони мають бути різними за напрямком діяльності.

Мінімальна кількість членів СК – 3 особи.

Не виділяється особлива процедура припинення.

Порядок прийняття до членів кооперативу здійснюється на засадах добровільності з обов’язковим дотриманням процедури:

Подання письмової заяви на ім’я голови кооперативу

Розгляд заяви правлінням кооперативу і прийняття рішення

Схвалення чи несхвалення рішення правління загальними зборами.

Види членства:

«Дійсне»

Асоційоване.

дійсні	асоційовані
Вступний і пайовий внесок Обов’язок трудової участі Право вирішального голосу на загальних зборах Право на повернення паю в останню чергу	Пайовий внесок Такого обов’язку немає Право дорадчого голосу на загальних зборах Переважне право на одержання паю

Права і обов’язки – ст.12 ЗУ «Про кооперацію»:

Управлінсько-контрольні

Майнові

Земельні

Трудові.

Припинення членства – ст.13 ЗУ «Про кооперацію»:

Добровільний вихід

Припинення трудової участі в СВК

Несплата внесків, передбачених статутом

Ліквідація ЮО, смерть ФО – членів кооперативу

Припинення кооперативу.

По останньому питанню – АТ і ТОВ.

АТ земля передавалася у колективну власність, проводилося розпаювання земель за указами ПУ. Участь в АТ і ТОВ суб’єкти могли набувати при реструктуризації КСП. Право участі в АТ особи можуть набувати, якщо вони беруть участь у приватизації державних підприємств або переробних підприємств сфери АПК.

Тема: Аграрні організаційно-управлінські правовідносини

1. Конституційні та законодавчі основи внутрішніх організаційно-управлінських відносин.

2. Правові засади та порядок здійснення самоврядування в с/г підприємствах корпоративного типу (АТ, ТОВ) (загальні збори, дирекція, наглядова рада, ревізійна комісія).

3. Правові засади та порядок здійснення самоврядування в с/г підприємствах кооперативного типу (КСП, СК). (КСП – загальні збори, збори уповноважених(компетенція – у статуті КСП – або замість загальних зборів як вищий статутний орган), правління, голова КСП, ревізійна комісія. Формуються шляхом обрання із складу членів КСП; СК – загальні збори, правління, голова кооперативу, може бути виконавчий директор – найманий працівник, спостережна рада – може бути, якщо великий за кількістю членів, ревізійна комісія або ревізор, мінімум – загальні збори, голова, ревізор).

4. Правові засади та порядок здійснення внутрішнього управління державними і комунальними с/г підприємствами. (орган управління – директор, який призначається на посаду ОДВ чи ОМС, до відання якого входить державне або комунальне с/г підприємство, дорадчий орган – рада трудового колективу (входять всі наймані працівники) (детальніше – ст.ст.65, 75 ГК)

5. Правові засади та особливості управління ФГ. (голова ФГ, не виключає можливість передбачити в статуті інші органи управління). Головою ФГ стає засновник з моменту реєстрації ФГ, може бути член, який не брав участь у створенні. Голова обов’язково зазначається в статуті, може доручати виконання обов’язків – доручення від імені ЮО за підписом голови ФГ. На підставі ЗУ про ФГ необхідна згода всіх членів у випадках: відчуження ФГ як ЦМК, рішення про припинення ФГ, ініціювання справи про банкрутство ФГ.

6. Особливості внутрішнього управління об’єднаннями у с/г. 2 види органів внутрішнього управління: вищий орган управління – загальні збори та виконавчі органи – правління чи генеральний директор. Поточне управління поточною діяльністю може бути доручено адміністрації одного з учасників.

Тема: Аграрні трудові правовідносини

1. Конституційні і законодавчі основи правового регулювання внутрішніх аграрних трудових відносин у с/г підприємствах.

2. Поняття, види та загальна характеристика внутрішніх трудових відносин у с/г підприємствах.

3. Особливості правового регулювання праці членів с/г підприємств.

4. Особливості правового регулювання праці у підприємствах корпоративного типу.

5. Правове регулювання праці у ФГ.

6. Особливості правової охорони життя та здоров’я працівників с/г.

1. Внутрішні аграрні правовідносини членства та участі – врегульовані нормами аграрного права, а також субсидіарно нормами господарського, цивільного права відносини, які виникають між сільськогосподарським підприємством та його засновниками, учасниками чи членами з приводу порядку та умов набуття членства чи участі в сільгосппідприємстві, обсягу та особливостей здійснення членських прав чи прав участі та виконання відповідних обов'язків, формування майна такого суб'єкта шляхом внесення певних внесків, а також умов та підстав і порядку припинення членства у сільгосппідприємствах.

Особливості вказаних відносин:

• внутрішні аграрні;

• серед актів правового регулювання важливу роль відводять локальним, які регулюють специфіку внутрішніх відносин відносно специфіки діяльності підприємства;

• є основою виникнення права членства чи участі, набуття та реалізації суб'єктами інших прав, виникнення інших правовідносин;

• підстава виникнення, як правило, юридичний склад, що включає в себе прийняття рішення уповноваженим органом, що включає в себе прийняття рішення уповноваженого органу щодо прийняття особи до складу членів або учасників та участі у формуванні майна такого підприємства;

• юридичний факт членства чи участі в сільгосппідприємстві посвідчуються різними документами, які, як правило, мають локальний характер;

• припинення відносин відбувається на підставі юридичних фактів або складів (припинення юрособи, добровільний вихід, відчуження акцій, виключення як вид дисциплінарного стягнення за порушення, вчинені членом сільгосппідприємства);

• право членства є особистим правом, у спадщину не переходять, спадкоємці можуть успадкувати лише право на частку в майні спадкодавця.

2. Правовий статус визначається як сукупність певного кола прав, свобод, законних інтересів та обов'язків, які набуваються, реалізуються та виконуються у процесі створення та діяльності суб'єктів аграрного підприємництва.

Правовий статус поділяють на загальний, спеціальний та особливий.

Загальний правовий статус передбачає наявність коли тих прав та обов'язків, які характерні для всіх фізичних та юридичних осіб, закріплюється в міжнародних НПА, Конституції України, ЦК та ГК.

Спеціальний правовий статус – закріплені в чинному законодавстві права, свободи та обов'язки фізичних чи юридичних осіб, які набуваються та виконуються у певній сфері людської діяльності, зокрема у сфері сільгоспвиробництва, та є характерними для аграрних правовідносин.

Особливий правовий статус передбачає наявність у особи виключних прав та обов'язків, які не є характерними для загального чи спеціального правового статусу, як правило, прив'язуються до ознаки самого суб'єкта.

3. Засновником ФГ може бути виключно фізична особа, громадянин України, який досяг 18 років, має повну дієздатність, має право на земельну ділянку для ведення ФГ або товарного сільгоспвиробництва, має бажання створити таке ФГ, має досвід роботи у сфері сільськогосподарського виробництва.

Засновник має право:

• на приватизацію земельної ділянки у розмірі земельної частки-паю;

• оскаржити в суді відмову у наданні земельної ділянки (позитивне рішення суду є підставою для підготовки землевпорядної документації).

Умови членства в ФГ:

• фізичні особи;

• вік 14 років;

• родинні зв'язки із засновником;

• може набуватись під час створення і під час діяльності, порядок набуття членства регулюється статутом ФГ;

• громадянство України не обов'язкове (але це дискусійне питання);

• всі члени ФГ прописуються в статуті, прийняття нових членів тягне за собою зміну статуту;

• сімейні зв'язки не породжують автоматичного права членства в ФГ;

• статус члена ФГ несумісний з статусом найманого працівника.

Права та обов'язки членів ФГ прописані в ст.13-16 ЗУ "Про фермерське господарство".

Відокремлена фермерська садиба – земельна ділянка разом з розташованим на ній будинком, господарськими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями та яка знаходиться за межами населеного пункту.

Підстави припинення членства у ФГ:

• смерть фізичної особи (успадковується частка у його майні, якщо ФГ велось однією особою, то успадковується саме ФГ як цілісний майновий комплекс);

• добровільний вихід;

• виключення з членів ФГ.