11. Психологія характеру: провідні риси, типологія.

Характер – це сукупність стійких індивідуально – типологічних особливостей особистості, в яких виражається типове ставлення до навколишнього світу і до себе в типових ситуаціях. Характер взаємозалежний з іншими сторонами особистості, зокрема з темпераментом і здібностями. Характер, як і темперамент, є досить стійким і малозмінюваним. У спілкуванні з людьми характер людини виявляється в манері поводження, у способах реагування на дії і вчинки людей.

Виділяють такі провідні риси характеру : моральні – визначальні у ставленні до оточуючих людей (ввічливість, відповідальність), вольові – відіграють провідну роль у створенні цілісного характеру (наполегливість, цілеспрямованість), емоційні (чуйність, щирість), інтелектуальні (допитливість, кмітливість).

У буквальному перекладі з грецької характер означає карбування, відбиток. Тривалий час, характер ототожнювали з темпераментом, волею. Лише у 18 ст. Кант розмежував їх, розуміючи під темпераментом те, що робить з людини природа, а під характером те, що вона сама робить з собою.У 19 ст. поняття «характер» починає набувати свого сучасного загальноприйнятого значення.

Типами акцентуацій характеру вперше почали займатися психіатри (К. Леонгард, Лічко, Ганнушкін), насамперед у зв’язку з питанням про норму – патологію характеру. Проблеми у житті виникають не лише у людей з патологією характеру, а й у тих що мають акцентуацію. Акцентуація характеру – це крайній варіант норми в результаті підсилення його окремих рис.

Класифікація, яку запропонував Лічко, має наступний вигляд:

1. Гіпертимний (гіперактивний) - надмірно підвищений настрій, завжди веселий, балакучий, енергійний, самостійний, прагне до лідерства, ризику, авантюр, не реагує на зауваження, ігнорує покарання, відсутня межа самокритичності.

2. Дистимний - постійно знижений настрій, зажура (сум), замкнутість, небагатослівність, песимістичність, його обтяжує гучне суспільство, у конфлікти вступає рідко, частіше в них виступає пасивною стороною.

3. Циклоїдний - товариськість циклічно змінюється (висока в період доброго настрою (підвищеного) і низька – коли людина пригнічена.

4. Емотивний (емоційний) - надмірна чутливість, вразливість, глибоко переживає найменші неприємності, надмірно чутливий до критики, часто похмурий настрій.

5. Демонстративний - дуже виражене прагнення бути в центрі уваги, безмежний егоцентризм. Схвальна інформація про себе залишається, а погана – витісняється.

6. Збудливий - підвищена дратівливість, нестриманість, агресивність, похмурість, але можлива і послужливість. Активно і часто конфліктують.

7. Застрягаючий – особливість: короткочасний бурхливий емоційний стан, не може забути образи, “зводить рахунки”, схильність до постійної незгоди, в конфліктах - частіше активний.

8. Тривожний (психостенічний) – знижений настрій, побоювання за себе, близьких, невпевненість у собі, крайня нерішучість, довго переживає невдачу, сумнівається у своїх діях.

9. Екзальтований (лабільний) - дуже мінливий настрій, емоції яскраво виражені, часто відволікаються на зовнішні події.

10. Педантичний - особлива уважність до дрібниць, послідовна принциповість, постійно сумніваються, нерішучі.