68. Поняття психологічної професіографії. Структура психограми.

Професіографія – технологія вивчення вимог, які пред’являються професією до особистісних якостей і психофізичних можливостей людини. Система цих вимог по кожній професії називається професіограмою. Професіограма — це спеціальна карта, яка містить розгорнутий перелік умов і характеристик трудової діяльності по конкретній професії, її окремих вимог і професійно важливих якостей, якими повинен володіти працівник.

Перелік вимог професії до психіки людини та необхідних здібностей складає психограму професії.

Під професійними здібностями розуміють достатньо стійкі властивості особистості, які змінюються в процесі діяльності і забезпечують її успішність та вдосконалення.

Виділяють наступні види професіографій:

1) Інформаційна професіографія – спрямована на забезпечення профорієнтаційної роботи, охоплює всі названі характеристики, але подає їх узагальнено, коротко, описово.

2) Корекційна – спрямована на підвищення безпеки професійної праці, детально описує ті характеристики, які є джерелами загрозливої поведінки людини у цій сфері.

3) Діагностична – забезпечує організацію професійної психодіагностики, зорієнтована на вивчення технічних, правових, психологічних, технологічних, психофізіологічних і соціально-психологічних характеристик тільки на тих етапах роботи, від яких більшою мірою залежить кінцевий результат.

4) Формуючу професіографію використовують у процесі професійного навчання.

5) Психологічна професіографія – це методика і техніка одержання, опрацювання значимих з погляду психології характеристик праці.

Багатоаспектний і різноманітний процес аналізу роботи починається зі зібрання основних відомостей про неї, про складові її частини та матеріальні передумови, які потрібні або важливі для практичної діяльності психолога. Зібрану інформацію класифікують, аналізують, критично оцінюють і відповідно систематизують. На підставі цього складають у письмовому вигляді огляд, який має повну характеристику виду праці, який досліджують.

Важливою частиною професіограми є психограма, яка є психологічним аналізом структури професіональної діяльності.

Психограма – характеристика набору психологічних особливостей людини, які необхідні для виконання даної професії.

Прикладом психограми може бути методика „профіль посади” Ліпмана. Включає в себе:

1)Формальні критерії: освіта, диплом, стаж, вік, стать

2)Професійні критерії: знання мови, все що необхідно для даної професії

3)Особистісні критерії: темперамент, характер, здібності, процеси мислення, уваги, уяви та інші.

69. Характеристика операторської діяльності: її структура, надійність, помилки.

Інженерна психологія — розділ психології, в якому досліджується взаємодія людини та технічних пристроїв. Основними завданнями інженерної психології є дослідження процесів прийому, переробки та збереження інформації людиною, які здійснюються при проектуванні технічних простоїв та управлінні ними. Розробки в галузі інженерної психології ведуться за такими напрямами:

- вивчення структури діяльності оператора, її психофізіологічних і психологічних аспектів;

- інженерно-псих. проектування; психологічне забезпечення наукової організації праці;

- професійний добір та навчання кадрів.

Оператор – суб’єкт операторської діяльності має психологічні та психофізіологічні характеристики.

Структура операторської діяльності включає елементи : людина та машина. Під системою «людина—машина» розуміють систему, яка включає людину-оператора (групу операторів) і сукупність технічних засобів, за допомогою яких здійснюється трудова діяльність. За структурою машинного компонента системи «людина-машина» можуть бути різного рівня складності.

Особливості діяльності оператора такі:

● керування великою кількістю об’єктів і параметрів, що зумовлює значні навантаження на нервово-психічні функції;

● сприймання, переробка інформації і прийняття рішень є суттю діяльності;

● необхідність декодування інформації, отриманої в закодованому вигляді від приладів, і співвіднесення її зі станом реального процесу або об’єкта;

● висока точність дій і швидкість прийняття рішень та здійснення управлінських функцій;

● висока відповідальність за дії і прийняті рішення;

● висока готовність до екстрених дій;

● обмежена рухова активність, незначні м’язові навантаження;

● сенсорна монотонія або політонія;

● сенсорні, емоційні та інтелектуальні перенавантаження.

Для ефективного функціонування системи «людина—машина» особливо велике значення має така властивість оператора, як надійність. Під надійністю розуміють здатність людини виконувати задані функції своєчасно і з необхідною точністю за умови можливих перешкод. Надійність оператора залежить від:

● конструктивних характеристик технічних засобів;

● професійної підготовки;

● індивідуальних особливостей працівника.

Так, з основними властивостями нервової системи пов’язані такі показники надійності оператора, як витривалість, в тому числі витривалість до екстреного напруження і перенапруження, стійкість до перешкод, реакція на непередбачені сигнали, стійкість до факторів зовнішнього середовища.

Причиною зниження надійності оператора є перевантаження інформацією, що може призвести до її пропусків, помилок в обробці, затримки відповіді тощо.

Підвищенню надійності сприяє самоконтроль, який дозволяє своєчасно попередити або знайти допущені помилки в процесі виконання роботи.

Основні характеристики надійної роботи оператора такі:— безпомилковість;— витривалість;— готовність до екстреної роботи;— стійкість до перешкод;— емоційна стійкість;— відновлення працездатності під час відпочинку;— багатоваріантність способів і прийомів роботи;— гнучкість і здатність своєчасно змінювати стратегію дій;— швидкість прийняття і виконання рішення.

Всі помилкові дії оператора поділяються на закономірні і випадкові.

До закономірних відносяться ті помилки, причини яких можуть бути виявлені, проаналізовані і ліквідовані. Причини випадкових помилок невідомі, вони носять стохастичний характер.

Помилки операторської діяльності можуть бути пов’язані із: перевтомою, стресом, неуважністю, емоційним станом, непрофесійністю, фізичними характеристиками людини.