Термінологічний словник

Агресивна політика фінансування – такий тип політики фінансування активів, при якому за рахунок власного чи довгострокового позикового капіталу фінансуються необоротні активи, а оборотні – за рахунок залучення короткострокового позикового капіталу.

Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання котрих, як очікується, забезпечить отримання економічних вигод у майбутньому.

Активи ліквідні – група активів підприємства, яка швидко може бути конвертована у грошову форму без втрати своєї поточної вартості з метою своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов’язаннями.

Активи необоротні – сукупність майнових цінностей підприємства, що багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності та переносять на продукцію частину використаної вартості.

Активи нематеріальні – група активів підприємства, яка не має матеріальної форми і включає об’єкти інтелектуальної власності.

Активи оборотні – сукупність майнових цінностей підприємства, які обслуговують поточний господарський процес і повністю споживаються протягом одного операційного циклу.

Активи фінансові – групи активів підприємства, які перебувають у формі готівкових грошових коштів та різноманітних фінансових інструментів, що належать підприємству.

Активи чисті – сукупність майнових цінностей (активів) підприємства, які сформовані за рахунок власного капіталу.

Акція – цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство та право на участь в управлінні товариством (для звичайних акцій), дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації товариства.

Альтернативні інвестиційні проекти – проекти, які не можуть бути реалізовані одночасно і впровадження одного з них автоматично виключає реалізацію іншого.

Амортизація – систематичний розподіл вартості активу, що амортизується, протягом терміну корисного використання активу.

Амортизація позики – витрати, пов’язані з погашенням позики.

Аналіз – метод дослідження, суть якого полягає у розчленуванні об’єкта дослідження на складові частини і вивченні взаємозв’язку між ними.

Аналіз фінансовий коефіцієнтів – одна з найбільш поширених систем фінансового аналізу, методами якого є розрахунки співвідношення окремих фінансових показників, що характеризують різні аспекти діяльності підприємства.

Антикризове фінансове управління – система прийомів і методів управління фінансами, спрямована на попередження фінансової кризи та банкрутства підприємства, яка включає комплекс заходів щодо профілактики фінансової кризи та її подолання.

Ануїтет – ряд послідовних платежів, що виплачуються через однаковий термін незалежно від проходження цих платежів, їх призначення та мети.

Ануїтети постнумерандо – ануїтети, для яких платежі здійснюються у кінці інтервалів.

Ануїтети пренумерандо - – ануїтети, для яких платежі здійснюються на початку відповідних інтервалів.

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає активи, капітал та зобов’язання підприємства на певний момент часу.

Балансова вартість – сума, за якою актив включають до балансу після вирахування будь-якої суми накопиченого зносу.

Банківський кредит – кошти, які надаються банком у позику клієнту для цільового використання на встановлений термін під визначений відсоток.

Банкрот – неплатоспроможний боржник, який не має змоги відповісти за пред’явленими зобов’язаннями.

Банкрутство – документально підтверджена нездатність суб’єкта господарювання платити за своїми зобов’язаннями і фінансувати поточну діяльність у зв’язку з відсутністю коштів.

Безнадійна дебіторська заборгованість – заборгованість, стосовно якої існує впевненість у її неповерненні боржником або позовний термін якої минув.

Бенчмаркінг – безперервний процес порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з аналогічними об’єктами інших підприємств (структурних підрозділів).

Бізнес-середовище – сукупність зовнішніх та внутрішніх факторів, які впливають на діяльність підприємства.

Бухгалтерська звітність – звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Бюджетування капітальних інвестицій – процес виявлення, оцінювання, планування та фінансування значних інвестиційних проектів.

Валова продукція – включає готову продукцію, напівфабрикати, інструменти, прилади роботи (послуги), відпущені на сторону разом із змінами залишків незавершеного виробництва.

Валовий прибуток – різниця між чистим доходом та собівартістю продукції.

Векселі одержані – це заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.

Вексель – це безумовне письмове зобов’язання сплатити певну суму протягом визначеного періоду чи в установлений термін на користь пред’явника векселя.

Вертикальний (структурний) фінансовий аналіз – одна з систем фінансового аналізу, яка грунтується на дослідженні структури окремих показників фінансової звітності.

Виробнича продуктивність – показник ефективності використання окремих видів виробничих ресурсів.

Виробничий ліверидж – взаємозв’язок між обсягом виробництва, постійними і змінними витратами. Це потенційна можливість впливати на прибуток підприємства, змінюючи структуру собівартості продукції та обсяг її випуску.

Виробничо-фінансовий ліверидж – залежність, яка відображає загальний ризик, пов’язаний з можливою нестачею коштів для відшкодування виробничих і фінансових витрат.

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Витрати майбутніх періодів – це витрати, оплачені у звітному періоді, які відносять до наступних облікових періодів.

Відстрочені податкові активи – сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок виникнення різниці між обліковою і податковою базами оцінки.

Вічні ануїтети – необмежені у часі ануїтети.

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Внутрішнє середовище підприємства – це сукупність агентів, які діють всередині підприємства, та їх відносин, що виникають у процесі фінансово-господарської діяльності.

Внутрішній фінансовий контроль – процес виконання та забезпечення реалізації всіх управлінських рішень в галузі фінансової політики, що організується підприємством з метою реалізації фінансової стратегії і упередження кризових ситуацій.

Горизонтальний аналіз – одна з систем фінансового аналізу, яка базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників у часі.

Господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни у фінансовому стані підприємства.

Готова продукція – закінчений з точки зору виробничого циклу виріб, призначений для реалізації зовнішнім споживачам.

Грошова одиниця – установлений у законодавчому порядку грошовий знак.

Грошовий потік – надходження і витрати грошових коштів у процесі здійснення господарської діяльності підприємства.

Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Гудвіл – різниця між вартістю придбання чистих активів дочірнього підприємства та балансовою вартістю цих активів на дату придбання.

Дебіторська заборгованість – сума боргів, що належать підприємству, організації, установі від юридичних осіб.

Дескриптивні моделі фінансового аналізу – це основні моделі, за допомогою яких здійснюється фінансовий аналіз: подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах, вертикальний та горизонтальний аналіз звітності, системний аналіз коефіцієнтів.

Дивідендна політика – частина загальної фінансової стратегії акціонерного товариства, яка складається з оптимізації пропорцій між частинами отриманого прибутку на споживання та капіталізацію з метою забезпечення зростання ринкової вартості акцій.

Дивідендний дохід – частина прибутку акціонерного товариства, що спрямовується на щорічний розподіл між акціонерами і сплачується їм відповідно до видів і кількості акцій, що перебувають в обігу.

Дисконт – сума перевищення вартості погашення боргових цінних паперів над їх собівартістю.

Дисконтування – процес визначення теперішньої вартості майбутніх грошових надходжень.

Діагностика банкрутства – система цільового фінансового аналізу, який спрямований на виявлення кризового розвитку підприємства, що створює загрозу його банкрутства.

Довгострокова платоспроможність – здатність підприємства розраховуватись за своїми довгостроковими зобов’язаннями.

Довгострокові зобов’язання – усі зобов’язання, які не є поточними.

Довгострокові кредити – зовнішні джерела коштів, які залучає підприємство на термін понад три роки і спрямовує на формування необоротних активів.

Довгострокові фінансові інвестиції – фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Додатковий капітал – складова власного капіталу, яка включає суми від дооцінки необоротних активів, безоплатно отримані цінності, емісійний дохід акціонерного товариства тощо.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які ведуть до зростання власного капіталу (окрім зростання капіталу за рахунок вкладів власників).

Дюпонівська система фінансового аналізу – система поглибленого інтегрального фінансового аналізу діяльності підприємства, яка базується на розкладанні показника «рентабельності активів» на низку факторів, що його формують.

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Економічний потенціал підприємства – потенційна можливість підприємства забезпечувати реалізацію економічних вигод у короткостроковому та довгостроковому періодах.

Емісія – випуск в обіг нових партій грошей чи цінних паперів.

Емісійна ціна акції – ціна, за якою акція емітується, тобто продається на первинному ринку цінних паперів.

Ефект фінансового важеля – модель, яка дає змогу визначити, на скільки відсотків збільшиться рентабельність власного капіталу в результаті залучення позикових коштів в оборот підприємства.

Залучений капітал – кошти, що залучаються для фінансування діяльності підприємства на умовах платності, строковості, поверненості.

Запас міцності – характеризує величину, на яку фактичний або запланований обсяг реалізації перевищує критичний обсяг реалізації.

Запаси – це активи, які зберігаються для продажу за умов звичайної господарської діяльності, або перебувають у процесі виробництва для такого продажу чи призначені для споживання у виробничому процесі чи при наданні послуг.

Збиток – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Звичайна діяльність – будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок її проведення.

Змінні витрати – витрати, обсяг здійснення яких перебуває у прямій залежності від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зовнішнє середовище підприємства – певне ринкове середовище, яке формують зовнішні щодо підприємства суб’єкти економічної діяльності.

Зовнішній фінансовий аналіз – аналіз, який здійснюється партнерами підприємства та контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності.

Інвестиції – сукупність витрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в будь-яке підприємство.

Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація тих необоротних активів та фінансових інвестицій, що не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Інвестиційна політика – частина загальної фінансової стратегії підприємства, яка полягає у виборі реалізації найвигідніших шляхів розширення і поповнення його активів з метою забезпечення основних напрямків економічного розвитку.

Інвестиційна привабливість – узагальнююча характеристика позитивних і негативних рис інвестування окремих напрямків і об’єктів з позиції конкретного інвестора.

Інвестиційний портфель – цілеспрямовано сформована сукупність об’єктів фінансового інвестування, яка призначена для реалізації інвестиційної політики підприємства в майбутньому періоді.

Інвестиційний проект – діяльність, заходи, що передбачають здійснення комплексу будь-яких дій, які забезпечують досягнення певних цілей (отримання результатів).

Інвестиційний ризик – імовірність того, що дохід від інвестицій не досягне запланованої величини.

Інвестований капітал – капітал, що вкладений власниками у підприємство.

Інвестор – суб’єкт підприємницької діяльності, який приймає рішення щодо вкладення власного або залученого капіталу в об’єкти інвестування.

Інтелектуальні інвестиції – купівля патентів, ліцензій, ноу-хау, підготовка та перепідготовка персоналу, вкладення коштів у науково-дослідні роботи.

Інші необоротні активи – усі необоротні активи, які не є нематеріальними активами, основними засобами, довгостроковими фінансовими інвестиціями, довгостроковою дебіторською заборгованістю та відстроченими податковими активами.

Капітал – загальна вартість коштів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, яка авансується у формування активів підприємства.

Капітальні інвестиції – вкладення грошових коштів в основні засоби та нематеріальні активи.

Коефіцієнт котирування – відношення ринкової ціни акції до її облікової ціни.

Комплексний фінансовий аналіз – сукупність заходів, спрямованих на збір, консолідацію, узагальнення та обробку вхідної фінансової інформації, з метою ідентифікації економічного потенціалу об’єкта аналізу.

Конверсійна вартість – вартість облігації, в умовах емісії якої передбачена можливість її конвертації у звичайні акції фірми-емітента.

Консолідована фінансова звітність – звітність, яка відображає фінансовий стан та результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Користувачі звітності – фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Короткострокові фінансові вкладення – вкладення капіталу в цінні папери строком до одного року.

Кредит – надання позичальнику коштів у грошовій та інших формах на встановлений термін під певний відсоток.

Кругообіг коштів підприємства – планомірний рух коштів підприємства у процесі господарської діяльності, результатом якого є створення нової вартості.

Кредиторська заборгованість – поточні зобов’язання підприємства, які відображають його заборгованість перед суб’єктами господарювання за комерційними операціями та розрахунками, що нараховані до сплати.

Кредитоспроможність – система умов, які визначають спроможність підприємства залучати кредит у різних формах, виконуючи всі пов’язані з ним фінансові зобов’язання в повному обсязі та в передбачені терміни.

Критерій – найбільш суттєва ознака, що є основою фінансової оцінки чи класифікації економічних явищ, процесів, видів діяльності.

Курс облігації – відношення ринкової ціни облігації у відсотках до її номінальної вартості.

Курсова (поточна ринкова) ціна акції – ціна, за якою акція котирується (оцінюється) на вторинному ринку цінних паперів.

Ліверидж – фінансовий механізм управління співвідношенням окремих видів капіталу.

Ліквідаційна вартість майна – вірогідна ціна, за яку майно може бути продане на ринку на дату оцінювання з урахуванням терміну продажу, визначеного ліквідаційною комісією.

Ліквідаційний баланс – баланс підприємства-банкрута, складений ліквідаційною комісією після реалізації необхідної частини його активів і повного задоволення всіх вимог кредиторів, який передається до суду.

Ліквідність – спроможність окремих видів майнових цінностей швидко перетворюватись у грошову форму без втрати своєї поточної вартості в умовах кон’юнктури ринку, що склалася.

Ліквідність підприємства – наявність у підприємства оборотних коштів, теоретично достатніх для погашення короткострокових зобов’язань.

Маневреність власного капіталу – показник, який характеризує частку власного капіталу, що використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладається в оборотні активи, а яка його частка капіталізується.

Маржинальний дохід – сума постійних витрат та прибутку підприємства.

Матеріальні витрати – вартість матеріальних ресурсів, які споживаються, а також їх втрат у межах норм, які включають до складу собівартості продукції.

Метод участі в капіталі – метод обліку, за яким балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується відповідно на суму збільшення або зменшення частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування.

Методи фінансового аналізу – комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

Методологія та методика фінансового аналізу – сукупність видів, прийомів, методів фінансового аналізу, які використовуються для вивчення фінансового стану підприємства.

Модель стійкого економічного зростання – алгоритм, який дає змогу забезпечити основні фінансові пропорції, пов’язані з приростом обсягів реалізації у звітному періоді.

Модель фінансової рівноваги підприємства – алгоритм, який дає змогу збалансувати позитивні та негативні потоки фінансових ресурсів і забезпечувати фінансову рівновагу підприємства в довгостроковому періоді.

Моніторинг поточної фінансової діяльності – розроблений на підприємстві механізм здійснення менеджерами та аналітиками підприємства постійного нагляду за умовами і показниками розвитку фінансового ринку в розрізі окремих його сегментів.

Монетарні статті – гроші, а також інші активи і зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у визначеній сумі грошей.

Надзвичайна подія – подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та є неочікуваною.

Накопичений капітал – створений на підприємстві капітал, крім того, що був спочатку авансований власниками.

Нарощування – процес визначення майбутньої вартості.

Наступний (ретроспективний) аналіз – проводиться після здійснення фінансових операцій.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку – нормативний документ, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

Негрошові операції – операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів.

Незавершене будівництво – витрати, здійснені протягом звітного періоду, але віднесені до майбутнього виконання будівельного контракту за умови впевненості у їх відшкодуванні замовником.

Незавершене виробництво – напівфабрикати та продукція, що перебувають в цехах підприємства на технологічному процесі і ще не готові для передавання в інші підрозділи підприємства.

Неліквідні активи – елементи поточних активів, які не мають перспективи бути проданими за гроші за повною вартістю.

Нематеріальні активи – ідентифікований немонетарний актив без фізичної субстанції, який утримується підприємством з метою використання у процесі виробництва або поставки товарів і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей.

Необоротні активи – сукупність майнових цінностей підприємства, які неодноразово беруть участь у процесі господарської діяльності та поступово переносять свою вартість на продукцію.

Неоплачений капітал – сума заборгованості власників за внесками до статутного капіталу.

Непрямий метод аналізу руху грошових коштів – метод, який дає змогу перетворити величину прибутку у величину грошових коштів.

Неформалізовані методи фінансового аналізу – методи аналізу, які грунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких взаємозв’язках.

Номінальна вартість облігацій (акцій) – вартість, яка вказується на бланку облігації (акції).

Норма дивіденду – співвідношення суми дивіденду на одну акцію та її номінальної вартості.

Нормативні моделі фінансового аналізу – моделі, які дають змогу порівняти фактичні показники господарської діяльності з нормативними.

Неплатоспроможність – неспроможність підприємства виконати платіжні зобов’язання, строк сплати яких настав.

Облігація – цінний папір, що підтверджує боргове зобов’язання емітента повернути власникові його номінальну вартість в обумовлений строк і виплатити певний дохід.

Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Оборотний капітал – частина продуктивного капіталу, котра переносить вартість на новостворений продукт повністю і повертається до виробника у грошовій формі наприкінці кожного кругообігу капіталу.

Оборотні кошти – грошові кошти, авансовані у виробничі запаси та засоби обігу, які постійно перебувають у кругообігу з метою безперервного забезпечення процесу виробництва та реалізації продукції.

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційними чи фінансовими.

Операційний ліверидж – фінансовий механізм управління прибутком, побудований на оптимізації співвідношення постійних і змінних витрат підприємства.

Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Оптимізація структури капіталу – процес визначення співвідношення власного та позикового капіталу, під час якого максимізується ринкова вартість підприємства.

Основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства та забезпечують основну частку його доходу.

Основні активи – сукупність матеріальних активів у формі засобів праці, які багато разів беруть участь у процесі виробничо-комерційної діяльності та переносять на продукцію свою вартість частинами.

Основні засоби – це матеріальні активи, які:

• утримуються підприємством для використання у виробництві або поставки товарів та надання послуг, для здавання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей;

• будуть використовуватись, як очікується, більше одного періоду;

• функціонують в натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, а також капітальні вкладення в об’єкти, що належать до основних засобів.

Основний капітал – капітал, який інвестований у необоротні активи підприємства.

Оцінка ділової активності – аналіз ефективності використання ресурсів підприємства.

Оцінювання фінансового стану підприємства – систематичний і всебічний аналіз фінансового стану підприємства на основі використання системи показників оцінки, різних методів, прийомів та методик аналізу.

Період обороту – час, протягом якого активи чи капітал обертаються на підприємстві в процесі його виробничо-комерційної діяльності.

Період окупності – визначає період часу, необхідний для повного відшкодування інвестицій за рахунок чистих грошових надходжень від їх використання.

Плече фінансового важеля – співвідношення позикового і власного капіталу.

Порівняльний аналіз – метод комплексного фінансового аналізу, в межах якого ідентифікація економічного потенціалу об’єкта аналізу здійснюється на основі інтерпретації відхилень розрахункових значень визначеної сукупності цільових показників від еталонних величин.

Постійні витрати – витрати, сума яких не залежить від зміни обсягу виробництва і реалізації продукції в межах певного часового періоду.

Поточна дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів, погашення якої очікується протягом одного року або поточного операційного циклу, якщо останній довший за рік.

Поточна діяльність – основна статутна діяльність підприємства, пов’язана з отриманням доходу.

Поточна ліквідність – визначається відповідністю оборотних активів короткостроковим пасивам.

Поточні фінансові інвестиції – інвестиції, що легко реалізуються та призначаються для утримання протягом терміну, що не перевищує один рік.

Платоспроможність підприємства – спроможність підприємства своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов’язання.

Предикативні моделі фінансового аналізу – моделі передбачуваного, прогностичного характеру.

Премія – сума перевищення собівартості боргових цінних паперів над вартістю їх погашення.

Примітки до фінансових звітів – сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обгрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Продуктивність підприємства – кількість виробленої продукції за одиницю часу на одиницю обладнання або на одного робітника.

Прості відсотки – схема нарахування відсотків, за якою база нарахування залишається незмінною.

Прямий метод аналізу руху грошових коштів – метод, який розкриває абсолютні суми надходжень та витрат грошових коштів.

Ранжирування фінансових показників – метод комплексного фінансового аналізу, в межах якого ідентифікація економічного потенціалу об’єкта аналізу здійснюється на основі розрахунку рангу підприємства – об’єкта дослідження.

Резервний капітал – сума резервів, створених за рахунок чистого прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або установчих документів, що мають строго цільове призначення.

Рух грошових коштів – надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Самоокупність – спроможність підприємства повністю покривати свої витрати за рахунок отриманих доходів.

Самофінансування – фінансування розвитку підприємства виключно за рахунок власних фінансових ресурсів.

Свот-аналіз – система інтегрального аналізу, основним змістом якого є дослідження сильних та слабких сторін підприємства, які обумовлюють кризовий фінансовий стан підприємства.

Складні відсотки – схема нарахування відсотків, при якій нараховані раніше відсотки капіталізуються.

Собівартість продукції – поточні витрати підприємства в грошовій формі на виробництво та збут товарів, робіт і послуг.

Статутний капітал – вартісний вираз сукупного вкладу засновників (власників) у майно підприємства при його створенні.

Стохастичне моделювання – використовується, якщо зв’язок між показниками має імовірнісний характер.

Строкові ануїтети – ануїтети, що мають обмежену кількість інтервалів часу.

Сума дивіденду – це виплата акціонеру частини прибутку в розрахунку на одну акцію.

Сумнівний борг – дебіторська заборгованість, відносно якої існує ймовірність її неповернення боржником.

Темп інфляції – показник, який характеризує розмір знецінення (зниження споживчої вартості) грошей у певний період у відсотках до їх номіналу на початок періоду.

Точка беззбитковості – показник, що характеризує обсяг реалізації продукції, за якого сума чистого доходу підприємства дорівнює загальній сумі постійних витрат.

Тривалість життєвого циклу інвестицій – це найбільш ймовірний період, протягом якого інвестиції, що оцінюються, будуть приносити дохід.

Фінансова гнучкість – спроможність підприємства швидко формувати необхідний обсяг фінансових ресурсів за неочікуваної появи високоефективних фінансових пропозицій чи нових можливостей прискорення економічного розвитку.

Фінансова діяльність – цілеспрямована система заходів щодо забезпечення залучення необхідного обсягу капіталу із зовнішніх джерел і своєчасне і повне виконання зобов’язань щодо його обслуговування та повернення.

Фінансова рівновага – характеристика стану фінансової діяльності підприємства, за якого потреба у збільшенні основного обсягу активів підприємства балансується із можливостями підприємства щодо формування його фінансових ресурсів за рахунок власних джерел.

Фінансовий актив – це будь-який актив, що є:

- грошовими коштами;

- контрактним правом отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив іншого підприємства;

- контрактним правом обмінювати фінансові інструменти з іншим підприємством за умов, які не є потенційно сприятливими;

- інструментом акціонерного капіталу іншого підприємства.

Фінансовий аналіз – процес дослідження фінансового стану та результатів діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку.

Фінансовий ліверидж – потенційна можливість впливати на прибуток підприємства та доходність власного капіталу шляхом використання підприємством позичених коштів.

Фінансовий стан підприємства – комплексне поняття, яке визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Фінансові інвестиції – активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку за рахунок відсотків, дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигод для інвестора.

Фінансування – процес вибору напрямків, форм і періодів використання фінансових ресурсів з метою забезпечення економічного розвитку і зростання ринкової вартості підприємства.

Фондовіддача – показник, який відображає ефективність використання операційних основних засобів підприємства у виробничо-комерційній діяльності.

Формалізовані методи фінансового аналізу – методи аналізу, в основу яких покладені жорстко формалізовані аналітичні залежності.

Цілісний майновий комплекс – господарський об’єкт із закінченим циклом виробництва і реалізації продукції, оцінка активів якого в процесі приватизації, продажу, злиття здійснюється в комплексі.

Ціна капіталу – загальна сума коштів, яку необхідно сплатити за використання певного обсягу фінансових ресурсів, що виражена у відсотках до цього обсягу.

Чиста вартість дебіторської заборгованості – сума дебіторської заборгованості за вирахуванням сумнівних та безнадійних боргів.

Чистий грошовий потік – результат зіставлення обсягів позитивного та від’ємного грошових потоків за звітний період.

Чисті активи – активи підприємства за вирахуванням його зобов’язань.

«Чисті» поточні активи – грошові кошти, цінні папери, що можуть бути перетворені на гроші негайно.

Додаток 1

	Коди
Дата (рік, місяць, число)			01
Підприємство Глобус за ЄДРПОУ
Територія за КОАТУУ
Форма власності за КФВ
Орган державного управління за СПОД
Галузь за ЗКГНГ
Вид економічної діяльності _______________________________ за КВЕД
Одиниця виміру: тис.грн Контрольна сума

БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА

за 200 р.

АКТИВ	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. НЕОБОРОТНІ АКТИВИ
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	-	19
первісна вартість	011	-	27
накопичена амортизація	012	-	(8)
Незавершені капітальні вкладення (33, 35,61)	020	-	-
Основні засоби:
залишкова вартість	030	562	607
первісна вартість	031	863	913
знос	032	(301)	(306)
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість	035
первісна вартість	036
накопичена амортизація	037
Довгострокові фінансові інвестиції
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040
інші фінансові інвестиції	045	83	84
Довгострокова дебіторська заборгованість	050	-	-
Інші необоротні активи	070	-	-
Усього за розділом І	080	645	710
ІІ. ОБОРОТНІ АКТИВИ
Виробничі запаси	100	17	19
Поточні біологічні активи	110
Незавершене виробництво	120
Готова продукція	130
Товари	140	268	332
Векселі одержані	150		-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чисто реалізаційна вартість	160	16	13
первісна вартість	161	16	13
резерв сумнівних боргів	162	-	-
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	2	-
за виданими авансами	180	-	-
з нарахованих доходів	190	-	-
із внутрішніх розрахунків	200	43	33
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	-	-
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	22	21
в іноземній валюті	240
інші оборотні активи	250
Усього за розділом ІІ	260	368	418
ІІІ. ВИТРАТИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ	270
БАЛАНС	280	1013	1128
ПАСИВ	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Статутний капітал	300	547	590
Пайовий капітал	310	139	186
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330	10	10
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	58	109
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом І	380	754	895
ІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСТУПНИХ ВИТРАТ І ПЛАТЕЖІВ
Забезпечення витрат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом ІІ	430
ІІІ. ДОВГОСТРОКОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов’язання	450
Відстрочені податкові зобов’язання	460
Інші довгострокові зобов’язання	470
Усього за розділом ІІІ	480
ІV. ПОТОЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
Короткострокові кредити банків	500	40	45
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	175	134
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540
з бюджетом	550	16	18
з позабюджетних платежів	560
зі страхування	570	9	10
з оплати праці	580	19	26
з учасниками	590	-	-
із внутрішніх розрахунків	600	-	-
Інші поточні зобов’язання	610	-	-
Усього за розділом ІV	620	259	233
V. ДОХОДИ МАЙБУТНІХ ПЕРІОДІВ	630	-	-
БАЛАНС	640	1013	1128

Керівник підприємства _________________________________

М. П. (прізвище)