Загальні принципи розроблення проекту дослідження

Розроблення проекту дослідження – другий етап маркетингового дослідження, який передбачає розроблення постановки задачі та забезпечення їх автоматизованого розв’язання. Постановка задачі виконується згідно з вимогами Держстандарту щодо документів з інформаційних технологій. В ній наводиться характеристика задачі, описуються: система результатної інформації – вихідні дані, які необхідно отримати для прийняття маркетингових рішень; система показників, які необхідно зібрати та обробляти (вхідні дані); методи розрахунків (алгоритми розв’язання задачі). Окремо наводиться опис інформаційного, технічного та програмного забезпечення.

За визначення змісту та форми подання результатної інформації конкретизуються вимоги до вирішення проблем, ураховуються вимоги до складу показників маркетингових досліджень, використовується виведення даних у формі таблиць (відомостей) з розрахунками щодо обґрунтування результатів, графічне відображення даних, виконується запис результатів на машинні носії для подальших досліджень та аналізу. У разі використання експертних систем чи СППР результатні дані можуть бути відображені у вигляді тексту з рекомендаціями відповідно до мети дослідження.

Система вхідних даних встановлюється згідно з вимогами до змісту результатної інформації та методу її отримання. При цьому значна увага приділяється встановленню джерел отримання інформації, методу збирання даних і формі їх відображення. У маркетингу джерела отримання інформації поділяються на два основних види: внутрішні та зовнішні.

У разі функціонування на підприємстві чи фірмі інформаційних систем, зокрема ІСМ, джерелом внутрішньої інформації може бути база даних, в якій розміщено оперативні та архівні дані про обсяги продажу товарів, канали товаропросування, фактичні ціни, розмір витрат, прибутки, а також файли з довідковою інформацією про товари, покупців, регіони продажу тощо (див. додаток 1). Ефективним методом збирання та наступного аналізу інформації є використання сховищ даних підприємства і надання аналітичних даних безпосередньо досліднику або через інформаційні вітрини. Чимало маркетологів наголошують на доцільності використання внутрішньої інформації, яка зберігається у базі даних. Вона містить актуальну й достовірну фактичну інформацію, а витрати на її збирання та подальше оброблення є мінімальними. Для маркетингових досліджень може бути використана внутрішня інформація, яка з різних причин не обробляється на ПЕОМ і не розміщена в базі даних. За потреби такі внутрішні дані збираються, вводяться в структурованій формі у ПЕОМ і заносяться в базу даних для подальшого оброблення.

Значну роль у маркетингових дослідженнях відіграє зовнішня інформація. Розрізняють такі два основних її види: первинна інформація, яку необхідно спеціально зібрати для конкретного дослідження, та вторинна інформація, яку необхідно відібрати з різних зовнішніх джерел.

Первинна інформація збирається у складі та в обсягах, які відповідають цілям маркетингових досліджень, і є найбільш цінною, але дуже трудомісткою щодо збирання даних. У практиці маркетингу використовуються різні методи збирання даних: опитування, спостереження, експеримент, імітація, експертні методи, комп’ю­терні мережі.

Метод опитування найбільш поширений у практиці і передбачає опитування особисте, поштою, телефоном, з використанням комп’ютерних мереж. Існують різні способи й варіанти їх використання: респонденти самі заповнюють анкету (в магазині, офісі, вдома з пересиланням поштою і т. п.), анкету (чи опитувальник) заповнює безпосередньо дослідник шляхом особистого інтерв’ю чи по телефону. Кінцевим результатом будь-якого з варіантів є отримання документа у вигляді анкети (чи опитувальника), де записані варіанти відповідей. Доречні системні опитування покупців чи споживачів. Ці відповіді можуть бути структуровані й неструктуровані (вільні відповіді на запитання). Надалі, вводячи дані, дослідник вільні відповіді структурує. В окремих випадках зберігаються й неструктуровані відповіді для подальшого аналізу результатів опитування.

Перспективним є збирання даних за методом опитування за допомогою комп’ютерної мережі Internet. Це може бути анкетування відвідувачів WEB-сторінок фірми (добровільне з певною мотивацією до заповнення анкет або обов’язкове за користування WEB-сторінкою); проведення опитування в телеконференціях; на основі аналізу статистики відвідування WEB-серверу. Для збирання інформації в мережах доцільно використовувати програмні агенти для пошуку в базах даних потрібної дослідникові інформації.

Збирання даних під час спостереження дає змогу отримати реальну інформацію про ситуацію, про зв’язки між залежними і незалежними величинами (наприклад, як реагують покупці на зміну форми упаковки товару, зміну часу роботи магазину, на нову послугу і т. п.).

Імітація як метод отримання даних для дослідження передбачає використання імітаційних моделей та їх реалізацію на ПЕОМ. При цьому необхідна відповідна інформаційна база (існуюча на об’єкті чи додатково зібрана й сформована). Імітаційне моделювання – один із перспективних методів передбачення ситуації у маркетингових дослідженнях.

Усі види вхідної інформації для маркетингових досліджень, методи та варіанти збирання даних мають свої переваги й вади, детально описані в спеціальній літературі.

Для збирання вхідної інформації доцільно використовувати експертні методи, за якими група експертів (можливо з різними рейтингами) дає оцінку явищам, процесам, об’єктам у досліджуваній предметній сфері та реєструє ці дані в анкеті чи листі експертного опитування. Експертні оцінки збираються в одному, двох турах. Після збирання даних в першому турі дані анкет обробляються (наприклад, з використанням електронних таблиць) і розраховуються середні величини експертних оцінок, нижні і верхні границі інтервалу оцінок. У другому турі експертам надається анкета з наведеними розрахунками і вони в текстовій формі дають мотивацію своїм оцінкам. Члени експертної групи ознайомлюються з мотиваціями інших експертів і, враховуючи їх, можуть змінити свої оцінки. Проводиться повторне оброблення, а отримані дані можуть використовуватись як вхідні для розв’язання поставлених задач. Метод експертних оцінок базується на знаннях, досвіді та інтуїції експертів і може бути досить точним. Він є менш трудомістким і потребує менших витрат на проведення дослідження.

Під вторинною розуміють інформацію, яка існує в опублікованому вигляді й збиралася для різних цілей, як правило, відмінних від мети дослідження, що проводиться.

Основними джерелами вторинної інформації є:

• видання державних установ, які містять офіційну інформацію (статистичні дані, законодавство, нормативні акти, спеціалізовані видання, видання державних установ іноземних країн);

• спеціалізовані комерційні видання, основну масу яких становлять різноманітні довідники (універсальні видання про підприємства, їхні товари і послуги та інші дані, спеціалізовані видання про підприємства, огляди цін, телефонні довідники);

• публікації періодичних видань з маркетингу, спеціалізовані, вузькопрофільні газети, журнали, бюлетені, літописи;

• видання різних організацій (Торгово-промислової палати України, торгпредставництв іноземних країн, бірж, інформаційних агентств, науково-дослідних інститутів (УкрНДІ маркетингу та зовнішньоекономічної діяльності, УкрІНТЕЛ).

Різновидом вторинної інформації є дані, набуті на виставках, презентаціях, ярмарках тощо.

Використання засобів електронної комунікації (комп’ютерних мереж і баз даних) дає змогу оперативно отримувати зовнішню інформацію. При цьому вартість здобутих даних нижча, ніж за використання інших засобів. За допомогою глобальної мережі Internet можна відшукати та зібрати первинну і вторинну інформацію для дослідження ринку, попиту на товари, споживачів та їх сегментації, конкурентів. Пошук інформації здійснюється з використанням пошукових машин, у WEB-каталогах, у тематичних WEB-серве­рах, за посиланнями, розташованими на WEB-серверах.

Для збирання даних про споживачів, «цільову аудиторію», їх ставлення до товарів, послуг тощо вдаються до:

• методу прямого опитування, різновидами якого є анкетування відвідувачів WEB-серверу, проведення опитувань у телеконференціях;

• непрямих методів (без активної участі споживачів), а саме: до одержання даних з log-файлів WEB-серверу, на основі аналізу запитів користувачів, аналізу навігації по WEB-серверу, з використанням файлів «сооkіе» (статистика відвідування WEB-серверy).

Для збирання даних можуть бути використані засоби електрон­ної пошти (розсилання анкет) і програмні агенти для пошуку даних у мережах. На території України діють декілька компаній, які надають послуги з доступу до глобальних мереж і світових баз даних. Перспективним є функціонування вітчизняних телекомунікаційних мереж і баз даних, перевага яких – можливість отримувати різнопланову інформацію щодо вітчизняного виробника чи покупця.

За вибору методу (алгоритму) розв’язання задач можуть використовуватись методи обчислювальні (сумування, групування, арифметичні розрахунки тощо) та економіко-математичні.

За маркетингових досліджень вдаються до таких економіко-математичних методів:

• статистичних методів оброблення даних, статистичного аналізу (розрахунок середніх оцінок і розміру помилок, узагальнення отриманих результатів на всю сукупність, аналіз зв’язків, прогнозування подій шляхом аналізу часових рядів);

• багатомірних методів (передусім, факторного і кластерного аналізу) – для обґрунтування маркетингових рішень, в основі яких – численні взаємозв’язані змінні (наприклад, установлення обсягу продажу нового товару залежно від його якостей, ціни, конкурентоспроможності тощо);

• регресійного та кореляційного методу – для встановлення взаємозв’язків груп змінних (наприклад, ціни, обсягу продажу і прибутків);

• імітаційних методів, застосовуваних тоді, коли змінні, що впливають на ситуацію, не підлягають визначенню за допомогою аналітичних методів;

• методів статистичної теорії прийняття рішень (теорія ігор, теорія масового обслуговування, стохастичне програмування) – для прогнозування ринкової частки, ставлення споживачів до тор­гової марки тощо;

• детермінованих методів дослідження операцій (лінійне та нелінійне програмування) – для пошуку оптимальних рішень у маркетинговій діяльності;

• гібридних методів, які об’єднують детерміновані та ймовірні (стохастичні) характеристики (наприклад, динамічне та евристичне програмування), – для дослідження проблем товаропросування.

Вибір методу дослідження зумовлюється цілями дослідження, змістом конкретних задач, розв’язуваних на ЕОМ. Важливим фактором є наявність програмного забезпечення методів. Методи статистичні та багатомірні, регресійні та кореляційні можуть реалізовуватися з використанням електронних таблиць (Excel, Lotus 1-2-3) і статистичних пакетів «STATISTICA», SPSS.

Технічною базою розрахунків є сучасні високопродуктивні ПЕОМ, які мають достатню оперативну та зовнішню пам’ять. Це пов’язано з необхідністю використання файлів зі значними обсягами інформації та підтримкою роботи великих програм. Особливо це стосується спеціальних програм з маркетингових досліджень, використання ППП з економіко-математичних методів і методів математичної статистики, СППР. Найдоцільніший варіант – розподілене ме­режеве оброблення та зберігання даних, що відповідає особливостям маркетингових досліджень. Основним підходом до використання обчислювальної техніки є організація АРМ маркетологів-дослідників.

До організації інформаційного забезпечення висуваються певні вимоги. Сучасним напрямом є організація розподіленої бази даних у локальній мережі ПЕОМ підприємства чи фірми, яка об’єднує бази даних різних спеціалістів: конструкторів, технологів, збувальників, виробничників, маркетологів тощо. Враховуючи особливості маркетингових досліджень, існуючу базу даних необхідно доповнити спеціально зібраною інформацією переважно із зовнішнього середовища. Тому методи і процедури збирання даних виділені в окрему функцію. За збирання нефіксованих даних необхідно розробити форми документів (анкет, листів опитування, експертних таблиць і т. п.), використання яких дає змогу структурувати дані для подальшого оброблення. Сьогоденним вимогам до маркетологових досліджень у великих фірмах, де створюються корпоративні інформаційні системи, відповідає організація сховищ даних.

Програмне забезпечення маркетингових досліджень визначається відповідно до загального підходу до його організації у межах ІСМ. На сьогодні немає універсальних програм для маркетингових досліджень, які б відповідали всім сучасним вимогам, через різнобіч­ність досліджень, різноманітність методів розрахунків, організації інформаційної бази. Для таких досліджень можуть бути використані програмні засоби для управління корпоративними си­стемами, які містять модулі управління маркетингом: R/3, BAAN, Scala, «Галактика» та спеціалізовані програми «БЭСТ-Маркетинг», «КОБРА» (комплекс опрацювання анкет), «ДА-система», статистичні пакети SAS, «Statisticа», SPSS, програма Marketing Expert та ін. Можуть застосовуватися й спеціальні програми, розроблені для розв’язання конкретних маркетингових задач (особливо в консалтингових фірмах і дослідницьких агентствах), базові програмні засоби (електрон­ні таблиці). Зростання ролі маркетингу в економіці та бізнесі спричинює зростання кількості та якості програмних продуктів, які можуть бути використані в маркетингових дослідженнях. Розроблення проекту дослідження (інколи – ескізного проекту) дає змогу визначити, чи є можливість реалізувати дослідження в обраній постановці. Якщо так, то дослідження проводиться, якщо ні, то можуть змінюватись окремі елементи постановки задач (методи збирання вхідної інформації чи алгоритм розв’язання задач) або переглядається робоча гіпотеза маркетингових досліджень.