- •Анатомо-фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності.
- •3. Логопедія, як окрема галузь дефектологічної науки, її предмет, мета та завдання.
- •4. Сучасні класифікації порушень мовлення (клінічний та психолого-педагогічний аспекти)
- •5. Характеристика клініко-педагогічної класифікації мовленневих порушень
- •6. Характеристика психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень.
- •8. Попередження мовленнєвих розладів у дітей дошкільного та шкільного віку
- •9.Зв'язок логопедії з іншими науками
- •11. Класифікація дислалії. Сучасні підходи.
- •12 Билет
- •13. Основні принципи і система логопедичного впливу з подолання дислалії
- •14. Розвиток артикуляційної моторики при усуненні вад звуковимови.
- •Питання №15 Вади вимови свистячих і шиплячих звуків та методи їх усунення.
- •6. Носовий сигматизм.
- •17. Вади вимови звуків р, р’ та методи їх подолання.
- •18. Ринолалія як самостійна мовленнєва вада(визначення, класифікація, етіологія).
- •19. Класифікація ринолалій, та їх характеристика.
- •20. Відкрита органічна ринолалія (визначення, причини, класифікація).
- •21. Закрита форма ринолалії та методи її подолання.
- •22. Особливості мовленнєвого розвитку дітей із відкритою органічною ринолалією
- •23. Первинні та вторинні вади в структурі дефекту при ринолалії.
- •26.Дизартрія та анартрія
- •27. Дизартрія та анартрія (визначення, причини, механізми, форми).
- •2. Псевдобульбарна дизартрія.
- •3. Екстрапірамідна.
- •4. Коркова дизартрія.
- •28. Класифікація форм дизартрії. Історія розвитку вчення про дизартрію.
- •2.1 Бульбарная дизартрія
- •2.2 Коркова дизартрія
- •2.3 Псевдобульбарная дизартрія
- •2.4 Стерта форма дизартрії
- •2.5. Екстрапірамідна або підкоркова дизартрія
- •29 Билет
- •30 Стерта дизартрія. Загальна характеристика мінімальних проявів дизартрії
- •31. Загальна характеристика псевдобульбарної дизартрії
- •32 Загальна характеристика бульбарної дизартії
- •33 Білет Мовленнєва і немовленнєва симптоматика дизартрії.
- •34. Зміст психолого-педагогічного обстеження дитини дошкільного віку з дизартрією.
- •35. Загальна характеристика комплексного психолого-медико-педагогічного впливу при дизартрії.
- •38. Рівні мовленнєвого недорозвинення(за класифікацією р.Є.Левіної)
- •39. Характеристика знм і рівня
- •40. Характеристика знм іі рівня.
- •42. Загальна характеристика алалії (визначення, причини, механізм, симптоматика) (по Волковій)
- •43.Загальна характеристика експресивної алалії
- •44. Загальна характеристика експресивної алалії (визначення, симптоматика, причини, механізми).
- •45.Обстеження дітей з алалією
- •46 Билет
- •48. Характеристика мовленнєвого розвитку розумово відталих дітей
- •Питання №49
- •51.Класифікація афазії. Загальна характеристика форм афазії.
- •52. Моторна еферентна афазія та особливості її подолання.
- •Корекція при еферентній моторній афазії
- •54. Загальна характеристика порушень темпу та ритму мовлення несудомного характеру (брадилалія, тахілалія, батаризм, полтерн)
- •55. Заїкання (визначення, причини, симптоматика)
- •56. Історія розвитку вчення про заїкання. Сучасні підходи, проблеми, перспективи. Класифікація заїкання.
- •57. Психолого-педагогічна характеристика дітей із невротичною формою заїкання.
- •59. Обстеження дитини із заїканням ( по Волковій)
- •60. Класифікація вад голосу
- •61. Характеристика порушень голосу .
- •62. Класифікація вад голосу.
- •63 Билет
- •64. Загальна характеристикуа дисграфїї(визначення,причини, класифікація)
20. Відкрита органічна ринолалія (визначення, причини, класифікація).
Ринолалія – це порушення тембру голосу і звуковимови, зумовлене анатомо-фізіологічними вадами артикуляційного апарату.
Залежно від характеру порушення функції піднебінно-глоткового змикання виділяють різні форми ринолалії. У логопедичній літературі виділяють три форми ринолалії:
закриту;
відкриту;
змішану
Відкрита ринолаллія – це порушення як звуковимовної так і фонаційної сторони мовлення. Вона є найскладнішою в механізмах і найтяжчою у подоланні формою. Розрізняють функціональну і органічну зумовлену відкриту ринолалію. В свою чергу, органічна форма відкритої ринолалії може бути набутою та вродженою.
Набута відкрита органічна ринолалія виникає в разі перфорації твердого і мякого піднебіння в наслідок черепно-мозкової травми або у разі розвитку остеомієліту, рубцевих змін, поранень, тиску пухлини, тощо. Тобто порушується цілісність і рухомість твердого і (або) мякого піднебіння.
Вроджена органічна відкрита ринолалія зазвичай є наслідком:
А) природжених незрощень мякого та твердого піднебіння, за короткого мякого піднебіння, відсутності або роздвоєння язичка, субмукозної (прихованої) щілини;
Б) парезів і паралічів мякого піднебіння вразі ураження язикоглоткового і блукаючого нервів.
21. Закрита форма ринолалії та методи її подолання.
РИНОЛАЛІЯ- це порушення тембру голосу і звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого апарату.
Закрита форма ринолалії виникає при пониженому фізіологічному носовому резонансі під час вимови звуків мови.
Причини: органічні зміни в носовій порожнині або ж функціональні розлади піднебінно-глоткового змикання.
Виділяють:
- передню закриту.спостерігається при хронічній гіпертрофії слизової носа; при поліпах в носовій порожнині; при викривленні перепонки носа та при пухлинах носової порожнини;
- задня закрита ринолалія. у дітей може бути наслідком аденоїдних розрощень, рідше носоглоткових поліпів, фібром або інших носоглоткових пухлин.
- функціональна закрита ринолалія виникає при хорошій прохідності носової порожнини і не порушеному носовому диханні. Це явище частіше спостерігається при невротичних розладах у дітей.
При органічній закритій ринолалії перш за все мають бути усунені причини непрохідності носової порожнини. Ефективність логопедичної роботи по подоланню ринолалії залежать від стану носоглотки. Важливим фактором є здатність дитини розрізняти назальний тембр голосу від нормального. На початковому етапі занять рекомендуються дихальні вправи, мета яких заклечається в диференціації носового та ротового вдиху та видиху. Це досягається спочатку вправами з дуттям, а далі чергуванням короткого та довгого носового видиху. Слідуючий етап робота над диференціацією ротового та носового видиху. Це підготовлює можливість постановки і автоматизації назальних звуків: губно-губного змичного м та передньоязичного змичного н.
Після чого назальні звуки закріплюються в словах. Їх необхідно вимовляти посилено та протяжно, з сильним носовим резонансом. Заключним етапом є робота над звучність голосних звуків та над протиставленням звуків по ознаці назальість – не назальність (п,б – м; д – н).