
- •21. Економічна теорія пропозиції. Крива а. Лаффера
- •23. Податки: сутність, види, функції. Методи оподаткування. Податкова система.
- •25. Функції споживання і заощадження. Чинники споживання та заощадження, які не залежать від доходу.
- •26. Необхідність, сутність та методи державного регулювання економіки.
- •27. Неокласична теорія раціональних очікувань р. Лукаса, т. Сарджента (70-80-х pp. XXст)
- •28. Конкуренція в ринковій системі. Цінова та нецінова конкуренція.
- •30. Неоінституціоналізм: теорії прав власності та трансакційних витрат р. Коуза(50-60-х pp. XX ст.)
- •31. Економічні категорії, закони і принципи. Рівні використання економічних законів, їх класифікація.
- •32. Економічна теорія добробуту. Функції корисності Бентама і Неша.
- •33. Торговельна політика. Теорія абсолютних і порівняних переваг.
- •34. Функції політичної економії та методи дослідження економічних процесів і явищ.
- •35. Держава як суб'єкт ринкової економіки. Зовнішні ефекти.
- •36. Валютний курс. Види валютного курсу, конвертованість валюти.
- •37. Економічні потреби, їх сутність та класифікація. Закон зростання потреб. Взаємозв'язок потреб і ресурсів
- •38. Загальна рівновага в економіці обміну. Коробка Еджуорта.
- •39. Економічні погляди філософів Античності та Середньовіччя. (Ксенофонт, Платон, Арістотель)
- •40. Економічна система суспільства: її сутність, структурні елементи та типи.
35. Держава як суб'єкт ринкової економіки. Зовнішні ефекти.
Сучасна ринкова економіка неможлива без ефективного механізму її взаємодії з державою, органами законодавчої і виконавчої влади. Більш того, такий механізм став одним із суттєвих ознак високорозвинутого демократичного суспільства. Своє практичне втілення ця взаємодія знаходить у різних формах і напрямах.
Про необхідність діяльності держави в економіці говорить весь світовий досвід. Держава через свою особливу роль у суспільстві за всіх часів тією чи іншою мірою втручалася в економічні процеси. Але спочатку це втручання було зумовлене її власними виникненням і необхідністю.
Активне втручання держави в суспільне відтворення викликане перш за все необхідністю підтримання умов саморегулювання економіки, забезпечення ефективності функціонування ринку. Держава захищає ринок від монополізації, від знищення конкуренції, тому що при послабленні конкуренції ефективність суб’єктів господарювання знижується. По-друге, необхідність державного втручання зумовлена й тим, що певна економічна діяльність є невигідною для суб’єктів господарювання. Тому держава здійснює будівництво шляхів, електростанцій, комунальне обслуговування будинків, санітарний контроль тощо.
Втручання держави викликано необхідністю певного перерозподілу доходів, підвищенням доступу населення до деяких товарів і послуг. Механізм перерозподілу доходів передбачає виплату з державного бюджету і позабюджетних фондів пенсій, стипендій, дотацій, різних допомог.
На конкурентних ринках можуть виникати обставини, які ведуть до відхилення обсягів випуску від рівноважних та ефективних. Внаслідок існування цих обставин ринковий механізм нездатний без зовнішнього втручання з боку держави подолати перешкоди на шляху до ефективного випуску, і в таких випадках ідеться про неспроможність ринку.
Неспроможність ринку пов’язана з наявністю позитивних та негативних зовнішніх ефектів (екстерналій) та існуванням суспільних благ (проблеми існування суспільних благ розглядатимуться далі).
Зовнішні ефекти мають місце у тих випадках, коли на економічний стан суб’єктів здійснюється позитивний або негативний вплив у результаті дій інших економічних суб’єктів (без сплати за позитивний вплив або компенсаційної шкоди). Внаслідок такого впливу власні витрати та вигоди (які відображаються у витратах і доходах відповідних виробників та споживачів) відрізняються від суспільних витрат і вигод (тих, що виникають у суспільстві в цілому).
Негативні зовнішні ефекти коли діяльність однієї сторони спричинює витрати іншої (завод виливає стічні води в ріку, в якій рибалки ловлять рибу. Що більше стічних вод буде вилито, то менше зловлять рибалки). Позитивні зовнішні ефекти – коли діяльність однієї сторони дає прибуток для іншої (власник будинку перефарбовує його і водночас розбиває красивий квітник. Всі сусіди виграють від такої діяльності, хоча рішення прикрасити будинок і територію навколо нього, напевне, не приймалось із урахуванням вигоди для сусідів. Хобі одного з мешканців міста розводити квіти. Це сприяє зростанню доходів бджоляра, вулики якого встановлені неподалік.). За негативних зовнішніх впливів середні приватні витрати на виробництво є меншими, ніж суспільні витрати. В результаті деякі фірми залишаються в галузі, навіть коли з міркувань ефективності їм варто було б вийти з неї. Таким чином, негативні екстерналії заохочують велику кількість фірм залишатися в галузі.