89. Невротичні розлади

Визначення невротичних розладів традиційно будується на двох принципах: позитивної або негативної діагностики. У рамках першої розпізнавання невротичних розладів базується на виявленні специфічних клінічних проявів (симптомів і синдромів) та психогенного механізму формування. На думку В. Н. Мясищева, до основоположних діагностичних критеріїв неврозів слід відносити: 1) залежність виникнення та перебігу (динаміки) неврозу з психогенною ситуацією, 2) зв'язок психогенії з особистістю хворого, з нездатністю пацієнта в конкретних умовах вирішити конфліктну ситуацію, 3) змістовний зв'язок між характером психотравми і клінічними проявами неврозу і патологічною фіксацією на фрустрації і переживаннях, пов'язаних з ней. В рамках другої діагностичної парадигми упор робиться на факті відсутності в клінічній картині психічних порушень іншого рівня, найчастіше вказується на значимість непсихотичного рівня реагування, а також виключення неврозоподібних або псевдоневротичних розладів органічного , соматичного чи шизофренічног ґенезу. Внаслідок цього невроз визначається як психогенний (конфліктогенний) нервово-психічний розлад, що виникає в результаті порушення особливо значимих життєвих відносин людини, виявляється в специфічних клінічних феноменах при відсутності психотичних явищ (Карвасарский Б.Д., 1990; Свядощ AM, 1997 та ін ).

В концепції психологічного походження неврозів в рамках психоаналізу є уявлення про невротичний конфлікт. З точки зору Фрейда, сутність неврозу – це конфлікт між підсвідомим і свідомістю. Свідомий компонент це норми, правила, заборони, вимоги які існують у суспільстві і є елементами супер его. Підсвідомий компонент – першопочаткові, інстинктивні потреби і потяги, які є складовими Ід. Витіснені у підсвідоме, вони не втрачають свого енергетичного потенціалу, а навпаки зберігають і навіть посилюють його, а далі проявляються або в соціально прийнятих формах поведінки (сублімація), або якщо це неможливо, або недостатньо, то у вигляді невротичних симптомів. Таким чином невроз це наслідок конфлікту між свідомим і підсвідомим, який утворюється витісненням. Фрейд Описав 9 основних типів неврозів:

Психоневроз – зумовлений причинами які відносяться до минулого і пояснюються в термінах особистості й історії життя. Три типи психоневрозу: 1. істерична конверсія; 2. істеричній страх(фобія); 3. невроз нав’язливих стані.

Актуальний невроз – зумовлений причинами, які відносяться до теперішнього, і пояснюється в термінах сексуальної поведінки пацієнта.

Нарцистичний невроз – пов'язаний з нездатністю пацієнта до утворення переносу.

Невроз характеру – виражається в симптомах, які є рисами характеру.

Травматичний невроз – викликається потрясінням.

Невроз переносу – характеризується нав’язливим інтересом пацієнта до психоаналітика.

Невроз органу – означає психосоматичне захворювання.

Дитячий невроз – виявляється в дитячому віці.

Невроз страху – це або будь-який невроз, в якому тривога є головним симптомом, або один із видів актуального неврозу.

ГУМАНІСТИЧНИЙ підхід. Невроз результат неможливості само актуалізації, як результат відчуження людини від самого себе і від усього світу. Маслоу пише, що патологія є людське знищення, недосягнутість актуалізації людських можливостей і потреб. Роджерс розглядає неможливість само актуалізації, блокування цих потреб, як джерело можливих порушень.

Біхевіоральний підхід. Розлади пов’язані із порушеннями в когнітивній сфері, тобто ірраціональними переконаннями або ірраціональними установками. Основна ціль клініко-психологічних робіт – замінити не адаптивні форми поведінки на адаптивні, правильні.

Виділяють три основні типи неврозу: неврастенія; істерія; неврози нав’язливих станів.

F40 фобічні розлади

F40.0 Агорофобія – боязнь відкритих дверей, відкритого простору, розлад психіки, в рамках якого з'являється страх скупчення людей, які можуть зажадати несподіваних дій, несвідомий страх,що виникає при проходженні без поводирів великої площі або безлюдній вулиці.

Специфічні фобії – тривожність яка виникає в зв’язку з фактичним або можливим зіткненням з небезпечним об’єктом або ситуацією, яка є небезпечною для життя і її постійно уникають.

Соціальні фобії – тривожні реакції через фактичні чи можливі зіткнення з соціальними ситуаціями, в яких оцінюватимуть успішність.

F41 панічні розлади

Панічні атаки – сильна і всеохоплююча тривога, яка триває певний час(фіксований), страх чи переляк через які людина постійно відчуває наближення нещастя. Панічні розлади – несподівано виникаючі напади панічної атаки. Згодом людина боїться, що вони знову з’являться і будуть неприємні наслідки. Генералізований тривожний розлад триває декілька місяців.

F42 інші тривожні розлади

Нав’язливі розлади – це постійно повертаючи нав’язливі думки чи дії, які викликають яскраво виражений стрес або інші порушення. Особа усвідомлює безглуздість свого стану, але нічого не може подіяти і через це ще більше страждає. Якщо все-таки опирається то підвищується відчуття тривоги, які минають після нав’язливої дії.

F43 Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

Це такий стан після якого людина часто повторно переживає травматичний досвід у снах, ілюзіях, нав’язливих думках. Травма веде до сильного емоційного стресу, який триває місяцями і проявляється в численних симптомах.