2.Основні показники для оцінки ліквідності підприємства.

Основними коефіцієнтами для оцінки ліквідності є (рис.7.3):

	Коефіцієнти ліквідності
Коефіцієнт поточної ліквідності				Коефіцієнт швидкої ліквідності				Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Рис.7.3. Коефіцієнти ліквідності

Коефіцієнт поточної ліквідності визначається за формулою:

К_пл = ОА / ПЗ, (7.2)

де К_пл– коефіцієнт поточної ліквідності;

ОА – оборотні активи;

ПЗ – поточні зобов’язання.

Даний коефіцієнт показує, скільки гривень поточних активів припадає на 1 гривень поточних зобов’язань підприємства. Поточні активи повинні вдвічі перевищувати короткострокові зобов’язання. Проте, слід зауважити, що орієнтоване значення показника може встановлювати і саме підприємство, виходячи з умов господарювання і залежно від щоденної потреби у вільних грошових ресурсах. На нормативний рівень коефіцієнта поточної ліквідності впливають такі фактори:

♦ структура активів і пасивів;

♦ оборотність дебіторської та кредиторської заборгованостей;

♦ рентабельність виробництва;

♦ ефективність управління запасами;

♦ оборотність грошових коштів.

Якщо вказаний показник досить високий, це може бути пов’язано з надлишковими виробничими запасами, надплановою завантаженістю готовою продукцією на складах, невиправданим зростанням дебіторської заборгованості.

У такому разі розраховують коефіцієнт швидкої ліквідності:

К_шл= (ОА – ВЗ) / ПЗ, (7.3)

де К_шл – коефіцієнт швидкої ліквідності;

ВЗ – виробничі запаси.

Цей коефіцієнт показує, яка частина короткострокових зобов’язань підприємства може бути погашена найближчим часом за рахунок наявних коштів та можливих надходжень. Оптимальним для даного коефіцієнта є співвідношення 1:1.

Виключення виробничих запасів пояснюється не лише їх низькою ліквідністю, але й тим, що сума грошових коштів, які можуть бути отримані у випадку вимушеної реалізації виробничих запасів, може бути значно нижчою за величину витрат на їх придбання. В умовах ринкової економіки типовою є ситуація, коли при ліквідації підприємство виручає 40% (і менше) від облікової вартості запасів.

В західній економічній літературі цей коефіцієнт ще називають коефіцієнтом миттєвої оцінки.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за формулою:

, (7.4)

де К_ал – коефіцієнт абсолютної ліквідності;

ГК – грошові кошти та їх еквіваленти;

ПЗ – поточні зобов’язання.

Даний коефіцієнт показує, яка частина короткострокових зобов’язань може бути при необхідності погашена негайно. Достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є 0,2 – 0,3. Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм ліквідності.

Розрахуємо систему коефіцієнтів ліквідності для підприємства „Глобус” (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Коефіцієнти ліквідності підприємства „Глобус”

Показники	Нормативне значення	Минулий рік	Звітний рік	Відхилення (+, -)
1. Коефіцієнт поточної ліквідності	2	1,42	1,79	0,37
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності	1	0,32	0,29	-0,03
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2-0,3	0,08	0,09	0,01

За даними таблиці 7.1 бачимо, що всі розраховані коефіцієнти ліквідності є нижчими за нормативні. Проте, якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності зріс за аналізований період на 0,37 пункта, то коефіцієнт швидкої ліквідності знизився на 0,03 пункта. Тобто, динаміка коефіцієнтів є неоднозначною. Коефіцієнт абсолютної ліквідності зріс лише на 0,01 пункта.

Розглянуті коефіцієнти мають певні недоліки:

▲ статичність – ці показники розраховуються на основі балансових даних, які характеризують майновий стан підприємства на певну дату, що вказує на необхідність аналізу їх динаміки за низку періодів;

▲ можливість завищення значень показників унаслідок включення до складу поточних активів неліквідних елементів;

▲ низька інформативність для прогнозування майбутніх грошових надходжень та платежів;

▲ наявність потенційних зобов’язань, які не відображаються в балансі (гарантійні зобов’язання тощо).

Треба відзначити, що при проведенні дослідження ліквідності підприємства за даними показниками не слід обмежуватись лише їх розрахунками і порівнянням в динаміці. Наведені коефіцієнти є відносними величинами і протягом певного періоду можуть не змінюватись чи змінюватись незначно, тоді як зміни чисельника і знаменника можуть бути суттєвими. Тому таке дослідження доцільно доповнювати факторним аналізом.

Для побудови факторної моделі скористаємось методом розширення факторних систем і введемо показник чистого прибутку (ЧП):

К_пл = ОА / ПЗ = (ОА / ЧП) ∙ (ЧП / ПЗ) = Х₁Х₂ , (7.5)

де Х₁ - показник, який відображає вартість поточних активів, що припадає на 1 грн. прибутку;

Х₂ - показник, який відображає здатність підприємства погасити свої борги за рахунок результатів своєї діяльності; характеризує фінансову стійкість. Чим він вищий, тим кращий фінансовий стан підприємства.

Для розрахунку впливу факторів можна скористатись одним із способів елімінування.