16. Методика формування риторичних умінь і навичок в учнів 5-9 кл.

Елементи риторики в 5-9 класах

Зміст і методи навчання учнів загальноосвітніх шкіл (гімназій, коледжів, ліцеїв, тощо) України, що ґрунтуються на принципах гуманізації та демократизації суспільного життя в цілому, гуманізації та гуманітаризації освіти зокрема, формувати культури мовлення, зумовили введення риторики в шкільні програми з українські мови. Основними завданнями є підвищення як загальної культури, так і культурі мислення, мовлення, формування риторичної особистості.

Позитивні зрушення у реформуванні освіти України останніми роками особливо активізувалися, що дало змогу виявити дефіцит мовленнєво-мисленнєвої та комунікативної культури випускників у різних сферах суспільного життя: академічній, політичній, судовій, діловій тощо. Не набувши цих умінь, учні не можуть творчо будувати мовлення, роздумувати над проблемою, міркувати, переконувати інших.

Шкільний курс української мови довгий час був спрямований на навчання елементарної грамотності, в результаті чого випускники шкіл не вміють будувати розгорнуте висловлювання як в усній, так і в писемній формах. Тому риторика покликана сформувати в учнів уміння й навички точно, доречно, виразне висловлювати свої думки, дотримуючись правил побудови висловлювання переконувати слухача у правильності своїх міркувань.

Автори програм (С.Іванова, Є. Ножин, С.Мінєєва, О.Юріна) виділяють чотири етапи навчання риторики з метою досягнення запланованого рівня володіння мисленнєво-мовленнєвою та комунікативною діяльністю: І етап - 1-4 класи молодша школа ; II етап - 5-6 класи; III етап - 7-9 класи - основна школа; IV етап - 10-11(12) класи - старша школа.

Навчання риторики на другому і третьому етапі (основна школа) здійснюється, спираючись на уміння й навички здобуті на першому етапі (молодша школа).

Другий етап - (5-6 класи) це школа діалогу і культури спілкування. Основне завдання - розширити уявлення школярів про мову, одиниці мови різних рівнів: удосконалювати вміння виразного читання текстів, формувати уміння й навички ведення конструктивного діалогу, активного спілкування в процесі діалогу.

Формування риторичних знань - довготривалий процес, в основі якого лежить постійна увага до слова, тексту. Аналіз проблемних, оригінальних текстів газет, інших фактів життя мови в суспільстві сприяє виходу за межі однопорядкових, лінійних зв'язків між мовними одиницями, вчить розумінню мовленнєвих тонкощів, сприйманню не трафаретних висловлювань, тобто розвиває мовне чуття, необхідне для оратора.

Основними формами роботи на цьому етапі можуть бути:

□ навчальне, аналітичне читання текстів з конструюванням питань до тексту, виразне читання віршів, текстів різних жанрів;

□ проникнення в авторський задум тексту через аналіз ключових слів, які розкривають головну ідею тексту;

□ добір заголовків (назв) до текстів, критичне осмислення, обговорення їх;

□ формування лексикографічної культури через роботу зі словниками різних типів (тлумачний, орфографічний, орфоепічний, синонімів, антонімів, паронімів, омонімів тощо);

□ переказ художнього тексту (стислий, розгорнутий) зі збереженням основного авторського змісту і стилю;

□ вправи з техніки мовлення, виразного читання художніх текстів, виголошення власних промов залежно від ситуації мовлення;

□ коротке усне повідомлення про прочитаний у підручнику (газеті, журналі) матеріал з його оцінкою; розповідь про прочитану книгу, переглянутий спектакль, відвідану виставку, екскурсію, переглянуту (прослухану) передачу;

□ повідомлення із власного життєвого досвіду відповідно до різних ситуацій (побутового, громадського життя);

□ стимуляція творчості учнів на рівні творення казки, вірша на задану тему тощо;

□ написання листів, заміток до газети, на радіо, телебачення з актуальних проблем суспільного життя, з проблем культури, навчання тощо.

Вивчаючи граматику, учні удосконалюють уміння й навички переказувати своїми словами прочитану чи сприйняту інформацію (художній текст, параграф підручника тощо), давати визначення поняттям, будувати висловлювання, враховуючи тип і стиль мовлення, будову тексту.

Навчання граматики здійснюється на основі системи вправ, з допомогою яких виробляються автоматизовані уміння володіння мовним матеріалом, який учні у подальшому будуть включати у самостійні висловлювання. При виконанні таких вправ увага учнів майже повністю переключається на зміст висловлювання та його будову. Тому важливо звернути увагу учнів на особливості змісту і специфіку мовних засобів в семантико-композиційних одиницях тексту: вступі, висновках, тезах аргументах.

Третій етап - (7 - 9 класи) це елементи загальної і часткової риторики. Основне завдання - ознайомити учнів з елементами загальної і часткової риторики, сформувати уміння й навички розігрувати діалоги за певними ситуаціями, складати висловлювання на професійно-зорієнтовані та соціокультурні теми, використовуючи вивчені виражальні засоби мови. Основні форми і методи роботи:

□ аналітичне, навчальне читання текстів з посиленням творчого начала;

□ самостійна лексикографічна робота з довідковою літературою;

□ художня розповідь за самостійно складеним планом з елементами власної оцінки життя і творчості письменника, ученого, громадського діяча;

□ колективне обговорення тем на засіданні гуртка (секції гуртка), клубу, ведення необхідної документації;

□ підготовка і проведення гри, брейн-рингу, прес-конференції з актуальних проблем сучасності;

□ повідомлення за матеріалами преси (з урахуванням індивідуальних інтересів);

□ короткий бібліографічний огляд новинок літератури з метою формування стійкого мотиваційного інтересу до читання;

□ конкурс на краще читання поезії, оповідання, байки тощо.

Програма з української мови визначає для кожного класу основні уміння й навички. Цим підкреслюється їх значущість як кінцевого результату навчання рідної мови в школі. На третьому етапі учні повинні вміти робити морфологічний розбір слів, що належать до певної частини мови та синтаксичний розбір вивчених конструкцій, складати їх, використовувати синтаксичні синоніми відповідно до змісту і стилю мовлення, дотримуватися норм літературної мови, дотримуватися риторичної структури мовлення, удосконалювати її під час спілкування.

Рольові ігри, зорієнтовані на різні життєві ситуації, сприяють наближенню школярів до риторики і в кінцевому результаті формують необхідні для сучасної людини риторичні знання. Такий підхід сприятиме підвищенню рівня мотивації мовленнєвих дій учнів через уведення активних форм навчальної комунікації.