2.Методика аналізу оборотних активів.

Склад і структура оборотних активів значною мірою визначається галузевою належність підприємства, видом діяльності та продукцією, що випускається.

В ході аналізу необхідно дати оцінку стану виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості.

Аналіз стану виробничих запасів починають з перевірки відповідності фактичних залишків їх плановій потребі. Для цього фактичні залишки за окремими видами виробничих запасів порівнюють з плановими нормами, перерахованими на фактичний випуск продукції. Вартість виробничих запасів може змінюватися як за рахунок збільшення їх кількості, так і за рахунок підвищення їх вартості внаслідок інфляції.

Причинами створення наднормативних залишків виробничих запасів можуть бути:

♦ наявність неходових матеріальних цінностей;

♦ необгрунтованість нормативів;

♦ свідоме нагромадження запасів у зв’язку з перебоями у постачанні та інфляційними процесами.

Залежно від причин розробляють заходи з ліквідації понаднормативних запасів:

■ обгрунтовані розрахунки їх потреби;

■ встановлення договірних відносин з постачальниками;

■ усунення недоліків у плануванні та обліку;

■ налагодження ритмічності випуску продукції.

Аналіз незавершеного виробництва проводять за фактичними залишками напівфабрикатів і деталей в кожному цеху, а також залучаються дані норм і запасів кожного виду деталей і напівфабрикатів.

Понаднормативні залишки готової продукції можуть бути викликані:

► втратою ринків збуту;

► недостатньою конкурентоспроможністю продукції;

► низькою купівельною спроможністю покупців;

► неритмічністю випуску та відвантаження продукції;

► незадовільною роботою служби маркетингу.

Аналіз оборотних активів проводять у наступній послідовності:

1) оцінюють загальний розмір оборотних активів підприємства та аналізують зміни в їх обсязі впродовж звітного періоду. При проведенні цієї роботи визначається також питома вага оборотних активів у загальному обсязі майна та її зміна протягом звітного періоду. Співставлення темпів зростання оборотних активів з темпами інфляції дозволяє визначити номінальний і реальний приріст оборотних активів підприємства.

Аналіз складу і динаміки оборотних коштів проводиться шляхом порівняння даних ІІ розділу активу балансу на кінець звітного періоду з початком. При цьому вивчаються зміни, що відбулись в складі оборотних коштів в цілому, а після цього – в розрізі окремих статей оборотних коштів.

Основними причинами збільшення або зменшення оборотних коштів можуть виступати (рис.4.2 і 4.3):

Причини збільшення оборотних коштів

Приріст власних засобів

Збільшення зобов’язань за кредиторською заборгованістю

Прибуток

Зменшення дебіторської заборгованості

Збільшення заборгованості за кредитами і позиками

Рис.4.2. Причини збільшення оборотних активів підприємства

Причини зменшення оборотних коштів

Витрати за рахунок прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства

Зростання дебіторської заборгованості

Зменшення кредиторської заборгованості

Зменшення заборгованості за кредитами і позиками

Рис.4.3. Причини зменшення оборотних активів підприємства

Для аналізу оборотних активів підприємства:

досліджують структуру оборотних активів підприємства за видами активів, а також іншими кваліфікаційними ознаками (прибутковості, швидкості оборотності тощо). Це дозволяє оцінити основні тенденції у зміні складу оборотних активів та ступінь досягнення відповідної мети діяльності.

Структура оборотних активів відображає фінансовий стан підприємства на дату складання звітності і свідчить про рівень комерційної та фінансово-економічної роботи.

оцінюють вплив факторів, які обумовлюють зміни в обсязі оборотних активів підприємства;

визначають зміни в складі джерел фінансування оборотних активів підприємства. Для цього обчислюють розмір власного оборотного капіталу та порівнюють його з попередніми періодами. Питома вага власних джерел фінансуівання оборотних активів використовується для оцінки ступеня фінансової стійкості підприємства, його незалежності від зовнішніх джерел фінансування.

Проаналізуємо склад і структуру оборотних активів і оборотних коштів підприємства „Глобус” (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Склад і структура оборотних активів і оборотних коштів підприємства „Глобус”

Показники	Минулий рік		Звітний рік		Звітний рік у % до минулого минулого року
	сума, тис.грн.	% до підсумку	сума, тис.грн.	% до підсумку
1. Оборотні активи	368	100	418	100	113,6
1.1. Запаси	17 17	4,6 4,6	19 19	4.6 4,6	111,8 111,8
1.2. Товари	268	72,8	332	79,4	123,9
1.3.Дебіторська заборгованість за товариґ, роботи, послуги	16	4,4	13	3,1	81,3
1.4. Дебіторська заборгованість за розрахунками	45	12,2	33	7,9	73,3
1.5. Грошові кошти та їх еквіваленти	22	6,0	21	5,0	95,5
2. Оборотні кошти	368	100	418	100	113,6
2.1. Власні кошти	109	29,6	185	44,3	169,7
2.2. Короткострокові кредити банку	40	10,9	45	10,8	112,5
2.3.Залучені кошти інших кредиторів	219	59,5	188	44,9	85,8

На підприємстві, що аналізується, оборотні кошти на кінець звітного періоду в порівнянні з початком збільшились на 50 тис.грн. Частка власних коштів в обороті на початок періоду складала 29,6%, а на кінець періоду – 44,3%, що, безумовно, є позитивним.

Причини зміни фінансових ресурсів, авансовані в оборотні активи, можливо встановити також при вивченні змін, які відбуваються в складі джерел їх покриття. Недостатність джерел формування поточних активів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень.

Наявність зайвих джерел оборотних активів на підприємстві сприяє створенню понаднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню оборотних активів з господарського обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціональне використання як власного, так і позикового капіталу. Як правило, мінімальна потреба підприємства в оборотних активах покривається за рахунок власних джерел:

• статутного капіталу;

• пайового капіталу;

• додаткового капіталу;

• прибутку підприємства;

• надходження від емісії цінних паперів;

• пайових внесків членів-засновників;

• іноземних учасників.

Однак формувати оборотні активи лише за рахунок власних джерел нині економічно недоцільно, оскільки це знижує можливості підприємства щодо фінансування власних витрат. Як наслідок, підприємство вимушене звертатися до залучення фінансових ресурсів у вигляді короткострокових кредитів та позик, кредиторської заборгованості.

Визначення потреби в коштах для фінансування оборотних активів є досить складним завданням. Основними проблемами при цьому є значна трудомісткість та складність планування затрат.

Основні етапи розрахунку потреби в капіталі для фінансування оборотних активів включають:

1) визначення періоду, протягом якого кошти будуть «заморожені» в оборотних активах:

• тривалість зберігання сировини і матеріалів на складі;

• тривалість виробництва;

• тривалість зберігання готової продукції на складі;

• строки оплати клієнтами відвантаженої продукції;

• терміни сплати отриманої сировини, матеріалів;

2) визначення середньоденних витрат на виробництво продукції:

- одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів;

- одноденні витрати на персонал;

- інші витрати;

3) розрахунок потреби в капіталі для фінансування оборотних активів кумулятивним або елективним методами.

Кумулятивний метод передбачає множення загальної тривалості відволікання коштів в оборотні активи протягом одного циклу (в днях) на середньоденні їх витрати. Цей метод дає змогу провести загальний розрахунок потреби в оборотних коштах.

Елективний метод дає змогу точніше розрахувати потребу в капіталі. Згідно з ним одноденні витрати слід перемножити на період, протягом якого кошти відволікаються в ті чи інші позиції оборотних активів.

розраховують показники ефективності використання оборотних активів, проводять їх аналіз та роблять аналітичні висновки.

Проведення такого аналізу дозволяє, з одного боку, визначити стабільність окремих джерел формування оборотних активів з точки зору можливості їх використання в майбутньому, а з другого – виявити, на фінансування яких операцій витрачені кошти, чи є це використання доцільним та чи збережеться в майбутньому структура використання коштів, що склалася.