4.Методика оцінки кредитоспроможності позичальника.

Перед тим, як надати кредит, банк повинен бути впевнений, що йому повернуть борг у встановлений термін і у повному обсязі. З цією метою оцінюється кредитоспроможність підприємства.

При вирішенні питання про надання кредиту враховується:

• характеристика клієнта (вагомість підприємства, місце на ринку);

• здатність до повернення позики;

• дохідність підприємства (чи є його діяльність прибутковою);

• мета, з якою витрачатимуться кошти;

• розмір позики (співвідношення між власним і позиковим капіталом);

• умови її погашення;

• страхування ризику непогашення позики (страхування, гарантії);

• здатність підприємства випускати конкурентоспроможну продукцію.

Прийняття рішення про кредитування – результат сприятливої оцінки кредитоспроможності підприємства.

Оцінка ступеня кредитоспроможності клієнта формується на основі:

1. загального уявлення про клієнта;

2. аналізу фінансового стану клієнта;

3. аналізу ефективності кредитної угоди чи інвестиційного проекту.

Методика оцінювання фінансового стану передбачає поєднання об’єктивних даних, сформованих на основі бухгалтерської звітності, та суб’єктивних даних, що визначаються на підставі інформації, якою вже володіє банк, та пакета документів, які подає позичальник для одержання кредиту.

Установи банку здійснюють оцінювання фінансового стану позичальника-юридичної особи перед наданням йому позики, а в подальшому – щоквартально (для визначення розміру відрахувань до резерву та контролю за діяльністю позичальника). Крім того, таке оцінювання може здійснюватись у разі змін, які впливають на фінансовий стан позичальника:

• втрата заробітку;

• втрата застави з незалежних від позичальника причин;

• втрата поручителя;

• виникнення простроченої заборгованості за кредитами або відсотками та ін.

Оцінювання фінансового стану позичальника передбачає аналіз його фінансово-господарської діяльності за такими даними:

♦ обсяг реалізації;

♦ прибутки і збитки;

♦ рентабельність;

♦ коефіцієнти ліквідності;

♦ грошові потоки;

♦ склад дебіторсько-кредиторської заборгованості;

♦ ефективність управління;

♦ ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних та структурних змін в економіці;

♦ історія погашення кредитної заборгованості в минулому.

Оцінювання фінансового стану позичальника Л.А.Лахтіонова пропонує здійснювати у два етапи:

1. обчислення значень показників, що характеризують його фінансовий стан;

2. оцінювання та узагальнення показників та визначення класу надійності розичальника.

На першому етапі показники оцінки фінансового стану розбивають на 4 основні групи:

1 група – попередня оцінка позичальника;

2 група – показники платоспроможності підприємства;

3 група – показники фінансової стійкості;

4 група – показники надійності підприємства.

Показники І групи розраховуються з метою визначення ринкової позиції позичальника, його взаємовідносин з банком у минулому, перспектив розвитку. Сюди відносять:

1.Період функціонування підприємства (ФП) – кількість років з часу одержання державної реєстрації підприємства.

ФП приймає значення, що дорівнює кількості років функціонування підприємства (числове значення може бути з десятковими знаками).

У разі функціонування 5 і більше років ФП приймає значення 5. Для підприємств, які функціонують менше одного року, ФП = 0,5.

2. Наявність бізнес-плану (БП) – характеризує перспективу розвитку підприємства.

Показник БП може мати одне з таких значень:

БП = 1 – за наявності бізнес-плану;

БП = 0 – за відсутності бізнес-плану.

3.Прибуткова діяльність (ПД) – свідчить про рентабельну діяльність підприємства.

Показник ПД може мати одне з таких значень:

ПД = 3 – прибуткова діяльність за останні три роки;

ПД = 2 – прибуткова діяльність за останні два роки;

ПД = 1 – прибуткова діяльність за останній рік;

ПД = 0 – відсутність прибутку.

4. Погашення позичок у минулому (ПП) – характеризує наявність або відсутність фактів неповернення чи несвоєчасного повернення кредитів.

Показник ПП може мати одне з таких значень:

ПП = 1 – кредит погашено без проблем;

ПП = 0,7 – кредит погашено після відстрочки;

ПП = 0,1 – кредит прострочений;

ПП = 0 – позичальник ухиляється від відповідальності.

Якщо позичальник не користувався кредитами у минулому, ПП = 0,1.

5. Сплата відсотків за користування кредитом (СВ) – характеризує наявність або відсутність фактів сплати чи несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом.

Показник СВ може мати одне з таких значень:

СВ = 1 – нараховані відсотки сплачені своєчасно;

СВ = 0, 7 – відсотки сплачено із затримкою платежу;

СВ = 0,1 - відсотки прострочено;

СВ = 0 – позичальник ухиляється від відповідальності.

ІІ група – показники платоспроможності позичальника включають:

1.Коефіцієнт поточної ліквідності (К_пл) характеризує, наскільки обсяг поточних зобов’язань за кредитами і розрахунками може бути погашений за рахунок оборотних активів.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (К_шл) показує, наскільки короткострокові зобов’язання можуть бути погашені швидколіквідними активами.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_ал) характеризує можливість погашення поточних зобов’язань підприємства високоліквідними активами.

ІІІ група – показники фінансової стійкості включають:

1. Коефіцієнт фінансової незалежності (К_фн) показує частку власних коштів у загальній сумі коштів, авансованих у діяльність підприємства.

2. Коефіцієнт фінансової стійкості (К_фс) характеризує співвідношення власного та залученого капіталу.

3. Коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу (К_с) показує частку залучених коштів в розрахунку на 1 грн. власних коштів позичальника.

4. Коефіцієнт оборотності валюти балансу (К_об) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації до середньорічної валюти балансу.

5. Коефіцієнт маневрування власним капіталом (К_м) характеризує ступінь мобільності власних коштів підприємства.

IV група – показники надійності підприємства включають:

1.Коефіцієнт забезпечення кредиту (К_з) характеризує наявність, обсяг та якість забезпечення повернення кредиту.

К_з = 2 у випадках, якщо забезпеченням кредиту є :

• гарантії уряду України;

• гарантії банків;

• грошові вклади і депозити позичальника, розміщені у банку, що надає позику.

К_з = 0,5 у випадках, коли забезпеченням кредиту є поручительство чи страхування ризику.

У разі, якщо забезпеченням кредиту є застава майна, коефіцієнт забезпечення визначається так:

К_з = ВЗ / СКВ, (9.3)

де ВЗ – вартість застави;

СКВ – сума кредиту та відсотків.

Вартість застави визначається на підставі договору застави, сума кредитів та відсотків – виходячи з кредитного договору. В процесі оцінки вартості майна враховується практична складність його реалізації у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань.

Комерційний банк зобов’язаний один раз на рік, а також у разі пролонгації кредитного договору проводити перегляд вартості заставленого майна.

2.Оборотність дебіторської заборгованості (О_дз) – відношення чистої виручки від реалізації до середньої дебіторської заборгованості. Цей показник може мати такі значення:

О_дз = 2 у разі зменшення його розрахункового значення у порівнянні з попереднім періодом;

О_дз = 1 у разі, якщо його розрахункове значення знаходиться на рівні попереднього періоду;

О_дз = 0 у разі збільшення розрахункового значення порівняно з попереднім періодом.

3.Оборотність кредиторської заборгованості (О_кз) розраховується та оцінюється аналогічно попередньому показнику.

4.Оборотність готової продукції (О_гп) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації до обсягу виробництва за звітний період.

Показник може мати такі значення:

О_гп = 2 у разі зменшення його значення у порівнянні з попереднім періодом;

О_гп = 1 у разі, якщо його значення знаходиться на рівні попереднього періоду;

О_гп = 0 у разі збільшення його значення порівняно з попереднім періодом.

На другому етапі розраховується інтегрований показник, розрахунок якого базується на принципі вагомості показників. Залежно від величини інтегрального показника визначають клас надійності позичальника (А, Б, В, Г, Д):

клас А – підприємство з дуже стійким фінансовим станом;

клас Б – підприємство зі стійким фінансовим станом;

клас В – підприємство має ознаки фінансового напруження;

клас Г – підприємство підвищеного ризику;

клас Д – підприємство з незадовільним фінансовим станом.

Порядок визначення інтегрованого показника:

Попередньо здійснюється оцінювання фактичних значень коефіцієнтів згідно таблиці 9.1. Залежно від того, в яких параметрах знаходиться фактичне значення коефіцієнта, останній набуває одне із значень (2, 1 чи 0).

Таблиця 9.1

Оцінка коефіцієнтів

Коефіцієнт	2	1	0
Коефіцієнт поточної ліквідності	≥ 2	1 - 2	< 1
Коефіцієнт швидкої ліквідності		≥ 0,7	< 0,7
Коефіцієнт абсолютної ліквідності		≥ 0,2	< 0,2
Коефіцієнт фінансової незалежності		≥ 0,5	< 0,5
Коефіцієнт фінансової стійкості		≥ 1	< 1
Коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу		0,5 - 1	≥ 1
Коефіцієнт оборотності валюти балансу		≥ 0,7	< 0,7
Коефіцієнт маневрування власним капіталом		≥ 0,5	< 0,5

2. Оцінка кожного коефіцієнта вноситься в таблицю 9.2 та множиться на вагове значення коефіцієнта, яке складає:

Таблиця 9.2

Вагові значенні коефіцієнтів

Назва показника	Вагове значення
Період функціонування підприємства	0,5
Наявність бізнес-плану	1
Прибуткова діяльність	2
Погашення позичок	6
Сплата відсотків	6
Коефіцієнт поточної ліквідності	8
Коефіцієнт швидкої ліквідності	7
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	6
Коефіцієнт фінансової незалежності	5
Коефіцієнт фінансової стійкості	6
Коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу	4
Коефіцієнт оборотності валюти балансу	4
Коефіцієнт маневрування власним капіталом	4
Коефіцієнт забезпечення кредиту	8
Оборотність дебіторської заборгованості	2
Оборотність кредиторської заборгованості	2
Оборотність готової продукції	2

3. Сума значень показників по кожній групі множиться на ваговий коефіцієнт відповідної групи:

І група – попередня оцінка позичальника – 2;

ІІ група – показники платоспроможності – 5;

ІІІ група – показники фінансової стійкості – 4;

IV група – показники надійності підприємства – 2.

4. Розраховується сума значень усіх груп (інтегрований показник).

5. За значенням інтегрованого показника визначається клас позичальника на підставі рейтингової шкали (табл. 9.3):

Таблиця 9.3

Визначення класу позичальника за значенням інтегрованого показника

Значення інтегрованого показника	Клас позичальника
Понад 200	А
Від 160 до 200	Б
Від 135 до 160	В
Від 110 до 135	Г
Менше за 110	Д

За спрощеним варіантом залежно від величини коефіцієнта поточної ліквідності банк поділяє підприємства на три групи:

1) К_пл > 1,5 – кредитоспроможні;

2) 1< К_пл < 1,5 – обмеженокредитоспроможні;

3) К_пл < 1 – некредитоспроможні.

Причинами низької кредитоспроможності підприємств можуть бути:

• наявність значної частки дебіторської заборгованості, в тому числі невиправданої;

• порушення зобов’язань перед кредиторами;

• нагромадження надлишкових виробничих і товарних запасів;

• низька ефективність господарської діяльності;

• сповільнення оборотності оборотних коштів.

Тобто, для підвищення кредитоспроможності підприємству слід проаналізувати всі основні причини її низького рівня і вжити заходи для їх усунення.

Контрольні запитання:

1. За яких умов виник кредит і що він передбачає?

2. Хто є суб’єктами і що є об’єктом кредитних відносин?

3. Що означає абревіатура CAMPARI?

4. Розкрийте суть терміну «кредитоспроможність»

5. Визначте кількісні та якісні критерії оцінки кредитоспроможності підприємств.

6. Як проводиться оцінка доцільності залучення банківського кредиту підприємством?

7. Яка методика аналізу кредитних відносин підприємства з банками?

8. Як оцінити «ціну» кредиту?

9. Які характеристики підприємства враховуються при вирішенні питання про надання кредиту?

10. Що включає оцінка ступеня кредитоспроможності підприємства?

11. Яка інформація залучається для оцінки ступеня кредитоспроможності?

12. Які етапи включає оцінка фінансового стану позичальника?

13. Вкажіть основні показники оцінки фінансового стану позичальника та охарактеризуйте їх.

14. Як розраховується інтегрований показник для визначення класу надійності позичальника?

15. Як оцінити кредитоспроможність підприємства за спрощеним варіантом?

16. Назвіть основні причини низької кредитоспроможності підприємств.