3. Аналіз запасу фінансової стійкості підприємства

А

Фінансова стійкість

налізуючи фінансову стійкість підприємства, необхідно особливу увагу приділити вивченню поточної фінансової стійкості, що поділяється на такі види (рис.8.2):

Абсолютна

Рис.8.2. Види фінансової стійкості

Фінансова стійкість визначається оптимальним співвідношенням між активами та джерелами формування засобів виробництва.

Для забезпечення безперервного виробничо-господарського процесу необхідний певний рівень запасів.

До запасів на промислових підприємствах відносять виробничі запаси, готову продукцію, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів (строк погашення яких менший за 12 місяців).

До планових джерел фінансування (нормальних джерел покриття) відносять власний оборотний капітал, короткострокові кредити банку під виробничі запаси, заборгованість постачальникам, аванси, отримані від покупців, доходи майбутніх періодів, строк отримання яких менший за 12 місяців).

На основі порівняння запасів та планових джерел фінансування виділяють чотири типи фінансової стійкості:

1. абсолютна стійкість (власний оборотний капітал перевищує величину запасів):

З < ВОК (8.12)

2) нормальна стійкість (планові джерела фінансування дорівнюють величині запасів):

З = ПДФ (8.13)

3) нестійкий фінансовий стан (порушується платоспроможність, проте рівновага платіжних засобів та платіжних зобов’язань відтворюється за рахунок залучення кредитів банку для поповнення оборотного капіталу – Δ):

З = ПДФ + Δ (8.14)

4) кризовий фінансовий стан (підприємство знаходиться на межі банкрутства, сума запасів перевищує планові джерела фінансування та залучені кредити банку):

З > ПДФ + Δ (8.15)

Керівництву підприємства необхідно негайно з’ясувати причини такого стану та розробити заходи щодо відновлення фінансової стійкості. Для стабілізації фінансової стійкості підприємства та виходу з кризового фінансового стану необхідно:

♦ збільшити частку власних оборотних засобів в оборотних активах;

♦ додатково залучити позикові кошти;

♦ зменшити залишки товарно-матеріальних цінностей через реалізацію малорухомих запасів чи запасів, які не використовуються у виробництві;

♦ вжити заходи для прискорення оборотності капіталу в поточних активах.

При проведенні фінансового аналізу підприємства важливо визначити запас фінансової стійкості, під яким розуміють той обсяг реалізації, який забезпечує підприємству певну стійкість.

Для цього використовують такі показники:

● виручка від реалізації (без ПДВ і акцизного збору);

● повна собівартість продукції;

● прибуток;

● постійні витрати;

● змінні витрати;

● маржинальний дохід;

● поріг рентабельності;

● запас фінансової стійкості.

Щоб отримати прибуток від реалізації, слід від чистого доходу відняти повну собівартість продукції.

У короткостроковому періоді всі витрати відносно обсягу виробництва поділяють на умовно-змінні та умовно-постійні.

Умовно-змінні витрати змінюються при зміні обсягу виробництва (сировина, матеріали, паливо, заробітна плата робітників).

Умовно-постійні витрати не змінюються зі зміною обсягу виробництва (орендна плата, амортизація основних засобів, заробітна плата службовців та керівництва, витрати на управління та організацію виробництва) на певному проміжку.

Постійні витрати (З_П) і прибуток (П) складають маржинальний дохід (МД) підприємства:

МД = З_П + П. (8.16)

Поріг рентабельності (П_Р) – відношення суми постійних витрат у собівартості продукції до питомої ваги маржинального доходу у виручці (ВР):

П_Р = З_П / (МД / ВР) ∙ 100%. (8.17)

Економічний зміст показника полягає в тому, що визначається та сума виручки, яка необхідна для покриття всіх постійних витрат підприємства. Прибутку при цьому не буде, але не буде і збитку. У цій точці рентабельність дорівнює нулю.

Показник використовується для розрахунку запасу фінансової стійкості (З_ФС) :

З_ФС = ВР - П_Р (8.18)

В даному випадку отримаємо показник в абсолютній величині.

Для розрахунку запасу фінансової стійкості у відсотках застосовується формула:

З_ФС = (ВР - П_Р) / ВР ∙ 100%. (8.19)