26. Основні напрямки державної політики захисту прав споживачів в Україні.

Державна політика України у сфері захисту прав споживачів базується на основних принципах, загальних положеннях відповідного міжнародного законодавства.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про захист прав споживачів», визначено «якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що є в законодавстві України про захист прав споживачів, то на її території застосовуються правила міжнародного договору».

Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 19 жовтня 1973 р в статті 11 визнається право кожного на належний життєвий рівень для нього і його сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло, і на неухильне покращання умов життя. В статті 12 визнається право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я.

Пріоритетами у діяльності уряду з питань ЗПС повинно стати:

• проведення аналізу законодавства інших країн, що впливає на становище споживача на ринку і захист його прав та інтересів;

• вдосконалення вітчизняного законодавства щодо захисту прав споживачів, зокрема через його гармонізацію з європейським законодавством;

• здійснення державного контролю за дотриманням законодавс­ва про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах виконавчої влади, а також на споживчому ринку України;

• орієнтація центральних і місцевих органів влади на розв’язання проблем споживача і підтримка цієї діяльності;

• узагальнення та поширення досвіду консюмерського руху;

• поширення знань про права споживачів, права громадян у взаємовідносинах з комерційними організаціями, громадськими об’єднаннями і державними органами;

• сприяння у створенні системи споживчої освіти (розроблення освітніх програм, навчання громадян, представників комерції, них та некомерційних організацій основам споживчих знань тощо);

• забезпечення надання юрид. допомоги громадянам у випадку порушення їх прав і інтересів, захищених законом;

• участь в розробленні вимог до безпеки товарів (робіт послуг), в тому числі стандартів, проектів законів та інших правових актів, що регулюють відносини у сфері захисту прав споживачів;

• створення умов для організації та проведення незалежної експертизи якості та безпеки продукції;

• проведення суспільних експертних оцінювань економічних проектів і соціальних програм на відповідність їх вимогам законодавства про захист прав споживачів.

27. Система і повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері зпс і його територіальних органів

В Україні державний захист прав громадян як споживачів здійснюють:

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи;

• Рада Міністрів Республіки Крим;

• місцеві державні адміністрації;

• органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні;

• інші органи державної виконавчої влади, на які покладено контроль за якістю і безпекою товарів (робіт, послуг), призначених для споживачів;

• органи місцевого самоврядування;

• судові органи.

Указом Президента України від 06.04.2011 року «Питання оптимізації системи державних органів виконавчої влади» Функції з реалізації державної політики з питань державного контролю у сфері захисту прав споживачів було покладено на новостворену Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів.

Указ Президента України «Про Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів» від 13.04.2011 р:

Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Основними завданнями Держспоживінспекції України є:

1) реалізація державної політики у сферах:

а) державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері;

б) державного ринкового нагляду;

в) державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил;

2) внесення на розгляд Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі України пропозицій щодо формування державної політики у сферах діяльності Держспоживінспекції України.

Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань:

1) здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів;

2) здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу;

3) здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності;

4) здійснює у межах своєї компетенції державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил;

5) здійснює в межах своєї компетенції заходи з виробництва та розповсюдження соціальної реклами;

6) забезпечує міжнародне співробітництво у межах своїх повноважень, бере участь у роботі відповідних міжнародних організацій;

7) бере участь у підготовці міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо укладення, денонсації таких договорів, у межах своєї компетенції укладає міжнародні договори України та забезпечує виконання зобов'язань України за міжнародними договорами з питань, що належать до відання Держспоживінспекції України;

- інші.

Держспоживінспекція України з метою організації своєї діяльності:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Першому віце-прем'єр-міністрові України - Міністрові економічного розвитку і торгівлі України;

2) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті Держспоживінспекції України, її територіальних органах;

3) здійснює в установленому порядку добір кадрів в апарат Держспоживінспекції України та на керівні посади в її територіальних органах, формує в установленому порядку кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Держспоживінспекції України та її територіальних органів, бере участь у розробленні відповідних навчальних програм, проведенні фундаментальних і прикладних досліджень;

Держспоживінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:

1) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг;

2) відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів для проведення перевірки їх якості на місці або незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством;

3) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, що використовуються для виробництва такої продукції;

Постановою КМ України від 29 червня 2011 р. N 775 «Про утворення територіальних органів Державної інспекції з питань захисту прав споживачів» було утворено 27 інспекцій з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Інспекції відповідно до покладених на них завдань:

1. Здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.

2. Управляють об'єктами державної власності в межах, визначених законодавством.

3. Узагальнюють практику застосування законодавства з питань, що належать до їх компетенції, готують та вносять в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення системи державного контролю за додержанням законодавства у сфері захисту прав споживачів, реклами, державного ринкового нагляду та подають їх Держспоживінспекції.

4. Беруть участь у реалізації державної політики у сфері ринкового нагляду.

5. Здійснюють у межах своєї компетенції заходи з виробництва та розповсюдження соціальної реклами.

6. Сприяють органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо захисту прав споживачів.

7. Сприяють створенню необхідних умов для навчання та набуття населенням правових знань у сфері захисту прав споживачів.

Інспекції з метою організації своєї діяльності:

1. Забезпечують здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням.

2. Організовують розроблення проектів секторальних планів ринкового нагляду, затверджують секторальні плани ринкового нагляду, здійснюють моніторинг виконання та перегляд таких планів.

3. Організовують планово-фінансову роботу, здійснюють контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечують організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.

4. Забезпечують ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

5. Організовують розгляд звернень громадян з питань, що належать до їх компетенції, виявляють та усувають причини, що призводять до подання громадянами скарг.

6. Забезпечують доступ до публічної інформації, що перебуває у їх володінні.

7. Забезпечують у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом.

Інспекції мають право:

1. Перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

2. Безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства.

3. Відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок органу ринкового нагляду.

4. Одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва такої продукції.

5. Проводити контрольні перевірки правильності здійснення розрахунків зі споживачами.

Приймати рішення про:

• припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов'язковим, до усунення виявлених недоліків;

• тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів) і послуг, у тому числі ресторанного господарства, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів, до усунення виявлених недоліків.