Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metod_rekom_dlya_PSRS.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
254.69 Кб
Скачать

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

Завдання

Вказівки до завдання

Самостійні записи

1. Визначіть:

1.1. Мету дослідження імунного статусу організму людини

2. Ознайомтесь:

2.1. Із станами, при яких проводять оцінку імунного статусу

2.2. Оціночними тестами першого рівня – орієнтовними

2.3. Оціночними тестами другого рівня - аналітичними

Імунний статус – це сукупність лабораторних показників та клінічних даних , що відображають стан імунної системи на даний час. Лабораторні дослідження дозволяють:

1. Підтвердити наявність дефектів імунної системи у пацієнтів з клінічними проявами захворювання

2. Виявити пошкоджений компонент імунної системи

3. З’ясувати характер ушкодження

Лабораторна оцінка імунного статусу людини містить визначення кількісних та функціональних показників. Вона грунтується на даних загального аналізу крові та імунограми. Імунограма – це сукупність результатів спеціальних імунологічних досліджень, які визначають кількісні та якісні показники.

Згідно з існуючими регламентуючими документами, проводити оцінку імунного статусу рекомендується при:

1. Необхідності детального обстеження стану здоров’я людини

2. Генетичних вадах імунної системи (первинні імунодефіцити)

3. Гострих і хронічних бактеріальних, вірусних, паразитарних інфекціях (вірусні гепатити, сепсис, хронічна пневмонія, лейшманіоз), підозрі на СНІД

4. Аутоімунних та алергічних захворювань

5. Злоякісних утвореннях

6. Деяких утвореннях (розсіяний склероз)

7. Обстеженні пацієнтів у геронтологічних і ендокринологічних клініках

8. Обстеженні реціпієнтів до і після трансплантації

9. Для контролю цитостатичної, імунодепресивної та імуностимулюючої терапії

У даний час на практиці використовується двоетапний принцип оцінки імунного статусу.

На першому етапі виявляють загальні характеристики або грубі дефекти у системі клітинного, гуморального імунітету та в системі фагоцитозу з допомогою найбільш простих тестів (тестів першого рівня)

Тести першого рівня – орієнтовні:

♦ визначення кількості Т- і В-лімфоцитів

♦ визначення концентрації сироваткових імуноглобулінів основних класів (М, G,А)

♦ визначення фагоцитарної активності лейкоцитів

♦ визначення абсолютного та відносного числа лімфоцитів

Інформативність і надійність цих тестів достатньо висока. Результати одержують протягом першої доби.

Якщо мають місце відхилення в орієнтовних тестах або при наявності спеціальних показань, проводять більш детальний аналіз імунологічного статусу. Для цього

рекомендують тести другого рівня.

Тести другого рівня – аналітичні:

♦ визначення субпопуляцій регуляторних Т-лімфоцитів (Т-хелперів і супресорних клітин)

♦ визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тест гальмування міграції лейкоцитів з використанням ФГА

♦ постановка (при відсутності протипоказань) шкірних тестів гіперчутливості сповільненої і негайної дії на туберкулін, грибкові антигени, інші алергени

♦ дослідження проліферативної активності Т- і В-лімфоцитів у реакції бласттрансформації на мітогени, антигени

♦ визначення активізаційних маркерів Т-лімфоцитів

♦ оцінка синтезу імуноглобулінів в культурі В-лімфоцитів

♦ оцінка активності кілерних лімфоцитів (К і NК клітин)

♦ визначення компонентів комплементів

♦ оцінка різних етапів фагоцитозу.

На основі одержаних даних можна достовірно оцінити стан імунної системи організму й застосувати конкретні підходи для корекції.