96. Шляхи активізації роботи учнів на уроці психології.

Активація діяльності учня включає:

• мотивація ( найкраще коли і стійка і позитивна ). Перед початком певного уроку, можна сказати, що учні вже вміють і що будуть вміти після цього уроку, що цей урок їм дасть.

• маніпуляція

• стимуляція ( похвала, покарання..). Заохочення можна робити лише 1 раз! Наприклад: “Я бачу, що ви на сьогодні не підготувалися, але ви приймали активну участь в обговореннях, тому я сьогодні поставлю вам хорошу оцінку. Вважаю, що до наступного уроку ви підготуєтесь краще.” Якщо наступного разу учень знову не підготувався заохочень не робити!

• Стимулюючою може бути і негативна оцінка, але за умови, що вона об’єктивна, і учень це усвідомлює. Позитивна емоція, пов'язана з оцінюванням знань, стимулюватиме досягнення більш високих навчальних результатів, негативна ж може в одних випадках здійснювати дезорганізуючий вплив на діяльність, а в інших – активізувати її, тобто спонукати до усунення перешкод.

• Від педагога потребується враховувати індивідуальні особливості  учнів та специфічні особливості  навчального предмета і навчального  матеріалу. Для цього йому необхідно знати психологічні особливості психічних процесів, темпераменту кожного учня. Деякі вчителі схильні менше активувати флегматиків, меланхоліків, а холериккам приділяти більне уваги.

• Стимулюванню  навчальної діяльності учнів сприятиме  використання методу заохочення, який виражається в різних видах емоційного ставлення до відповіді (погодження, підбадьорення, схвалення тощо). Наприклад: "Молодець!", "Дуже добре!", "Вже набагато краще, але не забувай про ...", "Ти стараєшся, тому в тебе обов’язково все вийде". Слід заохочувати дітей сором'язливих, пасивних, рідше і стриманіше – самовпевнених.

•  Суб’єктивний шлях активізації діяльності - це методи переконання, пояснення, інформування.

• Об’єктивний - створення умов, у яких в учня виникли б мотиви до навчальної діяльності, щоб він почав діяти. І тоді, якщо сама ця діяльність викличе в нього інтерес, задоволення, радість, азарт, то могжна сподіватися, що в дитини поступово виникне потреба в такій діяльності, а , значить формується стійкий пізнавальний інтерес до неї.

Методи активації взаємодії: бесіда, дискусія, обговорення тощо. Учні бувають високо активовані і низько активовані ( враховується інтро і екстраверсія ).На уроках потрібно застосовувати наступні методи активації діяльності для таких типів учнів:

- при високому рівні мотивації і високому рівні обізнаності – делегування;

- низький рівень мотивації і низький рівень обізнаності – інструктаж ( за програмованою концепцією навчання, що розвиває систематичність, цікавість, і відчуття безпеки );

- при низькій мотивації і високій обізнаності – стимулювання ( їм завжди потрібен якийсь стимул);

- висока мотивація і низька обізнаність – скерування – тобто ми все допомагаємо, а учневі залишається лише це зробити.

Багато учнів мають тенденцію діяти поверхово й очікують, що вчитель подасть їм у готовому вигляді те, що вони повинні зробити самі. Заохочуйте, щоб учні формували власну думку й критично мислили, а не лише давали відповіді на запитання. Ставте такі запитання, як: Як ви думаєте? Які рішення ви можете запропонувати? Як це пов'язано з тим, що ви вже знаєте? Якщо ми приймемо цю пропозицію, куди це нас заведе?

Поради учням щодо роботи в групі: Пам'ятай, що ти - частина команди і без тебе команді буде важко. Будь активним. Вчасно та ретельно виконуй доручену справу. Допомагай іншим у разі потреби. Не «тягни ковдру на себе». Пам'ятай, що передусім команда чекає від тебе якісного виконання твоїх обов'язків.

Наочність завжди активізувала, тому для роботи ви повинні зібрати необхідний матеріал: письмові матеріали (тексти з документів, краєзнавчої літератури та йреси, підручники, неопубліковані спогади чи листування, щоденники тощо); фотографії;  аудіо- та відеозаписи;  інтерв'ю;  анкетування жителів вашого населеного пункту; різноманітні історичні пам'ятки.

Як відмічалось, активізація пізнавальної діяльності учнів тісно пов'язана з активізацією їх мислення. У мисленні школярів виділяється три рівні: рівень розуміння, рівень логічного мислення і рівень творчого мислення.