2. Оцінка фінансової стійкості підприємства

Валюта балансу відповідає на запитання про розмір фінансових ресурсів, якими володіє підприємство на звітну дату, а динаміка цього показника характеризує нарощування (або зменшення) фінансового потенціалу підприємства.

Ознакою фінансової стійкості суб‘єкта господарювання є постійне зростання валюти балансу, тобто загальної суми його фінансових ресурсів.

Якщо має місце зменшення загальної суми фінансових ресурсів, слід проаналізувати, за рахунок яких факторів це відбулося. Найпоширеніші причини такого зменшення:

• збитки від реалізації продукції і від позареалізаційних операцій;

• ліквідація недоамортизованих об‘єктів основних засобів і нематеріальних об‘єктів;

• нестачі, крадіжки, псування товарно-матеріальних цінностей у разі невіднесення їх на винних осіб;

• втрати за рахунок прибутку на матеріальне заохочення працюючих, на виплату дивідендів, на соціальні заходи у значних розмірах;

• зменшення суми короткотермінових і довготермінових кредитів банків, інших позикових коштів.

Якщо на підприємстві спостерігається тенденція до зниження фінансової стійкості при зростанні питомої ваги вкладень капіталу в основні засоби, в процесі аналізу слід розкрити причини і “канали” перетікання оборотних коштів та вжити заходів для покращення ситуації.

Серед таких заходів можуть бути:

	Шляхи поповнення оборотного капіталу:
спрямувати частини чистого прибутку на приріст статутного фонду для підвищення нормативу оборотних коштів;			розвиток відносин з комерційними банками і збільшення на цій основі обсягу короткотермінових кредитів у господарському обороті підприємства;
продаж об‘єктів основних засобів (зайвих, недовантажених, морально застарілих) для поповнення власного оборотного капіталу;			розширення практики розрахунків з покупцями за відвантажену продукцію на умовах попередньої оплати (перерахування авансів).

Якщо, навпаки, аналізом виявлене небажане зростання питомої ваги оборотних коштів у складі фінансових ресурсів, заходи повинні переважно спрямовуватися на приріст основного капіталу:

	Шляхи поповнення основного капіталу:
спрямування основної частини чистого прибутку на розвиток матеріально-технічної бази; перегляд нормативів власних оборотних коштів в бік їх зменшення;			одержання кредитів комерційних банків на капіталовкладення; розробка низки заходів щодо скорочення складських запасів товарно-матеріальних цінностей і коштів, що функціонують в сфері обігу.

Тобто, заходи, що є корисними для зміцнення фінансової стійкості підприємства, повинні бути згруповані, виходячи з тієї чи іншої тенденції, що склалась на підприємстві щодо динаміки і структури розміщення фінансових ресурсів.

В процесі аналізу виходять з того, що підприємству не досить визначити правильні пропорції розподілу свого капіталу між фондами основних і оборотних коштів, важливо забезпечити найбільшу віддачу коштів.

Про нераціональне використання основного капіталу свідчать:

наявність невстановленого протягом тривалого часу устаткування; зменшення коефіцієнтів змінності роботи устаткування;

значні витрати на реконструкцію та модернізацію основних засобів при низьких показниках їх ефективності; наявність на балансі залишків незавершених капітальних вкладень з простроченими термінами введення в експлуатацію.

Нераціональне використання оборотних коштів найчастіше виражається у:

систематичному накопиченні понаднормативних залишків виробничих запасів, незавершеного виробництва і готової продукції;

зростанні дебіторської заборгованості усіх видів.