3. За ступенем самостійності

репродуктивні конструктивні творчі

(спостер. за словами у реч.) (побуд. реч. зі слів) (самост. скл.реч.)

С пособи пояснення значення слів

показ предмета, використання контексту найпростіший тлумачення слів

малюнка (уведення слів в реч., словотв. аналіз ( розгорн. опис, розчлен.

конкретиз. значення, заг.поняття на частк.,

самост. пояснення ) добір синонімів,

антонімів, з’ясув.

знач. за словн., переклад

з рос. мови.)

Методика розвитку зв’язного мовлення молодших школярів

Тема: Методика розвитку зв’язного мовлення молодших школярів

План лекції

1. Загальне поняття про зв’язне мовлення і оволодіння ним молодшими школярами.

2. Конкретні уміння в зв’язному мовленні.

3. Основні напрями роботи з розвитку мовлення.

4. Методи розвитку зв`язного мовлення учнів.

5. Жанри шкільних творів.

6. Стилістична диференціація в розвитку зв’язного мовлення школярів.

Види мовлення

В нутрішнє Зовнішнє

( розмова «із собою»)

Слухання

Говоріння

Читання Письмо

(аудіювання) Діалог Монолог Писемна мова

Усне мовлення Писемне мовлення

Ф ази творення зв’язного висловлювання (монологу)

Орієнтування

(завдання і умова спілкування, інформативно-змістові уміння )

Зворотній зв’язок

(редагування)

Добір відп. мовних засобів

(граматико-стилістичні уміння)

Планування викладу думки

(структурно-композиційні уміння)

Норми культури мовлення:

- лексичні (розрізнення значень слів);

- граматичні (вибір правильної форми);

- стилістичні (використання мовних засобів відповідно до ситуації);

- орфоепічні (вимова);

- орфографічні (написання).

Критерії культури мовлення:

- змістовність;

- логічність;

- точність;

- багатство;

- виразність;

- чистота;

- правильність;

- комунікативне спрямування.