Для кого встановлений 200% розмір?

Податкова соціальна пільга у розмірі 200%, відповідно до пункту 169.1.4 Податкового кодексу застосовується до платників податку на доходи фізичних осіб які є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

Що треба зробити, щоб отримати податкову соціальну пільгу?

Якщо ви маєте право на податкову соціальну пільгу, то її можна отримати дуже просто. Треба лише подати своєму роботодавцю заяву. Якщо працівник має право на пільгу в розмірі 100% на дітей, в розмірі 150% або 200%, разом із заявою необхідно подати відповідні підтверджуючі документи. Перелік таких документів для кожної окремої категорії платників визначено Постановою КМУ №1227 від 29.12.10 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги». Отже, якщо ви маєте право на пільгу в розмірі 100% на дітей, в розмірі 150% або 200%, читаємо Постанову КМУ, збираємо необхідні документи, подаємо роботодавцю заяву та сплачуємо менше податків.

До яких доходів не може бути застосована податкова соціальна пільга?

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:

- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;

- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;

- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Для державних службовців пільга застосовується під час нарахування доходів та до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.

Скільки податкових пільг можна застосовувати?

Відповідно до пункту 169.3.1 ПКУ, якщо платник податку має право на податкову соціальну пільгу з двох або більше підстав, то застосовується одна пільга з підстави, яка передбачає її найбільший розмір.

Є з цього правила виключення. У разі якщо платник податку утримує двох чи більше дітей, один (кілька) з яких є інвалідом, податкова соціальна пільга у розмірі 150% на дитину – інваліда додається до пільги у розмірі 100% на інших дітей. Є з цього приводу і офіційне роз’яснення ДПА від 25.02.2011 р. №4062/6/17-0215.

Приклад. Платник податку має трьох дітей, один з яких є інвалідом. Заробітна плата працівника складає 3 500,00 грн. Оскільки працівник має трьох дітей, то граничний розмір доходу для застосування податкової соціальної пільги складає 1 500,00 * 3 = 4 500,00 грн. Отже, наш працівник має право на пільгу. Розрахуємо його заробітну плату. Утримуємо єдиний соціальний внесок 3 500,00 – (3 500,00 * 3,6%) = 3 374,00 грн. Податкова соціальна пільга працівника складає 536,5 + 536,5 + 804,75 = 1 877,75 грн. Зменшуємо базу оподаткування ПДФО на розмір пільги 3 374,00 – 1 877,75 = 1 496,25 грн. Податок на доходи фізичних осіб складає 1 496,25 * 15% = 224,44 грн. Утримуємо ПДФО та отримуємо суму заробітної плати на руки 3 374,00 – 224,44 = 3 149,56 грн.

Ну і звичайно, слід сказати, що відповідно до пункту 169.3.4 Податкового кодексу податкова соціальна пільга застосовується у місяці звільнення працівника з роботи. Це суттєва зміна у порядку застосування пільги у порівнянні з періодом дії старого Закону «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно якого у місяці звільнення працівника з роботи пільга не застосовувалася.

Лікарняні — складова заробітної плати

Роз’яснено, що з метою оподаткування ПДФО лікарняні прирівнюються до заробітної плати, а також враховуються при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги. Тому суму лікарняних перед оподаткуванням ПДФО слід зменшувати на суму єдиного соціального внеску. Щодо оподаткування доходів фізичних осіб Лист Державної податкової адміністрації України від 19 січня 2011 р. N 697/6/17-0715 Державна податкова адміністрація України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - Кодекс), розглянула лист від 14.12.2010 р. N 821 щодо оподаткування доходів фізичних осіб і повідомляє. Абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу встановлено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (абзац третій підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу). Згідно з підпунктом 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Кодексу виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності, включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку. Водночас абзацом другим підпункту 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 Кодексу встановлено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходів платника податку, інших ніж заробітна плата. Відповідно до підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Кодексу заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Згідно з пунктом 164.6 статті 164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. Абзацом другим статті 2 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. N 322-VIII встановлено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності. Пунктом 1 статті 35 Закону України від 18.01.2001 р. N 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон N 2240) встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених указаною статтею. Відповідно до пункту 2 статті 35 Закону N 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N 439. Враховуючи наведене, виплати по листках непрацездатності (оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати і враховуються при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги. Вказані суми включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковуються з врахуванням норм пункту 164.6 статті 164 Кодексу. Заступник Голови О. Любченко