Література

1. Україна. Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.08. 1999р. за № 996 – XIV зі змінами та доповненнями.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджений наказом МФУ від 31.03.1999р. за № 87.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджений наказом МФУ від 31.03.1999р. за № 87.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом МФУ від 31.03.1999р. за № 87.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», затверджений наказом МФУ від 31.03.1999р. за № 87.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», затверджений наказом МФУ від 31.03.1999р. за № 87.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Примітки до річної фінансової звітності», затверджений наказом МФУ від 31.03.1999р. за № 87.

8. Мельник М.В., Бердников В.В. Финансовый анализ. - М.: Финансы и статистика, 2006. – С.52 -78.

9. Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002. – С.53-103.

10. Селезнева Н.Н., Ионова А.Ф. Финансовый анализ. – М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2003. – С. 32 -51.

11.Шморгун Н.П,, Головко І.В. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. – С.33-48.

Тема 3. Аналіз майна підприємства

1. Аналіз динаміки та структури майна підприємства.

2. Характеристика економічного потенціалу підприємства.

3. Показники оцінки майнового стану підприємства.

Ключові слова: майно, аналітичний баланс, матричний баланс, необоротні активи, оборотні активи, виробничі активи, економічний потенціал підприємства.

1. Аналіз динаміки та структури майна підприємства.

Загальну оцінку фінансового стану розпочинають з аналізу майна підприємства.

Майно (активи) – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.

До структури майна (активів) підприємства належать:

• необоротні активи;

• оборотні активи;

• витрати майбутніх періодів.

Стійкість фінансового становища підприємства в значній мірі залежить від доцільності і правильності вкладання фінансових ресурсів в активи, які розподіляються за різними класифікаційними ознаками (рис.3.1):

Класифікація активів підприємства

За формами функціонування:

• матеріальні активи

• нематеріальні активи

• фінансові активи

За характером участі в господарському процесі:

• оборотні активи

• необоротні активи

За характером обслуговування видів діяльності:

• операційні активи

• інвестиційні активи

За характером фінансових джерел формування:

• валові активи

• чисті активи

За характером володіння:

• власні активи

• орендовані активи

За ступенем ліквідності:

• абсолютноліквідні активи

• високоліквідні активи

• середньоліквідні активи

• важколіквідні активи

- неліквідні активи

Рис.3.1. Класифікація активів підприємства

В процесі функціонування підприємства і величина активів, і їх структура відчувають постійні зміни. Найбільш загальне уявлення про якісні зміни в структурі майна та джерелах його утворення, а також динаміку цих змін можна отримати за допомогою вертикального і горизонтального аналізу.

Вертикальний аналіз:

• характеризує структуру майна підприємства і джерел його утворення.

Горизонтальний аналіз:

• полягає в побудові аналітичних таблиць, в яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами зростання (зниження).

Вертикальний аналіз має дві суттєві переваги:

дозволяє проводити міжгосподарські порівняння економічного потенціалу і результатів діяльності підприємств, які відрізняються між собою за величиною ресурсів та ін.;

відносні показники в певній мірі згладжують негативний вплив інфляційних процесів, які значно спотворюють абсолютні показники.

Горизонтальний і вертикальний види аналізу взаємодоповнюють один одного, тому на практиці часто будують таблиці, що характеризують як структуру звітної форми, так і динаміку окремих її показників.

Найбільш загальну структуру активів характеризує коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів.

Аналіз динаміки складу і структури майна дає змогу встановити розмір абсолютного чи відносного приросту (зменшення) як всього майна підприємства, так і окремих його видів. Приріст (зменшення) активу свідчить про розширення (звуження) діяльності підприємства.

Показники структурної динаміки відображають динаміку частки участі кожного виду майна в загальній сумі сукупних активів.

Використовуючи дані додатку 1 ( баланс торгівельного підприємства „Глобус”), проведемо аналіз складу і структури активів підприємства (табл.3.1).

Таблиця 3.1

Склад і структура активів підприємства „Глобус”

Показники	Минулий рік		Звітний рік		Звітний рік у % до минулого минулого року
	сума, тис.грн.	% до підсумку	сума, тис.грн.	% до підсумку
1. Необоротні активи	645	63,7	710	62,9	110,1
1.1. Основні засоби	562	55,4	607	53,8	108,0
2. Оборотні активи	368	36,3	418	37,1	113,6
2.1. Запаси	17	1,7	19	1,7	11,8
2.2. Товари	268	26,5	332	29,4	23,9
2.3. Дебіторська заборгованість за товариґ, роботи, послуги	16	1,6	13	1,2	81,3
2.4. Дебіторська заборгованість за розрахунками	45	4,4	33	2,9	73,3
2.5. Грошові кошти та їх еквіваленти	22	2,2	21	1,9	95,5
3. Витрати майбутніх періодів	-	-	-	-	-
Разом	1013	100	1128	100	111,4

Дані таблиці 3.1 показують, що структура активів підприємства „Глобус” на кінець звітного періоду покращилась. Так, збільшилась частка оборотних активів, зокрема товарів ( з 26,5% до 29,4%). Позитивним є те, що активи підприємства протягом звітного періоду збільшились на 11,4% і збереглась тенденція випереджаючого темпу росту оборотних активів над темпами росту необоротних (113,6% і 110,1% відповідно). Наведені дані засвідчують якісні зміни в структурі активів.

Аналіз майна підприємства дає змогу зробити висновок про те, які активи сформувались за рахунок надходження фінансових ресурсів, а які - зменшились за рахунок відпливу останніх.

Методика аналізу майна підприємства наступна:

• загальна оцінка стану майна;

• аналіз виробничого потенціалу;

• розрахунок і аналіз основних показників оцінки майнового стану.

Загальна оцінка стану майна підприємства проводиться за балансом і включає наступні етапи (рис.3.2):

Загальна оцінка стану майна

Визначення вартості усього майна (валюти майна)

Визначення відхилення по кожному виду майна на кінець періоду в порівнянні з початком

Визначення питомої ваги кожного виду майна у валюті балансу

Рис.3.2. Етапи проведення загальної оцінки стану майна підприємства

Аналіз балансу підприємства можна проводити одним з трьох способів:

1) проведення аналізу безпосередньо за балансом без попередньої модифікації балансових статей;

2) побудова згрупованого аналітичного балансу шляхом поєднання однорідних за складом елементів балансових статей;

3) проведення додаткової очистки балансу від наявних в ньому регуляторів з наступним об’єднанням статей в необхідному розрізі.

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства досить часто формують ущільнений (згрупований) баланс, в якому об’єднують в групи однорідні статті. При цьому не лише скорочується кількість статей балансу, але й значно підвищується його наочність. Ущільнення можна виконувати різними способами, враховуючи специфіку підприємства, склад його активів та пасивів. При цьому доцільно окремими статтями відображати ті, які характеризують значні суми та суттєво змінюються протягом періоду, що аналізується.

Побудуємо ущільнений баланс для підприємства „Глобус” (табл.3.2).

Таблиця 3.2

Ущільнений баланс підприємства „Глобус”

Актив	Початок року	Кінець року	Пасив	Початок року	Кінець року
1.Необоротні активи- всього в тому числі:	645	710	1.Власний капітал- всього в тому числі:	754	895
- залишкова в-ть нематеріальних активів	-	19	- статутний капітал	547	590
- залишкова в-ть основних засобів	562	607	- пайовий капітал	139	186
- інші фінансові інвестиції	83	84	- інший додатковий капітал	10	10
2.Оборотні активи – всього в тому числі:	368	418	- нерозподілений прибуток	58	109
- запаси	17	19	2. Забезпечення наступних витрат і платежів
- товари	268	332	3. Довгострокові зобов’язання
- дебіторська заб-ть за товари, роботи, послуги	16	13	4.Поточні зобов’язання – всього в тому числі:	259	233
- дебіторська заб-ть за розрахунками	45	33	- короткострокові кредити банків	40	45
- грошові кошти та їх еквіваленти	22	21	- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	175	134
3.Витрати майбутніх періодів			- поточні зобов’язання за розрахунками	44	54
			5.Доходи майбутніх періодів
Баланс	1013	1128	Баланс	1013	1128

Попередню оцінку балансу можна здійснити, порівнявши дебіторську і кредиторську заборгованості, власний і залучений капітал, дослідивши динаміку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Порівняльний аналітичний баланс складається у вигляді аналітичної таблиці, яка містить наступні показники:

1) перелік статей чи розділів (залежно від ступеня деталізації) активу і пасиву балансу;

2) абсолютні величини статей чи розділів на початок і кінець звітного періоду;

3) питому вагу величин статей балансу у підсумках на початок і кінець звітного періоду;

4) відхилення абсолютних величин та питомої ваги статей за звітний період;

5) зміни абсолютних величин статей у відсотках до величини на початок періоду (темпи зміни);

6) зміни абсолютних величин у відсотках до зміни підсумку балансу.

Схемою порівняльного аналітичного балансу охоплено більшість важливих показників, що характеризують статику і динаміку фінансового стану. Усі показники порівняльного аналітичного балансу можна поділити на три групи:

• показники структури балансу;

• показники динаміки балансу;

• показники структурної динаміки балансу.

Найважливішими є показники структурної динаміки балансу, бо вони поєднують горизонтальний і вертикальний аналіз.

Аналізуючи структурні зміни в активі й пасиві балансу, можна визначити:

→ через які джерела в основному відбувся приплив коштів на підприємство;

→ в які активи ці нові кошти були вкладені.

Крім порівняльного аналітичного балансу для аналізу складу і джерел формування майна підприємства може застосовуватись матричний баланс.

Матрична модель – це прямокутна таблиця, елементи якої є статтями (розділами) активу і пасиву балансу. Аналіз за матричною моделлю можна формалізувати і виконувати з використанням комп’ютерної техніки, що дасть змогу оперативно змінювати та доповнювати модель.

Баланс підприємства подається у вигляді матриці, рядки якої – статті активу (майно), а графи – статті пасиву (джерела коштів). Можна обмежитись агрегованим балансом (табл.3.3):

Таблиця 3.3

Агрегований баланс підприємства

Актив	Пасив
Необоротні активи	Власний капітал
Оборотні активи	Зобов’язання

Можна скласти такі види матричних балансів:

• на початок року;

• на кінець року;

• різницевий матричний баланс;

• баланс руху коштів.

Перші два баланси є статичними, а два останні – динамічними, оскільки відображають зміни у складі майна та коштах підприємства.

Для перших трьох балансів матрична модель складається в чотири етапи:

1. вибір розміру матриці;

2. заповнення підсумкових рядків та граф відповідно до балансу, тобто заповнення «периметра» матриці;

3. послідовний (починаючи з першого рядка активу балансу) вибір джерел коштів, що є в наявності у підприємства;

4. перевірка всіх балансових підсумків по вертикалі і горизонталі матриці.

Найвідповідальнішим є третій етап складання матриці. Тут необхідно враховувати природу оборотних і необоротних активів, а також особливості їх фінансування.

Варіант вибору коштів стосовно переліку статей агрегованого балансу подано в таблиці 3.4:

Таблиця 3.4

Взаємозв’язок статей активу балансу та джерел їхнього фінансування

Стаття активу	Стаття пасиву
Необоротні активи	1.Власний капітал 2.Прибуток 3.Довгострокові зобов’язання
Запаси	1.Власний капітал (залишок) 2.Прибуток (залишок) 3.Короткострокові кредити та позики 4.Кредиторська заборгованість
Дебіторська заборгованість	1.Кредиторська заборгованість (залишок) 2.Короткострокові кредити та позики (залишок)
Поточні фінансові інвестиції	1.Прибуток (залишок) 2.Кредиторська заборгованість (залишок)
Грошові кошти та їх еквіваленти	1.Прибуток (залишок) 2. Кредити і позики (залишок) 3.Кредиторська заборгованість (залишок)

Джерела вибирають у послідовності, наведеній в таблиці 3.4, в межах залишку коштів. Використання кожного наступного джерела свідчить про певне зниження якості забезпечення коштами.

Методику аналізу балансу підприємства можна подати у вигляді наступного алгоритму:

1) встановлення зміни валюти балансу за період, що аналізується. Збільшення підсумку балансу оцінюється позитивно. Якщо має місце зменшення валюти балансу, то з’ясовують причини (поява конкурентів на ринку, падіння попиту на продукцію, відсутність матеріальних та енергетичних ресурсів та інші) і намагаються їх усунути;

2) порівняння темпів приросту валюти балансу (Т_ВБ), чистого доходу від реалізації продукції (Т_ЧД) та прибутку підприємства (Т_ФР). При цьому має виконуватися така нерівність:

Т_ВБ < Т_ЧД < Т_ФР (3.1)

Випередження темпів приросту фінансового результату підприємства в порівнянні з чистим доходом та валютою балансу свідчить про покращення використання коштів на підприємстві;

порівняння вказаних вище показників з показниками попередніх років, з показниками конкурентів, середньогалузевими показниками та ін.;

виявлення зміни окремих статей і розділів балансу. Позитивної оцінки заслуговує збільшення в активі довго- і короткотермінових фінансових вкладень, а в пасиві – суми власного капіталу та доходів майбутніх періодів. Негативної оцінки заслуговує наявність збитків, а також різке зростання дебіторської чи кредиторської заборгованостей.

Загалом баланс підприємства можна вважати позитивним, якщо виконуються такі умови:

• оборотні активи вдвічі перевищують поточні зобов’язання;

• наявний приріст валюти балансу та суми власного капіталу;

• частка власних коштів в оборотних активах перевищує 50%;

• дебіторська заборгованість врівноважена з кредиторською;

• власний капітал перевищує залучений і темпи його приросту вищі;

• темпи приросту оборотних активів перевищують темпи приросту необоротних;

• відсутні статті «Непокриті збитки», «Вилучений капітал» та «Неоплачений капітал».