- •Анатомо-фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності.
- •3. Логопедія, як окрема галузь дефектологічної науки, її предмет, мета та завдання.
- •4. Сучасні класифікації порушень мовлення (клінічний та психолого-педагогічний аспекти)
- •5. Характеристика клініко-педагогічної класифікації мовленневих порушень
- •6. Характеристика психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень.
- •8. Попередження мовленнєвих розладів у дітей дошкільного та шкільного віку
- •9.Зв'язок логопедії з іншими науками
- •11. Класифікація дислалії. Сучасні підходи.
- •12 Билет
- •13. Основні принципи і система логопедичного впливу з подолання дислалії
- •14. Розвиток артикуляційної моторики при усуненні вад звуковимови.
- •Питання №15 Вади вимови свистячих і шиплячих звуків та методи їх усунення.
- •6. Носовий сигматизм.
- •17. Вади вимови звуків р, р’ та методи їх подолання.
- •18. Ринолалія як самостійна мовленнєва вада(визначення, класифікація, етіологія).
- •19. Класифікація ринолалій, та їх характеристика.
- •20. Відкрита органічна ринолалія (визначення, причини, класифікація).
- •21. Закрита форма ринолалії та методи її подолання.
- •22. Особливості мовленнєвого розвитку дітей із відкритою органічною ринолалією
- •23. Первинні та вторинні вади в структурі дефекту при ринолалії.
- •26.Дизартрія та анартрія
- •27. Дизартрія та анартрія (визначення, причини, механізми, форми).
- •2. Псевдобульбарна дизартрія.
- •3. Екстрапірамідна.
- •4. Коркова дизартрія.
- •28. Класифікація форм дизартрії. Історія розвитку вчення про дизартрію.
- •2.1 Бульбарная дизартрія
- •2.2 Коркова дизартрія
- •2.3 Псевдобульбарная дизартрія
- •2.4 Стерта форма дизартрії
- •2.5. Екстрапірамідна або підкоркова дизартрія
- •29 Билет
- •30 Стерта дизартрія. Загальна характеристика мінімальних проявів дизартрії
- •31. Загальна характеристика псевдобульбарної дизартрії
- •32 Загальна характеристика бульбарної дизартії
- •33 Білет Мовленнєва і немовленнєва симптоматика дизартрії.
- •34. Зміст психолого-педагогічного обстеження дитини дошкільного віку з дизартрією.
- •35. Загальна характеристика комплексного психолого-медико-педагогічного впливу при дизартрії.
- •38. Рівні мовленнєвого недорозвинення(за класифікацією р.Є.Левіної)
- •39. Характеристика знм і рівня
- •40. Характеристика знм іі рівня.
- •42. Загальна характеристика алалії (визначення, причини, механізм, симптоматика) (по Волковій)
- •43.Загальна характеристика експресивної алалії
- •44. Загальна характеристика експресивної алалії (визначення, симптоматика, причини, механізми).
- •45.Обстеження дітей з алалією
- •46 Билет
- •48. Характеристика мовленнєвого розвитку розумово відталих дітей
- •Питання №49
- •51.Класифікація афазії. Загальна характеристика форм афазії.
- •52. Моторна еферентна афазія та особливості її подолання.
- •Корекція при еферентній моторній афазії
- •54. Загальна характеристика порушень темпу та ритму мовлення несудомного характеру (брадилалія, тахілалія, батаризм, полтерн)
- •55. Заїкання (визначення, причини, симптоматика)
- •56. Історія розвитку вчення про заїкання. Сучасні підходи, проблеми, перспективи. Класифікація заїкання.
- •57. Психолого-педагогічна характеристика дітей із невротичною формою заїкання.
- •59. Обстеження дитини із заїканням ( по Волковій)
- •60. Класифікація вад голосу
- •61. Характеристика порушень голосу .
- •62. Класифікація вад голосу.
- •63 Билет
- •64. Загальна характеристикуа дисграфїї(визначення,причини, класифікація)
2.3 Псевдобульбарная дизартрія
Найбільш часто зустрічається форма дитячої дизартрії. Псевдобульбарная дизартрія є наслідком перенесеного в ранньому дитинстві, під час пологів або у внутрішньоутробному періоді органічного ураження мозку в результаті енцефаліту, родових травм, пухлин, інтоксикації та ін У дитини виникає псевдобульбарний параліч або парез, обумовлений ураженням провідних шляхів, що йдуть від кори головного мозку до ядер язикоглоткового, блукаючого і під'язикового нервів. За клінічними проявами порушень в області мімічної й артикуляційної мускулатури він близький до бульбарного. Однак можливості корекції та повноцінного оволодіння звуковимовною стороною мови при псевдобульбарной дизартрії значно вище.
Ступінь порушення мовної або артикуляційної моторики може бути різною. Умовно виділяють три ступеня псевдобульбарной дизартрії: легку, середню, важку.
1. Легкий ступінь псевдобульбарной дизартрії характеризується відсутністю грубих порушень моторики артикуляційного апарату. Труднощі артикуляції полягають у повільних, недостатньо точних "рухах язика, губ. Розлад жування і ковтання виявляється неяскраво. Частіше страждає вимова складних по артикуляції звуків: ж, ш, р, ц, ч. Дзвінкі звуки вимовляються з недостатньою участю голосу. Отже, основним дефектом у дітей, що страждають псевдобульбарной дизартрією в легкому ступені, є порушення фонетичної сторони мови.
2. Діти з середнім ступенем дизартрії становлять найбільш численну групу. Дитина не може надути щоки, витягнути губи, щільно зімкнути їх. Рухи мови обмежені. Дитина не може підняти кінчик язика вгору, повернути його вправо, вліво, утримати в даному положенні. Значну труднощі представляє перемикання від одного руху до іншого. М'яке піднебіння буває часто малорухомим, голос має назальний відтінок. Характерно рясна слинотеча. Утруднені акти жування та ковтання. Наслідком порушення функції артикуляційного апарату є важкий дефект вимови. Мова таких дітей звичайно дуже невиразна, змазана, тиха. Діти з подібним порушенням не можуть успішно навчатися в загальноосвітній школі. Найбільш сприятливі умови для їх навчання і виховання створені в спеціальних школах для дітей з важкими порушеннями мови, де до цих учням здійснюється індивідуальний підхід.
3. Важкий ступінь псевдобульбарной дизартрії - анартрія - характеризується глибоким ураженням м'язів і повною бездіяльністю мовного апарату. Дитина, що страждає анартрієй має такі особливості: нижня щелепа відвисає, рот постійно відкритий. Язик нерухомо лежить на дні ротової порожнини, рухи губ різко обмежені. Утруднені акти жування і ковтання. Мова відсутня повністю, іноді є окремі нечленороздільні звуки. Діти з анартріей при хорошому розумовому розвитку також можуть навчатися в спеціальних школах для дітей з важкими порушеннями мови, де завдяки спеціальним логопедичних методів успішно оволодівають навичками письма і програмою по загальноосвітніх предметах.
2.4 Стерта форма дизартрії
Легкі (стерті) форми дизартрії можуть спостерігатися у дітей без явних рухових розладів, які перенесли вплив різних несприятливих факторів протягом пренатального, натального і раннього постнатального періодів розвитку. Серед таких несприятливих факторів можна відзначити: токсикоз вагітності, хронічну гіпоксію плоду, гострі та хронічні захворювання матері в період вагітності, мінімальне ураження нервової системи при резус-конфліктних ситуаціях матері і плоду, легку асфіксію, родові травми, гострі інфекційні захворювання дітей в дитячому віці.
Ранній мовленнєвий розвиток у значної частини дітей з легкими проявами дизартрії незначно сповільнено. Перші слова з'являються до 1 року, фразова мова формується до 2-3 рокам. При цьому досить довго мова дітей залишається нерозбірливою, неясною, зрозумілою тільки батькам. Таким чином, до 3-4 років фонетична сторона мови у дошкільнят зі стертою формою дизартрії залишається несформованою. Загальна моторна сфера дітей зі стертою формою дизартрії характеризується незграбними, скутими, недиференційованими рухами. Може зустрічатися невелике обмеження обсягу рухів верхніх і нижніх кінцівок, при функціональному навантаженні можливі рухи співдружності (сінкенезіі), порушення м'язового тонусу. Часто при вираженій загальній рухливості руху дитини зі стертою формою дизартрії залишаються незграбними і непродуктивними. У дітей зі стертою формою дизартрії спостерігаються також і порушення дрібної моторики пальців рук, які проявляються в порушенні точності рухів, зниженні швидкості виконання і перемикання з однієї пози на іншу, сповільненому включенні в рух, недостатньої координації.
