
- •1.Визначення термінів “геополітика” та “геостратегія”.
- •2.Геополітика в системі наук про політику та географію.
- •3.Проблема предмету геополітики на сучасному етапі.
- •4.Джерела геополітики.
- •5.Основні закони геополітики.
- •15.Система геонаук р.Челлена.
- •16.Концепція “Серединної Європи”.
- •17.Теорія “континентального блоку” к.Хаусхоффера.
- •18.Геополітична концепція х.Маккіндера.
- •19.Концепція “морської сили” а.Мехена.
- •20.Концепція “поссібілізма” в.Ла Бланша.
- •21.Геополітична концепція н.Спайкмена.
- •22.Класична геополітика: переваги та недоліки.
- •23.Аналіз обгрунтування планетарного дуалізму в роботах класиків-геополітиків.
- •24.Джерела єврозійського руху (н.Я.Данілевський, в.П.Семенов-Тянь-Шанський).
- •25.Зміст євразійської доктрини (м.С.Трубецький, п.М.Савіцький).
- •26.Теорія “пассіонарності” л.Гумільова.
- •27.Сучасні неоєвразійські погляди (е.Поздняков, к.Плєшаков, к.Сорокін, к.Гаджієв, а.Дугін, в.Колосов)
- •28.Основні положення атлантизму (д.Мейнінг, у.Кірк, к.Грей, с.Коен).
- •29.Зміст концепції неоатлантизму (с.Хантінгтон, г.Кіссінджер, з.Бжезинський тощо).
- •30.Зміст мондіалістичної теорії.
- •31.Неомондіалізм.
- •32.Напрямки та школи сучасної німецької геополітики.
- •33.Геополітика “нових правих”.
- •34.Геополітична школа Іва Лакоста.
- •35.Особливості геополітичних концепцій Сходу.
- •36.Китайські геополітичні погляди.
- •37.Японські геополітичні концепції.
- •38.Індійські геополітичні концепції.
22.Класична геополітика: переваги та недоліки.
Геополітика – наука/наукова концепція, яка досліджує потенційні можливості суб’єкту геополітики реалізувати свій інтерес (національний, зов.-пол.) в певних умовах, що створюються іншми суб’єктами геополітики.
Розрізняють власне класичну геополітичну думку кін. XIX - поч. XX ст. ,яка оформилася як німецька геопол. та модерна (геопол. епохи холодної війни)
23.Аналіз обгрунтування планетарного дуалізму в роботах класиків-геополітиків.
Існує фундаментальний геополітичний закон, що визначає стосунки між державами – закон планетарного дуалізму – споконвічний конфлікт двох культових типів – морськими і сухопутними. Уся історія проходила під впливом цього закону, морські держави контролювали морські коммуникации.
Хаусхофер
Планетарний дуалізм "морської сили" і "сухопутної сили" ставив Німеччину перед проблемою геополітичної самоідентифікації. Прихильники національної ідеї - а Хаусхофер належав до їх числа - прагнули до посилення політичної могутності німецької держави, що мало на увазі індустріальний розвиток, культурний підйом і геополітичну експансію. Але саме положення Німеччини в Центрі Європи, просторове і культурне "серединне положення", робило її природним противником західних, морських держав - Англії, Франції, в перспективі США. Самі таласократичні геополітики також не приховували свого негативного ставлення до Німеччини і вважали її (разом з Росією) одним з головних геополітичних противників морського Заходу
Альфред Мехен
Обгрунтування переваги морської сили
Мор.сила = вфійськ-мор. флот+торг.флот+мережа військ-мор. Баз (по всьому світові)
Стратегія «Блакитної води» - утримання від сухопутних дій, використання військ-мор флоту.
Стратегія «Анаконди»- блокування супротивника з моря
Маккіндер
Згідно Маккіндеру, планетарний простір структурований у вигляді системи концентричних кіл, у центрі якої знаходиться «географічна вісь історії», або «осьовий ареал». Зважаючи особливих якостей євразійського простору Маккіндер вважав його «віссю історії» і бачив у Євразії основну світову силу. У цій доповіді Маккіндер ще не використовував термін «Хартленд», лише мимохідь, через дефіс, згадується «the heart-land of the Euro-Asia», а формулював його як «географічна вісь історії», «осьовий ареал».
Згідно моделі Хартленд, світ ділиться на два геополітичних півкулі: континентальне і океанічне. В історичному плані центри сили в цих двох півкулях Землі можуть мінятися, але протистояння неминуче. Співвідношення сил між півкулями залежить від розвитку технології, насамперед транспортної, яка має здатність змінювати фізичні властивості простору Землі.
Під Хартлендом розумілася центральна частина Євразії, яка оцінювалася як гігантська природна фортеця, недоступна для морських імперій і багата природними ресурсами, тому Маккіндер вважав її «віссю світової політики». Хартленд оточений береговими приморськими територіями «внутрішнього півмісяця», що простягнулася від Західної Європи через Близький і Середній Схід, Індокитай в Північно-східну Азію. Острови та континенти за межами хартленда утворюють «зовнішній півмісяць» морських держав, що включає обидві Америки, Австралію, Океанію, Африку південніше Сахари, Британські острови і Японію.
Тобто, дуалізм розглядається як щось вічне
Спайкмен
Якщо в картині Маккиндера планетарний дуалізм розглядався як щось «вічне»,то Спайкмен вважав, що контроль над Рімлендом з боку морських держав призведе до остаточно перемоги над сухопутними державами, які відтепер будуть цілком підконтрольні.
Поль Відаль де ла Бланш
Не протистояння континентальних та морських держав а взаємопроникнення (універсальний процес розвитку цивілізації)