20.Концепція “поссібілізма” в.Ла Бланша.

Засновник французької геополітичної школи Відаль де ла Бланш (1845-1918) - професійний географ. У свій час він захопився політичною географією Ф. Ратцель і на її основі створив свою геополітичну концепцію, в якій проте піддав глибокій критиці багато ключові положення німецьких геополітиків. У книзі «Картина географії Франції», що вийшла в 1903 р., він, зокрема, пише: Відносини між грунтом і людиною у Франції відзначені оригінальним характером давнину, безперервності ... Люди живуть в одних і тих же місцях з незапам'ятних часів. Джерела, кальцієві скелі спочатку приваблювали людей як зручні місця для проживання та захисту. У нас людина - вірний учень грунту. Вивчення грунту допоможе з'ясувати характер, вдачу та уподобання населення.Як бачимо, тут він твердо стоїть на теорії грунту. Але надалі більшою мірою його ідеї формувалися на базі багатих традиції французьких географічних та історичних концепцій.

Він критично осмислив і переробив багато течії німецької політичної та географічної думки. Цей критичний підхід яскраво видно при зіставленні з підходом до геополітики її засновника Ф. Ратцель. Критичний дух по відношенню до навчань німецьких геополітиків характерний для абсолютної більшості вчених Франції першої половини XX ст. Якщо ядро ​​теорії Ратцель складають категорії пространстства (Raum), географічного положення держави (Lage), «потреба в території», «почуття простору» (Raumsinn), то у Відаля де ла Бланша в центрі стоїть людина. Де ла Бланш по суті є засновником «антропологічної школи» політичної географії, яка стала в його «виконанні» альтернативою німецької школі геополітики «теорії великого простору» і отримала назву поссібілізм. Різні наукові підходи до розв'язання глобальних суперечностей між двома країнами - це теоретичне відображення спроб вирішення глобальних проблем, пошук найбільш оптимальних шляхів досягнення поставлених цілей.

У фундаментальній роботі «Східна Франція» (1919г.) Відаль де ла Бланш аналізує проблему геополітичного суперництва Франції та Німеччини - проблему Ельзасу та Лотарингії, в цілому східній Франції. Він висунув ідею перетворити ці землі (в основному немецкоговорящие), що перейшли рослих Першої світової війни знову до Франції, в зону взаємного співробітництва між двома країнами. Перетворити ці багаті провінції не в бар'єр, відгороджує одну країну від іншої, що дає вигоду тільки одній стороні, а зробити їх якомога більш проникними. Зазначене протистояння в науці - відображення реальних протиріч між двома країнами-сусідами, Францією і Німеччиною, друзями-суперниками, відображення всієї суми протиріч, що накопичувалися століттями

21.Геополітична концепція н.Спайкмена.

Н.Спайкмен(1893-44)

Геополітика- використання географічного фактору в контексті безпеки

1942-«Стратегія Америки у світовій політиці»:

-принципи глобальної безпеки США

-втручання США в справи Євразії - «інтегрований контроль над територією»

-уникнення радянсько-китайського союзу

-недопущення обєднання Європи, як можливого конкурента у контролі над Євразією

- війна з РС є неминучою

1944- «Георгафія миру»:

«Рімленд Хартленд» - центральний елемент у боротьбі за світовий контроль(внутрішній напівмісяць Маккіндера)

Включає: Центральна Європа, Туреччина, Іран, Афганістан, Східний Сибір, Тибет

Правило:

Хто контролює Рімленд, той контролює Євразію.

Хто контролює Євразію – той контролює світ»

Розробив 10 критеріїв могутності:

1. Поверхня території

2. Чисельність населення

3. Наявність/відсутність природ копалин

4. Природа кордонів

5. Ек./техн.. розвиток

6. Фінанси ресурси

7. Етнічна однорідність

8. Рівень соц.. згуртованості

9. Політ. Стабільність

10. Нац.. рух

(країни накопичують бали за критеріями)

Ідея формування атлантичної спільноти: США- центр, Європа – мозковий придаток.