Література

1.Булгакова Л.Н. Управление финансово-хозяйственной деятельностью предприятия: Монография. – М.: Финансы и статистика, 2002. – С.156 -178.

2.Головко В.І., Мінченко В.А., Шарманський В.М. Фінансово-економічна діяльність підприємства: контроль, аналіз та безпека: Навч. посібник. – К.: 2005. – С.256 -279.

3.Ковалев В.В.Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – 2-е изд. перераб и доп. – М.: Финансы и статистика, 1998. – С.269 -312.

4.Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 252 -284.

5.Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002. С.165 -182.

6.Подольська В.О., Яріш О.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. – К.:Центр навчальної літератури, 2007. – С. 117-144.

7.Фінансовий аналіз: Навч. посіб. / Г.В. Митрофанов, Г.О.Кравченко, Н.С.Барабаш та ін.; За ред. Г.В.Митрофанова – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т: 2002. – С. 132 -151.

8.Шморгун Н.П,, Головко І.В. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. – С.115 -141.

Тема 7. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємств

1. Суть ліквідності і платоспроможності.

2. Основні показники для оцінки ліквідності підприємства.

3. Ознаки платоспроможності підприємств.

Ключові слова: ліквідність; платоспроможність; абсолютноліквідні активи; середньоліквідні активи; слаболіквідні активи; важколіквідні активи; термінові зобов’язання; короткострокові пасиви; довгострокові пасиви; сталі пасиви.

1.Суть ліквідності і платоспроможності.

Однією з ключових ознак фінансової стійкості підприємства є його ліквідність.

Під терміном “ліквідність” прийнято розуміти здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання перед усіма контрагентами і державою шляхом перетворення активів у кошти.

Ліквідність балансу – це ступінь покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких на грошові кошти відповідає строку погашення платіжних зобов’язань.

Ліквідність підприємства – це більш загальне поняття, ніж ліквідність балансу. Якщо ліквідність балансу характеризує якість управління активами, тобто можливість надходження грошових коштів лише за рахунок реалізації активів, то ліквідність підприємства залежить від іміджу даного підприємства, його інвестиційної привабливості, що дає змогу підприємству залучати додаткові кошти.

Основна ознака ліквідності – формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими пасивами. Чим більшим є таке перевищення, тим сприятливішим є фінансовий стан підприємства з позиції ліквідності.

Наслідками низького рівня ліквідності є нездатність підприємства сплатити свої поточні борги і зобов’язання, що веде, в свою чергу до обов’язкового продажу довгострокових фінансових вкладень та активів і, в найгіршому випадку, - до зниження дохідності, до неплатежів і банкрутства.

Важкі наслідки з причини низької ліквідності клієнта мають і кредитори, оскільки відбувається затримка сплати відсотків і суми боргу, а в окремих випадках – часткова або повна втрата неповернених коштів.

Аналізуючи ліквідність, важливо з’ясувати такі питання:

● ступінь свободи в розпорядженні активами (чи не є активи предметом застави);

● можливість швидкої втрати цінностей активу унаслідок його морального або фізичного зносу (особливо актуально для підприємств харчової промисловості та торговельних підприємств);

● контрольованість активів (можливість отримання інформації про переведення грошових коштів з одного рахунку на інший);

● наявність умовних зобов’язань (гарантійних та потенційних зобов’язань, які можуть за певних умов збільшити суму короткострокових зобов’язань підприємства).

За ступенем ліквідності всі активи підприємства поділяють на такі групи:

І група (А₁)  високоліквідні активи ( грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції);

ІІ група (А₂)  активи, що швидко реалізуються ( векселі одержані, дебіторська заборгованість (крім безнадійної та довготермінової);

ІІІ група (А₃)  активи, що повільно реалізуються (виробничі запаси, інші матеріальні цінності, готова продукція, товари);

ІV група (А₄)  активи, що важко реалізуються ( необоротні активи).

Пропорція, в якій ці групи можуть співвідноситись, визначається:

▪ характером та сферою діяльності;

▪ швидкістю обороту коштів підприємства;

▪ співвідношенням поточних та довгострокових активів;

▪ сумою та строковістю зобов’язань;

▪ ступенем ліквідності поточних активів.

У свою чергу, весь капітал підприємства поділяється на групи, які диференціюються за термінами виконання підприємством своїх фінансових зобов’язань:

І група (П₁)  термінові зобов’язання (поточні зобов’язання за винятком короткострокових кредитів банків);

ІІ група (П₂)  короткострокові пасиви (короткострокові кредити банків);

ІІІ група (П₃)  довгострокові пасиви (довгострокові зобов’язання);

ІV група (П₄)  сталі пасиви (власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів).

Після проведення групування проводиться зіставлення певних елементів активів з елементами пасивів. Найбільш термінові зобов’язання підприємства зіставляють з максимально ліквідними активами. Зобов’язання, що залишаються непокритими, врівноважують менш ліквідними активами.

Баланс підприємства вважається ліквідним, якщо виконуються такі вимоги:

А₁ > П ₁ , А ₂ > П ₂ , А ₃ > П₃ , А₄ < П₄ .

Якщо всі активи підприємства і його зобов’язання згруповані у такий спосіб, то про спроможність підприємства повністю розраховуватись за своїми зобов’язаннями за рахунок наявних активів можна судити, зіставивши між собою дисконтовані за середньоринковими ставками доходності зобов’язання й активи підприємства.

Розрахунок дисконтованої вартості активів і пасивів

Дисконтована вартість активів  теперішня вартість активів з ураху-ванням можливих термінів їх про-дажу для перетворення на гроші

Дисконтована вартість пасивів  теперішня вартість пасивів з врахуванням термінів погашення усіх зобов’язань підприємства.

Формула для розрахунку показника загальної ліквідності підприємства (К_зл) має наступний вигляд:

, (7.1)

де К_зл – коефіцієнт загальної ліквідності;

PV(А_і) – теперішня вартість активів підприємства з урахуванням термінів їх можливої реалізації;

PV(П_j) – теперішня вартість фінансових зобов’язань підприємства з урахуванням термінів їх виконання;

В_нл – ліквідна вартість неліквідних активів.

Прикладами неліквідних активів можуть бути спеціальне обладнання і оснащення, призупинені замовлення у незавершеному виробництві, браковані деталі, напівфабрикати та інші матеріальні цінності.

Власний капітал підприємства в елементі PV(П_j) приймається у розмірі, що склався на звітну дату, оскільки це і є теперішня вартість.

Чим ближче до одиниці значення показника К_зл тим вища загальна ліквідність підприємства. Якщо показник К_зл менший за 0,75, то загальна ліквідність низька, а якщо він знижується до 0,5, то підприємство перебуває в кризовому стані щодо ліквідності і його фінансова стійкість не забезпечується.

Основні фактори підвищення ліквідності підприємства:

 максимальне обмеження вкладень капіталу у важколіквідні і недопущення вкладень у неліквідні активи;

 наявність “чистих” активів у розмірі, достатньому для покриття фінансових зобов’язань, строки сплати за якими настали або настають у найближчий час.

Для характеристики фінансової стійкості підприємства важливо визначити його готовність постійно (щоденно) виконувати свої фінансові зобов’язання з платежів, строк сплати яких настав. Міра такої готовності називається платоспроможністю. Платоспроможність передбачає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за заборгованістю, яка потребує негайного погашення.

У фінансовому аналізі показники платоспроможності мають дещо інше значення, ніж показники ліквідності (рис. 7.1):

ліквідність		платоспроможність
 характеризує підприємство з точки зору можливості розрахо-вуватися за своїми зобов’язаннями за певний час за допомогою перетворення своїх активів на гроші		 здатність підприємства розраховува-тись з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність пла-тіжних засобів або активів, які можуть бути негайно перетворені в гроші

Рис. 7.1. Порівняння термінів „ліквідність” та „платоспроможність”

Ліквідність менш динамічна порівняно з платоспроможністю. Це обумовлено тим, що на підприємстві в міру стабілізації його виробничої діяльності складається певна структура активів та джерел коштів, унаслідок чого коефіцієнти ліквідності залишаються незмінними протягом певного часу або незначно змінюються.

Натомість, фінансовий стан підприємства з погляду платоспроможності характеризується різкими змінами і залежить від забезпеченості фінансовими ресурсами, виконання плану реалізації продукції, своєчасного надходження платежів від контрагентів тощо.

Поняття ліквідності та платоспроможності дуже близькі, але перше є більш містким: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність.

Показниками низької платоспроможності підприємства є (рис.7.2):

		Показники низької платоспроможності
	Недоїмки з платежів до бюджету					Прострочена заборгованість робітникам і службовцям із заробітної плати					Непогашені у встановлений строк банківські кредити					Заборгованість постачальникам за матеріальні цінності і послуги, не сплачені в строк

Рис.7.2. Показники низької платоспроможності підприємства