Порівняльна характеристика

фінансового і управлінського аналізу:

Фінансовий аналіз	Управлінський аналіз
проводиться тільки на рівні окремих суб’єктів господарювання	проводиться на різних рівнях управління (за структурними підрозділами підприємства, в цілому по підприємству, по об’єднаннях і в цілому по галузі)
полягає у підборі, групуванні і вивченні даних про фінансові ресурси підприємства і їх використання з метою забезпечення виконання статутних завдань підприємства	вивчає всі сторони господарської діяльності, а саме виробництво, постачання, реалізацію, використання різних видів ресурсів, дослідження ринку
дає можливість критично оцінити фінансові результати і фінансовий стан підприємства, а також ймовірність банкрутства	дає можливість комплексно дослідити господарську діяльність підприємства, визначити “слабкі” сторони та напрями підвищення їх ефективності
використовує тільки вартісні показники	використовує як вартісні, так і натуральні показники
має певну періодичність і дозволяє оцінити можливості підприємства у перспективі	найбільш ефективний при поточному плануванні господарської діяльності

В умовах сьогодення найбільша увага приділяється функціональності і перспективності спрямування фінансового аналізу.

Функціональна спрямованість передбачає перетворення фінансового аналізу в елемент технології управління підприємством з метою підготовки виважених і своєчасних управлінських рішень, тобто важливу функцію процесу управління, оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства. Перспективна спрямованість полягає в тому, що він є інструментом обґрунтування рішень при виконанні поточних і стратегічних завдань розвитку підприємства.

На сьогодні розрізняють 5 самостійних підходів щодо з’ясування суті і розвитку фінансового аналізу:

1. школа емпіричних прагматиків розглядає фінансовий аналіз на основі показників, що характеризують оборотні активи, власний оборотній капітал та кредиторську заборгованість. Основним предметом досліджень представників цієї школи є аналіз кредитоспроможності компаній;

2. школа статистичного фінансового аналізу займається опрацюванням критеріїв кредитоспроможності підприємства. Родоначальником цього напрямку фінансового аналізу вважається Олександр Уолт. У своїй праці, опублікованій у 1919 році він довів, що коефіцієнти, розраховані за даними фінансової звітності, мають сенс лише тоді, коли існують критерії, з граничними значеннями яких можна їх порівнювати. При цьому розробка нормативів передбачалася в розрізі галузей, підгалузей та груп однорідних за масштабами підприємств. На основі статистичних методів дослідження коефіцієнти було класифіковано, визначено їх залежність від багатьох чинників, які обумовлюють особливості діяльності компаній;

3. школа мультиваріантних аналітиків займається побудовою концептуальних основ фінансового аналізу на основі фінансових коефіцієнтів. Представники цієї школи обгрунтували зв’язок окремих коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан та ефективність поточної діяльності компаній, з узагальнюючими показниками фінансово-господарської діяльності. Основою їх діяльності стала побудова системи взаємопов’язаних показників, які б комплексно характеризували діяльність підприємства;

4. школа аналітиків вивчає питання прогнозування банкрутства компаній на основі фінансової звітності. Основна увага прихильниками вказаного напрямку приділяється перспективному, а не ретроспективному аналізу. На їхню думку, аналіз фінансової звітності компанії дає змогу передбачити можливе банкрутство і своєчасно розробити заходи щодо покращення фінансового стану аналізованого підприємства. Вагомий внесок у розвиток ідей цієї школи був зроблений Едваром Альтманом, який розробив систему моделей для оцінки ймовірності банкрутства корпорацій США;

5. школа учасників фондового ринку опрацьовує питання використання звітності для прогнозування ефективності інвестування коштів у цінні папери. Незважаючи на відносно незначний період виділення цього напрямку фінансового аналізу, сьогодні він активно розвивається. Широкі можливості мобілізації фінансових ресурсів на фондовому ринку обумовили необхідність комплексного дослідження і теоретичного обгрунтування питань, пов’язаних з інвестиційною привабливістю компаній для визначення фактичного рівня та прогнозування рівня ефективності інвестування у цінні папери таких емітентів, а також оцінки пов’язаного з цим ризику.

Усі перелічені напрямки фінансового аналізу продовжують розвиватися і сьогодні. Подальші перспективи розвитку пов’язуються із застосуванням сучасних інформаційних технологій, які повинні стати базою для моделювання фінансових звітів підприємств та прогнозування на цій основі різноманітних фінансових показників.