Автоматизація розв’язання задач з аналізу стадії життєвого циклу товару

Життєвий цикл товару – це концепція, яка визначає послідовність періодів існування товару. Кожному етапу життєвого циклу має відповідати своя маркетингова стратегія і своя тактика.

Дані про стадію життєвого циклу товару можна отримувати з даних про збут і реалізацію товарів. Масиви ZBUT, REALIZ, що містять відповідну інформацію, формуються на підставі аналогічних масивів, які передаються з підрозділу збуту та бухгалтерії. Відмінність масивів, які зберігаються для аналізу життєвого циклу, від масивів, які зберігаються у підрозділі збуту та бухгалтерії, полягає у тому, що дані з цих масивів не знищуються в кінці місяця, а нагромаджуються й зберігаються протягом досить великого проміжку часу. Ці дані за певними ознаками (вид товару (виробу), модифікація виробу (товару), покупці товару, регіони збуту) агрегуються та утворюють масиви інформаційного сховища (ARXIV). Дані сховища призначені для інформаційних цілей, тому вони доступні користувачеві лише у режимі читання. У базі даних інформаційного сховища дані мають зберігатися у вигляді логічних груп, щоб спростити користувачеві сприйняття інформації. Інформація баз даних інформаційного сховища повинна пов’язу­ватися з текстовою інформацією про будь-якi подiї, процеси, явища, тобто факти, які безпосередньо супроводжували або збігалися у часі із зафіксованими даними збуту та реалізації продукції.

Окрім зазначених вище масивів, для розв’язання задачі використовуються масиви довідкової інформації: видів продукції (товарів) (DOVVID), підвидів продукції (товарів) (DOVPIDV), модифікації продукції (DOVMPR) або довідник товарів (DTOV). На основі даних масиву (ARXIV) (ці дані утворюють динамічні ряди) будується ХV-точкова діаграма, в яку потім вбудовується лінія тренду, яка й відобразить функцію життєвого циклу товару (ЖЦТ). Щоб користувач мав змогу порівняти одержану діаграму ЖЦТ з діаграмами різних видів ЖЦТ на екрані ПЕОМ, необхідно мати масиви динамічних рядів (SHABLON), на основі яких можна побудувати шаблони діаграми типових видів ЖТЦ (традиційний; бум або класичний; захоплення; тривале захоплення; сезонність або мода; поновлення або ностальгія; провал). Для оцінювання співвідношення між рівнем збуту продукції, її собівартістю, одер­жаним прибутком і витратами на кожному етапі життєвого циклу необхідно використовувати нагромаджені архівні дані бухгалтерського обліку (ARXIVBUX).

У результаті розв’язання задачі можуть бути отримані Відомість співвідношення обсягів збуту, собівартості, прибутку та графіки: динаміки збуту, життєвого циклу товару, співвідношення обсягів збуту, собівартості, прибутку. Інформаційну модель розв’язання задачі «Ана­ліз стадії життєвого циклу товару» унаочнює рис. 63.

Рис. 63. Інформаційна модель розв’язання задачі «Аналіз стадії життєвого циклу товару»

Окрім зазначених вище діаграм, користувач має отримувати з інформаційно-пошукової системи дані про події, які відбувалися за вказаний ним проміжок часу (наприклад, за період, коли обсяги збуту продукції зазнали значних коливань). Пошук інформації має виконуватися за текстовими масивами, які зберігають фактичні дані про події у зовнішньому середовищі, про фінансовий стан підприємства, заходи, здійснювані у той період тощо.

Отже, користувач може встановити стадію життєвого циклу товару й відслідкувати події, які вплинули на збут і реалізацію товару.

Одержана в результаті розв’язання задачі інформація дасть змогу маркетологам установити, які додаткові маркетингові дослідження необхідно провести на конкретній стадії життєвого циклу товару. На рис. 64 наведено взаємозв’язок між товарним і дослідницьким циклами.

Життєвий цикл товару охоплює чотири стадії еволюції товару, пов’язані з характером його продажу протягом визначеного терміну. Кожна з цих стадій потребує проведення конкретних дослід­жень.

Залежно від характеру продажу товар проходить чотири стадії розвитку: уведення, зростання, зрілість і спад.

До стадії уведення є ще одна, дуже важлива, стадія (хоча вона й не входить до життєвого циклу товару) – передпродажний період, на якій також важливо провести деякі види маркетингових досліджень. Цикл досліджень може бути розподілений на три стадії – перед запуском товару, розгортання збуту та сталий ринок. Для кожного циклу досліджень установлюється конкретний перелік задач, розв’язуваних як автоматизованим шляхом, так і без використання засобів обчислювальної техніки.

Рис. 64. Схема взаємодії між товарним і дослідницьким циклами

Таблиця 12