
- •1. Поняття предмет комерційного права. Методи комерційного права.
- •2. Загальна характеристика комерційних правовідносин.
- •3. Джерела комерційного права.
- •4. Проблеми вдосконалення чинного, розробки і прийняття нового законодавства у сфері комерційного (торгового) права.
- •5. Поняття та види торговельної діяльності.
- •6. Порядок розміщення тимчасових споруд.
- •7. Порядок оформлення документів на початок роботи.
- •8. Порядок здійснення торговельної діяльності на ринках.
- •9. Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій (рро) у сфері торгівлі.
- •10. Правила торговельного обслуговування населення.
- •12. Державне регулювання безпечності та якості харчових продуктів.
- •14. Ціни і ціноутворення торговельної діяльності.
- •15. Правові засади ліцензування торговельної діяльності.
- •16. Особливості ліцензування оптової та роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами.
- •17. Правові засади патентування торговельної діяльності.
- •18. Підстави та порядок здійснення державного нагляду (контролю ) у сфері торгівлі.
- •19. Правові засади здійснення рекламної діяльності в Україні.
- •20. Загальні та спеціальні законодавчі вимоги до реклами.
- •21. Правова оцінка недобросовісної та реклами яка вводить в оману. Порівняльна реклама.
- •22. Підстави виникнення та розвитку законодавства про захист прав споживачів у світі.
- •23. Розвиток законодавства про захист прав споживачів в Україні.
- •24. Загальна характеристика законодавства України про захист прав споживачів.
- •25. Споживче право як правовий інститут.
- •26. Основні напрямки державної політики захисту прав споживачів в Україні.
- •27. Система і повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері зпс і його територіальних органів
- •28. Захист прав споживачів органами виконавчої влади
- •29. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо захисту прав споживачів
- •30. Судовий захист прав споживачів
- •31. Захист прав споживачів громадськими організаціями (об’єднаннями) споживачів
- •32. Державний захист прав споживачів.
- •33. Право споживачів на належну якість і безпеку продукції.
- •34. Характеристика права споживачів на отримання інформації про продукцію.
- •35. Реалізація права споживачів на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди.
- •36. Характеристика основних обов’язків споживачів.
- •37. Правові способи захисту прав споживачів.
- •38. Правове значення та особливості договору роздрібної купівлі-продажу.
- •39. Правові способи укладення договору роздрібної купівлі-продажу. Їх особливості.
- •40. Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості.
- •11.04.2002 Р. Постановою Кабінету Міністрів України затверджений «Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійного обміну технічно складних побутових товарів».
- •41. Права споживачів при придбанні товару належної якості.
- •42. Правове регулювання торговельного обслуговування населення.
- •43. Правове регулювання договорів про надання постуг виконання робіт.
- •44. Правила побутового обслуговування населення.
- •45. Права споживачів у разі порушення умов договору про виконання робіт і надання послуг.
- •46. Цивільно-правова відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.
- •47. Особливості адміністративної відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів.
- •48. Застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення прав споживачів до суб’єктів господарської діяльності.
- •49. Кримінальна відповідальність та характеристика злочинів, що посягають на права споживачів.
32. Державний захист прав споживачів.
Стаття 42 Конституції України визначає: «Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів».
Основні права споживачів (ст.4 Закону України “Про ЗПС”)
захист своїх прав державою;
належну якість продукції та обслуговування;
безпеку продукції;
необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством;
звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав;
об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає:
Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
33. Право споживачів на належну якість і безпеку продукції.
Право споживачів на належну якість продукції та обслуговування є одним з основних прав споживачів, що задекларовані в ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів».
Належна якість товару, роботи або послуги (ст. 1 Закону України “Про ЗПС”) - це властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем.
Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів»
Якість харчового продукту - ступінь досконалості властивостей та характерних рис харчового продукту, які здатні задовольнити потреби (вимоги) та побажання тих, хто споживає або використовує цей харчовий продукт. Основними ознаками якості вважаються:
сукупність корисних властивостей продукції, висловлена в ступені придатності;
здатність продукції задовольняти особисті і виробничі потреби обумовлюється її властивостями, зокрема, надійністю, довговічністю, ефективністю, які відповідають нормативним вимогам, плановим приписам і договорам
відповідність обов'язковим вимогам стандарту до якості товару, роботи, послуги (продукції), якщо стандартом такі вимоги передбачені.
Ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів»
Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.
Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами.
Фальсифікована продукція (п.27.ст.1 ЗУ «Про ЗПС») - це продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.
Строк служби (п.25.ст.1 ЗУ «Про ЗПС») календарний строк використання продукції за призначенням, починаючи від введення в обіг чи після ремонту, протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини.
Безпека продукції (п.1 ст. 1 ЗУ «Про ЗПС») це відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції.
Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» (Ст. 1 )
Безпечність харчового продукту - стан харчового продукту, що є результатом діяльності з виробництва та обігу, яка здійснюється з дотриманням вимог, встановлених санітарними заходами та/або технічними регламентами, та забезпечує впевненість у тому, що харчовий продукт не завдає шкоди здоров'ю людини (споживача), якщо він спожитий за призначенням.
Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» (Ст. 1 )
Безпечний харчовий продукт - харчовий продукт, який не створює шкідливого впливу на здоров'я людини безпосередньо чи опосередковано за умов його виробництва та обігу з дотриманням вимог санітарних заходів та споживання (використання) за призначенням.
Небезпечний харчовий продукт - харчовий продукт, який не відповідає вимогам, встановленим Законом.
Закон України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»
безпечна нехарчова продукція - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам,
з урахуванням:
характеристик продукції, у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування;
впливу продукції на іншу продукцію, якщо вона буде використовуватися разом з нею;
попереджень, що містяться на етикетці продукції, в інструкції з її використання та знищення, а також в іншій інформації стосовно продукції;
застережень щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо);
введення продукції в обіг - перше надання продукції на ринку країни;
вилучення продукції з обігу - будь-який захід, спрямований на запобігання появі продукції на ринку України, в ланцюгу постачання продукції.
Держава забезпечує безпечність продукції шляхом комплексу заходів, що вживаються виробниками, розповсюджувачами, органами державного ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції, що введена в обіг на ринку України, загальній вимозі щодо безпечності нехарчової продукції.
Державний контроль продукції - це діяльність митних органів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам.
Стаття 14 ЗУ «Про ЗПС» закріплює право споживача на безпеку продукції (товарів, наслідки робіт) Споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.