
- •1. Поняття предмет комерційного права. Методи комерційного права.
- •2. Загальна характеристика комерційних правовідносин.
- •3. Джерела комерційного права.
- •4. Проблеми вдосконалення чинного, розробки і прийняття нового законодавства у сфері комерційного (торгового) права.
- •5. Поняття та види торговельної діяльності.
- •6. Порядок розміщення тимчасових споруд.
- •7. Порядок оформлення документів на початок роботи.
- •8. Порядок здійснення торговельної діяльності на ринках.
- •9. Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій (рро) у сфері торгівлі.
- •10. Правила торговельного обслуговування населення.
- •12. Державне регулювання безпечності та якості харчових продуктів.
- •14. Ціни і ціноутворення торговельної діяльності.
- •15. Правові засади ліцензування торговельної діяльності.
- •16. Особливості ліцензування оптової та роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами.
- •17. Правові засади патентування торговельної діяльності.
- •18. Підстави та порядок здійснення державного нагляду (контролю ) у сфері торгівлі.
- •19. Правові засади здійснення рекламної діяльності в Україні.
- •20. Загальні та спеціальні законодавчі вимоги до реклами.
- •21. Правова оцінка недобросовісної та реклами яка вводить в оману. Порівняльна реклама.
- •22. Підстави виникнення та розвитку законодавства про захист прав споживачів у світі.
- •23. Розвиток законодавства про захист прав споживачів в Україні.
- •24. Загальна характеристика законодавства України про захист прав споживачів.
- •25. Споживче право як правовий інститут.
- •26. Основні напрямки державної політики захисту прав споживачів в Україні.
- •27. Система і повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері зпс і його територіальних органів
- •28. Захист прав споживачів органами виконавчої влади
- •29. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо захисту прав споживачів
- •30. Судовий захист прав споживачів
- •31. Захист прав споживачів громадськими організаціями (об’єднаннями) споживачів
- •32. Державний захист прав споживачів.
- •33. Право споживачів на належну якість і безпеку продукції.
- •34. Характеристика права споживачів на отримання інформації про продукцію.
- •35. Реалізація права споживачів на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди.
- •36. Характеристика основних обов’язків споживачів.
- •37. Правові способи захисту прав споживачів.
- •38. Правове значення та особливості договору роздрібної купівлі-продажу.
- •39. Правові способи укладення договору роздрібної купівлі-продажу. Їх особливості.
- •40. Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості.
- •11.04.2002 Р. Постановою Кабінету Міністрів України затверджений «Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійного обміну технічно складних побутових товарів».
- •41. Права споживачів при придбанні товару належної якості.
- •42. Правове регулювання торговельного обслуговування населення.
- •43. Правове регулювання договорів про надання постуг виконання робіт.
- •44. Правила побутового обслуговування населення.
- •45. Права споживачів у разі порушення умов договору про виконання робіт і надання послуг.
- •46. Цивільно-правова відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.
- •47. Особливості адміністративної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів.
- •48. Застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення прав споживачів до суб’єктів господарської діяльності.
- •49. Кримінальна відповідальність та характеристика злочинів, що посягають на права споживачів.
6. Порядок розміщення тимчасових споруд.
Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі – ТС) – це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Орган з питань містобудування та архітектури, який утворений у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради визначає відповідність намірів щодо розташування тимчасової споруди комплексній схемі, тимчасової споруди ( у разі її наявності ) , розміщення будівельним нормам протягом 10 робочих днів.
Для розміщення ТС розробляється паспорт прив’язки.
Для оформлення паспорта прив’язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив’язки ТС, до якої додається:
- схему розміщення ТС;
- ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб’єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат;
- схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб’єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат?
- технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.
Паспорт прив’язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня подання заяви.
Паспорт прив’язки видається на безоплатній основі та підлягає реєстрації в журналі реєстрації паспортів прив’язки або електронному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про ТС до містобудівного кадастру.
Строк дії паспорта прив’язки визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації згідно з генеральним планом, планом зонування та детальним планом території та з урахуванням строків реалізації їх положень.
7. Порядок оформлення документів на початок роботи.
Об’єкт на який видається дозвіл: земельна ділянка; споруда, будівля; приміщення, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію, або господарська діяльність.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку повідомлення державного адміністратора або дозвільного органу про відповідність матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства» від 17.05.2006р. № 685, суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа, що має намір вчиняти певні дії щодо відкриття об’єкта торгівлі (провадження господарської діяльності), подає безпосередньо державному адміністраторові або дозвільному органові чи надсилає рекомендованим листом у двох примірниках декларацію відповідності.
Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (далі – декларація відповідності) документ, яким суб'єкт господарювання повідомляє державного адміністратора або представника відповідного дозвільного органу про відповідність своєї матеріально-технічної бази вимогам законодавства. У такий спосіб суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру (ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»).
Початок роботи новостворених підприємств, введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, житлових об’єктів та об’єктів та об’єктів іншого призначення, впровадження нових технологій, передання на виробництво зразків нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, оренда будб-яких приміщень здійснюються після (ст 10 ЗУ «Про пожежну безпеку») видання на це дозволу органом державного пожежного нагляду, крім випадків провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.
Новостворені підприємства, у тому числі тих, що розміщуються в орендованих приміщеннях, які не змінюють виду своєї діяльності (крім потенційно небезпечних об'єктів) можуть провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності саме на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.
У разі оренди торговельних місць, кіосків та контейнерів, якщо вони розміщені на ринку, на експлуатацію яких видано дозвіл, відповідно до схеми, погодженої з органом державного пожежного нагляду у встановленому порядку, то дозвіл в такому випадку не отримується (ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку»).
Для одержання дозволу власника ( орендар ) подає до відповідного органу державного пожежного нагляду заяву, матеріали оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення, а для одержання дозволу на оренду приміщень – також копію договору оренди.
Є вимоги щодо погодження з державною санітарно-епідеміологічною службою "введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення". Фактично це означає необхідність отримання дозволу не на початок роботи суб'єкта підприємницької діяльності, а на можливість експлуатації нових (новозбудованих, перебудованих) приміщень або приміщень, попереднє цільове призначення яких змінюється (наприклад, використання квартири в жилому будинку під офіс).
Об’єктом державної санітарно-епідеміологічної експертизи є будь-яка діяльність, технологія, продукція та сировина, проекти будівництва, проекти нормативних документів, реалізація яких може шкідливо вплинути на здоров’я людини, а також діючі об’єкти та чинні нормативні документи у випадках, коли їх шкідливий вплив встановлено у процесі функціонування, а також у разі закінчення встановленого терміну дії висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.