
- •1. Загально психологічні принципи психологічних досліджень
- •2. Проблема розвитку психіки у філогенезі.
- •3. Основні властивості психіки людини
- •7.Особистість в контексті сучасних наукових досліджень.
- •8. Структура особистості
- •9. Потреби, мотиви та ціннісні орієнтації
- •10.Психологія темпераменту:провідні риси, типологія
- •11. Психологія характеру: провідні риси, типологія.
- •Риси характеру
- •12. Психологія здібностей: природа, різновиди. Особливості особистості обдарованої людини.
- •15. Вольова діяльність особистості: вольові дії, етапи вольової дії.
- •16. Психологічні механізми вольової регуляції.
- •17. Відчуття людини, їхні основні процеси.
- •19. Пам'ять людини; її основні особливості.
- •20. Мислення людини, основні мисленнєві операції.
- •Основні функції мислення
- •18. Сприймання людини, їхні основні особливості.
- •21. Уява людини, основні процеси створення образів уяви.
- •22. Мовлення людини, його основні види та функції.
- •23.Увага людини, її основні властивості.
- •24. Психоаналіз: історія розвитку, розгалуження, основні проблеми.
- •Зигмунд Фрейд: Психодинамическое направление в теории личности1
- •Карл Густав Юнг: Аналитическая теория личности
- •Альфред Адлер: Индивидуальная теория личности
- •27. Біхевіоризм.
- •26. Гештальтпсихологія.
- •27. Історія і тенденції розвитку української психології.
- •28. Гуманістична психологія
- •Абрахамом Маслоу: Гуманистическое направление
- •30. Екзистенційна психологія.
- •31. Основні напрямки сучасної психології (19-20 століття)
- •31. Основні етапи розвитку психологічної науки.
- •4 Етапи становлення психологічної науки:
- •32. Поведінка та установки. Теорія когнітивного дисонансу Фестінгера.
- •Теорія когнітивного дисонансу Фестінгера
- •33. Соціальне мислення: стереотипність, евристичність, ілюзорність. Фундаментальна помилка атрибуції.
- •35.Соціокультура і поведінка : соціальні та гендерні ролі
- •36. Теорія агресії в соціальній психології. Послаблення агресії за допомогою соціального навчання
- •37. Етапи організації та проведення експериментального психологічного дослідження
- •Організація експерименту
- •38. Характеристика різновидів психологічних експериментів
- •39. Експериментальні змінні та способи їх контролю
- •40. Спостереження як один з основних емпіричних методів психології
- •41.Методи опитування в психологічних дослідженнях
- •42. Вплив особистості дослідника та досліджуваного та ефектів їхнього спілкування на результати експерименту.
- •43. Вплив експериментальної ситуації на результат психологічного експерименту.
- •44.Класифікація особистостей за Лазурським.
- •45.Порівняння психологічних моделей особистості Ганнушкіна, Лічко і Леонагрда.
- •46.Розуміння екстра-інтроверсії за Юнгом, Айзенком, Леонгардом.
- •47. Типологічна модель Кречмера. Психологія конституціональних відмінностей Шелдона.
- •48.Функціональні стани в структурі поведінки людини. Фізіологічні індикатори функціональних станів. Способи їх корекції.
- •49.Фізіологічні основи мотивації та емоцій.
- •51. Психофізіологічні принципи саморегуляції.
- •52.Основні психологічні концепції онтогенезу психіки людини.
- •53.Основні закономірності онтогенезу психіки людини.
- •54. Кризи 1 та 3 року життя: засоби їх подолання.
- •55. Кризи 7 та 13 року життя: засоби їх подолання.
- •56. Формування особистої ідентичності у юнацькому віці(15-21р)
- •57. Криза середини життя. Засоби її подолання(40-60р.)
- •58. Основні психологічні концепції навчання.
- •59. Показники та критерії вихованості особистості.
- •60. Комунікативна культура вчителя.
- •61. Психологічна характеристика методів та форм навчання.
- •62. Псих.Аспект контролю та оцінки знань.
- •63. Вибір методологічної основи інтерпретації психологічних даних.
- •64. Психологічна спеціалізація в системі вищої школи України. Провідні учбові і науково-дослідницькі психологічні центри України.
- •65. Психологічна структура трудової діяльності.
- •66. Прогностична трудова експертиза
- •67. Психологічне забезпечення безпеки праці
- •68. Поняття психологічної професіографії. Структура психограми.
- •69. Характеристика операторської діяльності: її структура, надійність, помилки.
- •70. Основні психодіагностичні підходи
- •71. Вимоги до побудови і перевірки методик.
- •72. Валідність та надійність тестів; техніка перевірки
- •73. Види особистісних опитувальників
- •74. Психологічний діагноз та висновки
- •75 Соціальні та етичні аспекти психологічної діагностики. Етичний кодекс психолога-діагноста
- •76. Та 77 пит. . Загальні та спеціальні вимоги до психолога консультанта
- •77 . Модель ефективного консультанта
- •78. Етапи інтервю у психологічному консультуванні
- •79. Різновид психологічного консультування
- •1. Індивідуальне консультування
- •2. Сімейне консультування
- •3. Групове консультування
- •80. Соціально-політичні чинники оптимізації політичної діяльності
- •81. Політична соціалізація: сутність, етапи, основні механізми
- •82. Психологія примирення: процедури примирення та їхнє псих.Забезпечення.
- •83. Психологічна характеристика потерпілого
- •84. Функції управління; вимоги до особистості менеджера в світлі проблем психології управління.
- •85. Психологія конфлікту. Запобігання та розв’язання конфліктів у процесі управління.
- •86. Континіум норма-патологія, хвороба-здоров'я.
- •87. Внутрішня картина здоров’я.
- •88. Психічне здоров'я як регулятор поведінки в життєвих ситуаціях.
- •89. Невротичні розлади
- •90. Суїцид – психологічні та соціально-психологічні аспекти.
- •91. Соціально-психологічна характеристика і актуальні проблеми сучасної сім'ї.
- •93. Характеристика етапів життєвого циклу сім’ї.
- •94. Подружні конфлікти: причини та шляхи розв'язання
- •95. Аналіз програм шкільного курсу психології
- •96. Шляхи активізації роботи учнів на уроці психології.
- •97. Особливості проведення уроку та практичних занять з психології.
- •1.Наявність психологічної мети уроку.
- •98. Оцінювання знань на заняттях з психології.
- •99. Особливості психологічної характеристики та психологічного портрету.
- •100. Психологічна інтерпретація результатів спостереження.
- •101. Спрямованість особистості.
- •Данілова т.М. Виділила наступні типи спрямованості особистості:
- •102. Компетентність особистості.
- •103. Структура і функції психологічного тренінгу.
97. Особливості проведення уроку та практичних занять з психології.
1.Наявність психологічної мети уроку.
2. Мотивація через: 1) постановку мати (зв'язок з майбутніми завданнями); 2) формування асоціативного ряду (зв'язок з попередніми завданнями); 3) побутову мотивацію (де в житті застосовуються дані знання).
3. Установки на : 1)увагу; 2) розуміння; 3) застосування; 4) запам'ятовування;
4. Опора на різні види пам'яті : 1) образну; 2) вербально-логічну; 3)емоційну.
5. Врахування індивідуальних особливостей учнів: 1) знання психофізіологічних; 2) особливостей учнів; 2) врахування гендерних відмінностей.
6. Особистісно-орієнтований підхід: 1) розуміння дітей; 2) визнання дітей; 3) прийняття дітей; 4)співпереживання (емпатія); 5) цінування.
7. Методи прийоми: 1) ігрові й рефлексійні; 2) педагогічна підтримка; 3) діалог; 4) створення ситуації успіху; 5) створення ситуації індивідуального й колективного вибору.
8. Формування механізмів самостійної роботи: 1) самонавчання; 2) самовиховання; 3) самоспостереження; 4) саморегуляція; 5) самооцінка.
9. Психологічний клімат під час уроку: 1) групова згуртованість ; 2) задоволеність роботою на уроці.
10. Стиль взаємин “вчитель — учень”: співробітництво.
11. Характер взаємин “учень-вчитель”: 1) поважний; 2) доброзичливий; 3) розуміючий.
12. Характер взаємин учнів на уроці: кооперація.
Структура практичного заняття з психології.
Вступна частина: актуалізація теми і мотивація учнів; створення доброзичливої і продуктивної атмосфери.
Основна частина практичного заняття: лекції у формі бесіди, презентації, робота в групах; підкріплення теоретичного матеріалу теоретичним.
Заключна частина практичного заняття: підведення підсумків; релаксація і процедури завершення тренінгу.
Зміст практичного заняття. Щоб реально вплинути на свідомість і поведінку особи, зміст практичного заняття повинен:
бути ретельно спроектованим;
максимально наближеним до потреб і проблем учасників;
враховувати рівень їх актуального розвитку і завдання найближчого розвитку;
орієнтуватися на формування цінностей, знань, умінь і навичок, які є основою позитивної поведінки;
обговорювати делікатні теми не ізольовано, а в контексті інших важливих проблем.
98. Оцінювання знань на заняттях з психології.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:
1) характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
2) якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
3) сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
4) рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
5) досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
6) самостійність оцінних суджень.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
1) контролююча ‑ визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
2) навчальна ‑ сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
3) діагностико-коригувальна ‑ з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
4) стимулювально-мотиваційна ‑ формує позитивні мотиви навчання;
5) виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
Важливо !
1) Оцінка повинна ставитися лише за знання, ні в якому разі не за особистість.
2) Оцінка ставиться за здатність до інтерпретації, за мисленнєві процеси, які здійснювалися.
3) Критерії оцінювання повинні бути одні до всіх.
4) Заохочення можна робити лише 1 раз! Наприклад: “Я бачу, що ви на сьогодні не підготувалися, але ви приймали активну участь в обговореннях, тому я сьогодні поставлю вам хорошу оцінку. Вважаю, що до наступного уроку ви підготуєтесь краще.” Якщо наступного разу учень знову не підготувався заохочень не робити!
5) Урок має проходити у формі : “видача інформації — зворотній зв'язок — оцінка.”
6) Вчитель особистісно впливає на учнів і студентів. Тому, як би це не було важко, проблеми потрібно залишати за дверима класу.
7) Перед початком певного уроку, можна мотивувати учнів, а саме: можна сказати, що учні вже вміють і що будуть вміти після цього уроку, що цей урок їм дасть.
Психологи, педагоги і вчителі одностайні в тому, що вона здатна викликати в учня гаму гострих і глибоких переживань: радість успіху, задоволення, сором за невдачу, підвищену тривожність тощо. Позитивні емоції, пов'язані з одержаною оцінкою, вчені вважають могутнім стимулом навчання, негативні – навпаки, погіршують загальний стан школяра, знижують його працездатність. Тому коли вчитель підбадьорює учня, схвалює його відповідь, роботу – це стенічно впливає на школяра. Проте стимулюючою може бути і негативна оцінка, але за умови, що вона об’єктивна, і учень це усвідомлює.
Головний недолік оцінювання з погляду психолога — це можливий травматичний вплив на дитину. Педагогам добре відома напружена тиша в клас при оголошенні оцінок, сумне перегортання зошитів у пошуках отриманих балів. Усім педагогам доводилося спостерігати й реакцію, яку викликають оцінки в дітей: від неприхованої радості до сліз.
Оцінка має великий вплив на поведінку школяра. Вона тісно пов'язана з такими психологічними характеристиками, як самооцінка, мотивація досягнення, тривожність, емоційної комфорт, взаємини з навколишніми, творчість.
Існують психологічні фактори, які можуть вплинути на об'єктивність оцінювання: а) При оцінюванні свою роль може зіграти негативна установка. Наприклад: до вас приходить новий учень, його колишній учитель розповідає вам про нього як про ледаря, дурня. І при оцінюванні дитини ви можете мимоволі спиратися на цю оцінку особистості дитини, що може знайти відбиття в оцінках. б) Існує так званий "ефект ореола". Наприклад, дитина несимпатична зовні, неохайна, з неблагополучного середовища може в нашій свідомості зв'язатися з образом учня недосить здібного. Є ще одне психологічне правило, що повинно стати законом для будь-якого вчителя: дитину слід порівнювати тільки із нею самою, а не з кимось іншим.
Стресовою ситуацією для дітей є контрольні роботи. Травматичний вплив, можна зменшити. Важливий психологічний настрой на роботу. Для цього іноді досить посміхнутися, зустрічаючи дітей біля дверей класу, тепло привітатися, висловити віру в їхні сили.