8. Факторні моделі в аналізі господарської діяльності

Під факторним аналізом розуміється методика комплексного і системного вивчення та оцінки впливу факторів на результатний показник.

Типи факторного аналізу

Предметом детермінованого аналізу є дослідження факторів, які впливають на результатний показник у разі, якщо зв’язок між ними має функціональний характер. Результатний показник може бути представлений у вигляді добутку або алгебраїчної суми факторів.

Предметом стохастичного аналізу є дослідження факторів, зв’язок яких з кінцевим результатом виявляється не прямо, а у вигляді напрямів, тенденцій, які мають бути виявлені за допомогою низки аналітичних прийомів, у тому числі і математичних. Зв’язок показників з результатним показником на відміну від функ­ціонального є неповним, кореляційним.

Прямий факторний аналіз передбачає проведення дослідження дедуктивним способом (від загального до поодинокого).

Зворотний факторний аналіз здійснює дослідження причинно- наслідкових зв’язків методом логічної індукції (від поодиноких, окремих факторів до узагальнюючих).

Одноступеневий факторний аналіз використовується для дослідження факторів лише одного рівня підпорядкування без їх деталізації на складові частини.

При багатоступеневому факторному аналізі проводять деталізацію факторів на складові елементи з метою дослідження їх впливу.

Статистичний факторний аналіз використовується при вивченні впливу чинників на результатний показник щодо відповідної дати.

Динамічний факторний аналіз передбачає дослідження причинно-наслідкових зв’язків в динаміці.

При ретроспективному факторному аналізі вивчають чинники зміни результатних показників за минулі періоди.

Перспективний факторний аналіз досліджує вплив факторів на результатні показники в перспективі.

Факторний аналіз проводиться в декілька послідовних етапів, а саме:

- на першому етапі проводять відбір головних, визначальних факторів;

- на другому етапі відбувається класифікація і систематизація факторів, що забезпечує можливість системного підходу до їх вивчення;

- третій етап передбачає визначення форми залежності між факторами і результатним показником;

- четвертий етап факторного аналізу-моделювання економічних показників;

- розрахунок впливу факторів та оцінка ролі кожного з них в зміні результатного показника - п'ятий чи не головний етап факторного аналізу;

- заключний етап факторного аналізу - практичне використання факторної моделі для підрахунку резервів, планування, прогнозування результатного показника.

9. Основні принципи формування раціональних потоків інформації

Ефективність економічного аналізу значною мірою визначається якістю інформаційного забезпечення.

Якісна система економічної інформації повинна задовольняти такі ви­моги:

- містити мінімальний, але достатній обсяг інформації для вироблення управлінських рішень;

- забезпечувати достовірність інформації на всіх етапах її прохо­дження;

- охоплювати мінімум рівнів управління та структурних підрозділів;

- частота надходжень і тривалість обробки інформації має відповідати частоті та швидкості зміни стану конкретного елемента виробництва;

- відповідати системі управлінських функцій;

- містити відомості про відхилення відповідних параметрів явищ та процесів від нормального стану;

- ступінь узагальнення показників і широта номенклатури параметрів об'єкта, який оцінюють, має відповідати рівню управління;

- усі органи управління, незалежно від рівня управління і спеціаліза­ції підрозділів, повинні володіти необхідним мінімумом інформації про головні цілі підприємства;

- подаватися у наочному вигляді;

- містити мінімум інформації при максимальному смисловому наван­таженні.

Властивості інформаційної системи економічного аналізу:

1.Конструкційні властивості інформаційної системи характеризують ті параметри, які дають змогу здійснювати інформаційну діяльність, органі­заційні - створюють уявлення про організацію та регламентацію функ­ціонування системи, функціональні - про способи забезпечення ефектив­ності системи в процесі управління, а споживчі - про вимоги споживачів інформації.

Найважливішими вимогами до економічної інформації, яку викори­стовують у процесі аналізу господарської діяльності підприємств, є:

а) повно­та даних - полягає в тому, щоб аналітична інформація давала змогу повністю охарактеризувати явище або процес, який ви­вчається, відповідно до мети аналізу.

б) достовірність - рівень адекватності відображення інфор­мацією описаних нею явищ, подій або процесів.

в) оперативність - одна з найважливіших умов організації її обліку, аналізу та контролю. Умовою оперативності є скорочення часу між господарською операцією, подією та відображенням її в облікових реєстрах.

г) зіставність - це можливість порівняння, зіставлення даних з метою виявлення тенденцій, закономірностей розвитку певних явищ, змін, які відбуваються в просторі й часі.

д) неперервність - випливає з неперервності виробничого процесу та особливостей організації управління цим процесом.

е) перспек­тивність - означає, що для аналізу необхідна не тільки ретроспективна, а й прогнозна інформа­ція.

є) адитивність - стосується даних про витрати та результати. Во­на означає можливість зводити відповідні показники за структурними підрозділами підприємства та за часовими періодами.

Початковим етапом економічного аналізу є ретельна перевірка всієї інформації, яку використовують в аналі­тичній робот.

Оцінка достовірності економічних норм та нормативів полягає у вивченні їх обґрунтованості, прогресивності та оптимальності. Отже, при перевірці достовірності звітної інформації передусім зіставляють звітні показники з обліковими даними.

Ретельно організована перевірка інформаційних джерел, які залучають для економічного аналізу, забезпечує об'єктивну оцінку роботи підпри­ємства, повноцінні висновки, розроблення та реалізацію заходів, спрямо­ваних на поліпшення роботи підприємства, підвищення її ефективності.