27. Неокласична теорія раціональних очікувань р. Лукаса, т. Сарджента (70-80-х pp. XXст)

Представники теорії раціональних очікувань вважають, що ек. суб´єкти здатні правильно передбачати майбутні дії уряду і вчасно реагувати на них. Теорія раціональних очікувань вивчає передусім інфляційні очікування і тому певною мірою спирається на теорію адаптивних очікувань. Згідно з останньою, очікування майбутньої інфляції формуються на основі попередніх і поточних рівнів інфляції та є відносно постійними.

На відміну від монетаристської схеми адаптивних очікувань, раціональні агенти не виводять механічно свої рішення з минулих спостережень, а прагнуть заздалегідь передбачити майбутні тенденції розвитку економіки і зафіксувати їх у господарських контрактах. Це істотно обмежує можливості держави щодо здійснення політики перерозподілу доходів і послаблює або навіть нейтралізує стимулюючий ефект економічної політики. Тому закономірним є висновок нових класиків - проведення будь-якої форми державної ек. політики, чи то політики короткострокової стабілізації (кейнсіанської), чи то грошової (монета-ристської) є необгрунтованим, неправильним і в цілому непотрібним.

Теорія раціональних очікувань стверджує, що раціональні індивіди не тільки аналізують "учора" й "сьогодні", а можуть передбачити та спрогнозувати "завтра", використовуючи усю доступну інформацію. Раціональні індивіди формують очікування не тільки на основі попереднього досвіду, а й використовуючи власні ек. знання, аналізуючи поточну та прогнозуючи майбутню економічну політику уряду. Якщо адаптивні очікування "виринають з минулого", то раціональні "спрямовані у майбутнє".

Головним і єдиним видом інформації в моделі Р. Лукаса є цінові сигнали. Господарські суб´єкти, які переслідують власні інтереси, здатні обробляти ці сигнали й ефективно їх використовувати. За умови стабільності загального рівня цін ек. суб´єкти реагують лише на зміни відносних цін, що відображають мінові пропорції між товарами.

Випадок, коли раптово зростає ціна на товар певного виробника, служить сигналом зростання попиту на товарі призводить до збільшення товарної пропозиції. За стабільного загального рівня цін ці зрушення мають локальний характер і не можуть стати джерелом циклічних коливань кон´юнктури. Інша ситуація виникає, коли загальний рівень цін змінюється. У цьому випадку ек. суб´єкти не зможуть відрізнити зміни загального рівня цін від змін відносних цін на окремі товари. Вони вважають загальне зростання цін показником підвищеного попиту на "свій" товар і починають збільшувати випуск продукції незалежно від реальної потреби в ній. "Результатом цього процесу стануть спільні коливання цін, продукту й інвестицій на агрегатному рівні, як це відбувається в реальному економічному циклі".

Інфляція є фактором, що впливає на швидкість обробки інформації й прийняття рішень. Якщо інфляційні процеси мають стійкий і стабільний характер, то раціональні агенти в змозі пристосуватися до них і скоригувати свої розрахунки. Раптові та непередбачувані зміни цін, які зводять нанівець передбачення індивідів (за термінологією Р. Лукаса, "інформаційні розриви"), можуть впливати на обсяг виробництва і зайнятості й викликати циклічні коливання та кризові явища в економіці. Уроки інфляції та стагфляції остаточно переконали наукову громадськість у тому, що в умовах зростаючої цінової нестабільності очікування економічних суб´єктів набувають першочергового значення.

Теза Р. Лукаса полягає у тому, що коливання зайнятості є результатом невідворотного впливу грошових і реальних "шоків" на економічних суб´єктів. Це означає примирення гіпотези раціональних очікувань з визнанням емпірично доведеного впливу грошей на реальні величини. Разом з тим повністю заперечується ефективність цілеспрямованої грошової політики. Особливо яскраво таке заперечення проявилося у працях наступників Р. Лукаса - Т. Сарджента й Н. Воллеса.

Нові класики довели, що очікування людей впливають на реальний перебіг економічних і політичних процесів, а тому наука не є лише нейтральним інструментом спостереження, а певною мірою впливає на формування свого об´єкта. На відміну від природних процесів, на які людина чинить опосередкований, часто неусвідомлений вплив, події, що відбуваються чи будуть відбуватися у суспільстві, можуть визначатися очікуваннями людей щодо настання чи перебігу цих подій (наприклад, результати опитувань, які публікуються напередодні виборів щодо їхнього результату, можуть вплинути і впливають на результати виборів).