2.1 Функції держави в ринковій економіці

Виділяють три основні функції держави в економіці: функції регулююча, ефективності, справедливості.

Функція ефективності видається очевидною, тому що ми стверджуємо, що держава саме економічний суб'єкт. Нагадаємо, що всякий економічний суб'єкт діє, зіставляючи результат і витрати власної діяльності (див. вище). Держава не повинна бути винятком. Проблеми визначення витрат просто не існує, тому що державні витрати досить точно визначаються національної статистикою і обмежуються рамками (законодавчими) у вигляді бюджетів всіх рівнів. Інша справа – визначення результату діяльності держави.

Визначити його так само точно, як і витрати, не представляється можливим, так як неочевидним є сам результат діяльності держави. Навіть у нашому простому прикладі, наведеному вище, ми не можемо з певною точністю відзначити: виробники змінили свої виробничі програми, тільки керуючись імпульсами, що виходять від держави (зниження ставки податку на прибуток), або в результаті інших причин і мотивів (скажімо, конкретна фірма, що випускає нову продукцію, і так планувала розширення власного виробництва). Нагадаємо, що виробників мільйони і всі вони незалежні, суверенні, самостійні у прийнятті власних рішень.

Все сказане означає, що в звичних економічних координатах (рублях, доларах та ін.) Визначити результат функціонування держави не представляється можливим. Проте варто відзначити, що все-таки можна це зробити непрямим шляхом, а саме визначивши чи існує соціальна стабільність у суспільстві чи ні, чи є у економічних суб'єктів можливості реалізації власних економічних інтересів або їх дії обмежуються нестабільної політичної чи соціальною ситуацією, невизначеністю.

Таким чином, при реалізації функції ефективності суспільство має, мінімізуючи в розумних межах державні витрати, прагнути до соціально-політичної стабільності на основі нормального розвитку всіх економічних суб'єктів на засадах реалізації ними власних інтересів.

Говорячи про виконання державою функції ефективності, варто відзначити, що воно (державні чиновники), звичайно ж, має і власні інтереси, які можуть взяти верх над інтересами суспільства. Тоді держава перетворюється на своєрідну «годівницю» для наближених до нього економічних суб'єктів і реалізація функції ефективності стає сумнівною, навіть при соціально-політичної стабільності в суспільстві.

Виконання державою функції справедливості пов'язане з об'єктивно існуючою в суспільстві нерівномірністю розподілу доходів і відмінностями в можливостях людей. Певні категорії людей просто не в змозі бути настільки ж ефективними у господарській діяльності як всі інші члени суспільства (діти, молоді мами, люди похилого віку, інваліди та ін), тому суспільство має про них подбати.

Для цього за рахунок державних коштів здійснюються програми соціальної допомоги малозабезпеченим, програми соціальної адаптації інвалідів і т.д. Це вимагає значних коштів, які повинні бути мобілізовані державою, а потім адресно перерозподілені на користь певних соціальних груп і прошарків населення. Таким чином держава і реалізує функцію справедливості.

Виконання державою основних функцій безпосередньо пов'язане з тими методами, які використовуються даним специфічним економічним суб'єктом при дії на економіку. Виділяють прямі і непрямі методи впливу держави на економічні процеси. До перших відносять управління підприємствами, що належать державі або зі значним державною участю, а також безпосередній вплив за допомогою законодавчих актів та нормативів, які приймаються державою (виконавчої, законодавчої та судової гілками влади). До других відносять, як правило, використання бюджету та грошової маси для зміни поведінки економічних суб'єктів.