16. Аналіз продуктивності праці

Ефективність використання трудових ресурсів на підприємстві характеризується продуктивністю праці.

Рівень продуктивності праці визначається обсягом продукції (робіт, послуг) у грошовому або натуральному виразі, виробленої одним працюючим (робітником) за одиницю часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, затраченого на виготовлення одиниці продукції (виконаної роботи, наданої послуги).

Різноманітність методів вимірювання обсягу продукції вимагає застосування відповідно натуральних, трудових і вартісних методів вимірювання продуктивності праці. Якщо на підприємстві виробляють однойменну продукцію, то ви­робіток визначають у натуральних одиницях. Однак на більшості підприємств виробляється різнойменна продукція, яка не підлягає вимірюванню в натуральному виразі. При цьому методі визначення рівня продуктивності праці не враховується також незавер­шене виробництво і якість продукції, тому часто застосовують трудовий і вартісний методи вимірювання продуктивності праці. Найпоширенішим є вартісний метод, на якому ґрунтується обчислення узагальнювальних показників продуктивності праці як відношення обсягу виробленої про­дукції до затрат праці.

Основні показники вимірювання продуктивності праці

Показники	Методика розрахунку	Економічний зміст
Середньорічний виробіток продукції на одного працівника	Відношення річного обсягу виробленої продукції до середньо-облікової кількості працівників у екві­валенті повної зайня­тості	Характеризує середній обсяг про­дукції, виробленої одним праців­ником за рік, величина якого залежить від виробітку продукції одним робітником і частки робітників у загальній кількості працівників
Середньорічний виробіток продукції одним робітником	Відношення річного обсягу виробленої продукції до середньооблікової кількості робітників у еквіваленті повної зайнятості	Характеризує середній обсяг про­дукції, виробленої одним робіт­ником за рік, на величину якого впливає середня кількість відпра­цьованих днів одним робітником і середньоденний виробіток продукції одним робітником
Середньоденний виробіток продукції одним робітником	Відношення обсягу виробленої продукції за звітний період до загальної кількості відпрацьованих усіма робітниками днів за цей же період	Характеризує середній обсяг продукції, виробленої одним робітником за день, величина якого залежить від середньої тривалості робочого дня (зміни) і середньогодинного виробітку продукції одним робітником
Середньогодинний виробіток продукції одним робітником	Відношення обсягу виробленої продукції за звітний період до загальної кількості відпрацьованих усіма робітниками годин за цей же період	Характеризує середній обсяг про­дукції, виробленої одним робіт­ником за годину, на величину якого впливають фактори, пов'я­зані зі зниженням трудомісткості продукції, зростанням обсягу виробленої продукції

Аналіз продуктивності праці розпочинають з оцінки її рівня та динаміки. Для цього фактичний показник продуктивності праці за звітний період порівнюють з плановим та з фактичним показником базового періоду.

Наступний етап аналізу передбачає дослідження впливу факторів на відхилення з продуктивності праці.

З огляду на можливості впливу і врахування в практичній діяльності підприємства фактори поділяють на:

- зовнішні (законодавство, політика і стратегія, ринкова інфра­структура, макроструктурні зрушення, природні умови, рівень розвитку науки);

- внутрішні (характер продукції, технологія та обладнання, матеріали й енергія, організація виробництва і праці, система стимулювання).

Усі фактори, що істотно впливають на продуктивність праці, можна об’єднати в такі групи:

1. Матеріально-технічні (удосконалення техніки і технології, застосування нових видів сировини).

2. Організаційні:

- поглиблення спеціалізації і кооперації;

- відповідність вимог кваліфікації працюючих до організації виробництва;

- удосконалення системи управління;

- удосконалення організації виробництва і праці;

- рівень технологічної дисципліни та інтенсивності праці.

3. Економічні (удосконалення методів планування; удосконалення системи оппати праці; удосконалення системи участі працівників у прибутках).

4. Соціальні (створення відповідного морально-психологічного клімату; нематеріальне заохочення; поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу).

5. Природні умови та географічне розміщення підприємства.

Показником, який характеризує використання трудових ресурсів за відповідний період часу, є фонд робочого часу.

Аналіз проводять за даними хронометражних спостережень, фотографій робочого дня, балансу робочого часу та оперативного табельного обліку. Баланс робочого часу складають на рік із розбивкою за місяцями.

Узагальнюючими показниками використання робочого часу є середня кількість днів, відпрацьованих за звітний період одним робітником, і середня тривалість робочого дня.

Важливим фактором підвищення продуктивності праці є зниження трудомісткості продукції, оскільки зростання виробітку продукції відбувається насамперед завдяки впровадженню досяг­нень науки і техніки, механізації, автоматизації та вдосконаленню організації виробництва і праці.

Зростання продуктивності праці означає збільшення кількості продукції, виробленої за одиницю часу, чи економію робочого часу.