14. Шкідливі речовини та їх вплив на організм людини

Шкідливі речовини можуть проникати в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та езмолі оболонки. Через дихальні шляхи потрапляють пари, газо- та пилоподібні речовини, через шкіру переважно рідкі речовини. Через шлунково-кишкові шляхи потрапляють речовини під час ковтання, або при внесенні їх в рот забрудненими руками. Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров’я лише в тому випадку, коли їхня кількість в повітрі перевищує граничну для поживної речовини величину, Під гранично допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній 9крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин, чи іншої тривалості (але не більше на годин на тиждень) за час всього трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров’я, що визначаються сучасними методами як процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.

14. Вимоги та нормування виробничого освітлення:

Оптимальна інтенсивність освітлення робочих місць визначається типом виконуваних робіт. Чим точніша робота, чим менший розмір деталі, чим темніший фон, чим більша забрудненість простору, чим більша віддаль, тим більшим і рівномірнішим повинно бути освітлення. Наприклад, для робіт високої точності з діаметром об’єкта 0,1—0,3 мм при малому контрасті об’єкта і фону найменше освітлення люмінесцентними лампами становить 2000 лк. Для неточних робіт з об’єктом діаметром більше 10 мм незалежно від яскравості фону і контрасту найменший рівень освітлення становить 100 лк. Інтенсивність загального освітлення повинна становити не менше 10 % інтенсивності місцевого освітлення, а оптимальний контраст двох освітлених поверхонь, що перебувають у полі зору, — 3 : 1 — 5 : 1.

14. Електромагнітне випромінювання та захист від його дії:

ЕМВ – взаємозв’язок електричного та магнітного полів. Складові ЕМВ: електрична, магнітна. Електромагнітна хвиля характеризується довжиною хвилі та частотою коливань. Результат дії на організм: загальна слабкість, втома, сонливість, біль голови, серця. Захист: організаційні заходи (здійснюють органи санітарного нагляду), інженерно-технічні (зниж рівня ЕМВ у місцях виникнення), індив захист(спец костюми), лікарсько-профілактичні.

14. інфрачервоне випромінювання

До інфрачервоних випромінювань належать електромагнітні випромінювання (ЕМВ) невидимої частини спектра, що знаходяться в діапазоні довжини хвилі А. 0,78 мкм -1000 мкм. Джерелом інфрачервоного випромінювання є будь-яке тіло, температура поверхні якого перевищує температуру абсолютного нуля (-273 К).

Знаходження людини протягом тривалого періоду часу в зоні інфрачервоного випромінювання значної потужності, як і при дії високих температур, впливає на центральну нервову систему, серцево-судинну систему (збільшується частота серцебиття, змінюється артеріальний тиск, прискорюється дихання), порушує тепловий баланс в організмі, що призводить до посиленого потовиділення, втрати необхідних для організму людини солей. Діючи на очі, інфрачервоне випромінювання викликає помутніння кришталика, опік сітківки, кон'юнктивіти.

14. Ультрафіолетове випромінювання та захист від нього

Ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ) називають електромагнітні випромінювання в оптичній ділянці з довжиною хвилі в діапазоні 200-380 нм.За способом генерації воно належить до теплового випромінювання, але за своєю дією подібне до іонізуючого випромінювання. Природнім джерелом УФВ є сонце. Штучними джерелами є електричні дуги, лазери, газорозрядні джерела світла. Інтенсивність випромінювання та його електричний спектральний склад залежить від температури поверхні, що є джерелом УФВ, наявності пилу та загазованості повітря.Вплив УФВ на людину кількісно оцінюється за еритемною дією, тобто в почервонінні шкіри, яке в подальшому (як правило, через 48 годин) призводить до її пігментації (засмаги).УФВ має незначну проникаючу здатність. Воно затримується верхніми шарами шкіри людини. Ультрафіолетове випромінювання необхідне для нормальної життєдіяльності людини. За тривалої відсутності УФВ в організмі людини розвивається негативне явище, яке отримало назву "світлового голодування". У той же час тривала дія значних доз УФВ може призвести до ураження очей та шкіри. Ураження очей гостро проявляються у вигляді фото- або електрофтальмії. Тривала дія УФВ довжиною хвилі 200-280 нм може призвести до утворення ракових клітин. УФВ впливає на центральну нервову систему, викликає головний біль, підвищення температури, нервове збудження, зміни у шкірі та крові.

14. Лазерне випромінювання та захист від нього

Головною особливістю лазерного випромінювання є його чітка спрямованість, що дозволяє на великій відстані від джерела отримати точку світла майже незмінних розмірів з великою концентрацією енергії. У зв'язку з малою довжиною хвилі лазерне випромінювання може бути сфокусоване оптичними системами невеликих геометричних розмірів (розміри обмежені дифракцією), завдяки чому на малій площі досягається велика густина енергії випромінювання.Дія лазерного випромінювання на організм людини має складний характер і обумовлена як безпосередньою дією лазерного випромінювання на тканину, так і вторинними явищами, обумовленими змінами в організмі внаслідок опромінення. Розрізняють термічну і біологічну дію лазерного випромінювання на тканини, що може призвести до теплової, ударної дії світлового тиску, електрострикції (механічні коливання під дією електричної складової електромагнітного поля), перебудови внутрішньоклітинних структур та інше. Уражаюча дія лазерного променя залежить від потужності, довжини хвилі випромінювання, тривалості імпульсу, частоти повторення імпульсів, часу взаємодії, біологічних та фізи-ко-хімічних особливостей опромінюваних тканин та органів.

14. Дія електричного струму на організм людини

Електричний струм створює магнітне поле, напруженість якого визначається законом Біо-Савара. Магнітне поле, створене струмом, використовується для вимірювання сили струму.

Проходження електричного струму через речовину приводить до тепловиділення. У випадку провідника зі скінченним опором це тепловиділення описуєтсья законом Джоуля-Ленца. При проходженні струму через контакт двох провідників тепло може як виділятися, так і поглинатися (ефект Пельтьє). Аналогічні до ефекту Пельтьє явища винакають при проходженні електричного струму через провідник із нерівномірним розподілом температури.

Електричний струм в газах викликає світіння, що є частковим випадком електролюменесценції. Аналогічні явища виникають у світлодіодах. При проходженні через електроліт електричний струм супроводжується хімічними реакціями на електродах, які можуть покриватися шаром металу, що виділяється з електроліту.

14. Шум, звук та захист від нього

Звук – розповсюдження звукової хвилі у пружному середовищі.

Шум – коливання звукової хвилі, що в більшості не несуть корисної інформації.

Звукові звилі характеризуються: діапазоном частот, звуковим тиском, інтенсивністю звуком. Захист: зменшення їх дії і джерела виникнення, індив засоби захисту (навушники, рукавички), раціональний режим праці.

14. Вплив інфразвуку та ультразвуку на людину:

Ультразвук: порушення нервової та серцево судинної системи, зменшення уваги, апатія, прискор/гальмув артеріального і судинного тиску, головний біль, швидка втомлюваність

Інфразвук: виникає втома, головний біль, запаморочення, порушення функцій вестибулярного апарату, серцево-судинного апарату, знижується гострота зору і слуху, особливо небезпечно для внутрішніх органів у зв’язку з можливістю виникнення резонансу.

14. Дія вібрації на організм людини:

Розлад вестибулярного апарату, ЦНС, серцево-судинної системи, хвороби органів травлення

14. Система цивільної оборони України

Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій* техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Систему цивільної оборони складають: органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях; органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування; сили і засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони; фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій; системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, доповноважень якого віднесено питання цивільної оборони; курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони; служби цивільної оборони.

14. Укриття та їх класифікації

Укриття в захисних спорудах – основний і найбільш надійний спосіб захисту населення від усіх вражаючих факторів. Сховищами називають захисні споруди герметичного типу, що забезпечують комплексний захист від усіх вражаючих факторів. Класифікація: по захисних властивостях (1ого, 2ого,3ого та 4ого класу), за кіль-стю осіб (маленькі(до 150), середні(150-3000), великі(більше 3000)), за місцем розташування (вбудовані, розміщені окремо від виробничих приміщень), з фільтро-вентиляційними установками(промисловими або саморобними).

14. Евакуація населення

Види: загальна, часткова, поворотна, безповоротна (Чорнобиль).

Планується на випадок: аварій на АЕС, усіх видів аварій з викидами отруйних речовин, загрози пожеж, затоплення, землетрусів, зсувів.

Проведення організованої евакуації шляхом: завчасного планування зон і населення.

14. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

Особливості: висока руйнівна ефективність, присутність прихованого періоду, накопичення малих доз, вплив не лише на організм, а й на нащадків, візна чутливість органів до радіації.

До 0, 25 Грей – видимих порушень немає, до 0, 5 Грей - можливі зміни у складі крові , до 1 Гр – точні зміни у складі крові, порушується нормальний стан працездатності, до 2 Гр – можлива втрата працездатності, 2-4 Гр – точна втрата працездатності, можливі смертельні наслідки, 4-5 Гр – 50% смертельних наслідків. Доза у 100 Гр призводить до смерті протягом кількох діб чи годин. Людина може померти в момент опромінення.

14. Радіаційно – хімічний захист населення в НС

Контроль опромінення проводиться з метою отримання даних при поглинені дози радіації для первинної діагностики. Для вимірювання дози опромінення застосовуються дозиметри. Природний радіаційний фон для України становить 0,01—0,03 мр/год. Відповідальність за проведення контролю покладається:в містах та районах — на начальників штабів і служб ЦО міст, районів, командирів територіальних формувань ЦО;на ОГД — на начальників штабів та служб ЦО і командирів об'єктових формувань;за непрацюючим населенням — на штаби ЦО міст, районів із залученням начальників ЖЕКів. У Законі України HP 15/98-BP "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань", прийнятого 14 січня 1998 року, визначені заходи щодо укриття людей з тимчасової евакуації та йодної профілактики населення.Заходи щодо укриття людей: якщо протягом перших десяти діб сукупна ефективна очікувана доза опромінення може перевищити 5 мЗв (0,5 бер).Тимчасова евакуація людей: якщо протягом одного тижня ефективна доза опромінення може досягти 50 мілізівертів (5 бер).Йодна профілактика застосовується: якщо очікувана поглинута доза опромінення щитовидної залози від накопичення в ній радіоактивного йоду може перевищити 50 мілігрей (5 рад) згідно з встановленими міністерством охорони здоров'я України нормами.

14. Засоби індивідуального захисту від радіації:

шляхом: збільшення відстані між джерелом випромінювання і людиною (захист відстанню); скорочення тривалості роботи в зоні випромінювання (захист часом); екранування джерела випромінювання (захист екранами).

14. Сили ЦО України

Стаття 9. Силами цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування. Війська цивільної оборони підпорядковуються керівникові спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони.

Війська цивільної оборони виконують завдання щодо попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до законів України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", "Про правовий режим надзвичайного стану" , "Про Збройні Сили України".

Умови залучення частин та підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру визначаються Президентом України відповідно до Конституції України, законів України "Про правовий режим надзвичайного стану" та "Про Збройні Сили України". Кількість і чисельність частин і підрозділів цих військ визначаються з урахуванням потреб і особливостей регіону призначення.

Комплектування військ цивільної оборони здійснюється на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а також за контрактом.

14. Спеціалізовані формування та невоєнізовані формування ЦО

Стаття 11. Невоєнізовані формування цивільної оборони створюються в областях, районах, містах Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До невоєнізованих формувань цивільної оборони зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.

Стаття 10. Для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах, проведення профілактичних та відновлювальних робіт, у тому числі й поза межами України, у встановленому законодавством порядку можуть створюватися спеціа-лізовані формування, що підпорядковуються центральному органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

14. Концепція допустимого ризику