Література
1. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 92-104.
2. Ізмайлова К.В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посібн. – К.: МАУП, 2003. – С.62-68.
3. Мец. В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – С.128-147.
4.Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002. С.277-313.
5.Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. – К.:Центр навчальної літератури, 2007. – С. 279-308.
6.Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / Г.В. Митрофанов, Г.О.Кравченко, Н.С.Барабаш та ін.; За ред. Г.В.Митрофанова – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т: 2002. – С. 80-131.
7. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА, 1995. – С. 185-192.
8. Шморгун Н.П., Головко І.В. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. – С.60-67.
9.Шило В.П., Верхоглядова Н.І., Ільїна С.Б., Темченко А.Г., Брадул О.М. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – С.138-155.
Тема 12. Аналіз інвестиційної активності підприємств
Суть інвестицій та їх класифікація.
Оцінка ефективності інвестиційних проектів.
3. Аналіз фінансових інвестицій.
Ключові слова: інвестиції, інвестиційна діяльність, інвестиційне поле, інвестиційний проект, ефективність інвестицій, дохідність інвестицій, капітальні інвестиції, фінансові інвестиції, період окупності, суб’єкт інвестиційної діяльності, об’єкт інвестування.
1. Суть інвестицій та їх класифікація.
Розвиток ринкових відносин в Україні багато в чому визначається наявністю так званого інвестиційного поля, під яким розуміють формування різних джерел інвестицій, як внутрішніх, так і зовнішніх. Необхідність переорієнтації виробництва з метою випуску конкурентоздатної та дешевої продукції потребують значних капітальних інвестицій. Розробка дієвого механізму інвестування є основною і необхідною умовою запровадження у життя нових форм підприємництва, які базуються на акціонерному капіталі та приватній власності.
Необхідність інвестицій перш за все викликана обмеженістю ресурсів, що можуть бути використані для фінансування будь-якого проекту.
Під інвестиціями розуміють сукупність витрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в будь-яке підприємство.
Інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою одержання прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту.
Інвестиційна діяльність – це сукупність практичних дій щодо придбання та продажу довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів.
Джерелами фінансування інвестиційної діяльності є власний капітал, залучені і позикові кошти (рис.12.1):
Рис.12.1. Класифікація джерел фінансування інвестиційної діяльності
Регулювання інвестиційної діяльності підприємства здійснюється на основі законодавства. Держава згідно з відповідними законами визначає інвестиційну політику – цілеспрямовану довготермінову систему дій щодо формування інвестиційних ресурсів і раціонального їх використання.
До правових норм інвестування відносять:
♦ добровільність інвестування;
♦ вільний вибір об’єкта інвестування;
♦ право на одержання прибутку чи інших вигод;
♦ право на участь в управлінні чи відсутність такого права;
♦ ризик і невизначеність;
♦ самостійність рішень про припинення інвестування;
♦ державний захист інвестицій.
Суб’єкт інвестиційної діяльності – інвестор – юридична або фізична особа (в тому числі іноземна), яка приймає рішення про вкладення коштів в об’єкти інвестування.
Систематизація інвестицій за основними класифікаційними ознаками включає (рис.12.2):
Рис.12.2 Класифікація інвестицій підприємства
Інвестиції здійснюються з метою отримання результату – кількісного (доходу) або якісного (наприклад, вирішення екологічних проблем).
За законодавством України залежно від об’єкта інвестування всі інвестиції поділяються на капітальні та фінансові. Під капітальними (реальними) інвестиціями розуміють вкладення грошей в основні засоби (будинки, споруди) та інші нематеріальні активи, а під фінансовими інвестиціями – вкладення грошей у придбання корпоративних прав, цінних паперів, інших фінансових інструментів.
Основні форми капітальних інвестицій:
нове будівництво;
придбання цілісних майнових комплексів;
реконструкція;
модернізація;
технічне переозброєння.
Класифікація капітальних інвестицій за призначенням і складом включає (рис.12.3):
Рис.12.3. Класифікація капітальних інвестицій
Однією з форм реального (капітального) інвестування є інноваційне інвестування. Інновація – це нове досягнення в галузі технології або управління, що призначене для використання у виробничій або фінансовій діяльності підприємства.
Модель прийняття капітальних інвестиційних рішень включає наступні етапи (рис.12.4):
Рис.12.4. Модель прийняття капітальних інвестиційних рішень
Фінансові інвестиції є активною формою ефективного використання тимчасово вільного капіталу. Використовуються для отримання додаткового інвестиційного доходу в процесі використання тимчасово вільних грошових коштів. Процес обгрунтування управлінських рішень, пов’язаних із здійсненням фінансових інвестицій, є простішим і не таким трудомістким.
Найбільш розповсюдженим видом фінансових інвестицій є вкладення у цінні папери (рис.12.5):
Цінні папери
Акції
Облігації
Векселі
Ощадні сертифікати
Казначейські
зобов’язання
Рис.12.5. Класифікація цінних паперів
Інтелектуальні інвестиції – це купівля патентів, ліцензій, ноу-хау, підготовка та перепідготовка персоналу, вкладення коштів у науково-дослідні роботи.
Аналіз інвестицій за регіональною ознакою. Звичайно розрізняють стратегії розвитку підприємства двох видів: внутрішню стратегію розвитку, що характеризується збільшенням або модифікацією виробничого обладнання, та зовнішньою стратегією розвитку, яка реалізується за допомогою інвестицій в інші компанії.
Аналіз інвестицій за видами. Аналіз інвестицій за стратегічним типом дає змогу виявити нефінансові інвестиції. Види цих інвестицій:
інвестиції у матеріальні активи (земельні ділянки, будівлі, технічне обладнання, транспорт);
інвестиції у запаси сировини та матеріалів, кінцевої продукції, товарні запаси;
інвестиції у боргові зобов’язання і кредити клієнтам;
інвестиції у цінні папери.
Аналіз інвестицій за характером участі в інвестиційному процесі. Інвестиції розподіляють на прямі (реальні інвестиції та внесення коштів у статутні капітали юридичних осіб в обмін на корпоративні права) та непрямі (портфельні інвестиції та депозити у комерційних банках).
Аналіз інвестицій за співвідношенням. Виділяють альтернативні, незалежні, комплементарні (впровадження однієї сприяє поліпшенню інших) та інвестиції заміщення (впровадження однієї веде до погіршення інших).
Аналіз інвестицій за об’єктами. У цьому зв’язку розрізняють:
інвестиції в оновлення, спрямовані на збереження в робочому стані основного капіталу;
інвестиції у розширення, спрямовані на збільшення потужності підприємства без підвищення продуктивності;
інвестиції у нову, сучаснішу техніку, спрямовані на підвищення загальної проодуктивності.
Аналіз інвестицій за періодами інвестування передбачає їх поділ на довгострокові (понад 1 рік) та короткострокові (до 1 року).
Ефективне управління інвестиційною діяльністю передбачає проведення фінансового аналізу інвестицій підприємств, який має сприяти отриманню суб’єктом управління необхідної інформації щодо інвестиційної діяльності з метою оцінки її доцільності, правомірності та ефективності.
Основні завдання аналізу інвестицій:
● визначення ступеня виконання плану інвестування;
● аналіз динаміки інвестицій в цілому та за видами;
● оцінка ефективності інвестицій в цілому та за об’єктами інвестування;
● аналіз терміну окупності інвестицій в цілому та об’єктами інвестування;
● визначення техніко-технологічних результатів інвестування;
● визначення доцільності здійснення інвестицій;
● розробка стратегії інвестиційної діяльності підприємства.