Висновок

Таким чином, в процесі практики я з'ясував всі питання, передбачені програмою, поглибив і закріпив теоретичні знання, одержані мною при вивченні спеціальних дисциплін; набув практичних навичок з організації та управління правовою роботою, розв'язання реальних завдань, використовуючи знання відповідних галузей права, вдосконалив знання і навички по спеціальності.

Поставлені переді мною завдання такі як:

1. ознайомлення з порядком документування діяльності суду;

2. ознайомлення з інструкціями про порядок документування;

3. ознайомлення з оформленням справ після їх розгляду та ведення журналу судового засідань щодо цивільних та кримінальних справ та багато іншого, успішно вирішені.

В процесі практики дійшов висновків, що в Україні створено єдину судову систему судів загальної юрисдикції у складі місцевих, апеляційних, вищих спеціалізований судів та Верховного Суду України. Місцевими судами стали районні, міські суди, військовий суди гарнізонів і господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Судами вищого рівня —апеляційними — стали Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласні суди міст Києва та Севастополя.

Вищий арбітражний суд реформований у Вищий господарський суд. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції став Верховний Суд України, повноваження якого як суду касаційної інстанції поширені і на судову діяльність Вищого господарського суду.

У цілому за останні роки робота судів України значно ускладнилась. Поширення юрисдикції суддів на всі правовідносини, які виникають у державі, не супроводжується адекватними забезпеченням судової діяльності, а саме кадровими, фінансовими та матеріально-технічними ресурсами.

Усім відомі фінансові та економічні можливості нашої держави в умовах сьогодення та перспективи розвитку на найближчі роки, і ситуацію, в якій опинилася судова влада, не можна виправити в короткий час. Створення нових органів, прийняття нових законів не є панацеєю виходу судової системи України з глибокої кризи. Потрібно істотно переглянути ставлення до судової діяльності з боку суспільства та владних структур, оцінити її значимість для України як демократичної правової держави.

Позитивним під час проходження практики було те що я втілив теоретичні знання в практичні. Загалом я задоволений роботою, яку я виконував!

Список використаних джерел

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. — К: Видання інституту законодавства ВРУ, 1996 р.

2. Цивільний процесуальний кодекс України — К: Атіка, 2005

3. Кримінально процесуальний кодекс України — К: Атіка 2001

4. Кодекс про адміністративні правопорушення — К: Атіка 2001

5. Закон України«Про судоустрій та статус суддів» вiд 15.12.1992 № 2862- XII.

6. Закон України «Про державну службу»,  вiд 16.12.1993  № 3723-XII.

7. Указ Президента України «Про призначення суддів», вiд 17.06.2008  № 553/2008.

8. Наказ № 68 «Про затвердження Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 2006 р. за № 860/12734.

Основна література:

10. Методичні рекомендації з питань організації роботи з кадрами та кадрового діловодства — К: Мін. Юст. України, 2000 р.

11. В.В. Молдаван — Судоустрій України, 2001 р.

12. Болотіна Н. Б., Чанишева Г.І., Додіна Т. М., Олейніков О. Л., Гуменюк І. О. Трудове право України: Підручник / Н. Б. Болотіна (ред.), Г. І. Чанишева (ред.). — 2. вид., стереотип. — К. : Київська обласна організація товариства "Знання", 2005. — 564с.

13. Яновська О. Г. Кримінально-процесуальне право України: Навч.-метод. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К. : КНЕУ, 2003. — 207с.