24.Джерела єврозійського руху (н.Я.Данілевський, в.П.Семенов-Тянь-Шанський).

А Я. Данилевський (1822-1885) - російський філософ, культуролог, автор концепції культурно-історичних типів, що була представлена в роботі "Росія і Європа". Спираючись на значний історичний матеріал, М.Я. Данилевський відмовився від ідеї про єдину лінію розвитку світової культури та переосмислив сутність культурно-історичного прогресу. Він заперечує загальновизнаний в історичній науці поділ світової історії на давню, середню та нову і пропонує власне бачення розвитку людства. З цією метою М.Я. Данилевський вводить у культурологічну теорію нове поняття - "культурно-історичний тип як самобутня цивілізація", що виражає собою своєрідну соціокультурну цілісність, автономне культурне утворення. Кожний культурно-історичний тип, згідно з М.Я. Данилевським, наділений певним своєрідним планом соціального, політичного, релігійного, наукового, художнього та історичного розвитку. Цивілізація, згідно з його концепцією, це пік розвитку, відносно короткий час, протягом якого народи виявляють свій духовний потенціал.

М.Я. Данилевський у своїй роботі "Росія і Європа" сформулював п'ять основних законів виникнення, розвитку та загибелі культурно-історичного типу:

- будь-який народ, що належить до однієї мовної групи, утворює культурно-історичний тип, якщо він духовно здатний до історичного розвитку та пройшов стадію дитинства;

- для справжнього культурного розвитку народ повинен досягти політичної незалежності;

- основні засади одного культурно-історичного типу не передаються іншому типу; кожний культурний тип створює власні засади розвитку;

- цивілізація тільки тоді досягає розквіту, коли різні народи, які складають її, утворюють федерацію або політичну систему держав;

- розвиток культурно-історичних типів за своєю сутністю нагадує життя рослин, у яких період зростання є невизначеним, проте період цвітіння та період плодоносіння відносно короткі.

Заслуга Данилевського полягає в тому, що він одним із перших досліджував цивілізації під кутом зору їх множинності, а не в контексті розвитку західноєвропейської цивілізації. 

Ідеї В.П. Семенова-Тян-Шанского.

1915 р " Про могутній територіальному володінні згадуючи Росію " . Поділяв ідеї Ратцеля, не належав ні з панславянскому, ні з євразійському напрямам. Виділяв три регіону світового панування: зона між екватором і 45 град. північної широти, у ній 3 великі океанічні бухты:

- у Європі: Середземне й Чорне моря.

- сходові: Південно-китайське і Восточно-китайское моря, прилеглі Жовте і Японське море.

- Карибське на морі з Мексиканським затокою.

Хто підкорити собі 3 бухти, той гегемоном світу. Можлива коаліційна гегемонія трьох панів світу, якщо кожну з цих бухт підпорядкує 1 держава.

Виділив три історично сформованих системи контролю за пространством:

1. Кільцеподібна (сухопутні володіння утворюють кільце, контролює внутрішнє морське простір). Наприклад, Римська імперія, давня Греція, Швеція 17 століття).

2. Клочкообразная (точкова). Підпорядковані визначити стратегічно важливі точки по береговим думок. Наприклад, Британська імперія.

3. Континентальна (контроль над суходолом від моря до моря, від океану до океану). Наприклад, СРСР, США.

Проблеми России:

1. Нерівномірність освоєння (колонізації) великих територій, рідко населені околиці, добре освоєний центр, треба здійснити спрямовану планомірну колонізацію, створити " колонізаційні бази майбутнього " :

- Урал.

- Туркестан з Семиречьем,

- Алтай

- Кругобайкалье.

Рекомендував перемістити економічний, політичний центр Росії на Урал.