2. Рейтингова оцінка фінансового стану підприємств.

В аналізі фінансово-господарської діяльності підприємств рейтингування дає змогу розмістити підібрані певним чином підприємства в одному ряду на основі значень основних показників їх діяльності. Порівняння підприємства із спорідненими йому підприємствами за галузевою належністю чи масштабами діяльності дає можливість визначити його місце серед конкурентів, обрати постачальників, покупців, банки та інших контрагентів, тобто визначити його значущість (ранг) серед інших суб’єктів господарювання.

Підсумкова рейтингова оцінка діяльності підприємств враховує всі найважливіші параметри (показники) фінансово-господарської діяльності підприємства. При її побудові використовуються дані щодо економічного потенціалу підприємства, рентабельності, ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, джерел фінансування та інших показників.

Складовими етапами методики комплексної порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану підприємства є:

1. Збір і аналітична обробка вихідної інформації за досліджуваний період.

2. Обгрунтування системи показників, що використовуються для рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності і ділової активності підприємства та їх класифікації, розрахунок підсумкового показника рейтингової оцінки.

3. Ранжирування підприємств за рейтингом.

Вихідні показники для рейтингової оцінки об’єднані в чотири групи. Збиткові підприємства при цьому не розглядаються. В першу групу включені найбільш узагальнені і важливі показники прибутковості (рентабельності) господарської діяльності. Друга група об’єднує показники ефективності управління підприємством, третя – показники оцінки ділової активності, а четверта – показники оцінки ліквідності і ринкової стійкості (табл.13.1).

Таблиця 13.1

Система показників рейтингової оцінки підприємств

Групи показників	Назви показників
І група – показники прибутковості (рентабельності) господарської діяльності	♦ Чиста рентабельність активів ♦ Рентабельність власного капіталу ♦ Загальна рентабельність виробничих засобів (чистий прибуток до величини основних виробничих засобів та оборотних коштів у товарно-матеріальних цінностях)
ІІ група – показники оцінки ефективності управління	♦ Чистий прибуток на 1 грн. реалізованої продукції ♦ Прибуток від операційної діяльності на 1 грн. реалізованої продукції ♦ Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування на 1 грн. реалізованої продукції
ІІІ група – показники оцінки ділової активності	♦ Віддача основних засобів – виручка від реалізації на 1 грн. основних засобів ♦ Оборотність оборотних активів ♦ Оборотність найбільш ліквідних активів ♦ Віддача власного капіталу – виручка від реалізації на 1 грн. власного капіталу
IV група – показники оцінки ліквідності і ринкової стійкості	♦ Коефіцієнт поточної ліквідності ♦ Коефіцієнт абсолютної ліквідності ♦ Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)

В основі розрахунку підсумкового показника рейтингової оцінки лежить порівняння підприємства за кожним показником фінансового стану, рентабельності і ділової активності з умовним еталонним показником, що втілює найкращі результати з усіх порівнювальних показників. Отже, базою відліку для отримання рейтингової оцінки фінансового стану підприємства є найбільш високі результати з усієї сукупності об’єктів, що порівнюються між собою.

Такий підхід відповідає практиці ринкової конкуренції, де кожний самостійний товаровиробник прагне до того, щоб за всіма показниками діяльності виглядати краще за конкурента.

В загальному вигляді алгоритм порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану, рентабельності і ділової активності підприємства може бути поданий у вигляді послідовності таких етапів (рис.13.5):

Порівняльна рейтингова оцінка фінансового стану підприємств

Етап 1. Подання вихідних даних у вигляді матриці

Етап 2. Визначення показників еталонного підприємства

Етап 3. Стандартизація показників матриці

Етап 4. Рейтингова оцінка підприємств

Етап 5. Розміщення підприємств в порядку зменшення рейтингової оцінки

Рис.13.5. Алгоритм проведення рейтингової оцінки фінансового стану підприємств

На першому етапі вихідні дані подаються у вигляді матриці (а_ij), де в рядках записані номери показників ( і = 1, 2, 3, ... n ), а в стовпчиках – номери підприємств ( j = 1, 2, 3, ... m ).

На другому етапі по кожному показнику знаходиться максимальне значення і заноситься до стовпчика умовного еталонного підприємства (m + 1).

На третьому етапі вихідні показники матриці а_ij стандартизуються по відношенню до відповідного показника еталонного підприємства за формулою:

х_ij = а_ij / max а_ij, (13.1)

де х_ij – стандартні показники j-го підприємства.

На четвертому етапі для кожного аналізованого підприємства значення його рейтингової оцінки обчислюється за формулою:

R _j = √ (1-x_1j)² + (1-x_2j)² + …+(1-x_nj)², (13.2)

де R_j – рейтингова оцінка для j – го підприємства;

x_1j, x_2j, ..., x_nj – стандартизовані показники j - го аналізованого підприємства.

На п’ятому етапі підприємства упорядковуються в порядку зменшення рейтингової оцінки.

Найвищий рейтинг має підприємство з мінімальним значенням його рейтингової оцінки (R).

Запропонована методика не лише дає змогу оцінити поточний стан підприємства на певну дату, але і його фінансові можливості щодо зміни свого стану в динаміці, на перспективу.

До переваг методики рейтингової оцінки фінансового стану підприємств можна віднести:

1. Методика базується на комплексному багатомірному підході до оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства.

2. Рейтингова оцінка здійснюється на основі фінансової звітності підприємства.

3. Рейтингова оцінка є порівняльною, тобто враховує реальні досягнення всіх конкурентів.

4. Для отримання рейтингової оцінки застосовується простий та доступний обчислювальний механізм.

5. Методика дає змогу провести кількісну оцінку надійності ділового партнера за результатами його поточної і попередньої діяльності.

Контрольні запитання:

1. Яка мета проведення комплексного аналізу діяльності підприємства?

2. За якими основними напрямками проводиться комплексний фінансовий аналіз підприємства?

3. Що включає структурна модель комплексного аналізу?

4. Які основні завдання комплексного фінансового аналізу?

5. Назвіть вимоги до процесу організації проведення комплексного фінансового аналізу.

6. Які вимоги висуваються до інформаційного забезпечення комплексного фінансового аналізу?

7. Що включає модель обробки вхідної інформаційної бази?

8. Які етапи включає організація комплексного фінансового аналізу?

9. Що включає базова модель фінансового аналізу на основі ранжирування показників?

10. Що включає базова модель фінансового аналізу на основі порівняння розрахункових показників з еталонними величинами?

11. Для чого проводиться рейтингова оцінка фінансового стану підприємств?

12. Що включає методика комплексної порівняльної рейтингової оцінки фінансового стану підприємств?

13. Які показники використовуються для проведення рейтингової оцінки підприємств?

14. В чому полягає алгоритм порівняльної рейтингової оцінки підприємств?

15. Які переваги методики рейтингової оцінки фінансового стану підприємств?